Висновки - Соціально-страхові допомоги

Найвищою цінністю сучасного прогресу цивілізації є людина, її права та свободи. Вони є не тільки невідчужуваними та непорушними, але й ще належать людині від її народження і водночас передбачають відповідальність перед самим собою, своєю сім'єю та суспільством.

У комплексі прав і свобод громадян України, закріплених у Конституції України, особлива роль належить захисту праву громадян та їхніх майнових інтересів. Серед таких прав слід особливо виділити право на соціальний захист, а також право на безпечне для життя і здоров'я людини довкілля. Це в свою чергу обумовлює об'єктивну необхідність внесення суттєвих уточнень у політику системних перетворень, що передбачає істотне посилення соціальної спрямованості курсу реформ, перетворення соціального чинника у важливий інструмент прискореного економічного зростання, підвищення дієвості влади, досягнення у суспільстві взаєморозуміння та злагоди. Потрібно враховувати й те, що темпи зростання соціально-економічного добробуту можуть стати реальними тільки за умови жорсткого підпорядкування цій меті основних елементів не лише інвестиційної та структурної політики, а й фінансової, в тому числі страхової.

Система соціального страхування розпочала своє існування ще у 1998 році, коли було прийнято Основи законодавства про соціальне страхування, і відповідно впроваджено чотири системи соціального страхування. Від того часу сформувалась відповідна законодавча основа регулювання відносин, що складаються в сфері соціального страхування. Зокрема відносин, пов'язаних із проведенням соціальних виплат.

Сформувалась відповідна система страхових допомог як виду соціального захисту населення від соціального ризику, що спричиняє втрату доході чи зумовлює необхідність провести додаткові витрати об'єктивного характеру.

Досвід проведення обов'язкових та добровільних видів страхування за роки незалежності України висвітлив необхідність підвищення страхової культури населення, що полягає у здійсненні системи заходів, спрямованих на формування активної та свідомої поведінки громадян під час укладання договорів страхування, а також підвищення їхнього інтересу до питання розвитку страхування.

Недостатнє поширення страхових послуг серед широких верств населення експертами пов'язується не тільки з недосконалістю податкового законодавства, але насамперед з політикою створення загальнодержавного соціального обов'язкового страхування, яка не спрямована на заохочення до розвитку страхування у добровільній формі.

Похожие статьи




Висновки - Соціально-страхові допомоги

Предыдущая | Следующая