Виробниче навчання учнів шкіл української Радянської Соціалістичної Республіки у 1950-1960-х роках: деякі аспекти проблеми
Підготовка учнів до дорослого життя є однією із складових освітнього процесу. Особливу увагу варто звернути на період 1950-60-х років, коли експериментальна діяльність такого спрямування стала поширюватись на всі загальноосвітні школи УРСР. Процес виробничого навчання на підприємствах складався з ознайомлення з типовими групами технологічних процесів, виробничої спеціалізації і самостійної роботи.
Дослідники досить повно висвітлили обране питання, проте деякі аспекти з них потребують конкретизації та нових акцентів, що і є метою нашого дослідження. Реалізувати її допоможуть виконання таких завдань: вивчення історіографічної спадщини проблеми; конкретизація форм виробничого навчання; аналіз особливостей регіонального характеру; окреслення перспектив дослідження.
У другій половині минулого століття радянський уряд звертав особливу увагу на трудове виховання, що мало, безумовно, позитивні наслідки. 24 грудня 1958 р. був прийнятий "Закон про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР". Тут зазначалось, що навчально-виховна робота у восьмирічній школі має бути побудована на поєднанні вивчення основ наук, політехнічного навчання і трудового виховання, широкого залучення школярів до доступних у їх віці форм суспільно корисної праці.
1959 року виробниче навчання було введене в усіх середніх школах УРСР. Навчально-матеріальною базою стали виробничі цехи підприємств, навчально-- дослідні господарства колгоспів та радгоспів, навчально-виробничі майстерні, дослідницькі лабораторії, медичні, торгівельні установи, установи сфери обслуговування тощо. Поряд із позитивними характеристиками виробничого навчання залишались і негативні, котрі полягали у більш тіснішому зв'язку теоретичного і практичного матеріалу, підготовці кадрів різних профілів згідно із потребами у них, ширшому залученні фахівців, експлуатації машинотракторного парку, поліпшенні матеріальної бази, збільшенні зарплатні вчителів виробничої праці, котра б наближалась до зарплатні вчителів середніх шкіл, забезпеченні підручниками за спеціальними предметами. Перспективою нашого дослідження може стати систематизація та поглиблення знань з розвитку освіти зазначеного періоду.
Ключові слова: учні, навчання, виробниче навчання, навчально--матеріальна база, зв'язок, установи, підприємства, заклади, господарства, майстерні.
Освітній історіографічний спадщина школа
Підготовка учнів до дорослого життя є однією із складових освітнього процесу. Практична спрямованість його є важливою передумовою становлення майбутнього фахівця. Досвід минулих років є повчальним у цьому плані. Особливу увагу варто звернути на період 195060-х років, коли експериментальна діяльність такого спрямування стала поширюватись на всі загальноосвітні школи УРСР. Питання, пов'язані із виробничим навчанням стали темою дослідження не лише істориків, але й інших категорій вчених. Перші - доробки аналітико - синтетичного спрямування [1], акцентують увагу на витоках виробничого навчання, грунтовний фактаж цього питання [2].
Якщо розглядати його з педагогічної точки зору, то вчені характеризують понятійний апарат, методологічне забезпечення [3, с. 30-38]. Вони поняття виробничого навчання розглядають як процес і навчальний предмет у системі професійної підготовки [4]. Воно вважається складником професійної освіти; підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації робітників безпосередньо на виробництві; частиною трудового навчання, виховання і професійної орієнтації в середніх загальноосвітніх школах [5]. Виробниче навчання включає в себе теоретичну та практичну частину [6]. Його основу становлять загальноосвітні, загальнотехнічні та спеціальні знання, професійні вміння та навички [7]. Як наголошують фахівці, процес виробничого навчання на підприємствах складається з ознайомлення з типовими групами технологічних процесів, виробничої спеціалізації і самостійної роботи. Виробниче навчання здійснювалось за трьома етапами: підготовчим (заняття в майстернях тощо), основним (спеціалізація учнів) та заключним (самостійне ведення технологічного процесу). Але, незважаючи на вагомі переваги, система має низку суттєвих недоліків, а саме: можливість використання переважно в умовах, які потребують високого рівня матеріально-технічного оснащення виробництва, використання окремих приладь, що не дає змоги сформувати цілісну систему професійних умінь, а отже, не забезпечує можливість виробничої діяльності на рівні професійної майстерності з перших днів самостійної трудової діяльності [8]. Серед авторів - М. Я. Антонець, який охарактеризував законодавчі та нормативно-правові засади виробничого навчання в школах Української РСР у 1950-1980-ті рр. Його доробки присвячені змісту, формам виробничого навчання [9]. Автор зупинився і на гендерному аспекті проблеми, де виділив сільськогосподарський, промисловий профілі й сферу послуг. Особливу увагу зосередив на діяльності хлопців-старшокласників, котрі вивчали холодну обробку металів, будівельну справу, електро - і радіозв'язок; рільництво, механізацію, плодоовочівництво тощо. М. Я. Антонець акцентує на позитивному та ціннісному ставленні школярів до праці та її надбань в процесі виробничого навчання [10]. Вивчення основних етапів трудової підготовки школярів у другій половині ХХ століття, підготовки молоді до праці в ході позаурочної, позашкільної діяльності і суспільно корисної роботи, діяльності учнівських навчально-виробничих бригад розкриває Н. В. Слюсаренко [1, с. 112-113]. Він зазначав, що у 50-ті роки ХХ століття виникла нова форма організації трудової підготовки молоді - учнівська виробнича бригада, яка швидко стала ефективним засобом як трудового виховання та навчання, так і організації виробничої праці школярів загальноосвітніх шкіл. Автор детально вивчив питання, особливо його регіональний аспект. Херсонщина стала тією областю, якій дослідник це присвятив. Зокрема, у полі зору автора стало висвітлення питань допрофесійної і професійної підготовки школярів, їх знайомства із новими технологіями вирощування сільськогосподарських культур, обслуговування сільськогосподарської техніки, уроків авто - та тракторної справи, операторів машинного доїння, створення майстерень для обробки тканин, харчових продуктів тощо [1, с. 115-116]. Тобто, дослідники досить повно висвітлили обране питання, проте деякі аспекти з них потребують конкретизації та нових акцентів, що і є метою нашого дослідження. Реалізувати її допоможуть виконання таких завдань: вивчення історіографічної спадщини проблеми; конкретизація форм виробничого навчання; аналіз особливостей регіонального характеру; окреслення перспектив дослідження. Джерелами до написання нашої статті стали матеріали архівів, які дозволили на прикладах продемонструвати реальну картину питання [11].
У другій половині минулого століття радянський уряд звертав особливу увагу на трудове виховання, що мало, безумовно, позитивні наслідки. Одним із елементів цього стало виробниче навчання. Н. В. Слюсаренко виділяє чотири етапи трудової підготовки школярів у другій половині ХХ століття, серед яких: 1) початок 1950 - 1958 рік, який характеризується запровадженням трудової підготовки у навчально-виховний процес шкіл (спочатку на рівні експериментів); 1959-1966 роки - поширення трудової підготовки, активізація виробничого навчання та його відміна у старших класах; 1967-1987 рр. - цілеспрямоване формування системи трудової підготовки школярів; з 1988 р. - зниження уваги до зазначеного питання. Ми приділили особливу увагу другому, що був пов'язаний із прийняттям 24 грудня 1958 р. "Закону про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР". Тут зазначалось, що навчально-виховна робота у восьмирічній школі має бути побудована на поєднанні вивчення основ наук, політехнічного навчання і трудового виховання, широкого залучення школярів до доступних у їх віці форм суспільно корисної праці. Тому, Рада Міністрів СРСР мала здійснити заходи зі зміцнення матеріальної бази шкіл, ліквідації багатозмінності занять, організації виробничого навчання, надання старшокласникам навчальних місць для проходження професійного навчання та виробничої практики [1, с. 6-7].
1959 року виробниче навчання було введене в усіх середніх школах УРСР. На цьому етапі на перший план вийшли питання трудового навчання і виховання школярів. Як зазначали дослідники зміст і характер виробничого навчання, співвідношення теорії і практики, чергування періодів навчання і праці залежали від профілю професійної підготовки старшокласників і від особливостей місцевих умов. Навчально - матеріальною базою стали виробничі цехи підприємств, навально-дослідні господарства колгоспів та радгоспів, навчально-виробничі майстерні, дослідницькі лабораторії, медичні, торгівельні установи, установи сфери обслуговування тощо. Професійна підготовка старшокласників відбувалась за програмами, котрі затверджувались Міністерством освіти УРСР. Проте траплялись випадки внесення змін у них за поданням шкіл. Підготовка старшокласників з немасових професій та спеціальностей проходила за програмами, що спільно розроблялись школами та підприємствами чи установами, де проходило таке навчання, погоджуючи їх із Міністерством освіти колишньої республіки та відповідними відомствами. 1960 року у школах УРСР вивчалось понад 150 різних виробничих спеціальностей [10].
Ці питання обговорювались на багатьох нарадах працівників освіти, районних депутатів трудящих. Приймались рішення щодо підвищення ефективності трудової підготовки, зв'язку із життям, продуктивної праці, створення матеріально-технічної бази навчальних майстерень, удосконалення виробничого навчання, підвищення кваліфікації учителів. Це підтверджують різні звітні документи, серед яких - довідки, доповіді, рішення, директивні вказівки [1, с. 7].
Так, довідка про стан виробничого навчання в школах Мар'їнського району Донецької області у 1960/61 навчальному році повідомляла про наступне. У районі працювали 13 середніх шкіл, де отримували освіту 6.555 учнів, у тому числі 866 учнів, які навчались у 8 - 10 класах (кількість класів - складала 37). Виробниче навчання відбувалось у всіх закладах. У двох школах - на базі промислових підприємств та колгоспів, де працювали 113 учнів четвертих класів. Їх профілі були різними: токарський, автослюсарний, плодоовочевий та інші. Виробниче навчання учні проходили не лише на базах колгоспів та радгоспів, а й на власних. Тут 369 осіб із 20 класів 11 шкіл вивчали тракторну, комбайнерну, столярну, плодоовочеву справу, садівництво й скотарство [11, арк. 153-156зв].
Школи були закріплені за підприємствами. Так школи м. Мар'їнки проходили навчання у колгоспі імені "Ілліча", який для них виділив 75 гектарів саду, 11 гектарів винограду, 35 - овочевих культур. А радгосп "Паризька комуна" - теплицю, загальною площею 33 м2, земельні угіддя, машинотракторний парк, тваринницькі ферми. Власне школи мали 2,8 гектари саду і 2,5 - огороду. Виробниче навчання забезпечували викладачі, які мали спеціальну освіту, сільськогосподарську, та були вчителями-предметниками (біології, хімії тощо).
Метою підвищення політехнічного рівня вчителів організовувались гуртки з вивчення машин, слюсарної, столярної справ, плодоовочівництва, рослинництва. Серед них також проводилась і відповідна методична робота [11, арк. 157-158зв].
В урочній системі обов'язково наголошувалось на зв'язку навчання із досягненнями техніки, застосовувалась інтеграція різних предметів, наприклад креслення та геометрії, що мало сприяти обізнаності та "...більш точній діяльності учнів". "Навчальна, виробнича практика відбувалась груповими і бригадно - індивідуальним методом". Учні 7 - 9 класів об'єднувались у бригади, ділячись на ланки відповідно спеціальностям, якими оволодівали у школах. З метою керівництва бригад, створювалась рада, до складу якої входив бригадир (учень), директор школи, агроном колгоспу та ланковий. Кожному працівнику видавалась трудова книжка. Норма виробітку складала 65-70% від норми дорослого колгоспника при рівній оплаті всіх учасників ланки та бригади. Кожен за весняно-літній період мав відпрацювати 25 днів, протягом яких учень здійснював агрономічний догляд за 7 гектарами кукурудзи та соняшника, 15 гектарами саду, 3 гектарами винограду, мав вигодувати 70 голів телят, 85 курчат, прополоти гектари кукурудзи та соняшника. Учні за свою роботу отримували матеріальне заохочення. Їх заробіток складав тисячі карбованці, які розподіляли на колективні екскурсії до Києва та цікавих місць рідного краю [11, арк. 159-160 зв].
У 1959 р. у районі організували 9 виробничих бригад у складі 522 осіб, які виростили 18,2 тисяч курчат, 480 кролів, 352 телят, додатково посадили близько 20 тисяч саджанців плодових дерев та овочів. У кінці 1958/59 навчального року у районі створена комісія з присвоєння відповідної кваліфікації. Вона допустила до іспитів 135 учнів, які мали такі оцінки: "5" - 49 осіб, "4" - 49, "3" - 35, "2" - не було. В цілому успішність у класах з виробничим навчанням досягала 93% (у наступному - 1959/60 навчальному році - 96%) [11, арк. 161-163 зв].
Додаток до наказу Міністра освіти УРСР від 26 грудня 1963 р. зазначив про виконання завдань з підготовки трактористів для роботи у колгоспах та радгоспах в загальноосвітніх школах Української РСР на 1964 рік. Зокрема, у Донецькій області їх нараховувалось 470 (у 11 класах) [11, арк. 70зв]. У переліку підприємств хімічної промисловості, де мали працювати навчальні цехи для виробничого навчання учнів у середніх школах протягом 1964 р. зазначалось про функціонування у Донецькому раднаргоспі таких підприємств: Лисичанського хімічного комбінату із 180 робочими місцями на зміну, Рубіжанського хімічного комбінату із 150 місцями, Горлівського азотно-тукового заводу із 90 місцями, Слов'янського содового комбінату, Донецького заводу хімічних реактивів, Сєверодонецького заводу гумотехнічних виробів із 50 місцями відповідно [11, арк. 16зв].
Відповідно до навчальних планів та програм у 1964 р. проводилась літня навчально-виробнича практика учнів 9 - 10 класів. З метою поліпшеного управління сільськими школами Міністерство освіти УРСР рекомендувало закінчити планування практики не пізніше 5 квітня. У планах - передбачити широке впровадження комплексної механізації, хімізації, дослідної діяльності щодо вирощування кукурудзи, зернових, зернобобових культур, овочів. Наголошувалось на необхідності проведення культурно-масових та фізкультурно - оздоровчих заходів серед учнівської молоді; організувати соціалістичні змагання між бригадами. Тому, у травні провели обласний дводенний семінар-практикум за участю інспекторів районних відділів освіти, завучів з виробничого навчання [11, арк. 31зв].
Поряд із позитивними характеристиками виробничого навчання залишались і негативні, котрі полягали у більш тіснішому зв'язку теоретичного і практичного матеріалу, підготовці кадрів різних профілів згідно із потребами у них, ширшому залученні фахівців, експлуатації машино-тракторного парку, поліпшенні матеріальної бази, збільшенні зарплатні вчителів виробничої праці, котра б наближалась до зарплатні вчителів середніх шкіл, забезпеченні підручниками за спеціальними предметами [11, арк. 164зв].
Отже, виробниче навчання учнів загальноосвітніх шкіл Української РСР стало важливою складовою освітнього процесу зазначеного періоду. Воно ще раз продемонструвало важливість долучення підростаючого покоління до різних видів діяльності, формування позитивного ставлення до праці. Поряд із цими позитивними моментами залишались і негативні. Перспективою нашого дослідження може стати систематизація та поглиблення знань з розвитку освіти зазначеного періоду.
Список використаних джерел
- 1. Слюсаренко Н. В. Організація трудової підготовки учнів на Херсонщині (друга половина ХХ століття): Навч. посіб. / Н. В. Слюсаренко. - Херсон: Айлант, 2006. - 132 с. 2. Лобода С. М. Педагогічна творчість учителя на шпальтах вітчизняної преси ХХ століття: протистояння ідей: монографія / С. М. Лобода; Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Луганськ, 2010. - 503 с. 3. Гупан Н. М. Нові підходи до висвітлення історії освіти в Україні в дослідженнях першої половини 90-х років ХХ ст. / Н. М. Гупан // Наук. вісн. Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. - О., 2000. - Вип.12. - С.30-38. 4. Головко С. Г. Наукові засади розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів у вітчизняній педагогіці (20-ті - середина 80-х років ХХ ст.): Автореф. дис... канд. пед. наук / С. Г. Головко; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. - Луганськ, 2006. - 20 с. 5. Петренко О. Б. Гендерний вимір шкільної освіти в Україні (ХХ століття): монографія / О. Б. Петренко; Рівнен. держ. гуманіт. ун-т. - Рівне, 2010. - 530 с. 6. Кузьменко В. В. Теоретико-методичні підходи до формування в учнів наукової картини світу в школах України (ХХ століття): монографія / В. В. Кузьменко. - Херсон: РІПО, 2010. - 463 с. 7. Олеярник О. В. Розвиток ідеї професійної спрямованості навчання старшокласників у вітчизняній педагогічній думці (50-80 рр. ХХ ст.): автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / 8. О. В. Олеярник; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. - Кіровоград, 2009. - 20 с. 9. Теорія і методика професійної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki. com/1685030355081/ pedagogika/virobniche_navchannya_yogo_zvyazok_teoretichnimi_ zanyattyami_navchannya_maysternyah_navchalnih_zakladiv 10. Антонець М. Законодавча і нормативно-правова база виробничого навчання в школах Української РСР (50-80-ті роки ХХ ст.) / М. Антонець // Рідна школа. - 2013. - №3. - С.32-36. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/j-pdf/ rsh_2013_3_7.pdf 11. Антонець М. Я. Зміст диференціації виробничого навчання для хлопців-старшокласників за професіями і спеціальностями в школах Української РСР (1958-80-ті рр. ХХ ст.) / М. Я. Антонець // Педагогічний альманах. - 2014. - Вип.23. - С.254-259. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. irbis-nbuv. gov. ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? I21DBN=LINK&;P21 DBN=UJRN&;Z21ID=&;S21REF = 10&;S21CNR=20&;S21STN= 1&;S21FMT = ASP_meta&;C21COM=S&;2_S21P03=FILA=&;2_ S21STR=pedalm_2014_23_43 12. Державний архів Донецької області. - Ф. Р.2852. - Оп.1. - Спр.249.
Похожие статьи
-
У статті проаналізовано участь учителів і учнів церковнопарафіяльних шкіл лівобережних українських єпархій Російської імперії в Першій світовій війні...
-
Система переселенських органів Української Радянської Соціалістичної Республіки (1925-1930 рр.)
У статті описується система органів влади, яка була задіяна для проведення переселенських заходів протягом 1925-1930рр., з'ясовуються особливості її...
-
Розвиток шкільної іншомовної освіти в Україні в повоєнний період
У статті проаналізовано стан і проблеми іншомовної підготовки учнів у повоєнний час. Розкрито матеріально-побутові умови праці повоєнного учительства;...
-
Освічені і знаючі люди на сході завжди цінувалися. До таких людей шанобливо зверталися як "мірза". Ця тенденція була продовжена на мусульманському сході....
-
Основні напрямки реформування системи освіти на початковому етапі Української революції 1917-1921 років (за матеріалами українських газет 1917 року)...
-
Питання селянської освіти в інтерпретації авторів "Киевской старины" (1882-1906)
У статті розглядаються особливості інтерпретації питання селянської освіти часописом "Киевская старина". Аналізується ідейний фон сприйняття та...
-
Роль споживчої кооперації Української Соціалістичної Республіки в подоланні продовольчого дефіциту в містах у перші повоєнні роки (1945-1950 рр.)...
-
Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943-1955 рр.)
У статті аналізуються реалії стану та функціонування сільської школи в повоєнні роки. Розглядаються умови та повсякденні труднощі, які супроводжували...
-
Розвиток та функціонування української науково-педагогічної періодики в 50-80-х роках XX століття
У статті здійснений аналіз тенденцій розвитку українських наукових педагогічних періодичних видань у період 50-80-х років XX століття як засобу...
-
Історія становлення, розвитку та діяльності ВНК-ДПУ - НКВС-КДБ завжди викликала неабиякий інтерес громадськості та дослідників. Така увага обумовлена...
-
Роль Петра Лебединцева у відкритті перших церковнопарафіяльних шкіл в місті Біла Церква
Досліджено роль Петра Лебединцева у відкритті перших церковнопарафіяльних шкіл в місті Біла Церква. Осмислення в усій можливій глибині початкову освітню...
-
Стаття присвячена аналізу стану постачання сільських учителів продуктами харчування та промисловими товарами в умовах реалій початкового періоду...
-
Навчальне забезпечення загальноосвітніх закладів УРСР в другій половині 1940-х рр
Вагомим підгрунтям якісної освіти залишається видання та використання навчальних посібників. Вони відображають реальний стан розвитку різних галузей,...
-
У статті подана якісна і кількісна характеристика освіти керівних груп партійної номенклатури УРСР у 1965-1982 рр. Проаналізовано морально-етичний і...
-
Польський суспільно-християнський рух у Галичині: історіографія проблеми (1900-1980-ті рр.)
У статті проаналізовано історіографічний комплекс праць 1900-1980-х рр., присвячених проблемам політичної, національно-культурної діяльності польського...
-
Система освіти Азербайджанської Республіки включає в себе наступні елементи: Система освіти Азербайджанської Республіки включає в себе наступні елементи:...
-
Крим у складі УРСР: економічні та культурні аспекти
Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. викликала...
-
Діяльність органів юстиції Української РСР у 1918-1956 роках
Нинішні реалії розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави та процеси її інтеграції до Європейського Союзу об'єктивно зумовлюють...
-
В історіографії Визвольної війни українського народу середини XVII ст., завершення певного етапу розвитку не означає автоматичного початку нового...
-
У процесі здійснення перетворень з галузі освіти, які неминучі в силу зміни економічний умов в Республіці, виник ряд труднощів, серед яких дослідники...
-
У статті, аналізуючи службовий та життєвий шлях типових представників російської імперської місцевої адміністрації, розглядається соціопрофесійний...
-
У статті розглянуто діяльність української інтелігенції в сфері освіти крізь призму біографії і спогадів Надії Шульгиної-Іщук. Відтворено акції...
-
Матеріально-побутове становище громадян - Соціальний захист в УРСР: політика і практика
Зі смертю Й. Сталіна держава опинилася на роздоріжжі. Не стало очільника, який єдиний знав (чи вдавав це), куди країні йти і навіщо, та міцно тримався...
-
Проаналізовано ставлення соціалістичних та комуністичних сил Галичини до освітньої політики Другої Речі Посполитої. На конкретних прикладах показано її...
-
Процес українізації - Українізація та її напрямки
Найжвавіше і без особливих перешкод відродження української мови відбувалося у нижчих і вищих початкових школах, що забезпечувалося підтримкою...
-
Селянка радянської України у системі сімейних взаємостосунків 1930-х рр
У статті розглядається питання зміни ролі жінки у внутрішньо-сімейних стосунках сільської родини 1930-х рр. Залучення усних свідчень, архівних матеріалів...
-
Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного...
-
У статті на підставі оприлюдненої кореспонденції відомих представників вітчизняної історіографії - Ярослава Дашкевича та Івана Бутича - реконструйована...
-
Історіографія та джерельна база проблеми
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ПРОБЛЕМИ Давно відомо, що будь-яке свідоцтво літературних джерел про ту чи іншу подію давньої історії має для...
-
Вплив М. Грушевського на розвиток соціогуманітарних досліджень в Україні на початку ХХ ст., а найбільше в 1920-х рр., важко переоцінити. Причому в орбіті...
-
Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна - Мао Цзедун
Мао Цзедун був винятковим оратором. Ще до створення КНР, він мав неабияку славу та популярність серед населення. Аналізуючи його діяльність, я зробив...
-
Номенклатура Української PCP повоєнної доби (1945
Визначено найхарактерніші риси партійно-державного апаратника Української РСР повоєнного двадцятиріччя. Показано залежність морально-політичних, ділових...
-
Історія дослідження князівської добродійності в Київській Русі Початок благодійності пов'язують з 911 роком, коли був підписний договір князя Олега з...
-
Бібліографія - Система освіти Республіки Азербайджан
1. Антологія пед. думки азерб. РСР, [сост. А. А. Агаєв, А. Ш. Гашимов], М., 1989; 2. Закон Азербайджанської Республіки "Про освіту"; 3. Історія...
-
Місто vs село: подібне та особливе в деяких асоціальних проявах, настроях в Україні 1950-1960-х рр
Ключові слова: місто, село, девіація, поведінка, настрої. Впродовж свого історичного розвитку культури міста і села зазнавали взаємовпливів, проте їхнє...
-
Суспільно-політичні настрої української молоді у 60-ті роки ХХ ст
Суспільно-політичні настрої української молоді у 60-ті роки ХХ ст. На прикладі двох знакових для радянського суспільства подій (смерті Й. Сталіна 1953 р....
-
Реформи в галузі освіти - Система освіти Республіки Азербайджан
В Азербайджані реформи почалися з 1992 року введенням загального іспиту - тестового іспиту для вступу до вузів, що мало на меті запобігти на вступних...
-
У статті аналізується діяльність і ставлення громадсько-політичних організацій і товариств Донеччини та Закарпаття до реалізації української державної...
-
Вступ - Діячі Української революції 1917-1921 рр
Українська революція -- низка подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917--1921 роках. Поштовхом до початку...
-
Відносини церкви і держави є предметом дослідження багатьох науковців. Так, у 20-х рр. ХХ ст. дослідники значну увагу приділяли аналізу статусу...
Виробниче навчання учнів шкіл української Радянської Соціалістичної Республіки у 1950-1960-х роках: деякі аспекти проблеми