Суспільний потенціал дозвілля - Культурно-дозвіллєва діяльність у постіндустріальному суспільстві

Людство тривалий період йшло до усвідомлення суспільної значущості вільного часу і культури дозвілля. У минулому громадський потенціал дозвілля нерідко осмислювався через релігію. Релігійна ідеологія і картина світу задавали норми поведінки і уявлень про людину, які набували соціально-інтегративне значення у дозвіллєвих заняттях. У культурах Стародавнього світу, в середньовічній Європі навіть мистецтво цінувалося не саме по собі, але як відображення релігійного погляду на світ, а отже, як регулятор суспільних відносин, включаючи і відносини в процесі дозвілля. Питання ставилося таким чином: якщо мета дозвілля - конструктивні завдання і суспільно значущі цінності, він і для особистості набуває позитивний характер.

В епоху Просвітництва в західноєвропейській цивілізації починають вироблятися критерії вдосконалення не лише суспільства, а й людину. Питання про дозвілля трактується інакше: тільки той дозвілля, який наповнений позитивним змістом по відношенню до особистості та оточуючих людей, може бути визнаний позитивним для всього суспільства, тобто за індивідуальним і сімейному дозвіллю можна судити про рівень розвиненості всієї культури того чи іншого народу. Представники епохи Просвітництва пов'язували індивідуальний дозвілля з поданням про інтелектуальному, естетичному, творчому розвитку особистості, про ступінь освоєння людиною досягнень попередньої культури, моральних норм.

Нині очевидно, що західноєвропейська культура не змогла зберегти конструктивний характер цих критеріїв. Епохи модерну і постмодерну показали, що розвинене західноєвропейське суспільство звернулося до інших цінностей - до повсякденних турбот, споживчим запитам, задоволень і розваг.

Сучасна людина частіше розглядає дозвілля як особисте надбання, в рамках якого він реалізує свободу дій. Звичайно, дозвіллєва діяльність актуальна для індивіда, оскільки дозволяє йому відновлювати працездатність (спорт, ігри на повітрі, оздоровчі заняття), розширювати самосвідомість (звернення до мистецтва, філософії), самореалізовуватися і знімати стреси (любительські заняття, розваги). Дозвілля надає можливість осмислити індивідуальні особливості: вроджені якості характеру, творчий потенціал, рівень інтелектуального розвитку. У заняттях улюбленою справою, в самоті людина здатна зосередитися на своїх продуктивно-вольових можливостях.

Але на вибір тих чи інших занять у вільний час впливають соціальні моменти: мода, реклама, соціальний статус. Саме на ці часом приховані від самої людини аспекти вибору дозвілля розраховують організатори розважальних заходів. Тому знову звернемося до суспільної значущості дозвільної діяльності.

Коли безліч людей вирішують у дозвіллі одні й ті ж завдання, пов'язані зі збереженням здоров'я, розвитком особистості, множенням і різноманітністю соціальних зв'язків, індивідуальні потреби перетворюються на масові, набуваючи тим самим суспільний характер і резонанс. Крім того, в ході дозвіллєвих занять кожна людина усвідомлює свою ідентичність з культурним середовищем, глибше інтегрується в життєвий простір всього суспільства. Тому особливо важливо звернення людини до етнонаціональним видів дозвільних занять, до рекреаційних традиціям (більшість яких носить колективний характер), до масових і видовищним видами дозвілля, участі у святах, гуляння. Суспільний потенціал дозвілля - це зворотний бік його індивідуальної значущості. Обидві сторони не можна відривати один від одного, вони виступають взаємодоповнюючі аспектами одного і того ж процесу людської життєдіяльності.

Сучасне суспільство розглядає дозвільної діяльності як самостійну сферу життєдіяльності, яка тісно перетинається з такими важливими сферами, як спорт і подорожі, релігія і мистецтво, сімейно-родинні відносини і побут, система соціальних комунікацій та практика масових видовищ, індивідуальні пристрасті та інтереси. У міру розвитку культури вільний час і дозвілля також еволюціонували, інтегруючи технічні новинки, освоюючи більш ефективні організаційні технології.

Похожие статьи




Суспільний потенціал дозвілля - Культурно-дозвіллєва діяльність у постіндустріальному суспільстві

Предыдущая | Следующая