Ментальність та її особливості - Українська мова за професійним спрямуванням

Ментальність (від лат. mens - розум, мислення, душевний устрій) - це стійкий спосіб специфічного світосприйняття, характерний для великих груп людей (етносів, націй, соціальних прошарків), що обумовлює особливість способів їх реагування на явища оточуючої дійсності, поєднує людей у соціальні та історичні спільноти. Виділяються такі особливості ментальності:

    1. Відбиває специфічні особливості відповідного типу культури, особливий образ думок, які формуються в тих, хто до даної культури належить. 2. Ментальність - це історично зумовлений феномен. Соціальні перетворення та еволюції культури приводять до його зміни, але трансформація відбувається лише в наслідок значних культурних змін. 3. Входить до структури індивідуальної психіки людини в процесі її залучення до даної культури. На протязі життя ментальність особистості може модифікуватися, але відбувається це тільки за умови впливу на індивіда якої-небудь нової для нього культурної форми і, як правило це пов'язано з глибинними психологічними зрушеннями. 4. У менталітеті суспільне та індивідуальне зливаються і стають нерозрізненими. Він являє собою і суспільне явище, яке виступає як незалежна від окремих людей соціокультурна реальність, і явище особистісне, яке характеризує психіку окремої людини. Менталітет народу є одночасно і ментальність його окремих представників. 5. Укорінюється у підсвідомих глибинах людської психіки, і його носії можуть усвідомити його зміст лише ціною спеціальних зусиль. Ментальні установки зазвичай здаються людині чимось само собою зрозумілим, і вони спираються на них у своєму мисленні і поведінці, не задумуючись, чому вони саме так думають і діють, а не інакше.

Ментальність людей можна розглядати на різних рівнях:

    - на рівні соціокультурних світів чи типів культури (ментальність архаїчна, антична, західноєвропейська, східна); - на рівні національних культур (ментальність українців, росіян, китайська, американська); - на рівні субкультур, носіями яких є різні соціальні групи (дворянська, акторська, християнська, православна).

Зміст менталітету складається з ментальних комплексів - уявлених образів, які формуються накладанням "категоріальної сітки" на конкретні явища дійсності і визначають їх сприйняття. Ментальні комплекси визначають собою "згустки смислів", дещо ніби особливого "ущільненя" ментального поля, які надають йому характер негомогенності, неоднорідності. Такі "згустки смислів" є джерелом наших "установочних" попередніх міркувань суджень про речі. Ми підводимо під ці смисли явища, які трапляються нам у житті, щоб зрозуміти і оцінити останні. Ментальні комплекси виступають ніби передумовами, які сприяють орієнтації людини в подіях і умовах життя, а також займати відповідну позицію щодо них.

Менталітет має значний вплив на етикет та культуру спілкування, бо людина діє часто підсвідомо, виходячи із своєї ментальності. Наприклад, якщо людина звикла до групового життя, то вона діє й приймає рішення, спираючись на колектив. Якщо вона сповідує систему цінностей, яка грунтується на індивідуалізмі, то вона самостійно діє і приймає рішення, спираючись на індивідуальні якості. Існує навіть закон відповідності менеджменту менталітету, який означає, що види, форми, системи менеджменту відповідають конкретним рисам національного характеру, конкретній ментальності.

Похожие статьи




Ментальність та її особливості - Українська мова за професійним спрямуванням

Предыдущая | Следующая