Проектування і моральне вдосконалення організаційної структури - Бюрократичні організаційні структури"

Організаційний технічний господарський менеджмент

Проектування організаційної структури підприємства передбачають визначенням її основних властивостей з огляду на специфіку конкретної господарську діяльність, умов цієї діяльності та її стратегічної орієнтації. Основні чинники, що впливають вибір організаційної структури у її проектуванні, можна розділити втричі групи: внутрішні, загальні та спеціальні чинники.

До внутрішнім чинникам відносять: основні властивості структури (її складність, формалізацію і централізацію), обсяг управління і норми керованості, обумовленою як і сфера контролю.

Загальні (зовнішні) чинники включають: цілі й стратегію підприємства, вид продукту чиуслуги(вид технології їх виробництва), зовнішню середу, величину і стійкість організації (мінлива, стабільна) інші чинники, що визначають специфіку господарську діяльність конкретного підприємства. З урахуванням довкілля розглядаються її основні чинники, мають вплив на результати діяльності підприємства.

Спеціальні чинники повинні враховувати: влада контроль (зокрема турбота менеджерів про інтереси своїх відділів, чинник влади у вищих ешелонах) і комп'ютеризацію інформаційних процесів, і навіть реалізації комунікацій менеджменту загалом. Оцінюючи взаємозв'язку влади й обумовленою структури треба враховувати, що як раціональніша і приваблива та структура (організація робіт), у якій влада легше підтримувати. Рівень комп'ютеризації управління і організація комунікацій створюють передумови й необхідні умови щодо можливості вибору адаптивних структур.

Визначення організаційної структури (зване часто організаційному проектуванням) безпосередньо зинжинирингом конкретних робіт з досягнення цілей (завдань), функціональним групуванням спроектованих робіт (робочих місць) з урахуванням застосовуваних технологій і необхідних навичок персоналу їхнього виконання. Після визначення технологічної схеми робіт визначаються організаційні відносин між функціональними групами робіт та регіональними рівнями самонаведення загальної координації діяльності з досягнення цілей у конкретній бізнесі і підприємством загалом. Проектування організаційної структури проводиться поетапно.

У першому етапі здійснюється розподіл які у організації робіт згідно з найважливішими напрямами її діяльність. Аналізуючи цей етап приймають рішення, які види діяльності слід віднести до лінійними і штабними підрозділам відповідно.

З другого краю етапі визначаються організаційні повноваження різних рівнів управління і встановлюються співвідношення цих повноважень щодо різноманітних посад. Формується ланцюг команд і виробляється спеціалізація управління, щоб уникнути перевантаження керівництва (лінійних керівників).

На етапі формулюються посадові обов'язки як сукупність завдань та зняття функцій всім рівнів управління, виконання доручається конкретним керівникам (посадам). За необхідності розробляються конкретні завдання безпосередніх виконавців робіт, що відповідають право їх задовільний виконання. Забезпечується формалізація прийнятих рішень щодо формуванню організаційної структури підприємства.

Організаційні структури створюються задля забезпечення досягнення мети організації, тому суттєва зміна. Цього вимагає змін структури. Подальший розвиток структури організації можна проводити шляхом її вдосконалення чи нового проектування залежно від змісту змін зовнішнього середовища й проведених змін всередині організації.

Зміни у управлінських структурах, пов'язані зі змінами цілей організації, переважно визначаються двома групами чинників. По-перше, чинниками, що відбивають необхідність формування і/або утримання конкурентних переваг на відповідних цільових ринках, і навіть розвитком ентеепу та можливостями використання результатів підвищення ефективності організації. По-друге, можливими (>опробованними практикою) формами і методами вдосконалення самих структур. Такі можливості передбачають:

    * вдосконалення структур з допомогою внутрішніх "резервів" включаючи децентралізацію, делегування повноважень нижчі рівні. Лінійні структури перетворюються на ширші з допомогою зменшення кількості рівнів управління з одночасним (зазвичай) укрупненням функцій і зменшенням підрозділів однією ієрархічному рівні; * заміну механістичних структур на адаптивні. Такий перехід є найрадикальнішої формою реорганізація структур, але при цьому потрібен сильний лідер з командою; * інтегрування (створення) різної форми адаптивних структур всередині механістичної структури, наприклад, з допомогою венчурних інноваційних відділів, бізнес - центрів, бригадних структур, проектних груп тощо.; * створення конгломератних структур. І тут найвище керівництво зберігає у себе лише фінанси. Більшість конгломератів виникає з допомогою зовнішнього злиття компаній; * формування структур майбутнього (модульні і атомістичні організації), які забезпечують загальну спрямованість на масову економіку за одночасної можливості виробництва та випуску нестандартних продуктів, орієнтованих індивідуальний замовлення і обслуговування окремого споживача. Впровадження цих структур нейтральних може бути реалізований під час переходу від індустріальної фази організації виробництва до інформаційної.

Похожие статьи




Проектування і моральне вдосконалення організаційної структури - Бюрократичні організаційні структури"

Предыдущая | Следующая