Символи нашого краю - Концентрація історичної пам'яті народу в національних символах

Найдавніша символіка пов'язана з могутніми силами природи. Давні племена проголошували себе си-нами Сонця, ріки чи якоїсь тварини. Зображенні цих покровителів ставали символами, знаками роду.

В Україні є ще дуже багато різних природних об'єктів-символів, відомих і шанованих усім українським народом. Наприклад Говерла -- гора, що височіє у Карпатах, а знають її по всій Україні, острів Хортиця -- дорогий серцю кожного українця символ історії козацтва. Для українців найвизначнішим національним символом є Дніпро-Славутич. Він оспіваний у численних піснях, думах, легендах. Серед рослинних символів України відзначимо калину, чорнобривці, тополю, вербу. Промовистими для серця кожного українця є слова козак, кобзар, чумак, хлібороб.

Прапор

Пам'ятки архітектури теж можуть бути символами. Для українців національними архітектурними символами є Софійський собор, Золоті ворота, Києво-Печерська лавра.

Національними символами також можуть виступати легендарні чи реальні історичні постаті. Одразу на пам'яті спливають імена першокнязів Кия, Щека, Хорива та сестри їхньої Либіді, князя Володимира Великого, Ярослава Мудрого.

Національні символи постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов'язані з його духовнісгю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів.

Прапор як символ об'єданання людей виник ще за античних часів і набув поширення в Європі у середні віки.

Прапор Руської землі мав червоне поле із зображенням на ньому золотого тризуба або двозуба. А полотнище Галицько-Волинського князівства виготовлялося з тканини блакитного кольору і мало за герб зображення золотого лева.

Продовженням розвитку історії прапора України стало XVIII століття. На знаменах Київського, Чернігівського та Лубенського полків на синьому або блакитному тлі проступали золоті та червоні хрести й інші знаки.

А вже з XIX століття жовто-блакитний прапор наполегливо заявляє про себе. Так, 1848 року мешканці Львова підняли на міській ратуші український національний прапор. І Австрійська влада була змушена прийняти цей виклик нашого народу. Вона дозволила українцям використовувати жовто-блакитну символіку.

22 березня 1918 року Законом про Державний прапор Української Народної Республіки було остаточно затверджено форму і кольори нашлгл прапора. Ініціатором прийняття цього важливого Закону був Михайло Сергійович Гру шевський. Після перевороту гетьмана Павла Скоропадського жовто-блакитний прапор було замінено на синьо-жовтий. Саме таким і дійшов він до наших днів.

Потім були довгі дисятиліття боротьби нашого народу за те, щоб український стяг зайняв належне йому місце - замайорів над Києвом, над усією Україною.

Другий символ України - це її герб. Історія нашого Державного Герба сягає сивої давнини. Спочатку герби карбувалися на княжих грамотах, монетах.

Чені - історики вважають, що колись тризуб був знаком родових старійшин чи племінних вождів. А згодом його зображення стали використовувати як тавро.

Тризуб

За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав у руці тризубець. Інші древні перекази свідчать, що жовта та блакитна фарби були символами легендарної Анлантиди, нащадками якої вважали себе наші далекі пращури. Існує версія, що тризуб символізує так зван у Трійцю Життя: Мудрість. Знання і Любов.

Існують найрізноманітніші трактування тризуба: скіпетр скіфських царів, норманський сокіл, стилізована квітка (трисвічник), схематичне зображення слова "воля", емблема сокири чи колоса, символ влади над трьома світами (небесним, земним, підземним). Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду й Життя). Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі Волинському, його зображення знайдено на варязькому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надгробку св. Еріка у Швеції та ін.

Найперші спогади про тризуб як символ держави ми знаходимо на території України. Вони датувалися першими століттями нашої ери в Боспорському царстві й використовувалися як родові знаки боспорських царів. У VI-VIII століттях цей знак знаходимо на Полтавщині та Київщині. За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми. Так, на деяких давніх та середньовічних храмах збереглися знаки у вигляді тризуба. А в XV-XVI століттях тризуб зустрічається в Україні як складовий елемент геральдичних знаків окремих знатних династій та родів.

Протягом століть тризуб був поширеним знаком по всіх князівствах Київської Русі, за тривалий час він зазнва певних змін, але все-таки зберіг свою первісну основу в зображенні. На сьогоднішній день відомо аж понад 200 різновидів тризуба. Дослідники походження цього знака висловлюють багато думок щодо його суті. Існують припущення, що тризуб символізує єдність Бога Отця, Бога Сина та Бога Духа Святого.

Герб

Сучасний герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю. У наш час тризуб став і символом відродження Батьківщини та її традицій, продовженням славних сторінок нашої історії. Тризуб як Малий герб суверенної України був остаточно затверджений Верховною Радою 19 лютого 1992 року.

Гімн

Гімн - це по своїй суті урочистий музичний твір. Літературною основою гімну є твір, сповнений символікою та високим пафосом. Відбудь-якої іншої пісні гімн відзначається урочистою мелодією розміреного (частіше маршового характеру). Поняття "гімн" протягом віків змінювалося. У Стародавній Греції гімнами називали пісні, присвячені визначним подіям, героям та богам. У часи середньовіччя були поширені духовні гімни, а в періоди визвольної боротьби гімни виконували роль бойових, закличних пісень.

Похожие статьи




Символи нашого краю - Концентрація історичної пам'яті народу в національних символах

Предыдущая | Следующая