Номенклатура ергономічних вимог - Ергономічне забезпечення розробки систем людина-машина

Ергономічні вимоги мають широку і розгалужену номенклатуру. Причому ЕВ, що відносяться до більш низьких ієрархічних рівнів (технічні засоби діяльності), а встановлюються системою Дст. На відміну від груп ЕВ до організації СЛМ і діяльності оператора, що визначаються змінними в широких межах психологічних і психофізіологічних властивостей людини-оператора з прийому і переробки інформації, ЕВ до технічних засобів діяльності визначаються більш стабільними і консервативними антропометричними і фізіологічними (біологічними) властивостями людини. Ергономічні вимоги вищих рівнів важко нормувати, тому що вони в значній мірі залежать не тільки від властивостей людини-оператора з прийому і переробки інформації, але і від специфічних умов побудови і застосування (використання) СЛМ, а також характеру операторської діяльності.

Частина ЕВ піддаються строгому кількісному опису і їхнім характеристикам, що встановлені в ДСТ, інші, у силу своєї специфічності, можуть бути представлені описово, на якісному рівні. Це в першу чергу відноситься до ЕВ, що є підметом обліку при розподілі функцій, розробці алгоритмів діяльності й інформаційних моделей. Поява нових видів операторської діяльності, знарядь праці, централізація функцій керування, більш ширше використання обчислювальної техніки у всіх галузях народного господарства вимагають доповнення і перегляду традиційних ЕВ. З іншого боку, широке впровадження БЕД, у свою чергу, викликає необхідність перегляду виду і форми представлення ЕВ. В даний час необхідна трансформація ергономічних вимог стосовно машинних методів проектування.

Похожие статьи




Номенклатура ергономічних вимог - Ергономічне забезпечення розробки систем людина-машина

Предыдущая | Следующая