Огляд літератури за темою, Основні поняття і класифікації інвазивних видів - Особливості розповсюдження інвазивного виду Solidago canadensis L. (золотарника канадського)

Основні поняття і класифікації інвазивних видів

Інвазії неаборигенних видів організмів -- одна з найбільших екологічних проблем сучасності, яка гостро постає у зв'язку з активними процесами біотичної глобалізації. Термін "Інвазія" (від лат. Invasio - нашестя, напад) - вторгнення на яку-небудь територію або в екосистему не характерного для них біологічного виду, яке відбувається, на відміну від інтродукції, без свідомої участі людини. Біологічні інвазії -- швидкоплинні явища, які відбуваються протягом одного або кількох поколінь і призводять до формування нових частин ареалу. Цим вони відрізняються від експансій (поступових розширень ареалів), які можуть відбуватися поступово, упродовж кількох популяційних циклів. Ці процеси нерідко розглядають як особливий тип біологічного забруднення. Пусковим механізмом для розвитку біологічних інвазій є порушення природних бар'єрів для розселення, формування "екологічних коридорів" для розселення (наприклад, канали меліоративних систем, лісосмуги, придорожні смуги). Проте найпоширенішими стали штучні (часто -- ненавмисні) інтродукції видів[1].

Аборигенна флора -- природна флора даної місцевості, що виникла в процесі еволюції. золотарник фітоценоз дніпродзержинськ екосистема

Інвазивні види -- чужинні види із значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з природними для даної місцевості видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів.

Показниковими також є поняття синантропізація. Синантропізація флори -- складний процес, що відбувається внаслідок антропогенного впливу на природу і виявляється в збагаченні флори видами, пристосованими до існування в умовах, що створюються людиною у процесі її господарської діяльності за рахунок пригнічення або знищення тих видів природної флори, які нездатні існувати в таких умовах. Синантропні рослини -- рослини, для яких діяльність людини створює особливо сприятливі умови існування[2].

За словами Мосякіна А. С, інвазивні рослини становлять значну загрозу для біорізноманітності, менеджменту екосистем, сільського та лісового господарств тощо. За оцінкою Конвенції з біологічного різноманіття (Convention on Bio logical Diversity, CBD) інвазії неаборигенних організмів є другою за значенням загрозою для біорізноманітності на світовому рівні (після безпосереднього знищення місць існування). Усі прийняті на сьогодні стратегії та плани дій боротьби з інвазійними видами (як глобальні, так і регіональні документи) передбачають їх усебічне дослідження. І справді, для забезпечення належного рівня контролю певного виду необхідно детально дослідити всі фактори, що спричинили його інвазійну активність. Уже накопичено масив інформації про причини та фактори інвазійної спроможності різних видів рослин[1].

Активне вивчення проблеми інвазійних видів розпочалося на початку ХХ століття. Різними вченими було створено ряд класифікацій з різними підходами до вивчення інвазивності. Однією із перших є класифікація М. Ріклі. Основними критеріями було розмежування аборигенного та алохтонного (занесеного) елементів флори із наступним поділом останнього за часом занесення та різним характером трапляння. Основні терміни - апофіт, антропохор, археофіт, неофіт, які запропонував M. Ріклі, були покладені в основу наступних класифікацій і широко використовують дотепер. Класифікація M. Ріклі (1903) зазначена у таблиці 1.1.

Швейцарський ботанік А. Теллунг (1881-1928) - професор Цюріхського університету, на основі системи M. Ріклі, розробив детальну й дуже інформативну класифікацію антропофільного елемента, а потім ще декілька її варіантів. До існуючих критеріїв учений додав ще один, дуже важливий - спосіб занесення виду, а саме: свідомо, з метою культивування, або несвідомо, внаслідок господарської діяльності. У межах цих груп він виділив ще декілька за ступенем участі людини у появі чужорідних видів у антропогенних чи природних місцезростаннях, а також аборигенних - на окультурених ділянках. Класифікація А. Теллунга (1905) наведена у таблиці 1.2[3].

Таблиця 1.1 - Класифікація інвазивних видів М. Ріклі

Термін

Визначення

1. Апофіти.

Рослини, які природнім шляхом перейшли на штучні місцезростання.
    2. Антропохори: 2.1. Археофіти; 2.2. Здичавілі з культури; 2.3. Ефемери; 2.4. Колонофіти; 2.5. Неофіти.

Рослини занесені у дану місцевість людиною.

Таблиця 1.2 - Класифікація інвазивних видів А. Теллунга

Термін

Визначення

A. Антропохори.

Рослини, що занесені у дану місцевість людиною.

І. Внаслідок свідомої діяльності:

1. Ергазіофіти.

Культурні рослини, які вирощуються на сільськогосподарських ділянках та в садах.

2. Ергазіоліпофіти.

Релікти культурних рослин, які раніше культивувалися у природних місцезростаннях.

3. Ергазіофігофіти.

Втікачі з культури.

ІІ. Занесені несвідомо

4. Археофіти.

Вже у доісторичний час, що стійко закріпилися польові або городні бур'яни:

    А) на окультурених ділянках (власне археофіти), Б) ті, що переходять на рудеральні місця.

5. Неофіти.

Новоприбульці, що відносно часто й звичайно трапляються на природних місцезростаннях, часто формують угруповання разом з індигенними рослинами, незалежно від подальшого впливу людини.

6. Епекофіти.

Неприродні види, що натуралізувалися на антропогенних місцезростаннях, але залежать від подальшого впливу діяльності людини.

7. Ефемерофіти.

Прибульці, що трапляються лише поодиноко, є нестійкими й майже завжди на штучних місцезростаннях.

Б. Апофіти.

Рослини, які природнім шляхом перейшли на штучні місцезростання.

І. В результаті свідомої діяльності людини:

8. Екіофіти.

Місцеві культурні рослини, декоративні і господарські.

ІІ. Спонтанно:

9. Спонтанні апофіти.

A) апофіти ділянок, які обробляються (переходять на поля з сухих сонячних схилів),

Б) апофіти-рудерали.

Основні класифікації вітчизняної школи інвазивних видів представлені у таблиці 1.3 відповідно за часом занесення, способом занесення і за ступенем адаптованості [4].

Таблиця 1.3 - Класифікація інвазивних видів вітчизняної школи

Термін

Визначення

Класифікація адвентивних видів за часом занесення:

Археофіти

Занесені до відкриття Америки (прикладами можуть служити цілий ряд середземноморських видів рослин, які були занесені на територію країни при стародавніх торгових контактах, і зараз ростуть як звичайні бур'яни);

Неофіти

З'явилися після XVстоліття (Heracleum sosnowskyi Manden - борщівник Сосновського).

Класифікація адвентивних видів за способом занесення:

Ксенофіти

Занесені випадково (Ambrosia artemisiifolia L. - амброзія полинолиста, Urtica cannabina L. - кропива коноплева);

Ксеноергазіофіти

Рослини, що культивували в інших регіонах і ненавмисно занесені у досліджуваний регіон у ході господарської діяльності.

Ергазіофіти

Занесені навмисно для культурного використання (рослини роду Ірга, Acer negundo L. - клен американський);

Класифікація адвентивних видів за ступенем адаптованості

Емерофіти

Види, які то з'являються, то зникають у локальних місцепроживання (Lepidium perfoliatum L. - блощичник зенолистний);

Колоністи

Види, міцно закріпилися в нових місцепроживаннях, але не поширюються з них (Thladiantha dubia Bunge - червоний огірок);

Епекофіти

Види-прищельці, які розселяються по порушеним місцепроживанням (Reynoutria japonica Houtt.- рейнутрія японська);

Агріофіти

Заносні рослини, які впроваджуються в природні співтовариства (Impatiens glandulifera Royle - недоторка залозиста).

У результаті вивчення літератури виявлено, що проблеми інвазивних видів є недостатньо вивченні. Особливі відмінності вивчення проблем інвазії спостерігаються між вітчизняною і зарубіжною школою. Досі не існує остаточної моделі аналізу рослин на інвазійну спроможність.

Похожие статьи




Огляд літератури за темою, Основні поняття і класифікації інвазивних видів - Особливості розповсюдження інвазивного виду Solidago canadensis L. (золотарника канадського)

Предыдущая | Следующая