Особливості будови комплексів металів з дигідразидами карбонових кислот - Координаційні сполуки гідразидів піридиндикарбонових кислот з іонами перехідних металів та їх участь у створенні металополімерів

Комплекси іонів металів с дигідразидами карбонових кислот є менш вивченими ніж комплекси з моногідразидами. Відомо, що хлориди, сульфати, нітрати і тіоціанати перехідних металів з дигідразидами малонової, янтарної, глутарової, адипінової, азелаінової і себацинової кислот в нейтральному або слабо кислому середовищі утворюють комплекси складу MLX2-mH2O, де M - Mn, Fe, Co, Ni, Cu; L - молекула дигідразиду ; m = 0 ч 4 [13,16, 17, 26, 27]. Дані ІЧ-спектрів дозволяють припустити, що в них молекули дигідразиду виступають в ролі містків циклоутворюючих лігандів і пов'язані з атомами металів через атоми Нітрогену аміногрупи і атоми Оксигену гідразидних груп CONHNH2. Внутрішня сфера комплексів має, напевно, димерну (ІІІ) або полімерну (IV) структуру [4]

При реакціях хлоридів, сульфатів і нітратів перехідних металів з дигідразидом адипінової кислоти (ДА) (мольне відношення сіль метала:гідразид=1:1) в нейтральному або слабо кислому середовищі одержано комплекси M(ДА)X2*nH2O, де M = Mn, Fe, Co, Ni, Cu, n = 0-4. Вивчення молярної електропровідності водних розчинів вказаних сполук показало, що вони є трехіонними електролітами, тобто в водних розчинах аніони відщеплюються.

Координаційні сполуки диметилгідразидів деяких арилоксикарбонових кислот з нітратами Мn(ІІ), Co(ІІ), Ni(ІІ), Cu(ІІ) і Zn (ІІ) мають склад [M(HL)2(H2O)2](NO3)2 і містять бідентантно координовані молекули гідразиду [29 - 31]. В ІЧ-спектрах процес координації диметилгідразидів проявляється в зміщенні смуги амід І, що обумовлено переважно валентними коливаннями карбонільної групи, від 1680-1670 до 1650-1610 см-1. Характеристичною для амідів і гідразидів також є і смуга амід ІІ, яка обумовлена складним валентно-деформаційним коливанням, головний внесок в яке вносять коливання н(CN) і д(NH) фрагменту CO-NH. Ця смуга практично не змінює своє положення в спектрах вивчених комплексів, оскільки атом нітрогену даного фрагменту не приймає участі в координації.

В області 1050-1200 см-1 є декілька смуг, які при координації зміщуються в низькочастотну область на 10-35 см-1. Саме в цій області знаходяться смуги валентно-деформаційних коливань з участю н(NN), д(HNC), д(NNH), н(N-CH3), а також деяких інших коливань фрагменту HN-N(CH3)2. Сукупність змін в ІЧ-спектрах вказує на координацію гідразидного групування в амідній формі з утворенням п'ятичленого хелатного циклу.

Синтез та дослідження комплексів тіоціанату кобальту з деякими дигідразидами дикарбонових кислот (малонової, янтарної глутарової адипінової, азелаїнової, себацинової) [13] показало, що молекули дигідразидів кислот виступають у якості місткових лігандів та утворюють сполуки димерної або полімерної будови у відповідності до схеми:

Похожие статьи




Особливості будови комплексів металів з дигідразидами карбонових кислот - Координаційні сполуки гідразидів піридиндикарбонових кислот з іонами перехідних металів та їх участь у створенні металополімерів

Предыдущая | Следующая