Функції цінностей - Теорія цінностей (аксіологія)

Цінності відіграють важливу роль в житті суспільства. Якщо знання відповідає на питання "Як діяти?", то ціннос-ті дають відповідь на питання "Для чого діяти?", вони є метою діяльності. Знання є лише засобом здійснення цін-ностей. Тому І. Кант поставив практичний розум, який має справу з цінностями, вище чистого розуму, який досліджує пізнавальну діяльність. Загалом цінності виконують такі функції:

Функція конституювання сенсу життя. З'ясову-ючи, що є добро, прекрасне, істина, справедливість тощо, цін-ності конституюють сенс людського життя, утворюють йо-го духовну основу. Людина не завжди свідомо формує свій духовний стрижень. Як правило, він конституюється під впливом притаманних певному суспільству релігійних і традиційних цінностей. Але він обов'язково притаманний людині, і чим розвиненіша вона як особистість, тим чіткі-ше і болючіше постають перед нею проблеми сенсу жит-тя -- діяльності, якій присвячує себе людина, якій вона служить (служіння суспільству, улюбленій справі тощо). Діяльність тоді є сенсом життя, коли людина не є додат-ком до неї, а почуває себе вільною особою, яка стверджу-ється через діяльність, розширює сферу своєї самореалізації. Адже, наприклад, можна служити Богу і не знайти сенсу життя, а можна служити грошам, будучи фінансис-том, і почувати себе сповненою сенсу життя людиною. Необхідною передумовою сповненого сенсу життя, для роз-виненої особи громадянського суспільства є свобода, віль-ний вибір, внутрішня гармонія. Свобода є лише формаль-ною умовою. Для того щоб сенс життя набув реальності, свобода повинна поєднуватись із втіленням певної цінно-сті. Лише тоді, коли людина вільно обирає й утверджує пе-вні цінності, її життя набуває сенсу. По-справжньому, а не позірно, життя людини має сенс за умови, що обрані нею цінності є гідними людини, визнаються суспільством. Це є підставою для висновку, що цінності в єдності зі свободою конституюють сенс життя людини. З

Орієнтаційна функція цінностей. У житті люди-ни і суспільства цінності визначають напрями, зразки діяльності. Будучи орієнтирами, вони постають у формі ідеалів -- вільно прийнятих зразків поведінки, прообра-зів досконалих предметів, які орієнтують людину на під-несення над буденною реальністю. Будучи зразком, ідеал постає як мірило реальності. Неадекватне ставлення до іде-алу перетворює його на ідола. Якщо молода людина жер-твує своєю вільною екзистенцією, своїм неповторним жит-тям, копіюючи в поведінці, фізичній подобі улюблених кі-нозірку, співака, спортсмена, вона перетворює ідеал на ідола, кумира. В ідеалі людина не зникає, вона формує себе, має себе самоціллю, в ідолі вона втрачається, її метою є інший. Тому застереження "не сотвори собі кумира!" є не лише релігійною, а й антропологічно-екзистенційною заповіддю.

Нормативна функція цінностей. Вона тісно поєдна-на з орієнтаційною функцією. Як відомо, цінності не тільки формують ідеали, вони передбачають вибір людини на ко-ристь добра, прекрасного, справедливого, стають нормами ді-яльності людей. Норми -- це правила, вимоги, закони пове-дінки, які виводяться із сенсу цінності. Серед них виок-ремлюють моральні, правові, естетичні, звичаєві, технічні, харчові та ін. Основою кожної норми є певна цінність. На-приклад, норма "не роби зла" заснована на цінності добра. При цьому вищі цінності, цінності-цілі не вимагають свого обгрунтування -- "роби добро в ім'я добра". Інші, так зва-ні матеріальні цінності, обгрунтовуються вищими ціннос-тями. Так, вимога "не їж невідомих грибів" грунтується на вищій порівняно з цінністю їжі -- цінності життя.

Норми регулюють суспільне життя людей, консолідую-чи їх у спільноту, а люди належать до спільноти завдяки "життєвому світу", який вони поділяють. "Життєвий світ", який забезпечує взаєморозуміння людей, грунтується на спільних категоріях (однаковому розумінні простору, ча-су, причинності), світоглядних ідеях (однаковому розумін-ні світу, людини, Бога) та цінностях і нормах. Цінностям при цьому належить провідна роль. Ніщо так не консолі-дує спільноту і не протиставляє її іншій спільноті, як сі-мейні традиції, ритуали тощо.

Отже, цінності є невід'ємною складовою духовного життя людини, обгрунтовують ідеали і норми, єднають суспільст-во духовно.

Похожие статьи




Функції цінностей - Теорія цінностей (аксіологія)

Предыдущая | Следующая