Типи відтворення населення - Географічні особливості відтворення населення світу

Розглядаючи процес відтворення населення, можна виділити два основних типи.

Перший тип відтворення населення - демографічна криза(синоніми: демографічна "зима", сучасний або раціональний тип відтворення). Цей тип характеризується невисокими показниками народжуваності, смертності і відповідно природного приросту. Він набув поширення, в першу чергу, в економічно розвинених країнах, де весь час зростає частка літніх і старих людей; це вже само по собі знижує показник народжуваності і збільшує показник смертності.

Зниження народжуваності в промислово розвинених країнах пов'язують, як правило, з поширенням міського способу життя, при якому діти для батьків виявляються "тягарем". У промисловому виробництві, сфері послуг потрібні висококваліфіковані кадри. Наслідком цього є необхідність у тривалому навчанні, яке триває до 21-23 років. Значно впливає на рішення народити другу або третю дитину висока залученість жінки в процес праці, її бажання зробити кар'єру, бути фінансово незалежною.

На думку учених, серед країн першого типу відтворення населення можна виділити три підгрупи.

По-перше, це країни із середньорічним природним приростом населення в 0,5-1% (або 5-10 чоловік на 1000 жителів, або 5-10 ‰). У таких країнах (прикладами яких можуть служити США, Канада, Австралія) забезпечується досить значний приріст населення. Для цього необхідно, щоб приблизно половина всіх сімей мала двох дітей, а інша половина - трьох. Дві дитини з часом "заміщають" батьків, а третя не тільки покриває спад від хвороб, нещасних випадків та ін. і "компенсує" відсутність потомства у бездітних, але і забезпечує достатній загальний приріст.

По-друге, це країни з "нульовим" або близьким до нього природним приростом. Такий приріст (наприклад, в Італії, Великобританії, Польщі) вже не забезпечує розширеного відтворення населення, яке зазвичай стабілізується на досягнутому рівні.

По-третє, це країни з негативним природним приростом, тобто такі, де смертність перевищує народжуваність. В результаті число їх мешканців не тільки не зростає, але навіть знижується. Демографи називають це явище депопуляцією (або демографічною кризою).

Депопуляція - зменшення населення країни, району в результаті звуженого відтворення, що призводить до його абсолютного убутку. Найбільш характерна вона для Європи, де вже півтора десятка країн (Білорусь, Україна, Угорщина, Болгарія, ФРН і ін.) мають негативний природний приріст.

Отже, в цілому для економічно розвинених країн світу (середній показник їх природного приросту 0,4 ‰) характерний так званий "раціональний" або "сучасний" тип відтворення населення, в основному відповідний міському способу і високому рівню життя їх населення. Але це не виключає того, що цілий ряд країн Європи переживає демографічну кризу, яка негативно позначається або може позначитися на їхньому розвитку в майбутньому.

Другий тип відтворення населення - демографічний вибух. Для другого типу відтворення населення (синоніми: демографічна "зима") є типовими високі і занадто високі показники народжуваності, природного приросту і відносно низькі показники смертності. Такий тип характерний перш за все для країн, що розвиваються.

Після завоювання незалежності ці країни отримали можливість ширше використовувати досягнення сучасної медицини, санітарії і гігієни - в першу чергу для боротьби з епідемічними захворюваннями. Це призвело до досить різкого скорочення смертності. Народжуваність ж здебільшого залишилася на високому рівні.

Звичайно, це багато в чому пояснюється стійкістю тисячолітніх традицій ранніх шлюбів і багатодітних сімей. Середній склад сім'ї тепер становить 6 осіб; як правило, це сім'я "трьох поколінь" (батьки, їхні діти і внуки). До того ж вона залишається основним засобом збереження прожиткового мінімуму, і діти, як і раніше, служать головною опорою батьків в старості. Та й дитяча смертність в цих країнах залишається значною. Продовжують позначатися і такі чинники, як переважання сільського населення, недостатній рівень освіти, слабке залучення жінок у виробництво. Для мусульманських країн - це ще і панівна релігія, згідно з якою планування сім'ї є неприпустимим.

В кінці 90-х рр. середньорічний показник природного приросту в країнах, що розвиваються, становив 1,7%, а отже був більш ніж в 5,5 разів вище, ніж в економічно розвинених країнах.

Але навіть на цьому тлі особливо виділяються найменш розвинені країни, де живе 600 млн. чоловік, або 1/10 всього населення планети. Вони відрізняються найвищими показниками народжуваності і природного приросту (2,6%), ось чому саме серед них і слід шукати "рекордсменів світу".

Таких "рекордсменів" за середньорічним приростом населення ви знайдете серед країн Тропічної Африки і Південно-Західної Азії.

Феномен швидкого зростання населення в країнах другого типу відтворення в середині XX ст. отримав в літературі образне найменування демографічного вибуху. У наші дні на ці країни (разом з Китаєм) припадає майже 4/5 всього населення планети і 90% його річного приросту. В тому числі населення Азії щорічно збільшується приблизно на 45 млн. чоловік, Африки - майже на 20 млн., Латинської Америки - більш ніж на 6 млн.

Якщо в 1900 р. з 15 найбільших за кількістю жителів країн світу сім знаходилися в Європі, п'ять в Азії і три в Америці, то на рубежі 2000 року в цьому списку залишилася тільки одна європейська країна (ФРН), але проте стало дев'ять азіатських ( Китай, Індія, Індонезія, Пакистан, Бангладеш, Японія, В'єтнам, Філіппіни, Іран), а також три американських (США, Бразилія, Мексика), одна африканська (Нігерія) і Росія. Все це означає, що країни, які розвиваються надають і будуть продовжувати чинити вирішальний вплив на чисельність і відтворення населення, в першу чергу, визначаючи демографічну ситуацію в усьому світі.

Більш докладно можна розглянути відтворення населення, розділивши його на 3 типи:

    *Звужене: це коли населення, не відтворює собі заміну. Абсолютна чисельність поколінь які вмирають, перевищує чисельність поколінь, які народжуються; *Просте: покоління дітей, які приходять на зміну поколінням батьків, а покоління батьків дорівнюють один одному по своїй абсолютній чисельності; *Розширене: характеризується збільшенням чисельності кожного нового покоління і зменшенням чисельності поколінь літніх людей.

Звужене, просте і розширене відтворення можна розглядати з двох точок зору, а саме:

    - зміни поколінь по когортах, тобто яке за чисельністю залишила після себе когорта чоловіків або жінок певного року за весь плідний період свого життя; - яку за чисельністю залишає після себе зміну, з урахуванням рівня смертності поколінь, кожна сукупність населення, вмирає на критичний момент проведення перепису населення.

А б в

Рис.1.2. Типи вікової структури населення відповідно до режимів відтворення населення а)примітивний (розширений); б)стаціонарний (простий); в)регресивний(звужений) [17].

Похожие статьи




Типи відтворення населення - Географічні особливості відтворення населення світу

Предыдущая | Следующая