Вступ - Аерокосмічні методи досліджень

Матеріали дистанційних знімань тривалий час ефективно застосовуються в народному господарстві, в тому числі і в лісовій галузі.

Основними їх перевагами над наземними видами спостережень є:

    - проведення великомасштабних за площею досліджень за короткий час; - можливість накопичення, оперативного опрацювання та представлення матеріалів спостережень у картографічному вигляді, завдяки цифровому запису інформації; - порівняно низька вартість накопичуваної інформації на одиницю площі.

Матеріали дистанційних знімань знаходять успішне застосування при лісовій інвентаризації, фенологічних спостереженнях, охороні лісу від шкідників, хвороб, пожеж та визначенні шкоди завданої ними. Розвиток вітчизняної космічної програми дистанційного зондування Землі сприяє успішному виконанню даних завдань, проте актуальним залишається питання дослідження методів автоматичного і комплексного опрацювання матеріалів дистанційних знімань, які підвищують ефективність їх використання.

Метою нашої практики було оцінити можливості та умови застосування дистанційних методів спостережень за земною поверхнею для візуальної інвентаризації лісових насаджень, автоматичного створення лісових тематичних карт і методів їх покращення, а також створення геоінформаційної системи на основі поєднання інформації матеріалів дистанційних знімань з існуючими картографічними матеріалами, завдяки чому підвищується достовірність дешифрування зображень. Звідси випливають основні завдання даної роботи:

    - вивчити доцільність застосування супутникових сканерних знімків для спостережень i інвентаризації лісових насаджень Білогрудівського лісу методами візуальної інтерпретації; - визначити особливості використання спектральних характеристик вкритих i не вкритих лісовою рослинністю земель для їх дешифрування; - обгрунтувати найбільш прийнятні методи підвищення інформативності зображень та автоматичної класифікації знімків для створення лісових тематичних карт; - з'ясувати вплив рельєфу i природного освітлення на властивості супутникових знімків i відображення на них основних категорій земель лісового фонду; - провести розподіл насаджень за віковими категоріями на основі супутникових сканерних знімків;

Об'Єкт практики - Білогрудівський ліс з застосуванням дистанційних методів.

Предмет практики - Відображення на супутникових сканерних знімках лісових насаджень Білогрудівки.

Методи дослідження. Попередня оцінка придатності супутникових знімків для лісової інвентаризації виконувалась методом візуальної інтерпретації. Геометричне коригування знімків з метою отримання карт зроблено за лінійною функцією. Покращення отриманих тематичних карт проведено на основі їх поєднання з топографічними картами за допомогою створення комплексної геоiнформацiйної системи. Кінцева перевірка отриманих карт проведена накладанням розроблених тематичних карт на існуючі матеріали лісовпорядкування.

Під час пактики було опрацьоване наступне:

    - оцінено динаміка лісового фонду та зміни в просторовому розміщенні лісів шляхом порівняння знімків, отриманих в різний час; - створена тематична карта насаджень Білогрудівського лісу.

Теоретичний зміст

У практиці лiсового господарства тривалий час використовують матеріали дистанцiйних досліджень Землі. На основі фотограмметричної інформації аерофотознімків проводиться лiсова інвентаризація, фенологічні спостереження моніторинг стану лісів та навколишнього середовища. Проте аерофотознімки несуть переважно геометричну інформацію, ступінь їх інформативності невисокий. Значно iнфоpмативнiшими є багатозональні знімки, отримані за допомогою скануючих систем. Опис та інтерпретація класів різноманітних об'єктів за матеріалами космічних спостережень для цивільного використання проводиться вже з 70-х років. При цьому, з одного боку, розвивалася візуальна інтерпретація, з іншого - розвивалися методи цифрового опрацювання матеріалів дистанційних методів, у тому числі автоматизації процесу класифікації. Велика робота з вивчення спектральної відбивної здатності лісових масивів проведена в лабораторії аерометодів АН СРСР в 1954-1960 роках Беловим С. В. Дослідженням були охоплені ряд лiсових масивів, в тому числі i лісові насадження на території навчально-виробничого лісокомбінату Українського державного лісотехнічного університету. Самойловичем Г. Г. (1961 р.) розроблено детальні методики дешифрування лісових насаджень за матеріалами аерофотознімків.

Використання багатоканальної інформації сканерних знімків дозволяє автоматизувати методи опрацювання та дешифрування матеріалів дистанційних знімань.

Значний прогрес у галузі застосування автоматичної інтерпретації супутникових знімків дозволив вирішити багато завдань народного господарства, але чимало питань в лісовому господарстві залишаються невирішеними.

Розвиток знімальної апаратури і методів опрацювання знімків вимагає вдосконалення сучасних методів автоматичного, цифрового аналізу інформації про земну поверхню та, зокрема, лісові насадження. Особлива увага звернена на розвиток i дослідження методiв інтерпретації сателiтарних знімків для потреб лiсового господарства, використання для даної мети знімків високої просторової роздільної здатності, що є новим у практиці дистанцiйних методiв. Поряд з тим у світовій практиці дистанцiйних методiв недостатньо вивчені методи i основні принципи топографічної нормалізації та їх застосування для потреб лiсового господарства. Необхідно опрацьовувати алгоритми ГІС-аналiзу для покращення лiсових тематичних карт. Об'єкт досліджень - Білогрудівський ліс, Уманського району, Черкаської області.

Основними матеріалами дистанцiйних спостережень Землі є аерофотознімки. Інтерпретація матеріалів дистанцiйних методiв може бути успішною тільки при наявності комплексної інформації про об'єкт досліджень, що включає відомості про рельєф території досліджень, основні характеристики лiсових насаджень.

Переважаючу площу Білогрудівки займають широколистяні ліси.

Використання аерофотознімків дозволило опрацювати великі території лісу, якими є багатоканальні зображення. Для опрацювання матеріалів дистанційних знімань використано стандартні комп'ютерні програми.

Похожие статьи




Вступ - Аерокосмічні методи досліджень

Предыдущая | Следующая