Дендрофлора Мало-Турянського лісництва: аналіз та охорона


Дендрофлора Мало-Турянського лісництва: аналіз та охорона

Досліджено дендрофлору фітоценозів Мало-Турянського лісництва ДП "Вигодське лісове господарство" ("Вигодське ЛГ"). Обстежено лісові насадження лісництва, складено конспект дендрофлори, проведено її аналіз, досліджено заповідний об'єкт лісництва ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення "Осій". У лісових насадженнях Мало-Турянського лісництва виявлено 58 видів деревних рослин, які належать до 36 родів та 20 родин. Найчисельніша за родовим та видовим складом родина Розових, яка займає близько 16 % дендрофлори. За життєвими формами рослини поділяють на дерева (53 %), кущі (40 %) та кущики (7 % дендрофлори).

На території лісництва з 1975 р. охороняють, як ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення, заповідне урочище "Осій", де панують мішані букові праліси. Надано деякі практичні рекомендації стосовно збереження та охорони рослинного покриву лісництва загалом та заповідного об'єкта "Осій" зокрема.

Ключові слова: лісові насадження, деревостан, ботанічна пам'ятка природи, дендрофлора, життєва форма.

Аннотация

Гайдукевич М. Е., Лысенко М. О. Дендрофлора Мало-Турянского лесничества: анализ и охрана

Изучена дендрофлора фитоценозов Мало-Турянского лесничества ГП "Выгодское ЛХ". Исследованы лесные насаждения, составлен конспект дендрофлоры, проведен ее анализ, изучен заповедный объект лесничества ботаническая достопримечательность природы государственного значения "Осий". В лесных насаждениях Мало-Турянского лесничества выявлено 58 видов древесных растений, которые принадлежат к 36 родам и 20 семействам. Наиболее численное по родовому и видовому составу семейство Розовых (около 16 % дендрофлоры). По жизненным формам растения разделены на деревья (53 %), кустарники (40 %) и кустарнички (7 % дендрофлоры).

На территории лесничества с 1975 г. охраняется, как ботаническая достопримечательность природы государственного значения, заповедное урочище "Осий", где господствуют буковые древостои. Приведены некоторые практические рекомендации относительно сохранения растительного покрова лесничества в целом, а также заповедного объекта "Осий", в частности.

Ключевые слова: лесные насаждения, древостой, ботаническая достопримечательность природы, дендрофлора, жизненная форма.

Annotation

Gaydukevych M. Ye., Lusenko М. О. Dendroflora of Malo-Turyansk Forestry: Analysis and Protection

The phytocenoses dendroflora of Malo-Turyansk Forestry Enterprise "LH profitable" is investigated. Forest plantation of the forestry is studied, dendroflora outline is drawn, the analyses of protected areas is conducted, and botanical nature monument of national importance "Osiy" is explored as well. In forest stands of Malo-Turyansk Forestry we found 58 species of woody plants that belong to 36 genera and 20 families. The most numerous at generic and species composition are those of the family of Rose (about 16 % of dendroflora). The life forms of plants are divided into a tree (53 %), shrubs (40 %) and bushes (7 % of dendroflora).

In the forest of 1975 protected as a botanical nature monument of national importance reserved tract "Osiy" mixed beech forests dominated. The article brought some practical recommendations for the conservation and protection of forest vegetation in general and protected areas "Osiy" in particular.

Keywords: forest plantation, stands, botanical nature monument, dendroflora, life form.

Актуальність теми. У сучасних умовах посилення техногенного пресу на довкілля, однією з найважливіших господарських проблем стає сьогодні охорона біорізноманіття, раціональне використання природних ресурсів та покращення умов природного середовища. Адже внаслідок посиленого антропогенного впливу на довкілля складається стійка тенденція до зменшення чисельності багатьох видів рослин. Катастрофічно зменшуються запаси цінних господарських рослин. Особливу тривогу викликає генофонд рідкісних рослин і тих, що перебувають під загрозою зникнення. Тому проблема охорони біорізноманіття, раціонального використання та відновлення рослинних багатств в умовах прискореного науково-технічного прогресу потребує глибокого вивчення сучасного стану природних рослинних угруповань. Адже зникнення того чи іншого виду флори втрата не тільки для науки, але й для всього людства. Тому широкомасштабні дослідження, глибоке вивчення та детальний аналіз місцевої дендрофлори, як елемента наявних екосистем, є нагальною потребою ботаніків сучасності.

Стан проблеми. У минулому рослинний покрив регіону Карпат вивчало багато дослідників з Австро-Угорщини, Чехословаччини, Польщі, Румунії, Угорщини (т. зв. польсько-австрійський період). 3 1945 р., після Другої Світової війни, флору Карпат та навколишніх територій широко досліджували радянські ботаніки. З 1991 р. розпочався новий, український етап дослідження рослинності регіону. Лісову рослинність Карпат і навколишніх територій досліджували М. І. Косець (1947, 1959, 1971), Ю. Р. Шеляг-Сосонко (1961), О. І. Бутейко (1963), Р. С. Байрова (1965), В. К. Мякушко (1965), С. М. Стойко (1968, 1969, 1972, 1982), М. А. Голубець (1971) та багато ін. Дані про різноманітність рослинного світу, фізико-географічну характеристику Івано-Франківської обл., зокрема і Долинського р-ну наведено у книзі "Природа Івано-Франківської області" за редакцією К. І. Геренчука [1]. Наукових робіт з вивчення рослинного покриву саме досліджуваної території знайти не вдалося.

Мета роботи дослідити і вивчити дендрофлору Мало-Турянського лісництва (Скибові Карпати). Об'єкт дослідження фітоценози лісництва; предмет дослідження дендрофлора фітоценозів лісництва.

Місце розташування об'єкта дослідження. Контора Мало-Турянського лісництва розташована у центрі с. Мала Туря Долинського р-ну Івано-Франківської обл. Лісові насадження лісництва площею 2207 га розташовані між долиною р. Свіча і долиною р. Черва в межах висотно-екологічного поясу до 1200 м н. р.м.

За фізико-географічним районуванням територія Мало-Турянського лісництва ДП "Вигодське ЛГ" розташована на стику областей Передкарпаття (Лімницько-Болехівський р-н) та Зовнішніх Карпат (район крайового низькогір'я). За геоботанічним районуванням досліджувана територія розташована на стику Болехівсько-Берегометського р-ну ялицево-букових лісів та Боринсько-Славського геоботанічного р-ну ялицево-смереково-букових лісів. За флористичним районуванням ця територія розміщена в районі Східних Бескид [2].

Рослинність. На території Мало-Турянського лісництва поширені буково-ялицеві, ялицево-букові та ялиново-буково-ялицеві лісові формації. Буковоялицеві ліси поширені у низькогірній та передгірній частинах букового лісового поясу. У першому ярусі домінує ялиця, у другому бук. У передгір'ї домішані дуб, граб, в'яз шорсткий, черешня, на схилах гір явір, клен гостролистий, береза, осика. Підлісок розвинений неоднаково. Він складається з ліщини, жимолості звичайної, вовчого лика, ожини шорсткої, жимолості чорної, бузини чорної та червоної, таволги в'язолистої, малини, горобини. Домінанти трав'яного покриву осока волосиста, переліска багаторічна, безщитник жіночий, щитник чоловічий, квасениця, маренка запашна, зеленчук, розхідник, зубниця залозиста, калюжниця, кремена біла [1,3]. Ялицево-букові ліси поширені вздовж північних схилів. Перший ярус формує ялиця, а другий бук [1, 3].

Ялиново-буково-ялицеві ліси поширені на висоті 450-1150 м н. р.м. У першому ярусі поруч з ялицею росте ялина, рідше бук, у другому бук, в'яз, явір, клен гостролистий. Поодиноко росте ліщина, бузина чорна, жимолость чорна, вовче лико, верба попеляста, горобина, порічки чорні. У трав'яному ярусі панують осока волосиста, квасениця, маренка запашна, зеленчук, кремена біла [1, 3].

Методика дослідження. Дослідження дендрофлори Мало-Турянського лісництва проведено протягом 2013-2015 рр. Обстежено лісові фітоценози лісництва, які приурочені тут, в основному, до висотно-екологічного поясу 4501200 м н. р.м. на гірських схилах стрімкістю 10-40 0 Збір відомчих матеріалів здійснено у Мало-Турянському лісництві ДП "Вигодське ЛГ" (таксаційні описи лісових насаджень, план лісонасаджень). Польові дослідження проведено в лісових насадженнях лісництва.

Під час натурного вивчення дендрофлори застосовували маршрутний метод шляхом закладання тимчасових профільних ліній. При цьому насамперед визначали маршрут досліджень, пізніше прокладали умовну лінію профілю дослідження, максимально приурочену до квартальних просік лісових насаджень. За такими тимчасовими профілями складали список видів рослин. Конспект дендрофлори лісництва складався як за результатами власних досліджень, так і згідно з таксаційними описами лісництва. Рослини визначено за Визначником рослин України [4], систематичні таксони прийнятого за А. Л. Тахтаджаном [5], життєві форми рослин за І. Г. Серебряковим [6]. Результати дослідження. Внаслідок проведених досліджень у лісових насадженнях Мало-Турянського лісництва виявлено 58 видів деревних рослин, які належать до 36 родів та 20 родин. Систематичний аналіз дендрофлори лісництва наведено в табл. 1.

Найчисельніша за родовим та видовим складом родина Розових (Rosaceae), яка представлена 8 родами та 9 видами (15,5 % флори). Широко представлені також родини Соснових (Pinaceae) 4 родами (11,1 % флори) та 6 видами (10,3 % флори); Березових (Betulaceae) 4 родами (11,1 % флори) та 6 видами (10,3 % флори); Вербових (Salicaceae) 2 родами (5,6 % флори) та 7 видами (12 % флори). Не менш широко представлені родини Букових (Fagaceae) 2 роди, 3 види (5,2 % флори); Кипарисові (Cupressaceae) 1 рід, 5 видів (1,6 % флори); Брусничні (Vacciniaceae) 2 роди, 2 види (3,4 % флори). Решта родин: В'язові (Ulmaceae), Липові (Tiliaceae), Тимелієві (Thymelaceae), Кленові (Aceraceae), Маслинові (Oleaceae), Бузинові (Sambucaceae), Бруслинові (Celastraceae) містять по 1 -3 види, що в сумі становить 45 % дендрофлори. За життєвими формами рослини поділяють на дерева, кущі, кущики. Аналіз дендрофлори за життєвими формами наведено в табл. 2.

Табл. 1 Систематичний аналіз дендрофлори лісництва

№ з/п

Родина

Кількість родів

Кількість видів

Шт.

%

Шт.

%

1

Соснові Pinaceae

4

11,1

6

10,3

2

Кипарисові Cupressaceae

1

2,7

5

8,6

3

Букові Fagaceae

2

5,6

3

5,2

4

Березові Betulaceae

2

5,5

4

6,9

5

Ліщинові Corylaceae

2

5,6

2

3,4

6

В'язові Ulmaceae

1

2,7

2

3,4

7

Вербові Salicaceae

2

5,6

7

12

8

Липові Tiliaceae

1

2,7

2

3,4

9

Тимелієві Thymelaceae

1

2,7

1

1,7

10

Розові Rosaceae

8

22,2

9

15,5

11

Бобові Fabaceae

1

2,7

1

1,7

12

Кленові Aceraceae

1

2,7

3

5,2

13

Брусничні Vacciniaceae

2

5,6

2

3,4

14

Деренові Cornaceae

1

2,7

1

1,7

15

Маслинові Oleaceae

1

2,7

1

1,7

16

Бузинові Sambucaceae

1

2,7

2

3,4

17

Калинові Viburnaceae

1

2,7

1

1,7

18

Бруслинові Celastraceae

1

2,7

1

1,7

19

Жостерові Rhamnaceae

2

5,6

2

3,4

20

Жимолостеві Caprifoliaceae

1

2,7

3

5,2

Всього

36

100

58

100

Табл.

№ з/п

Родина

Кількість видів, шт.

Дерева

Кущі

Кущики

Всього

1

Соснові Pinaceae

5

1

-

6

2

Кипарисові Cupressaceae

-

5

-

5

3

Букові Fagaceae

3

-

-

3

4

Березові Betulaceae

4

-

-

4

5

Ліщинові Corylaceae

1

1

-

2

6

В'язові Ulmaceae

2

-

-

2

7

Вербові Salicaceae

4

3

-

7

8

Липові Tiliaceae

2

-

-

2

9

Тимелієві Thymelaceae

-

-

1

1

10

Розові Rosaceae

5

3

1

9

11

Бобові Fabaceae

1

-

-

1

12

Кленові Aceraceae

3

-

-

3

13

Брусничні Vacciniaceae

-

-

2

2

14

Деренові Cornaceae

-

1

-

1

15

Маслинові Oleaceae

1

-

-

1

16

Бузинові Sambucaceae

-

2

-

2

17

Калинові Viburnaceae

-

1

-

1

18

Бруслинові Celastraceae

-

1

-

1

19

Жостерові Rhamnaceae

-

2

-

2

20

Жимолостеві Caprifoliaceae

-

3

-

3

Всього

Видів, шт.

31

23

4

58

Частка, %

53

40

7

100

Отже, у лісових насадженнях лісництва дерева займають 53 % дендрофлори (31 вид), кущі 40 % (23 види), кущики 7 % (4 види). Найчисельнішими за вмістом дерев є родини: Соснових (Pinaceae) 5 видів; Березових (Betulaceae) 5 видів; Розових (Rosaceae) 5 видів та Вербових (Salicaceae) 4 види. Кущі найбільше представлені родиною Кипарисових (Cupressaceae) 5 видів. Родини Вербових, Розових та Жимолостевих представлені 3 видами кущів; родина Жостерові представлена 2 видами кущів; а родини Соснові, Ліщинові, Деренові, Калинові та Бруслинові 1 видом кущів. Кущиків всього 4 види, які відносять до родини Тимелієвих (1 вид), родини Розових (1 вид) та родини Брусничні (2 види).

Лісові насадження сприяють оздоровленню довкілля, стабілізації навколишнього середовища, поліпшують мікроклімат, зменшують забрудненість повітряного басейну, грунту і води токсичними речовинами тощо. Відповідно, потрібно максимально оберігати цінні господарські рослини, які становлять основу наших лісів ялицю білу, ялину європейську, ялівець звичайний, бук лісовий, дуб звичайний, березу бородавчасту, клен гостролистий, шипшину звичайну, малину лісову, ясен звичайний та багато ін.

У сучасних умовах посиленого антропогенного впливу на довкілля, однією з головних проблем стає охорона, раціональне та ощадливе використання рослинних ресурсів, зокрема рідкісних і тих, що зникають рослин. Важливим аспектом вирішення цієї проблеми є заповідання унікальних фітоценозів та окремих цінних видів рослин.

На території лісництва з 1975 р. охороняють, як ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення, заповідне урочище "Осій" площею 13,5 га [2, с. 236]. Ця ділянка розташована в однойменному урочищі загальною площею близько 500 га, що знаходиться на відрогах гори Осій на висотах 650700 м н. р.м. на лівобережжі р. Свіча біля с. Вигода (Сколівські Бескиди).

Урочище розташоване в межах низькогірного ландшафтного ярусу і належить до однієї рослинної зони: буково-смерекових лісів, які поширені на висотах 400-700 м н. р.м. За лісівничою характеристикою це мішані букові праліси з участю клена, ялини, ялиці та поодиноко сосни кримської і штучно введеної модрини європейської. Рідкісні рослини в урочищі представлені сосною кримською (Pinus pallasiana Lamb.), та, за літературними даними, скополією карніолійською (Scopolia carniolica Jacq.), яку занесено до Червоної книги України [7]. Цінність урочища полягає в тому, що це практично єдиний заповідний масив, в якому охороняють умовно корінний рослинний покрив передових найтепліших хребтів Карпат. Крім цього, тут знаходиться ще й осередок реліктової сосни звичайної (1,2 га) природного походження. На пісковикових скелях ця сосна росте тут за ІІІ бонітетом.

Санітарний стан заповідного урочища "Осій" задовільний. Естетична вартість місцевості висока, проте дорожня система не впорядкована. Потрібно зазначити, що заповідне урочище " Осій" до певної міри перебуває під впливом рекреаційних навантажень і за шкалою В. І. Середіна та П. Д. Марківа [8] ці насадження мають ознаки початкової дигресії (І стадія порушеності). Довкілля підлягає відтворенню, але для цього потрібно насамперед зменшити рекреаційне навантаження на цю територію, зокрема, потрібно розробити і науково обгрунтувати організацію туристичної діяльності урочища та посилити контроль за охороною навколишнього середовища. Тому заповідне урочище потребує виділення захисної зони. Під час туристичного сезону на цій території потрібне додаткове патрулювання.

Крім цього, з метою охорони, раціонального використання та відновлення цінних дикорослих ресурсів Мало-Тур'янського лісництва потрібно, передусім, стабілізувати умови природного середовища. Під час проведення різних рубань у лісових насадженнях потрібно оберігати цінні господарські рослини, не дозволяти їх вирубувати, а залишати на ділянці; усі невжитки лісництва (яри, балки тощо) інтенсивно засаджувати цінними деревно-кущовими рослинами.

Висновки

На території Мало-Турянського лісництва переважають фітоценози, в яких домінантними є бук лісовий, ялиця біла та ялина європейська. Тут виявлено 58 видів деревних рослин, які відносять до 36 родів і 20 родин. На території лісництва з 1975 р. охороняють, як ботанічну пам'ятку природи загальнодержавного значення, заповідне урочище " Осій", де панують мішані букові праліси. Рідкісні рослини в урочищі представлені сосною кримською та скополією карніолійською, яку занесено до Червоної книги України.

З метою збереження природних, наукових, культурно-освітніх та естетичних функцій лісових фітоценозів лісництва, їх охорона полягає насамперед у стабілізації умов природного середовища. У майбутньому варто посилити охорону цих фітоценозів та поглиблено вивчати їх флору і рослинність.

Література

    1. Природа Івано-Франківської області / за ред. К. І. Геренчука. Львів : Вид-во "Вища шк.", 1972. 160 с. 2. Природно-заповідні території та об'єкти Івано-Франківщини / за ред. М. М. Приходько та В. І. Парпана. Івано-Франківськ : Вид-во "Таля", 2000. 271 с. 3. Білик Г. Геоботанічне районування УРСР / Г. Білик, Є. Брадіс, М. Голубець та ін. К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. 302 с. 4. Визначник рослин Українських Карпат / за ред. В. І. Чопика, АН УРСР, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного. К., 1977. 433 с. 5. Тахтаджян А. Л. Система магнолиофитов / А. Л. Тахтаджян. Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с. 6. Серебряков І. Г. Життєві форми рослин / І. Г. Серебряков, Н. М. Чернова, О. М. Билова // Екологія. К. : Вид-во "Либідь", 1986. С. 94-103. 7. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу / упор. О. Ю. Шапаренко, С. О. Шепаренко. Харків : Вид-во "Торсінг", 2002. С. 79-80. 8. Середин В. И. Рекомендации по ведению лесного хозяйства в рекреационных лесах Карпат. / Середин В. И., Маркив П. Д. Ивано-Франковск, 1989. 14 с.

Похожие статьи




Дендрофлора Мало-Турянського лісництва: аналіз та охорона

Предыдущая | Следующая