ВСТУП - Розгляд спорів у сфері інтелектуальної власності господарськими судами

Актуальність теми. Для реалізації Закону України "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Cоюзу" з метою гармонізації вітчизняного законодавства із законодавством країн-учасниць Європейського Союзу, а також на виконання вимог Світової організації торгівлі (СОТ) до нормативно-правових актів України в галузі інтелектуальної власності було внесено низку змін, які переважно стосуються норм матеріального права у сфері інтелектуальної власності та не стосуються процесуальних аспектів захисту таких прав суб'єктів господарювання. Водночас перебування України в глобальній системі регулювання охорони інтелектуальної власності зумовлює необхідність приведення у відповідність з міжнародними нормами і правозастосовних процесуальних нормативно-правових актів, окремі норми яких сьогодні залишаються неузгодженими з нормами матеріального права.

ЦК України (Книга ІV), ГК України (Глава 16), а також норми спеціальних законів, що визначають режим правової охорони окремих об'єктів права інтелектуальної власності, встановлюють, що видані ДСІВ України патенти та свідоцтва, як правоохоронні документи засвідчують права інтелектуальної власності на конкретний об'єкт та можуть бути визнанні в судовому порядку недійсними з тих чи інших підстав.

Господарські спори, пов'язані з захистом прав інтелектуальної власності, за своєю природою є правовідносинами конфліктного характеру, суб'єктами яких є особи з протилежними юридичними інтересами. В цілому, без наявності у сторони порушеного інтересу неможливе виникнення будь-якого спору.

Однією з таких підстав є реєстрація об'єкту права інтелектуальної власності та видача відповідного правоохоронного документу з порушенням прав інтелектуальної власності інших осіб. За таких обставин судовий спір ініціює особа, яка вважає, що її права порушуються внаслідок реєстрації прав на об'єкт інтелектуальної власності. Такий суб'єкт-позивач звертаючись до суду, хоча і заявляє вимогу про визнання недійсним рішення ДСІВ України, в першу чергу прагне захистити свої права володільця, які були порушені.

Вказані спори фактично є спорами про визнання того, чи є суб'єкт (суб'єкти) володільцем прав інтелектуальної власності. В даному випадку виникає спір про право між суб'єктом-позивачем та володільцем відповідного патенту (свідоцтва), під час вирішення якого обидві сторони намагаються довести, що саме їм належать права інтелектуальної власності на спірний об'єкт, в той час як у іншої сторони такі права відсутні. Відповідно, зазначені спори повинні вирішуватись в порядку господарського судочинства. ВГС України займає аналогічну позицію з цього приводу та зазначає, що "до кола підвідомчих господарському суду спорів слід відносити й спори, пов'язані з визнанням недійсними документів, які засвідчують право на об'єкти інтелектуальної власності (свідоцтва, патенти), стосуються питань права власності на відповідні об'єкти і за своїм характером є цивільно-правовими чи господарсько-правовими й не належать до числа публічно-правових спорів". При цьому варто погодитись з рекомендаціями ВГС України про необхідність залучення ДСІВ України як органу, на який покладено повноваження щодо видачі правоохоронних документів, до вирішення спору як співвідповідача.

Разом з тим, аналіз правозастосовної практики свідчить, що наразі справи про визнання недійсними правоохоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності з підстав їх видачі з порушенням прав інших осіб, розглядаються і адміністративними судами. При цьому одна частина адміністративних судів зазначає, що дані спори є справами адміністративної юрисдикції, інша - дотримується позиції, що в даних судових справах має місце спір про право, який непідвідомчий адміністративним судам. Результатом вказаного є розрізнена судова практика та невизначеність в питанні порядку захисту прав інтелектуальної власності. Вказана ситуація, на нашу думку, повинна бути виправлена з урахуванням нижче зазначеного.

Господарські суди вирішують спори, що виникають у сфері інтелектуальної власності, в порядку позовного провадження на засадах рівності та змагальності учасників судового процесу. Слід зазначити, що до компетенції господарських судів пропонується віднести також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Вважаємо, що вказане справить позитивний вплив на розвиток юрисдикційної форми вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності, та сприятиме ефективному захисту прав суб'єктів господарювання, що обумовлюється специфікою окремих видів судових справ вказаної категорії, особливості розгляду та вирішення яких будуть нами проаналізовані в подальшому (зокрема, вказане стосується справ про визнання знаків для товарів та послуг добре відомими).

Ступінь розробленості теми. Питання, пов'язані з окремими аспектами господарсько-правового захисту прав інтелектуальної власності, досліджено в роботах таких вітчизняних та зарубіжних правознавців, як: Г. О. Андрощук, Ю. Є. Атаманова, О. В. Безух, В. Е. Беляневич, Г. Боденхаузен, Ю. Л. Бошицький, Дж. Верман Каспер, О. М. Вінник, М. К. Галянтич, С. Ф. Демченко, В. А. Дозорцев, О. Ф. Дорошенко, В. О. Жаров, О. Ю. Кашинцева, В. І. Курило, О. М. Мельник, Н. М. Мещерякова, Н. М. Мироненко, В. С. Москаленко, О. П. Орлюк, М. В. Паладій, О. А. Підопригора, М. Ю. Потоцький, Д. М. Притика, О. П. Сергєєв, П. М. Цибульов, Р. Б. Шишка, В. С. Щербина та ін. Положення та наукові результати, що містяться у працях зазначених правознавців, становлять науково-теоретичну основу дипломної роботи.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад та розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності господарськими судами. Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі Завдання:

    - визначити поняття та особливості господарських спорів у сфері інтелектуальної власності; - здійснити класифікацію господарських спорів у сфері інтелектуальної власності; - з'ясувати критерії підвідомчості та підсудності господарських спорів, що виникають у сфері інтелектуальної власності; - дослідити причини виникнення господарських спорів у сфері інтелектуальної власності; - визначити особливості суб'єктного складу господарських судових проваджень у справах зі спорів у сфері інтелектуальної власності; - виявити процесуальні особливості розгляду окремих категорій господарських справ, що виникають зі спорів у сфері інтелектуальної власності; - охарактеризувати розмежування юрисдикції між господарськими судами та іншими органами, уповноваженими вирішувати спори, що виникають у сфері інтелектуальної власності; - розглянути спори у сфері авторського права та суміжних прав.

Об'єктом дослідження є правовідносини, що виникають у зв'язку з вирішенням господарськими судами спорів у сфері інтелектуальної власності.

Предметом дослідження є розгляд спорів у сфері інтелектуальної власності господарськими судами.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Діалектичний метод пізнання використано, зокрема, при дослідженні процесу і підстав виникнення окремих видів господарських спорів у сфері інтелектуальної власності та їх подальшого розвитку. Формально-юридичний метод застосовано для дослідження термінології, що вживається в контексті розгляду господарських спорів у сфері інтелектуальної власності, а також для виокремлення прогалин і неузгодженостей в законодавчому регулюванні відносин, пов'язаних з розглядом судових справ з таких спорів, наявної судової практики. Під час дослідження змісту та сутності спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності використано методи аналізу та синтезу. За допомогою системно-структурного методу визначено структуру та види господарських спорів у сфері інтелектуальної власності. Використання порівняльно-правового методу дало змогу здійснити порівняльний аналіз механізму судового захисту прав на об'єкти права інтелектуальної власності в Україні та зарубіжних країнах, порядку розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності в юрисдикційному та адміністративному порядку. За допомогою методу наукового узагальнення виокремлено загальні риси правозастосовної практики за окремими категоріями господарських спорів у сфері інтелектуальної власності.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Господарський правовідносини інтелектуальний власність спір суд

Похожие статьи




ВСТУП - Розгляд спорів у сфері інтелектуальної власності господарськими судами

Предыдущая | Следующая