Наслідки забруднення - Методи захисту повітряного басейну

Історія світового охорони здоров'я налічує кілька катастрофічних випадків, пов'язаних із забрудненням повітря. Так, у грудні 1930 р. в долині річки Маас (Бельгія), де зосереджено багато промислових підприємств, спостерігалися сильні тумани при безвітрі. Вже на третій день після такої погоди у населення виникли масові ураження дихальних шляхів з десятками (близько 60) смертельних випадків.

У жовтні 1948 р. в районі Донора (Пенсільванія, США), також при повному штилі, забруднення атмосфери металургійними промисловими підприємствами призвело до серйозних захворювань дихальних шляхів у більшого числа жителів цього району, причому в деяких випадках зі смертельним результатом.

У грудні 1952 р. така ж ситуація склалася в районі Лондона, де в результаті токсичного туману число смертей за два тижні грудня на 4000 перевищила звичайні показники.

Всі ці факти показують, яке важливе значення має боротьба з забрудненням атмосферного повітря, особливо якщо воно супроводжується виділенням шкідливих для людського організму забруднюючих речовин.

Пил, дим і газ знижують напруженість прямої сонячної радіації і, що особливо важливо, зменшують кількість ультрафіолетових променів, які є найбільш цінними в сонячному спектрі.

Серйозні наслідки можуть бути від забруднення атмосферного повітря фреонами. Під час викидів і випаровування в атмосферу щорічно надходить близько 0,8 млн. т фреонів. Встановлено, що протягом року їх вміст у повітряному. середовищі збільшується майже на 10%. Основні негативні наслідки забруднення ними атмосфери -- розклад озону.

Забруднення атмосфери знижує продуктивність і плідність домашніх і диких тварин і птахів. Випадаючи на грунт і водойми, шкідливі домішки, забруднюючи атмосферу, ведуть до знищення рослинності. Під дією атмосферного забруднення відбувається руйнування будівель та споруд, пам'яток історії, архітектури, культури і мистецтва (металеві конструкції підвищеної піддаються корозії, багато будівельних матеріалів руйнуються). У багатьох промислово розвинених районах економічний збиток від забруднення навколишнього середовища становить 3 -5% валового національного продукту.

Вихлопні гази дають одну третю вуглекислого газу, що викидається в повітря, сприяють утворенню парникового ефекту, який викликає глобальне потепління. Летючі органічні речовини, такі як поліароматичні вуглеводні та бензол, спонукають утворення смогів. Викиди вуглеводнів є наслідком не повного згорання палива. Це можуть бути гази чи тверді частинки. Бензол (що потрапляє у атмосферу з вихлопами та випарами з бензобаків та бензоколонок під час заправки автомобілів) може викликати рак легенів та респіраторні захворювання.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, цей газ настільки небезпечний, що для нього не існує норм гранично допустимої концентрації. Окиси азоту з повітряними масами переміщуються на значні відстані і, з'єднуючись із сіркою, випадають у вигляді кислотних дощів, забруднюючи земляні угіддя, водойми, руйнуючи різні забудови. Окиси азоту можуть також з'єднуватись з твердими частинками не повністю згорівшого палива та угарним газом, утворюючи фотохімічний смог. Спільна реакція вуглеводородів, кисню та окисів азоту на сонячне випромінювання приводять до утворення озону.

Фотохімічний смог (видима не озброєним оком туманність їдких газів, характерна для таких крупних міст, як Лос-Анджелес та Мехіко) формується в результаті дії сонячного ультрафіолетового випромінювання на вуглеводороди та окиси азоту. Через температурні інверсії (коли поверх землі повітря більш холодне ніж в вище лежачих шарах) смог висить над містом і не розсіюється. Дослідження в США показали, що під час смогів астматики частіше страждають від нападів і потрапляють до лікарень.

Спалювання вугілля на теплових електростанціях супроводжується викидами диму, який містить двоокис сірки та окис азоту. Окрім згаданих вище наслідків, двоокис сірки може викликати звужування дихальних шляхів та загострює різні хвороби. В процесі виробництва пластмас у атмосферу попадають хлорофторвуглець, які руйнують її озоновий шар. Відрізняючись великою стійкістю, ці гази спроможні накопичуватись і зберігатися в атмосфері до 100 років. Тому, не дивлячись на спроби скоротити викиди, ми ще довго будемо відчувати на собі негативний вплив вже того хлорофторвуглецю, який накопичився у атмосфері.

Спалювання органічного палива, а також знищення лісів приводить до нагромадження в атмосфері великої кількості вуглекислого газу. За останні 120 років зміст цього газу в повітрі збільшилося на 17%. У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в теплиці або парнику: він вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але втримує тепло нагрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект. По підрахунках учених, у найближчі десятиліття середньорічна температура на Землі за рахунок парникового ефекту може збільшитися на 1,5 - 2 С.

Якщо людство не зменшить кількість забруднень атмосфери, і глобальна температура буде збільшуватися й далі, як це має місце протягом останніх 20 років, те дуже швидко клімат стане тепліше, ніж у який-небудь час на Землі за останні 100 000 років. Це викличе активне прискорення глобальної екологічної кризи.

При спалюванні великої кількості побутового сміття, яке постійно накопичується, виникає дим, у якому знаходяться діоксини. Речовини, які використовуються у хімчистці, містять перхлоретилен, який було внесено спеціалістами до списку "шкідливих для здоров'я забруднювачів повітря", які мають канцерогенні властивості.

Через постійне збільшення забруднення повітря збільшились випадки госпіталізації хворих з астмою. Збільшується захворюваність астмою та іншими респіраторними захворюваннями серед дітей, погіршується стан людей похилого віку, вагітних жінок, людей із захворюваннями серця та легень. Дійшло навіть до того, що лікарі їм радять інколи не виходити на прогулянки.

Похожие статьи




Наслідки забруднення - Методи захисту повітряного басейну

Предыдущая | Следующая