Трубопровідний транспорт - Транспортна система України і проблеми її розвитку

Трубопровідний транспорт (46% вантажообігу) сформувався на базі українських родовищ нафти та газу і отримав розвиток в 70-80-ті роки завдяки спорудженню трубопроводів для транспортування російської та туркменської вуглеводневої сировини. Трубопровідна система має потужну та розгалужену мережу магістральних нафто газопроводів (понад 3 тис. км) нафтопродуктів, 120 компресових станцій, 13 підземних сховищ. Україна є одним з найпотужніших у світі транспортувальників нафти та газу до Європи. [5 - c. 350]

Початок розвитку трубопровідного транспорту припадає на 20-ті роки, коли в Прикарпатті було побудовано перший в Україні газопровід Дашава -- Стрий -- Дрогобич (1924 р.).

Нафтопровідний транспорт України включає в себе 12 основних нафтопроводів загальною протяжністю біля 3,0 тис. км. Діаметр труб -- 720 мм. Нафтопровідна мережа представлена трансєвропейським нафтопроводом "Дружба", протяжність якого в межах України -- 680 км. По ньому нафта з Росії через територію України поставляється в країни Центральної Європи (Словаччини і Угорщини). Решта нафтопроводів має внутрішньодержавне і міждержавне значення і забезпечує нафтопереробні заводи України нафтою, основна частка якої поки що надходить з Росії. Зокрема, це нафтопроводи Самара -- Лисичанськ -- Кременчук -- Херсон і Мічурінськ -- Кременчук. Через ці нафтопроводи в Україну надходить сибірська нафта.

Важливе значення мають нафтопроводи, які поставляють вітчизняну нафту на нафтопереробні заводи: це Гнідинці -- Розбишівське -- Кременчук довжиною 395 км; Кременчук -- Херсон (428 км), Долина -- Дрогобич (58 км), Битків -- Надвірна (15 км), Качанівка -- Охтирка.

В перспективі важливе значення для забезпечення України нафтою будуть мати її поставки з країн Близького і Середнього Сходу. Ця нафта буде поставлятись танкерами до Одеського порту, де через нафтотермінал здійснюватиметься її перевалка на Одеський нафтопереробний завод і через систему нафтопроводів -- доставка на Херсонський, Кременчуцький і Лисичанський нафтопереробні заводи. Крім того, будівництво нафтопроводу з Одеси до нафтопроводу "Дружба" могло б сприяти поставкам нафти з названих регіонів і Азербайджану в країни Центральної і Західної Європи з наданням Україною транспортних послуг названим країнам. Необхідна модернізація нафтопроводів, що йдуть від Одеси до Херсона і Кременчука з метою збільшення обсягів транспортування нафти по них, а також переобладнання насосних станцій на них для реверсу нафти.

Газопровідний транспорт є не лише найбільш ефективним, а й фактично єдиним видом транспорту в Україні для транспортування газу. Загальна протяжність газопроводів України становить 33 тис. км. Основу становлять магістральні газопроводи, збудовані в 50-х і 60-х роках для експорту газу з України: Дашава -- Київ -- Москва, Шебелинка -- Брянськ, Шебелинка -- Острогожськ -- Москва, Дашава -- Мінськ -- Вільнюс -- Рига. Три перших газопроводи нині використовуються для поставок в Україну газу з Росії та Туркменістану. Для газифікації країни були збудовані такі газопроводи: Дашава -- Дрогобич, Дашава -- Стрий, Дашава -- Долина -- Львів, Угорськ -- Івано-Франківськ, Шебелинка -- Харків, Шебелинка -- Дніпропетровськ -- Кривий Ріг -- Одеса -- Кишинів, Шебелинка -- Київ -- Красилів -- західні райони України. З Прикарпаття йдуть газопроводи в Польщу, Словаччину, Чехію. Через територію України прокладено магістральні газопроводи з Оренбурга, Західного Сибіру, якими Росія експортує газ у Західну Європу.

В Україні створено мережу продуктопроводів: аміакопровід Тольятті -- Горлівка -- Одеса, етиленопровід Чепіль (Угорщина) -- Калуш.

Завершується спорудження газопроводів Торжок -- Долина, Тула -- Шостка -- Київ, Джанкой -- Феодосія -- Керч, Глібовське -- Сімферополь -- Севастополь.

Мережею газопостачання охоплено близько 50% міських поселень і лише 8% сільських поселень України, що дуже мало порівняно з європейськими країнами.

В перспективі Україна повинна розширити кількість країн -- постачальників газу. Значна роль у цьому відводиться Ірану, який має величезні поклади газу і зацікавлений у торгівлі з Україною. З метою вирішення цієї проблеми можливе будівництво газопроводів в Україну через Закавказзя і Північний Кавказ. Є й інші варіанти поставок газу з названих регіонів, але уже морським транспортом для перевезення газу у зрідженому (скрапленому) вигляді. [3 - с. 271 -272 ]

Похожие статьи




Трубопровідний транспорт - Транспортна система України і проблеми її розвитку

Предыдущая | Следующая