Правове регулювання працевлаштування за кордоном, Працевлаштування за кордоном - Правове регулювання працевлаштування громадян України за кордоном

Працевлаштування за кордоном

Питання трудових міграцій є однією з актуальних проблем українського сьогодення. За експертними оцінками за кордоном зараз працює до 3 млн. громадян України. Каналами трудової міграції українських громадян є самостійний пошук місця роботи, використання туристичних агенцій, безпосереднє запрошення іноземної сторони, використання послуг суб'єктів господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.

Посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном є одним із 68 видів господарської діяльності, які відповідно до п.56 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягають ліцензуванню з боку української держави.

Існування дозвільної системи господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні практикується в багатьох країнах світу (Російська Федерація, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Польща, Італія, Швейцарія, Ірландія, Болгарія, Кіпр, Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати, Корея, Японія, США та Канада). Вона є мобільним засобом поєднання потреби та пропозиції робочої сили та надійним механізмом соціального захисту громадян. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" органом ліцензування з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном визначено Міністерство праці та соціальної політики.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном (затверджені спільним наказом Держпідприємництва та Мінпраці №155/534 від 19.12.2001р), посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном - це надання суб'єктами господарювання послуг з пошуку роботи відповідно до заявок роботодавців щодо незайнятих робочих місць (вакантних посад) та надання інформаційно-консультативних послуг щодо можливостей працевлаштування, умов та розмірів оплати праці, найменування та місцезнаходження роботодавців. Структурами, які займаються посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном, щорічно надаються послуги у працевлаштуванні лише незначній чисельності громадян України - трудових мігрантів, а саме 1-2% від загальної чисельності трудящих-мігрантів, які працюють за кордоном. Громадяни України, які працевлаштовуються за кордоном через проліцензовані посередницькі структури, легально отримують роботу за кордоном і є соціально захищеними з боку іноземних роботодавців.

Вимоги до суб'єктів підприємницької діяльності України щодо діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном визначені наступними нормативно-законодавчими актами: Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України №756 від 04.07.2001р. "Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності", наказом Держпідприємництва та Мінпраці №155/534 від 19.12.2001р. "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном", наказом Держпідприємництва та Мінпраці №78/141 від 24.06.2004р. "Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу закордоном".

Серед основних вимог до діяльності ліцензіатів висувається необхідність документального підтвердження статусу іноземного роботодавця або посередника (які задіяні у працевлаштуванні громадян України), відносин між іноземними партнерами та ліцензіатами відповідно до зовнішньоекономічних договорів у сфері діяльності із працевлаштування громадян України за кордоном, відносин між ліцензіатами та особою, що звернулася до нього за послугами у працевлаштуванні, які оформлюються договором. Сферами працевлаштування українських громадян - трудових мігрантів переважно є: транспорт і зв'язок, будівництво та промисловість, рибне та сільське господарство. Основними країнами працевлаштування є Кіпр, Чехія, Латвія, Греція, Росія. Дві третини контрактів, що укладалися із зарубіжними роботодавцями передбачали тривалість роботи до року, третина - до півроку.

Більше 80% працівників на момент виїзду на роботу в іншу країну ніде не працювали (у 2001 році таких працівників було 55,0%). Активність посередницьких структур у працевлаштуванні громадян за кордоном має значну регіональну диференціацію. Основний обсяг працевлаштування припадає на Одеську область (2/3 загального обсягу по Україні), Донецьку область (11%), АР Крим (4%) та Харківську область (3%), а також міста Севастополь (10%) та Київ (3% від загального обсягу по Україні). Протягом 2005 року Мінпраці було здійснено 198 перевірок додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, анульовано 39 ліцензій, видано 114 розпоряджень щодо необхідності усунення порушень. Станом на 3 лютого 2006 року в Україні здійснюють свою діяльність 431 ліцензіат. Їх кількість є вдвічі меншою ніж у 2001 році, що пов'язано із введенням у 2001 році нової нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність посередників із працевлаштування на роботу за кордоном. Звертає на себе також увагу і стала тенденція щодо збільшення кількості виданих ліцензій, зменшення кількості анульованих ліцензій, а також активізація результативності діяльності ліцензіатів. За 2000-2005 роки суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність із посередництва у працевлаштуванні громадян України за кордоном, було працевлаштовано більше 250 тис. осіб.

Похожие статьи




Правове регулювання працевлаштування за кордоном, Працевлаштування за кордоном - Правове регулювання працевлаштування громадян України за кордоном

Предыдущая | Следующая