Нормативні акти, документи про стандарти юридичної професії як офіційні джерела юридичної деонтології - Джерела норм юридичної деонтології

Існують офіційні джерела юридичної деонтології, їх можна назвати актами про норми-стандарти, які пред'являються до юридичної професії. Положення таких документів стають нормативними (нормативами культури юриста) і набувають значення фахових стандартів, тобто поширюються на всіх представників професії.

Першим таким фаховим стандартом вважається професійний кодекс, прийнятий Американською Правовою Асоціацією (АПА) у 1908 році під назвою "Канони професійної Етики". Положення "Канонів" стали деонтологічними стандартами (нормативами культури юриста), що забезпечували, з одного боку, цілісність професії, а з іншого -- довіру до юридичної професії з боку суспільства.

Сьогодні в США діють "Канони професійної етики", нещодавно затверджені АПА. Ці "Канони", а також інші зарубіжні етичні кодекси юридичних професій не вичерпуються тільки етичними нормами, хоча і мають таку назву. Вони містять положення матеріального і процесуального права, правила судочинства й інші норми, що належать до юридичної практики взагалі, а також до її спеціальних питань, наприклад, взаємин адвоката і клієнта та ін.

Етичні правила адвокатів, суддів та представників інших юридичних професій діють у Франції, Англії, Уельсі, Шотландії, Німеччині, Ізраїлі, Росії та в інших країнах.

Так, наприклад, для адвокатів розроблені "Регламент Паризької колегії адвокатів", "Кодекс адвокатської етики Нідерландів", "Правила професійної етики російських адвокатів".

Для працівників системи органів внутрішніх справ в Англії діє "Положення про етичні принципи поліцейської служби Великої Британії", у ФРН - "Етика поліцейського ФРН", у США - "Морально - етичний кодекс поліцейського СІЛА", в Росії -- "Кодекс честі ряд вого і начальницького складу органів внутрішніх справ Російської Федерації".

Офіційними джерелами юридичної деонтології в Україні виступають національні деонтологічні документи про стандарти юридичної професії та правила поведінки професійних груп юристів. В першу чергу таким джерелом слід вважати Основи законодавства України про культуру, прийняті Верховною Радою України 19 лютого 1992 року.

Стандартами юридичної професії виступають деонтологічні (за назвою - етичні) правила, розроблені для фахівців-юристів. В Україні прийняті: "Кодекс честі працівників органів внутрішніх справ", "Етичний кодекс працівників органів внутрішніх справ", "Раритети" -- правила адвокатської етики, що покликані стати путівником адвоката в обранні належних варіантів професійної поведінки, "Основні засади професійної етики юристів України".

Крім цього, джерелами юридичної деонтології можна вважати "Загальні правила поведінки державного службовця", затверджені наказом Головдержслужби України від 2 жовтня 2000 року, "Правила етики арбітра (члена трудового арбітражу", затверджені наказом Національної служби посередництва і примирення від 8 вересня 2000 року тощо.

Джерелами юридичної деонтології є також службові документи, статути, затверджені певними міністерствами і відомствами (наприклад, Статут патрульно-постової служби міліції України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року).

У найбільш загальному вигляді деонтологічні вимоги до юристів різної спеціалізації закріплені в законах і підзаконних актах.

З теорії держави і права необхідно пам'ятати: закон -- це нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади (Верховної Ради України) або всього народу (під час проведення референдуму), який регулює найбільш важливі суспільні відносини, виражає волю та інтереси більшості населення і має найвищу юридичну силу.

Підзаконні нормативно-правові акти -- це такі акти, які прийняті компетентними державними органами чи уповноваженими державою іншими суб'єктами на підставі закону, відповідно до закону і в порядку його виконання.

Загальні деонтологічні вимоги містяться в Законах України "Про нотаріат", "Про прокуратуру", "Про державну службу", "Про поліцію" тощо.

Певною мірою деонтологічні вимоги містяться і в такому спеціальному документі як Кваліфікаційна характеристика юриста.

На рубежі XX і XXI ст. у світі спостерігається об'єктивна тенден ція гармонізації деонтологічних норм юристів-професіоналів, незалежно від державної приналежності.

Зрозуміло, що кожна країна має свої традиції і специфіку в діяльності працівників юридичної служби, обумовлені національним судоустроєм, структурою державної влади і управління, законодавством. Однак є загальні вихідні положення, що стали загальними міжнаціональними правилами і є міжнародними стандартами професійної діяльності юристів. Серед них можна назвати: "Мінімальні стандартні правила Організації Об'єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх" (1985); "Міжнародний кодекс етики", схвалений Міжнародною організацією адвокатів Європейського Союзу і прийнятий у Ліоні в листопаді 1998 року.

Похожие статьи




Нормативні акти, документи про стандарти юридичної професії як офіційні джерела юридичної деонтології - Джерела норм юридичної деонтології

Предыдущая | Следующая