Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний), Тиреоїдини гормоногенез та механізми утворення зоба при йодному дефіциті - Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

Термін "зоб" означає будь-яке збільшення щитоподібної залози. Зоб не завжди свідчить про порушення функціональної активності даного ендокринного органу. Збільшеною може бути ЩЗ, що синтезує надлишок ТГ (гіпертиреоз) або їх недостатню кількість (гіпотиреоз). Однак у дитячому віці найчастіше за рахунок збільшення ЩЗ вдається забезпечити еутиреоїдний стан.

Найбільш поширеним у світі етіологічним фактором збільшення розмірів ЩЗ (розвитку зоба) є недостатнє надходження йоду з продуктами харчування.

Тиреоїдини гормоногенез та механізми утворення зоба при йодному дефіциті

За умов зниження надходження йоду в організм активізуються системи, спрямовані на підтримку достатнього рівня синтезу ТГ. При цьому має місце підвищення рівня ТТГ, активізація всмоктування йоду та прискорення його обміну, підсилення продукції Т3 при одночасному зниженні продукції Т4. Компенсаторні можливості в різних людей варіюють залежно від спадковості, рівня ЙД та збалансованості раціону за іншими нутрієнтами.

Тиреотропін є універсальним регулятором функціональної активності тиреоцитів та рівня секреції ТГ. За принципом негативного зворотного зв'язку тиреоїдні гормони пригнічують синтез ТТГ як безпосередньо на рівні гіпофізу, так і шляхом зниження продукції відповідного релізінг-гормону гіпоталамусу (рис. 10.1).

Вважається, що щитоподібна залоза за умов ЙД стає більш чутливою до впливу ТТГ, але біохімічні механізми такої підвищеної чутливості невідомі. Систематична кореляція між рівнем ТТГ та наявністю зоба відсутня. Цей ефект пояснюють необхідністю тривалої стимуляції ЩЗ тиреотропіном для формування зоба. Крім того, в літературі мають місце посилання на інші фактори (спадковість, ендокринні дизраптори тощо), що впливають на реакцію щитоподібної залози на стимуляцію ТТГ.

Функціональною одиницею клітинної організації ЩЗ є фолікул. Він складається з порожнини, що наповнена в'язким колоїдом, та одного шару епітеліальних клітин, замкнутих базальною мембраною. Процес формування зоба полягає в збільшенні кількості тиреоцитів і фолікулів (гіперплазія) та зростанні об'єму клітин (гіпертрофія). Крім ТТГ, на цей процес впливають інші інтратиреоїдні фактори росту. При цьому ТТГ переважно відповідає за розвиток гіпертрофії, а зниження інтратиреоїдної концентрації йоду - за індукцію реплікації клітин.

Ураховуючи той факт, що з точки зору патоморфології збільшення ЩЗ відбувається одночасно шляхом гіпертрофії наявних

механізм утворення зоба при йодному дефіциті

Рисунок 10.1. Механізм утворення зоба при йодному дефіциті

Структурних елементів та збільшення їх абсолютної кількості, застосування терміну "гіперплазія" щодо збільшеної щитоподібної залози є некоректним. Будь-яке розростання тиреоїдного об'єму наданий час позначається терміном "зоб".

Клінічні ознаки. Якщо функціональна активність ЩЗ збережена (еутіреоз), то скарг у пацієнта може не бути. Тільки при значному обсязі зоба дитину можуть турбувати дискомфорт в області шиї, відчуття кома при ковтанні та браку повітря. Іноді батьки звертають увагу на зміни форми шиї дитини. При зниженні функціональної активності ЩЗ (гіпотиреоз) дитина може відставати у фізичному та нервово-психічному розвитку. Відзначається зниження пам'яті, уваги, непереносимість холоду, прибавка маси тіла, запори, порушення ритму серця, зниження артеріального тиску та інші клінічні симптоми гіпотиреозу.

Повторні періоди гіпотироксинемії супроводжують розвиток і еутиреоїдного зоба. Тому окремі скарги, характерні для гіпотиреозу, можуть бути і в дитини з нормальними на момент обстеження показниками тиреоїдного гормоногенезу.

Діагностика. Найбільш простим і доступним методом оцінки стану щитоподібної залози є Пальпація. Сучасна класифікація зоба враховує антропометричні особливості дитини. Об'єм однієї частки ЩЗ в нормі не перевищує розміру дистальної фаланги великого пальця руки обстежуваного (табл. 10.4). Якщо обсяг хоча б однієї частки є більшим за даний параметр або навіть при збереженні нормальних розмірів вдається пропальпувати вузлові утворення, констатується наявність зоба І ступеня. Якщо ж зоб видно при нормальному положенні шиї, у дитини має місце зоб 11 ступеня. Пальпація ЩЗ при дифузному нетоксичному зобі безболісна. Орган м'якоеластичної консистенції, рухливий, поверхня його рівна.

Похожие статьи




Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний), Тиреоїдини гормоногенез та механізми утворення зоба при йодному дефіциті - Йододефіцитний зоб (простий, дифузний, нетоксичний, ендемічний)

Предыдущая | Следующая