Роль та значення робочої групи як складного професійно соціального організму. - Сучасні методи становлення ділових взаємовідносин в апараті управління
Ми вважаємо, що ділові взаємостосунки є одним з головних складових на фундаменті яких утримується успішний розвиток, "здоров'я" всього колективу, і як наслідок - фінансова стабільність. Колектив (робоча група) є потенційно величезним стимулом трудової активності, що надає задоволення своїм членам, що ставить мету та створює творчу атмосферу. Не дарма кажуть, що людина щаслива тоді, коли у доброму настрої іде на роботу та з гарним настроєм повертається додому. Спільне вирішення виробничих питань зменшує стресову ситуацію, підвищує інноваційний потенціал співробітників. Також в робочій групі краще вирішуються суміжні проблеми, згладжуються можливі, що можуть виникнути внаслідок нечіткого розподілення обов'язків та недоліків керівництва, конфлікти на міжособистому рівні.
В основі успіху будь-якої сучасної колективної діяльності визначає Е. В. Руденський в роботі "Соціальна психологія" (23) є стосунки співробітництва та взаємодопомоги на противагу конфліктам та конфронтації. Поведінка, що орієнтується на спільну діяльність, має на увазі наявність певних передумов. Як передумови кооперативної взаємозалежності автор вирізняє:
відкритість та вільний добір інформаційного обліку;
взаємна підтримка дій, впевненість в їх обов'язковості до виконання;
довіра, товариськість у ставленні сторін.
У свою чергу, взаємній довірі сторін сприяють: наявність незацікавлених осіб, що сприяє взаємному успіху; можливість отримати попередню інформацію щодо дій іншої людини; особисті відмінності співучасників взаємодії.
Робоча група (колектив) у своєму зовнішньому прояві, вважає автор - соціальна група, спільність людей, що об'єднані загальною діяльністю, єдністю мети та зацікавленості, взаємною відповідальністю, взаєминами товариськості та взаємодопомоги. Робоча група має суспільно значущу мету діяльності, органами управління та керівництва. Вони розподіляються по формах власності, по характеру діяльності (виробничої, торгівельної, наукової, учбової) по формах зв'язку (контактні, неконтактні), за чисельністю (первинні, вторинні), часу дії (постійні, тимчасові), мірі формалізованості (жорстка, гнучка орга-нізація,), і т. ін.
Автор зазначає, що в робочій групі об'єднані дві складові: матеріальна та духовна. Матеріальна складова - це його безпосередні співробітники-індивіди, духовна - ідеологія та психологія. Ідеологія складає сукупність ідей та поглядів, що віддзеркалюють політичні завдання, кінцеву мету трудової діяльності. Технологія робочої групи - сукупність визначених соціально-психологічних явищ, що виникли у ході її формування та функціонування на основі будь-яких внутрішніх зв'язків форм і засобів взаємозадоволення потреби її членів. Сюди ж автор відносить морально-психологічний клімат, засоби спілкування, суспільна думка та настрій, традиції та звичаї, проблема лідерства, природа внутрішньогрупових конфліктів та інші.
При аналізуванні складових стосунків членів робочої групи автор виділяє наступні сфери: професійну, цінності та світосприйняття, міжособистих стосунків.
Професійна охоплює стосунки, що складаються в процесі вирішення виробничих завдань:
субординаційні;
координації спільної діяльності;
в системі "людина-комп'ютер"
Сфера цінностей та світосприйняттяна думку Е. В. Руденського (23), пов'язана зі стосунками поміж особистими та корпоративними цінностями, установками світосприйняття, що є визначальними в окремій соціальній групі.
Сфера міжособистих стосунків пов'язана із задоволенням потреб в спілкуванні та самоствердженні особистості в рамках колективу, із задоволенням своєю професійною діяльністю, формальним та неформальним статусом.
Важливою якісною характеристикою робочої групи вважає автор є її зрілість. Така група відрізняється тісними зв'язками поміж членами її колективу, що виникають на основі спільних цінностних орієнтацій, стійких неформальних стосунків поміж співробітниками. Особисті суперечки швидко припиняються, дисципліна має свідомий характер, з'являється почуття гідності за свій колектив, складаються спільні традиції. Співробітники мають можливість розкрити свій творчий потенціал, з ентузіазмом ставляться до вирішення поставлених завдань.
Ступінь зрілості робочої групи (колективу), її спроможності ефективно функціонувати автор розподіляє на такі фактори:
- 1) технологічні особливості спільного використання засобів та предметів праці; 2) економічні; 3) організаційні, першочергове значення має стиль керівництва; 4) цінностне світосприймання та психологічна сумісність співробітників.
Ми згодні з британськими консультантами по управлінню Майклом Вудоком і Дейвом Френсисом які висувають десять несприятливих факторів, що є перепоною колективної роботи колективу:
- 1) несумісність з посадою керівника - у посадової особи, внаслідок відсутності хисту - консолідувати співробітників, надихати їх на ефективне виконання своїх обов'язків; 2) некваліфіковані співробітники - незбалансовані функції, невідповідність у співпаданні професійних та людських якостей; 3) неконструктивний клімат - відсутність бажання поступитися своїми особистими інтересами заради виконання завдань команди, взаємопідтримки, турботи щодо добробуту кожного; 4) нечіткість мети - недостатня злагодженість особистої та колективної мети, нездатність керівництва та членів колективу до компромісу; 5) низькі результати роботи - необхідність в наполегливості колективу в досягненні мети, зростанні особистого професіоналізму, підвищення самоцінності кожного члена колективу; 6) неефективність засобів роботи - помилки у збиранні та наданні інформації, несвоєчасне прийняття рішень; 7) недостатня відкритість та наявність конфронтації - необхідність вільної критики, обговорення слабких місць виконаної роботи, незгоди з керівництвом, позитивного суперництва; 8) недостатній професіоналізм та культура співробітників - обов'язкова відкритість в поданні своєї думки, можливість змінювати свою думку під дією аргументів, вміння керувати своїми емоціями, бажання до співробітництва, почуття відповідальності, бажання працювати, комунікабельність; 9) низькі творчі можливості; 10) неконструктивне ставлення до інших колективів.
Аналізуючи вищезгадані несприятливі фактори, необхідно зазначити, що в процесі ділових взаємовідносин слід уважно вивчати усі фактори, що ведуть до розладу діяльності, щоб мати змогу їх уникати. Ми вважаємо, що налагодження колективної діяльності роботи колективу, як правило, завжди приводить до нормалізації ділових взаємовідносин. А це, в свою чергу, впливає на діяльність всього колективу в цілому і фінансову стабільність зокрема. Кожна робоча група за твердженням дослідників, і ми з цим погоджуємось - складний професійний та соціальний організм, що має саморегуляцію, зворотні вертикальні та горизонтальні зв'язки. Для неї є характерним і риси організації, а саме:
розподілення функцій поміж співробітниками;
посадова ієрархія, підпорядкованість;
лояльність кожного співробітника у ставленні до своєї команди;
система позитивних та негативних санкцій (звідки особлива роль керівника робочої групи).
Цікавим, на нашу думку, є вивчення динаміки міжособистих стосунків в системі "керівник - підлеглий", що надано Херсі та Бланчардом. У межах цього передбачається, що з досягненням середнього (та вище) рівня професіоналізму керівника, скорочується опікання та контроль підлеглих, що розцінюється як довіра з боку керівника. Але в той же час керівник більше підтримує співробітників, вважають дослідники, надаючи підтримку впевненості у своїх силах, виховуючи у підлеглих стан самоконтролю. Такий підхід дозволяє використовувати чотири види стосунків в системі "керівник - підлеглий", вважають дослідники Е. В. Ксенчук та М. К. Киянова у роботі "Технологія успіху" (10) :
наказ, що оптимально у випадках низького професіоналізму, відсутності бажання підлеглого брати відповідальність на себе, відсутність готовності підлеглого до виконання завдання;
заспокоєння на рівні запевнення у гарних наслідках, рекомендується використовувати, коли підлеглий ще не здатний, але вже внутрішньо підготував себе до взяття відповідальності;
участь, коли співробітник здатен виконати роботу, але психологічно ще не готовий взяти на себе відповідальність;
делегування, застосовується при високому рівні професійної зрілості, коли передбачається передання повноважень співробітнику, при слабкому керуванні їм та невеликою підтримкою.
Дослідники Е. В. Ксенчук та М. К. Киянова у книзі "Технологія успіху" (10) відзначають наступний важливий фактор - морально-психологічний клімат, що впливає на взаємостосунки та діяльність колективу. Виникаючи в процесі взаємостосунків у колективі, групова єдність, як оптимальний варіант, повинна мати позитивну направленість. В цьому випадку група відроджує кращі ділові та моральні якості своїх членів, люди горді приналежністю до даного колективу.
На нашу думку усі питання, що виникають, повинні вирішуватися по-діловому, ініціативно та творчо, сфера зацікавленості співробітників знаходиться в середині колективу.
Ми вважаємо, що соціально-психологічний клімат робочої групи суттєво залежить від сукупності взаємостосунків членів групи, що виникають у процесі спільної діяльності. Якщо формальні взаємостосунки членів групи пов'язані з посадовим статусом, підпорядковані службовим стосункам, тоді неформальні стосунки складаються такими, як відображення психологічних особливостей членів колективу. На неформальну структуру визначають автори, і ми з цим погоджуємось, впливають психологічні механізми регулювання колективної діяльності, а саме:
адаптація, передбачає активне сприйняття, та засвоєння цінностей та норм, традицій новими членами соціальної групи;
комунікація передбачає активний обмін інформацією та взаємне духовне збагачення членів групи;
ідентифікація пов'язана з формуванням почуття належності до групи в процесі міжособистого спілкування;
інтеграція призводить до того, що колектив стає спаяним, саморегу-льованим соціальним організмом, добре пристосованим до спільної діяльності за-для успіху у виконанні завдання та нового розкриття індивідуальності кожної особистості.
На думку Е. В. Ксенчук та М. К. Киянової (10) та інших дослідників неформальна структура колективу виступає у вигляді різноманітних психотипів особистості. Найбільше практичне значення має розділення по темпераменту. Тобто, це означає співвідношення міри емоційної стабільності та орієнтації або на самого себе, або - на зовнішній світ. Автори вважають, і ми з цим твердженням погоджуємось, що в цьому дуже важливо враховувати:
- 1) належність до одного або іншого типу особистості, що визначається генетичною вірогідністю; 2) "чистих" психотипів фактично не існує; 3) має місце прямий зв'язок між темпераментом та діловими навичками.
Дослідники наводять характерні особливості основних психотипів.
Холерик - не має постійних психічних реакцій, не має навичок до кропіткої роботи, метушливий, впертий, винахідливий. Він схильний до конфліктів, не вміє слухати інших людей, схильний до ризику, не здатний до клопіткої роботи і довготривалих вирішень питань.
Сангвінік - Починає справу з захопленням, але рідко доводить розпочату справу до кінця, швидкий в прийнятті рішень, легко пристосовується до ситуації, контактний у спілкуванні, вміє слухати, не здатний до роботи, що потребує уваги та зосередженості. Ідеально підходить до роботи з людьми.
Флегматик - орієнтований на роботу з неживими предметами, спокійний та стриманий, терплячий, нечутливий до схвальних висловлювань. Важко вести ділове спілкування. Схильний до роботи з документами.
Меланхолік - Загострена чутливість погано впливає при діловому спілкуванні. Скутий у спілкуванні, образливий, не вірить у свої сили. Схильність до образного мислення утруднює аналіз ділової ситуації.
Ми розуміємо твердження, і цілком згодні, що минуючи бажання керівника, у кожному колективі складаються малі неформальні групи з трьох-семи чоловік. Мета такої групи може бути позитивною, тобто сприяти з'єднаності у колективі, нейтральними або негативними. Потреба у чіткому формуванні мети та організації діяльності за-для її досягнення призводить до появи лідерів. Лідер може бути формальним або неформальним. Керівник повинен мати уявлення щодо неформальної структури свого колективу, щоб своєчасно попереджувати конфліктні ситуації, чітко уявляти, хто формує суспільну думку, мати уявлення щодо ступені авторитетності кожного зі своїх підлеглих.
Таким чином, ми вважаємо роботоздатність "команди", її здатність успішно вирішувати поставлені завдання суттєво залежить від морально-психологічного клімату, а також від переважаючого у групі "настрою" працівників. Він визначається, по-перше, якісним складом персоналу, а по-друге, особливостями стосунків між керівником та підлеглими. Наукові дослідження та узагальнення досвіду вчених різних країн свідчать про те, що найбільш продуктивними є робочі групи, у складі яких є люди різного віку, статі та темпераменту.
Керівник повинен, на нашу думку, по-перше, знати типові помилки, що роблять люди такого як він статусу, по-друге, вірно будувати взаємовідносини з персоналом. Успіх неформальних стосунків з підлеглими залежить від виконання цілого ряду принципів та правил ділового спілкування, що визначили Е. В. Ксенчук та М. К. Киянова(10), головними з котрих є:
повага чужого;
своєчасне та відкрите визнання своїх помилок;
неприпустимість впливу особистої прихильності серед підлеглих;
використання особистого прикладу керівником для виховання підлеглих;
недопущення панібратства з підлеглими;
відкритість важливої інформації для підлеглих;
не давати можливості поширенню чуток та пліток;
своєчасна реакція керівника на звернення, скарги та прохання підлеглих.
З дослідженням авторів ми цілком згодні і вважаємо, що все вищезгадане є дуже актуальним саме в наш час. Ми вважаємо, що саме від морально-психологічного клімату залажать взаємовідносини у колективі і як кінцевий результат - успішна діяльність всього підприємства.
Похожие статьи
-
На думку Н. Н. Обозова у роботі "Міжособисті відносини" та Л. А. Петровської у роботі "Компетентність та спілкування", та на нашу думку, лідерство є...
-
Значення групи, вважає Є. І. Головаха у роботі "Структура групової діяльності: Соціально-психологічний аналіз", залежить від того, що група є системою...
-
Усі люди, і кожен з нас зокрема, є продуктом спілкування. Саме в цьому процесі відбулось поступове становлення відповідних суспільних відносин. Це вища...
-
Спілкування завжди займало важливе значення в житті людини. Ми постійно спілкуємось одне з одним. Адже природним засобом існування людини є його зв'язок...
-
Під діловими взаємовідносинами в апараті управління ми розуміємо систему взаємопов'язаних елементів спілкування, що залежать від впливу психології групи,...
-
Зупинимось на питаннях управління поведінкою працівників організації (фірми) - організаційній поведінці. Її об'єктами є працівники організацій:...
-
Вступ - Сучасні методи становлення ділових взаємовідносин в апараті управління
У наш час, коли апарат управління є оперативним штабом, що не тільки керує діяльністю всього колективу, але й піклується про подальший його розвиток в...
-
Соціальна психологія як наука про людське суспільство виникла досить пізно - в 20-і роки ХХ сторіччя. Подібний феномен пояснюється особливостями самого...
-
У роботі А. Г.Ковальова "Курс лекцій по соціальній психології" (8) визначення етикету як встановленого порядку поведінки будь-де, дає найбільш загальне...
-
Організаційна діяльність менеджера передбачає перш за все самоорганізацію його дій. Він повинен сам повністю показувати зразок виконавчої дисципліни і...
-
Керівний персонал, Планування і добір персоналу - Сучасні методи управління персоналом банку
Центральне місце серед персоналу банку посідає Керівний персонал -- працівники, що очолюють певні структурні підрозділи, мають необхідні повноваження для...
-
На ПП "Агротекс" працівників розподіляють по групах на функціональному принципі. Працівники, зайняті однією функцією, повинні постійно спілкуватися один...
-
По суті структура організації може набувати однієї з двох форм: вона може бути або традиційною ієрархічною структурою, яка групує персонал за функціями,...
-
Управління колективами і групами працівників Менеджери повинні турбуватися про стимулювання працюючих до продуктивної праці. Мотивації до праці бувають...
-
Висновки - Соціально-психологічні технології управління колективом
Психологічний управлінський мотивація демократичний При виконанні контрольної роботи я розглянув та осягнув багато понять, які мені відкрилися "з нових...
-
Мета - це кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому (ідеальне уявлення про майбутні рубежі фірми). Правильно...
-
У сучасному менеджменті існують різні способи рішення задач: конкретні методи рішення задач управління, моделювання управлінських процесів, інформаційне...
-
Структура організації - це логічні взаємовідношення рівнів управління та функціональних сфер, побудовані в такій формі, яка дає змогу найефективніше...
-
Типи організаційних структур управління - Організаційні структури управління підприємствами
У практиці господарювання можуть застосовуватися кілька типів організаційних структур залежно від масштабів діяльності, виробничо-технологічних...
-
ВСТУП - Організаційні структури управління підприємствами
В цій роботі, на підставі вивчення навчальних посібників, документів та статей, наукової літератури розглянуто загальну характеристику та типи...
-
Організація управління маркетинговою службою - Створення підприємства й розробка системи керування
Для ухвалення рішення про стратегію й програму розвитку підприємства необхідно базуватися на результатах комплексних маркетингових досліджень ринку....
-
Плинність кадрів і її роль у системі управління Здійснення основної діяльності підприємством, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на...
-
Імідж - це не тільки засіб, інструмент управління, а й об'єкт управління. Позитивний імідж, так само, як і паблісіті, створюється основною діяльністю...
-
Необхідною умовою успішної діяльності будь-якої організації є ефективна робота персоналу. Найбільш дієвим способом виявити таланти, виміряти результати...
-
Вступ - Аналіз конкурентоспроможного персоналу організації
Перехід України до ринкової економіки спонукає вчених і практиків до найретельнішого вивчення досвіду управління конкурентоспроможністю персоналу...
-
Поведінковий підхід заснований на висновках, зроблених на базі спостережень образів лідерської поведінки, тобто дій лідерів, а не успадкованих ними рис....
-
Розвиток підсистеми управління як складової частини виробничої системи
На хід розвитку виробничої системи в цілому впливають різні фактори. Слід розрізняти серед них головні і другорядні, прогресивні (ті які сприяють...
-
Висновок - Організація праці менеджера
Управлінська праця - це вид суспільної праці, основним завданням якого є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників...
-
Шляхи підвищення ефективності розумової праці керівника - Організація праці менеджера
Робота керівника полягає в тому, щоб бути ефективним. Чим би він не займався - малим бізнесом чи великим бізнесом, в урядовому закладі чи в університеті,...
-
Вступ - Соціально-психологічні технології управління колективом
В умовах модернізації сучасного суспільства під впливом ринкових перетворень, розвитку ринкових відносин, створення системи нових організацій, особливої...
-
Успіх діяльності організації певною мірою залежить і від її іміджу, який можна розглядати як систему уявлень людей про організацію та її співробітників....
-
Роль та значення сучасних інформаційних засобів для покращення системи управління на підприємстві Система управління (СУ) підприємства становить...
-
Процес майнових змін в Україні за сучасних умов, тобто переходу від державної форми господарювання до колективної з перевагою приватного або з повністю...
-
Формування кадрового резерву - Робота з кадрами на підприємстві
Кадровий резерв - це група фахівців, що відповідають вимогам, які пред'являються до тієї чи іншої посади. Ця група фахівців уже пройшла добір, цільову і...
-
"Структура управління організацією", або "організаційна структура управління" (ОСУ) - одне з ключових понять менеджменту, тісно зв'язане з метою,...
-
Визначення поняття і принципи побудови управлінських структур Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних...
-
Загальні положення Організаційна структура підприємства по суті є одним з елементів механізму господарювання, вона відображає насамперед процеси...
-
Сутність організації її загальні характеристики Організація - це форма об'єднання людей з метою досягнення певних цілей на засадах позаособистих...
-
СПДФО "Гладкий А. Г." засноване на приватній власності його власника. Діяльністю підприємства управляє його засновник - генеральний директор та його...
-
Менеджмент організації передбачає управління її діяльністю з виробництва продукції. Решта напрямів діяльності підприємства призначені забезпечувати...
Роль та значення робочої групи як складного професійно соціального організму. - Сучасні методи становлення ділових взаємовідносин в апараті управління