Вдосконалення первинного обліку машинно-тракторного - Облік витрат виробництва у сільському господарстві

Парку

Реформування сільськогосподарських підприємств в основному призвело до роздрібнення великих і середніх агроформувань, створення на їх місці невеликих одноосібних фермерських господарств або ж селянських спілок, розпорошення наявних транспортних засобів, що в свою чергу, зумовило необхідність перегляду організаційних форм транспортного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Так, якщо у 80 - 90-і роки 80--90% вантажів у сільськогосподарських підприємствах перевозилося автомобільним транспортом, то в 1995--1997 роках його питома вага в транспортному обслуговуванні знизилася до 50--60%, а в 2000--2001-му -- до 40--50%. Натомість у сільськогосподарських формуваннях зросла роль тракторного та гужового транспорту, на частку яких припадає до 50% вантажообігу. Особливо інтенсивно використовуються альтернативні види транспорту на внутрішньогосподарських перевезеннях.

Реорганізація форм господарювання в АПК і його транспортних підрозділах, неминуче вимагає удосконалення системи обліку транспортних робіт. У зв'язку з цим у загальному контексті дослідження проблем, пов'язаних зі змінами господарського механізму, необхідно розглянути і питання про стан господарського обліку в транспортних підрозділах АПК та визначити основні напрями його вдосконалення. При цьому особливу увагу варто приділити організації системи первинного обліку їх роботи.

Підвищення ефективності використання автотранспорту та інших транспортних засобів пов'язане із застосуванням прогресивних форм організації транспортного процесу, удосконаленням методів економічного аналізу його роботи, а також розробкою заходів, що забезпечують поліпшення планування і керування виробничою діяльністю. У цьому зв'язку першочергового значення набувають питання підвищення якості і оперативності обліку роботи транспорту, тому що саме облік є основним джерелом необхідної інформації. До того ж, якщо облік автотранспортної роботи нині в основному налагоджений і тільки потребує подальшого вдосконалення, то процес накопичення і обробки інформації про використання тракторного та гужового транспорту практично не розроблений.

Оскільки основою господарського обліку є інформація, накопичена за допомогою первинних документ, то раціональна організація збору и обробки інформації про використання кожного виду транспорту значною мірою залежить від правильної постановки первинного обліку та визначення оптимального шляху руху документів від моменту їх складання до передачі в архів.

Від якості організацій системи первинного обліку залежать оперативність, повнота і вірогідність кінцевої, результативної інформації про роботу як транспортної складової, так і підприємства в цілому, що, в свою чергу, дозволить приймати ефективні управлінські рішення. Контроль за раціональним використанням рухомого складу щоденно можна здійснювати використовуючи інформацію про виїзд транспортних засобів на лінію, що фіксується в "Книзі обліку виходу машин на лінію".

Носієм вихідної інформації про роботу вантажного автотранспорту в автотранспортних, сільськогосподарських, промислових та інших підприємствах і організаціях є Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2), Товарно-транспортні накладні (ф. № 1-ТН) і Талон замовника (ф. № 1-ТЗ), які були введені в дію інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України 07.08.96 р. № 228/253. При цьому чітко зазначено, що "використання первинної транспортної документації невстановлених форм не допускається. ЇЇ застосування в обліковій практиці тягне за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів... згідно зі статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення". Крім того, цією ж інструкцією передбачено, що "перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі власні або орендовані (без водія) -- зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію під розпис подорожні листи типових форм, оформлені належним чином".

Послідовність заповнення Подорожнього листа визначена інструктивними матеріалами з організації первинного обліку використання автотранспорту і вимагає обов'язкового заповнення всіх реквізитів.

По закінченні робочого дня подорожні листи разом із товарно-транспортними документами і актами виміру пального водії зобов'язані здавати диспетчеру, який перевіряє правильність і якість заповнення документів та визначає результати роботи автомобіля у розділі "Результати роботи автомобіля і причепів", де вказує і підтверджує підписом техніко-експлуатаційні показники роботи автомобіля і суму нарахованої оплати праці водію.

Подальша обробка подорожніх листів та інших документів здійснюється в бухгалтерії. Тут, зведення про експлуатацію вантажного автотранспорту групують у накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38), записи до неї роблять на підстав подорожних листів, товарно-транспортних накладних. У цій же відомості передбачений щомісячний розподіл вартості послуг за користувачами пропорційно обсягу виконаних робіт у тонно-кілометрах за фактичною собівартістю.

На практиці дані про роботу вантажного автотранспорту, а саме: затрати праці в людино-годинах і машинно-днях, оплата праці водіїв, витрати пального і мастильних матеріалів, число поїздок з вантажем, пробіг автомобілів, загальний обсяг перевезень вантажів у тоннах і виконаних тонно-кілометрах відображають у Виробничому звіт з обліку роботи вантажного автотранспорту довільної форми без застосування типової форми № 38. Порядок складання даного звіту проводиться в такий спосіб -- окремо в Реєстрах у хронологічному порядку реєструють показники дорожніх листів по кожному автомобілю, потім складають Виробничий звіт, у якому підбивають підсумки за місяць. Реєстри і Виробничий звіт складає диспетчер автогаража протягом місяця. Існуючий порядок обліку, на мій погляд, має ряд суттєвих недоліків По-перше, недосконалою є форма Дорожніх листів, які мають ряд декларативних реквізитів і показників, що не застосовуються, або ж дублюються в інших документах. Це робить даний документ громіздким і незручним в обробітку. По-друге, накопичувальні документи і регістри синтетичного та аналітичного обліку побудовані так, що для складання звітних форм про наявність і роботу автомобілів бухгалтеру потрібно робити додаткові відбірки, тобто спостерігається невідповідність показників бухгалтерського обліку звітності і особливо статистичної звітності. По-третє, існуюча система обліку не дозволяє повністю задовольнити потребу в економічній інформації керівництва та власників. По-четверте, нині практично відсутній механізм о6ліку роботи автомобілів, що знаходяться у приватній власності, та власники яких ведуть транспортну діяльність.

Одним із недоліків організації первинного обліку з роботи автотранспортних засобів є те, що Подорожні листи, як правило, видаються не в замін зданих документів. Це веде до нагромадження у водіїв пакетів документів, які вони здають диспетчеру наприкінці місяця, чим ускладнюють процес їхньої обробки, порушуються терміни нарахування оплати праці та визначення техніко-експлуатаційних показників, відбувається неякісне рознесення даних дорожніх листів у Накопичувальні відомості обліку роботи вантажних автомобілів.

В автотранспортних підрозділах сільськогосподарських підприємств також не завжди ведеться облік залишку пального в баках, що не дає можливості забезпечити належний контроль за схоронністю та цільовим використанням нафтопродуктів. Недоліком в оформленні подорожнього листа є те, що не всі реквізити в ньому заповнюються. Це можна пояснити тим, що багато даних, які містяться у подорожньому листі, не мають практичної цінності для обліку і аналізу використання автомобільного транспорту. Так і реквізити дорожнього листа вантажного автомобіля як "Послідовність виконання завдання" і "Таксування" займають невиправдано велику частину документа і практично не заповнюються, оскільки вся необхідна інформація про виконану транспортну роботу міститься в товарно-транспортних накладних і талонах замовника.

Таким чином, можна зробити висновок, що застосовувана нині форма Подорожнього листа не є оптимальною і вимагає подальшого удосконалення.

На мою думку, доцільніше було б розробити і застосовувати на практиці Подорожній лист накопичувальної форми, в якому б фіксувалася робота автомобіля за 7--10 днів, що дозволило б зекономити як матеріальні так і трудові затрати на одержання и обробку інформації про роботу автомобільного транспорту. Тому пропоную свій варіант Подорожнього листа вантажного автомобіля багатоденної форми. (додаток 1). Використання даної форми доцільно в підприємствах, де автомобілі закріплені за водіями. При цьому скоротиться документопотік і кожен документ міститиме лише ту інформацію, яка характеризує роботу автотранспорту.

Використання пропонованої форми Подорожнього листа дозволило б здійснювати подальше накопичення інформації про роботу автомобільного транспорту за звітний місяць у Зведеній накопичувальній відомості наступної форми (додаток 2), що значно скоротило б трудомісткість облікового процесу та дозволило б оперативніше складати статистичну звітність без додаткових вибірок і групувань.

Крім того, з метою збору, накопичення і використання інформації про транспортну роботу тракторів вважаю за необхідне вести її облік аналогічно робот автотранспорту в Подорожніх листах трактора багатоденної форми. Для накопичення інформації про транспортну роботу тракторів з метою її подальшого використання при аналізі вантажопотоків та порівняння ефективності роботи різних транспортних засобів вважаю за можливе також використовувати Зведену накопичувальну відомість.

Похожие статьи




Вдосконалення первинного обліку машинно-тракторного - Облік витрат виробництва у сільському господарстві

Предыдущая | Следующая