Особливості службової етики. Етикет у службовій діяльності працівників ОВС - Службова етика працівників міліції

Прискорені темпи розвитку сучасної цивілізації стверджують актуальність унормованих (сталих) форм поведінки у спілкуванні людей між собою. Унормовані форми поведінки існують для: а) полегшення взаємодії між соціальними суб'єктами; б) позбавлення людських стосунків надлишкової емоційної напруги; в) ствердження наявності між суб'єктами соціальної комунікації єдиного морального і смислового простору, що забезпечує відбування самого процесу соціальної взаємодії; тощо.

Перехід від неусвідомлених форм поведінки до більш складних, комплексних, таких, що формуються при безпосередній участі свідомості, відбувається у розвитку людини від рівня індивіда як номінального представника людського роду до рівня особистості як значимої соціальної одиниці. Даний перехід передбачає наявність відповідного бачення і розуміння світу - неподільної системи понять і уявлень, що утримує образ світу і взірці діяльності, які забезпечують пристосування людини до середовища, а також є необхідними для організації поведінки. Процес переходу від невмотивованої поведінки до усвідомлення необхідності дотримуватися у ній встановлених правил можна назвати переходом від природи до культури, від ненормованих форм між особистісного спілкування до сталих, цивілізованих форм комунікаційної взаємодії співгромадян.

Етикет виступає зовнішньою формою вираження норм і принципів моралі будь-якої історичної спільноти, підкреслюючи при цьому визнання людиною моралі як необхідної й особливої форми духовного єднання, що виступає безумовною основою співжиття як способу власне людського існування. У даному контексті норми моралі виступають конкретними правилами поведінки, що визначають, як людина має вести себе по відношенню до суспільства, колективу, інших людей; дотримання норм забезпечується силою суспільної думки й механізмом самооцінки самої людини. Принципи моралі ж є найбільш загальними вимогами до поведінки людини в її ставленні до середовища і до себе, що визначають основну лінію її діяльності. Правила поведінки - це найбільш елементарні, конкретні вимоги до поведінки людини в конкретних умовах, що є похідними від норм і принципів моралі, і саме вони складають основу етикету.

Етикет (з фр. - ярлик, етикетка) - це сукупність формальних правил, що регулюють зовнішній прояв людських стосунків, а саме: поводження з людьми, формули звертання, вітання, вибачення, подяки, поведінка у місцях загального користування, манери, одяг тощо. Етикет - це не лише форма самовираження та самореалізації, але й, в першу чергу, форма стримування, самоконтролю, опанування емоцій і вчинків. Розрізняють наступні види етикету: діловий (службовий), військовий та повсякденний (звичаєвий).

У етикеті потрібно розрізняти дві сторони: морально-етичну (норму поведінки) та естетичну - зовнішні форми прояву цих норм, граціозність і красу манер. Неважко побачити, що ці дві сторони мають відносну самостійність. Можна бути, наприклад, доброю людиною, але проявляти свої щиросердні якості некрасиво, не витончено тощо. І навпаки, буває, що зла по натурі людина поводить себе зовнішньо красиво, витончено. В той же час етична і естетична оцінка поведінки людини тісно переплітаються, складаючи певну єдність. Ще у стародавніх греків суспільним ідеалом була гармонія доброго і прекрасного, морального і красивого, внутрішніх якостей людини та їх зовнішніх виявів.

Досягнення гармонійної єдності високих моральних надбань: доброти, чесності в особистому і суспільному житті і краси зовнішнього; прояву цих якостей є одним із зовнішніх завдань естетичного розвитку особи. Отже, в етикеті з'єднуються етика з естетикою.

Однак виховання культури спілкування не зводиться до засвоєння норм "красивої поведінки", тому що глибинно ці норми поведінки пов'язані з моральними принципами, моральними цінностями. Зовнішня культура поведінки є відсвіт прояву і вираження культури внутрішньої, всього духовного світу і складу особистості. Таким чином, набути навики культурної поведінки - не означає "завчити" відповідні правила, а потім механічно застосовувати їх у спілкуванні, подібне "прилучення" до культури мало що дасть і мало чого варте. Необхідно інше - зрозуміти, перейнятися усвідомленням великого людського сенсу, закладеного у ці зовнішні форми. Тоді правила хорошої поведінки, краса спілкування стануть вашим переконанням, "другою натурою" і дотримання їх буде приносити людині почуття задоволення і радості.

Етикет, таким чином, виступає засобом збереження культурного (цивілізованого) рівня розвитку суспільства і забезпечує повноцінну міжособистісну взаємодію співгромадян даного суспільства.

Головна мета професійної діяльності ОВС - служіння закону, який не є самоціллю, оскільки існує в ім'я суспільного блага, але тільки за умови, що усвідомлюється суспільством як втілення справедливості, вияв вищого морального начала і забезпечує нормальне життя громадян. Тому є неприпустимим, щоби працівник правоохоронних органів виконував свої обов'язки бездумно, не бачачи за буквою закону живих людей. Таке легковажне виконання службових обов'язків часто викликає незадоволення з боку населення діяльністю міліції у цілому, що, в свою чергу, негативно відбивається на іміджі правоохоронних органів.

Необхідно нагадати, що незалежно від особистих політичних поглядів і переконань кожен військовослужбовець має бути прибічником політики, яку влада впроваджує через закон. Він служить закону і захищає його.

У відносинах правоохоронців з громадянами неухильно має дотримуватися принцип гуманізму, що виявляється, зокрема у: ввічливості і доброзичливості; готовності надати допомогу, послугу, прагнення не турбувати людину без причин; чуйності, делікатності, коректності та толерантності, повазі, такті тощо. Дотримання цих норм має відбуватися як у взаємовідносинах з громадянами, так і безпосередньо із самими працівниками міліції, що знайшло відбиток у Кодексі честі працівників ОВС, прийнятому Колегією МВС України у грудні 1996 року та Етичному кодексі працівника ОВС України, схваленому цим органом 5 жовтня 2000 року.

Похожие статьи




Особливості службової етики. Етикет у службовій діяльності працівників ОВС - Службова етика працівників міліції

Предыдущая | Следующая