ЕРГОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗРОБКИ СИСТЕМ ЛЮДИНА-МАШИНА, Задачі ергономічного забезпечення - Ергономічне забезпечення розробки систем людина-машина

Задачі ергономічного забезпечення

Ергономічне забезпечення при проектуванні спрямовано на підвищення ефективності (продуктивності) системи людина -- машина (СЛМ) і якості праці, безпеки експлуатації й обслуговування, поліпшення умов праці, скорочення термінів освоєння систем, економію витрат фізичної і нервово-психічної енергії працюючої людини завдяки максимально-можливому узгодженню технічної частини системи з можливостями й особливостями людини. При цьому досягається значний соціально-економічний ефект, що виражається в підвищенні привабливості і змістовності праці, збереженні здоров'я і підтримці високої працездатності, скороченні непродуктивних втрат робочого часу, зменшення витрат та надання пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці і т. д.

У загальному виді ергономічне забезпечення проектування передбачає необхідну автоматизацію і механізацію технічних процесів, оптимальний розподіл функцій у системі, інформаційна взаємодія людини з її технічною частиною, раціональну конструкцію робочого місця й організацію трудової діяльності, оптимальні для життєдіяльності і працездатності людини умови виробничого середовища при обов'язковому дотриманні техніки безпеки.

Ергономічне забезпечення проектування включає наступні три основні характеристики СЛМ у їхньому взаємозв'язку і зв'язку із середовищем: функціональну, морфологічну й інформаційну. Функціональна - будується на підставі критерію ефективності і цільової функції. Вона відображає процеси в системі на вихідному рівні. Морфологічна характеристика відображає структурні властивості на рівні підсистем. Інформаційна - стосується внутрішнього і зовнішнього інформаційного обміну.

Існує три підходи до забезпечення ергономічного проектування. При механоцентричному в основу покладено інженерно-технічне проектування з обліком у тому чи іншому ступені рекомендацій ергономіки. Цей підхід у даний час найбільш розповсюджений, хоча його недоліки і безперспективність очевидні. Антропоцентричний підхід виражає протилежну точку зору. Відповідно до цього підходу спочатку повинна проектуватися діяльність людини, а потім технічні засоби її реалізації. Антропоцентричний підхід є більш прогресивним. Однак його реалізація в даний час стимулюється двома причинами. По-перше, впровадження антропоцентричного підходу вимагає корінної перебудови вже існуючої практики проектування і, по-друге, рівень розвитку самої теорії проектування ще недостатньо високий. Найбільш прийнятним і раціональним в даний час є рівнокомпонентний підхід, що займає середнє положення між двома вищенаведеними підходами, при якому людина і техніка розглядаються як рівноправні підсистеми. Опис, дослідження і проектування їх ведеться з єдиних системних позицій, шляхом використання порівнянних (взаємозалежних) показників оцінки.

Облік ергономічних вимог (ЕВ) у процесі проектування проводиться не тільки при різних методичних, але і практичних підходах (інженерне, технологічне, архітектурно-будівельне, художньо-конструкторське, організаційне, соціально-ергономічне проектування і т. д.).

Похожие статьи




ЕРГОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗРОБКИ СИСТЕМ ЛЮДИНА-МАШИНА, Задачі ергономічного забезпечення - Ергономічне забезпечення розробки систем людина-машина

Предыдущая | Следующая