Повстання мілета і грецьких міст малої Азії - Греко-перські війни

Грецькі міста Малої Азії були захоплені перським царем Кіром ще в 40--30-х роках VI ст. до н. е., і на перших порах перси дотримувалися відносно м'якої політики щодо греків, не обтяжували їх податками, мало втручалися у внутрішнє життя, заохочували їх торгівлю з містами Малої Азії і іншими областями великої персидської держави. Проте при Дарії сталося посилення перської політики відносно грецьких міст. Прагнення до централізації управління призвело до постійного втручання у внутрішні справи греків, у багатьох містах влада була передана перським ставленикам -- тиранам, підлеглим сатрапові Малій Азії. Міста були обкладені податками і повинностями. Дарій I надавав явну перевагу фінікійським торговцям, що завдавало серйозного збитку інтересам греків. У грецьких містах Малої Азії накопичувалося невдоволення перським пануванням, яке ще більше підігрівалося планами перської верхівки із завоювання балканських полісів.

Першим проти персів повстав Мілет -- найбільше грецьке місто Малої Азії. У 500 р. до н. е. перський ставленик Арістагор, спираючись на антиперські настрої, визнав можливим очолити патріотичні сили. Він склав із себе владу тирана, відновив дію полісних інститутів і призвав жителів Мілета до озброєного повстання проти персів. Приклад Мілета наслідували інші іонійські міста, що вигнали царських ставлеників -- тиранів, -- і перські гарнізони. Повсталі міста уклали союз для ведення спільної боротьби з персами. Були послані вісники в усі малоазійські міста з пропозицією прилучитися до повстання. Цей заклик був підтриманий усіма містами Малої Азії від Візантія і Халкедона до Памфілії і Кіпру. Арістагор, який на перших порах виявився на чолі повстання, відправився за допомогою у Балканську Грецію. Проте тут його місія виявилася практично безрезультатною: Спарта в допомозі відмовила, і тільки Афіни послали невелику ескадру до 20 бойових судів (п'ять судів прислало місто Еретрія).

Повсталі міста створили єдине командування. Ополчення повсталих міст літом 498 р. до н. е. напало на Сарди, резиденцію малоазійського сатрапа, зруйнувало місто, хоча не змогло узяти Акрополь, де сховався сатрап Артафрен з гарнізоном. Наступного року союзний грецький флот завдав поразки фінікійській ескадрі біля Кіпру. Повстання розросталося і стало представляти вже серйозну загрозу для перського панування в усій Малій Азії. Дарій розумів небезпеку положення і вжив найрішучіші заходи. У Малу Азію були перекинуті додаткові військові контингенти, які разом з наявними в Малій Азії гарнізонами були об'єднані в дві великі армії, що почали боротьбу з повсталими містами на крайніх флангах повстання. Спочатку були приведені до покірності грецькі міста Кіпру і південної частини Малої Азії, потім повсталі поліси в чорноморських протоках (Візантії, Халкедон, Абідос, Лампсак та ін.). Кільце навколо центру грецького повстання Іонії і Мілета поступово стискалося. Союз повсталих, сам по собі досить рихлий в організаційному відношенні, почав розпадатися. Перси не жаліли золота і щедрих обіцянок для тих, хто покине ряди повсталих, і їх "агітація" мала успіх. Персам вдалося завдати чутливої поразки грекам біля міста Ефеса. До 495 р. до н. е. перси зібрали величезний флот з фінікійських судів (їх було приблизно 600) і нанесли союзному флоту, стягнутому для захисту Мілета, жорстоку поразку біля острова Лада. Центр повстання, Мілет, був обложений персами, після майже річної облоги узятий в 494 р. до н. е. і жорстоко зруйнований, жителі перебиті або продані в рабство. Незабаром були приведені до покірності і усі інші повсталі грецькі міста. Повстання із самого початку було приречене на невдачу, оскільки військово-економічний потенціал двох десятків міст і світової держави був непорівнянний, а допомоги від балканських полісів не було. Проте пригнічення повстання зажадало від Дарія великої напруги сил і часу. Впродовж майже шести років греки вели нерівну боротьбу з персами, завдаючи їм чутливих ударів.

Похожие статьи




Повстання мілета і грецьких міст малої Азії - Греко-перські війни

Предыдущая | Следующая