ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ, Адаптація вітчизняного законодавства до законодавчої бази зарубіжних країн - Податкова система України

Адаптація вітчизняного законодавства до законодавчої бази зарубіжних країн

Великий резонанс у суспільстві викликало прийняття Податкового кодексу України, і це зрозуміло - адже вперше в історії нашої держави всі нормативні акти, що регулюють сплату до бюджету податків та зборів, зібрано в єдиному документі.

Порівняння видів податків і зборів, встановлених законодавством України чинним до 01.01.2011р. та Податковим кодексом України, чинним з 01.01.2011р. наведено в додатку А.

Найбільшою новацією Податкового кодексу стала реформа податку на прибуток. Зміни стосуються не лише ставки податку, а й порядку його адміністрування. З одного боку, він знижує фіскальний тиск на підприємства та зменшує витрати на ведення податкового обліку. З іншого - дозволяє уряду перекрити найбільш поширені схеми мінімізації оподаткування.

Розділ ІІІ Податкового кодексу, що регулює оподаткування податком на прибуток, набуває чинності з 1 квітня 2011 року. Прогресивним є поступове зменшення номінальної ставки податку на прибуток від 25% в 2010 році до 16% в 2014 році.

Податковий кодекс передбачає значні зміни в методиці обліку доходів та витрат, що призведе до зближення податкового і бухгалтерського обліку. Термінологія кодексу багато в чому повторює термінологію бухгалтерського обліку. Зокрема поняття "валові доходи" і "валові витрати", замінюють на "доходи" і "витрати", "операційні витрати", "Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг" тощо. Ще один із основних податків для держави є податок на додану вартість. Нормативному регулюванню цього податку присвячений V розділ Податкового кодексу.

Паралельно з введенням в дію податкового кодексу, щодо податку на додану вартість ДПА затвердила ряд наказів:

-Наказ ДПА "Порядок ведення податкової накладної" від 21.12.2010 р. №969 ;

Наказ ДПА "Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних" 24.12.2010 р. № 1002 ;

Наказ ДПА "Порядок введення єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246

З 1 січня 2011 року набирав чинності Розділ IV Податкового кодексу України, яким необхідно керуватись суб'єктам господарювання при справлянні податку на доходи фізичних осіб. Слід зазначити, що базова ставка податку залишилась без змін і складає 15%. Якщо, загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становитиме 17% суми перевищення з урахуванням податку сплаченого за ставкою 15%.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму: єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; страхування внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівників; на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Потрібно відмітити, що юридичні особи не є платниками ПДФО, вони виступають податковими агентами, які повинні нараховувати та перераховувати даний податок до державного бюджету та надавати в установлені строки відповідну податкову звітність.

Даний перелік не є вичерпним, адже в Україні тільки загальнодержавних діє 12 податків та 8 зборів, і кожен з них керується певними нормативними документами, наказами, положеннями, інструкціями в решті решт.

Поява податкового кодексу призвела до втрати чинності багатьох законів України, таких як:

Закон України "Про податок на додану вартість" вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР, (втратив чинність з 01.01.11);

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283-97-ВР від 22.05.97р., (втратив чинність з 01.04.11);

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, зі змінами та доповненнями від 06.09.05р. (втратив чинність з 01.01.11).

Інтеграція України до Європейського Союзу є одним з її основних зовнішньополітичних пріоритетів. Стратегічною метою держави проголошено повноправне членство в ЄС. Фундаментальні основи європейської політики України, механізми і тактику реалізації стратегічного курсу визначають наступні документи: Конституція України (ст. 18);

Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, підписана 16 червня 1994 року;

Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, затверджена Указом Президента України від 11 червня 1998 року;

Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: Поступ у ХХІ століття";

Ключовим елементом успішної інтеграції України до ЄС є досягнення певного рівня узгодженості законодавства нашої країни з правовими нормами Євросоюзу. Зближення українського законодавства із сучасною європейською системою права забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави в рамках ЄС і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах-членах ЄС, а також створить необхідні передумови для отримання Україною статусу асоційованого члена Євросоюзу, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом України в середньостроковому вимірі.

Згідно п. 1 ст. 51 УПС, сторони визнали, що важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між Україною та Співтовариством є зближення існуючого і майбутнього законодавства України з законодавством Співтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Співтовариства. Однак конкретні терміни виконання взятих Україною зобов'язань не зазначені.

Пункт 2 Угоди визначає ті галузі, в яких матиме місце приблизна адекватність законів, зокрема: закон про митницю, закон про компанії, закон про банківську справу, бухгалтерський облік компаній і податки, інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупки, охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти, закони та інструкції стосовно ядерної енергії, транспорт.

Виходячи із зазначеного, керівництвом держави розпочато роботу з метою систематизації заходів щодо інтеграції України в європейський правовий простір та виконання взятих в рамках УПС зобов'язань. Президентом України видано ряд Указів, серед яких, на нашу думку, варто зазначити наступні: "Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством (Європейським Союзом)" від 24 лютого 1998 року № 148/98; "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу" від 11 червня 1998 року № 615/98 та "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади" від 9 лютого 1999 року № 145/99.

Вище зазначені документи заклали фундамент внутрішнього забезпечення всеохоплюючої діяльності по приведенню правового поля України до норм і стандартів ЄС. Завдяки цьому практично створено таку систему в контексті правотворчості в Україні, яка забезпечує розробку і прийняття всіх без виключення нормативно-правових актів у відповідності до стандартів права ЄС та його країн-членів що наведено в додатку В.

Необхідно підкреслити, що розпочато роботу по адаптації чинного українського законодавства щодо скасування експортних мит, обмеження підвищення експортних тарифів, скасування спец експорту, уніфікації ставок акцизних зборів на товари вітчизняного виробництва та ті, що імпортуються, тощо.

Однією з форм реалізації завдань по адаптації законодавства є співпраця України з міжнародними організаціями, ефективне двостороннє співробітництво тощо. Показовим в цьому плані є членство України в Раді Європи. Конвенції цієї організації встановлюють спільні стандарти Ради Європи та ЄС. Україною ратифіковано близько 30 конвенцій цієї організації. Розпорядженням Президента України утворено Державну міжвідомчу комісію з питань впровадження в законодавство України норм і стандартів Ради Європи тощо.

Проаналізований стан наближення українського законодавства до правової системи ЄС дозволяє виявити ті проблеми, що постали перед Україною, і запропонувати підходи до підвищення ефективності цього процесу. В цьому зв'язку зауважимо, що адаптація українського законодавства до законодавства ЄС відбувається на фоні правової реформи в Україні.

Держава повинна створювати нове законодавство, у відповідності до міжнародних принципів і стандартів, оскільки до цього часу в її правовій базі згадані принципи і стандарти просто були відсутні. Залишається практично відсутнім і цілісне законодавче поле в Україні. Так, із 30 тисяч нормативно-правових актів, що діють на території України, закони складають лише 4,6%. При цьому тільки 5 із 1295 законів містять норми прямої дії. Проблема не стільки в кількісних показниках, скільки у якісному змісті законодавства. Лише іноземну підприємницьку діяльність в Україні регулюють понад 130 законодавчих актів.

Існуюча законодавча база України є суперечливою, нестабільною і малозрозумілою. Залишаються нерозв'язаними важливі питання загальнодержавного значення.

Рада ЄС прийняла спеціальне рішення, за якими правовий акт повинен бути: чітким, без зайвої довжини, не двозначним, без надмірного застосування скорочень, не містити жаргонних висловів, надто довгих фраз, незрозумілих посилань на інші тексти, ускладнень, що роблять акт складним для читання. Зрозуміло, що Україні також потрібно враховувати економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних актів законодавства, адаптованих до вимог законодавства ЄС.

Проведений комплексний юридичний та економічний аналіз виконання Україною її зобов'язань згідно УПС засвідчує серйозні неузгодженості, протиріччя і навіть порушення між прийнятими нормативно-правовими актами та стандартами і нормами права ЄС. А в таких важливих сферах як підприємницька діяльність та інвестиції, поточні платежі та капітал, конкуренція та захист власності, не було прийнято відповідно до визначеного терміну вимог ЄС жодного нормативно-правового акту.

Процес гармонізації українського законодавства з системою права ЄС уповільнюється об'єктивною різницею історичного та соціокультурного розвитку правових систем, діючою кадровою політикою, корупцією державних службовців та бюрократичною системою в Україні. Більше того, труднощі пов'язані й з тим, що у багатьох чиновників ще панують нормативні стереотипи радянського періоду. "Європеребудова" покликана змінити цей стан, адже перед адаптацією правової системи до європейських норм необхідно, перш-за все, адаптувати власну ментальність до нових реалій України та Європи.

Отже, створюючи національну державну правову систему у відповідності до "єесівських" норм, необхідно одночасно із адаптацією вже існуючих законів приймати нові, узгоджені із правовим полем ЄС, законодавчі акти. Роль найвищого законодавчого органу країни у цьому процесі абсолютна. Беззаперечним є і те, що процес адаптації законодавства України вимагає злагодженої співпраці всіх гілок влади.

Протистояння між гілками влади в Україні та гостра політична боротьба серйозно перешкоджають ефективній законотворчій діяльності парламенту.

Серед інших проблем правової системи України необхідно виділити відсутність дієвого механізму імплементації чинних правових норм.

Україна, нажаль, знаходиться ще далеко від європейських стандартів правової регламентації. Багатогранність європейського правового поля, його комплексний характер наочно свідчать про труднощі на шляху узгодження національного законодавства із загальноєвропейським. Формування правового поля держави є тривалим соціальним процесом, що органічно пов'язаний із змінами у всіх інших сферах життя суспільства. Штучно прискорити цей процес неможливо, але потрібно створити йому режим найбільшого сприяння. Більш ефективному процесові наближення правового поля держави до стандартів права ЄС сприятиме впровадження наступних заходів [24]:

Створення однієї цілісної системи законодавства України, оскільки розпорошеність ускладнює процес адаптації;

Розробка органами державної влади в Україні "гармонограм" - графіків роботи з гармонізації законодавства для окремих галузей права;

- визначення галузевого комітету Верховної Ради України, який би забезпечував координацію та узгодження відповідної законотворчої діяльності, на кшталт спеціального підрозділу з європейської інтеграції, створеного в дослідницькому бюро польського Сейму в 1997 році;

Видання Україною "Білої книги", зустрічної ЄС;

Створення українсько-європейського глосарію юридичної термінології;

Активне залучення іноземних експертів та максимальне використання технічної допомоги ЄС щодо адаптації українського законодавства, згідно ст. 51 п. 3 УПС;

Поглиблення співпраці з міжнародними організаціями (РЄ, ОБСЄ та ін.).

Необхідно також розширити і поглибити наукові дослідження проблем адаптації та забезпечити впровадження наукових рекомендацій з цих питань у реальну практику. Абсолютно необхідно мати такі процедури, які будуть поєднувати органи державної влади із зовнішніми центрами технічної чи науково-експертної роботи. Дослідницькі інститути, наприклад, можуть співпрацювати з ними для допомоги при прийнятті рішень серйозної політичної природи і надавати допомогу при вирішенні суперечливих питань, що призведе до вироблення більш чітких і коротких формулювань в головних документах.

Тому необхідно розробити нові процедури, які будуть націлені на співпрацю з конкретними експертами по різних групах. При цьому необхідно вивчати досвід зарубіжних країн. Показовим у цьому плані є досвід найближчих сусідів України, зокрема Польщі та Росії. Вражає високий рівень вивчення європейського права нашим стратегічним партнером на Сході, який, до речі, не проголошує вступ до ЄС як пріоритет своєї політики [24]. Серед освітніх, наукових і дослідних центрів у Російській Федерації слід виділити Інститут Європи Російської Академії наук, Інститут європейського права при МГИМО, Центр порівняльного права при МГИМО та Асоціацію європейських досліджень. В деяких вузах, наприклад в Академічному правовому університеті при Інституті держава і права Російської Академії Наук, європейське право є обов'язковим предметом програми навчання.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетним напрямом співробітництва і обов'язковою передумовою інтеграції до цієї організації. Розуміння важливості цього процесу, вдале поєднання підходів та методів щодо реалізації зближення двох правових систем дасть позитивний результат.

Отже, на даний час податкове законодавство значно змінилось завдяки набрання чинності Податкового кодексу України. В цьому документі акумульовані нормативні акти, що регулюють сплату до бюджету податків та зборів. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетним напрямом співробітництва і обов'язковою передумовою інтеграції до цієї організації. Розуміння важливості цього процесу, вдале поєднання підходів та методів щодо реалізації зближення двох правових систем дасть позитивний результат

Похожие статьи




ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ, Адаптація вітчизняного законодавства до законодавчої бази зарубіжних країн - Податкова система України

Предыдущая | Следующая