Німецька історіографія колоніальної політики Отто фон Бісмарка
У статті аналізується стан вивчення німецькими науковцями колоніальної політики Німеччини часів правління О. Бісмарка. Надається інформаційне забезпечення для подальших розробок німецького колоніалізму. Визначені існуючі позиції та оцінки дослідників колоніальної політики Німеччини часів правління О. Бісмарка. Ключові Слова: Німеччина, колоніальна політика, Отто фон Біс - марк, канцлер, історіографія
Історія колоніалізму належить до вельми актуальних тем, що розробляються у світовій історіографії. Незважаючи на те, що, з розпадом колоніальної системи, це питання, здавалося б, утратило "прикладне" значення, інтерес до нього не згасає. Щорічно виходить чимало статей і монографій, присвячених цій проблематиці. Цьому сприяє відкриття доступу до раніше секретних архівних матеріалів, а також публікація нових документів особистого характеру, що висвітлюють події, які впливали на становлення сучасної політичної мапи світу. Тільки останніми роками, за умов значних змін у світі та через привернення уваги міжнародної співтовариства до поняття "глобалізму", стала зрозумілою необхідність зміни підходів до вивчення історії міжнародних відносин. Отже, виникає необхідність знову повернутися до вивчення явища колоніалізму, в тому числі й німецького. колоніальний політика німеччина бісмарк
Одним із аспектів, що заслуговує на особливу увагу вчених, є роль видатних особистостей у розбудові світової колоніальної системи. До них безперечно належить і Отто фон Бісмарк. Історичний шлях, який Німеччина пройшла під його керівництвом, може слугувати взірцем для будь-якої держави, а з його ім'ям неподільно пов'язані важливі німецькі та загальноєвропейські події кінця ХІХ ст. Одним із таких явищ була колоніальна експансія Німеччини в 1880-х рр. Необхідність же наукового дослідження впливу О. Бісмарка на колоніальну політику Німеччини в 80-х рр. ХІХ ст. зумовлена тим, що це питання недостатньо досліджене у світовій і вітчизняній історичній науці.
Німецька історіографія колоніальної політики Берліну численна та грунтовна, а діяльність О. Бісмарка на різних етапах розвитку імперії постійно привертала увагу дослідників. Хоча до початку Першої світової війни німецькі історики зверталися до її вивчення, в основному, з метою популяризації ідеї "розширення життєвого простору". У цей час єдиною серйозною працею стала "Історія німецької колоніальної політики" А. Циммермана, опублікована 1914 р., автор якої прагнув виправдати колоніальну експансію Другого Рейху [1]. 920 - на початку 30-х рр. стабільність інтересу до колоніалізму зумовлювалася реваншистськими настроями, що панували після підписання Версальського мирного договору 1919 р., який німці розцінювали як "версальський диктат", що призвів до занепаду імперії.
На це впливало і важке становище німців у колишніх колоніях, а також поява в Англії та Франції документальних видань викривального характеру. Такі публікації були засновані на реальних фактах, хоч іноді й на вигадках. Розкриваючи найбільш негативні сторони німецького колоніалізму й епатуючи читача реаліями колоніального побуту, автори таких робіт переслідували цілком зрозумілу мету - сприяти легітимації колоніальних надбань країн Антанти, зроблених за рахунок Німеччини. У цих обставинах подолання "почуття провини" німецької нації перетворилося на професійне завдання істориків та письменників. Історична наука і публіцистика поєдналися: історики зверталися до актуальної теми, а публіцисти шукали в історії минулого аргументи для пропаганди ідеї колоніального реваншу. Зокрема це відобразилося в працях Ф. Валентина, В. Він - дельбанда, Г. Шпельмейєра, М. Хагена, Г. Хальгартена, Г. Янцена та ін. [2-7].
Характерною для цього періоду була і фундаментальна монографія М. Хагена "Колоніальна політика Бісмарка" (1923 р.), в якій висвітлені мотиви, рушійні сили та суперечливість політики Другого Рейху, розглянуті розбіжності колоніальних теорій і практичних результатів, їхнє втілення в життя. Співвідношення європейської і колоніальної політики М. Хаген трактував у контексті вибору Німеччиною зовнішньополітичних пріоритетів. Дослідник також стисло проаналізував еволюцію поглядів канцлера у колоніальному питанні. Треба зазначити, що робота була не позбавлена упередженості, а її автор залишав поза увагою проблемні моменти, намагаючись показати політику О. Бісмарка винятково в позитивному ракурсі.
Ще одним прикладом робіт тих часів, що заслуговують на особливу увагу, є книга Г. Хальгартена "Імперіалізм до 1914 року. Соціологічне дослідження німецької зовнішньої політики до Першої світової війни" [6]. Він значно розширив теоретичний і конкретно - історичний аналіз, за рахунок ретельного розгляду діяльності фінансових та промислових угруповань, їх зв'язків з урядом О. Бісмарка. Ця робота виявилася корисною для розуміння контексту, в якому розгорталася діяльність рейхсканцлера. Г. Хальгартен всебічно досліджував проблеми, пов'язані з місцем колоніальної політики у зовнішньополітичному курсі Німеччини, а результати проектував на підсумки Першої світової війни. Серед інших праць, варта також уваги студія Г Янцена "Східна Африка в англо-німецькій політиці 18841890 рр.", де розглядаються переважно дипломатичні аспекти діяльності уряду О. Бісмарка і його взаємини з Англією у колоніальних питаннях [7].
Зусилля німецьких авторів щодо доведення необхідності перегляду умов Версальського мирного договору і повернення Німеччині її колишніх колоній досягло помітної активності в період панування нацизму. З авторів, які писали на цю тему в роки нацистської диктатури, необхідно відзначити насамперед В. Він - дельбанда [3]. Зрозуміло, що він позитивно оцінював колоніальну політику рейхсканцлера, доводячи його суто миролюбні цілі у проведенні цієї політики.
Закінчення Другої світової війни, яке, здавалося, мало відкрити нові перспективи для об'єктивного вивчення цієї проблематики, не позбавило світову історіографію політико-ідеологічного забарвлення. У ній і надалі зберігалися тенденційні підходи, які потрібно враховувати під час її опрацювання. Західнонімецька історіографія продовжувала або схвалювати колоніальну експансію (у рамках поширених упродовж 1950-х рр. робіт істориків "консервативного" напряму, наприклад, В. Ріхтера), або ухилятися від її оцінки, як це найчастіше робилося представниками "ліберального" кола (М. Герінг, С. Цехлін, Х. Кобер, Г.-У Велер та ін.) [812]. Деякі з них намагалися розробляти "особливі" підходи, що загалом применшували місце та значення колоніальної політики. Так, представник ліберального напряму В. Ріхтер у праці "Бісмарк", опублікованій 1962 р., підкреслював, що колоніальна політика була для рейхсканцлера лише інструментом [8]. У дослідженні Г-У Велера "Бісмарк і імперіалізм" [12] доводилася теза, що колоніальна експансія проводилася з метою виведення промисловості з глибокої депресії 80-х рр. XIX ст. Крім того, на думку О. Бісмарка, колоніальний ажіотаж повинен був відвернути населення від внутрішньополітичних проблем в країні.
Щоправда до істориків ліберального напряму, зазвичай, зараховують Ф. Фішера [13] та ін. дослідників, які намагалися давати об'єктивну оцінку колоніальної політики і ролі О. Бісмарка в її формуванні та здійсненні. Однак можна погодитися з оцінкою провідного українського дослідника німецького колоніалізму С. Трояна [14, 20], що в цьому вони мало відійшли від підходу, розробленого Г. Хальгартеном, згадуваним уже вище. Деякі мотиви, зокрема елементи теорії імперіалізму, свідчать про схожість думок цих учених і висновків, які робилися в рамках марксистської історіографії, оцінки котрої загалом відповідали духу робіт, опублікованих радянськими, а пізніше - російськими та українськими вченими. З них можна виокремити праці Ю. Кучинського, М. Нуссбаума та Г Штоккера, які мали вплив не тільки на німецьку, а й на російську радянську історіографію [15-19]. Зокрема вони підтримали, розпочату істориками ліберального напряму, дискусію навколо питання категоріального визначення політики, започаткованої в часи Другого Рейху. Теоретичні дослідження стосувалися вивчення базисних проблем історії німецького капіталізму, що допомогло встановити закономірність і особливість процесу становлення німецької колоніальної ідеї. Водночас ці студії підготували основу для написання історії окремих німецьких колоній - Східної та Південно-Західної Африки, Камеруну, Того.
Видання у 1977 р. колективної праці "Натиск на Африку" стало значною подією наукового життя [265]. У науковий обіг були введені нові історичні джерела, традиційне суспільство континенту піддалося, хоч і недостатньо повному, але все-таки досить докладному вивченню. Німецькі історики розробили періодизацію німецької колоніальної політики в Африці, всебічно проаналізували колоніальну економіку, зокрема регіональні особливості та вплив на відносини з традиційним суспільством. Сутність колоніальної політики розглядалася через конфлікт між колонізаторами-німцями і традиційним суспільством Африки. Хоча у цій роботі враховувалися результати дослідження німецького колоніалізму, зроблені в 1940-70-х рр. радянською історіографією, а отже, вона певною мірою має похідний від неї характер.
Останнім часом з'явилися нові роботи, які мають неабияку наукову цінність. Серед них слід згадати праці Х. Грюндера ("Історія європейської експансії. Від дослідників та конкістадорів до колоніалізму" й "Історія німецьких колоній"), Ю. Цімеррера ("Геноцид в Німецькій Південно-Східній Африці і наслідки колоніальної війни в Намібії (1904-1908)"), Й. Шілдкнехта ("Бісмарк. Південно-Західна Африка та конференція з Конго") та ін. [21-24]. Згадані праці свідчать про поступове звільнення німецької історичної науки від ідеологічної упередженості та виступають ознакою збереження наукового інтересу до цієї проблематики.
Таким чином, аналіз німецької історіографії колоніальної політики О. Бісмарка доводить, що, незважаючи на активне вивчення питань колоніалізму, ще досі лишаються малодослідженими деякі "білі плями" історії колоніальної політики Другого Рейху, що, відповідно, вимагає подальшого комплексного студіювання цієї тематики. Одним із таких аспектів є з'ясування безпосередньої ролі О. Бісмарка в колоніальній політиці Німеччини впродовж 1884-1890 рр.
Література
- 1. Zimmermann A. Geschichte der deutschen Kolonialpolitik. Berlin, 1914. 2. Valentin V. Deutschlands AuЯenpolitik von Bismarcks Abgang bis zum Weltkriege. Berlin, 1921. 3. Windelband W. Bismarck und die europдischen GroЯmдchte 1879-1885. Essen, 1940. 4. Spellmayer H. Deutsche Kolonialpolitik im Reichstage. Stuttgart, 1931. 5. Hagen M. Bismarcks Kolonialpolitik. Stuttgart, 1923. 6. Хальгартен Г. Империализм до 1914 г. Социологическое исследование германской внешней политики до первой мировой войны /Пер. с нем. М., 1961. 7. Jantzen G. Ostafrika in der deutschen-englischen Politik. 1884--1890. Hamburg, 1934. 8. Richter W. Bismarck. Frankfurt a Main, 1962. 9. Gцhring M. Bismarcks Erben 1890--1945. Deutschlands Weg von Wilhelm II bis Adolf Hitler. Wiesbaden, 1959. 10. Zechlin E. Bismarck und die Grundlegung der deutschen GroЯmach. Stuttgart, 1960. 11. Kober H. Studien zur Rechtsanschauung Bismarck. Tьbingen, 1961. 12. Wehler H.-U. Bismarck und der Imperialismus. Kцln; Berlin, 1969. 13. Fischer F. Griff nach der Weltmacht Die Kriegszielpolitik des kaiserlichen Deutschland. Dьsseldorf, 1967. 14. Троян С. С., Троян П. С. Отто фон Бісмарк і колоніальне питання в Німеччині (1840--1890 рр.). Рівне, 2011. 15. Kuczynski J. Die Geschichte der Lage der Arbeiter unter dem Kapitalismus. Berlin, 1962. Bd. 3: Darstellung der Lage der Arbeiter in Deutschland von 1871 bis 1900. 16. Kuszynski J. Studien zur Geschichte des deutschen Imperialismus: 3n 2 Bde. Berlin, 1950. Bd. I: Monopole und Unternehmerverbдnde. 17. Kuszynski J. Studien zur Geschichte... Bd. II: Propagandaorganisationen des Monopolkapitals. 18. Nussbaum M. Vom "Kolonialenthusiasmus" zur Kolonialpolitik der Monopole. Zur deutschen Kolonialpolitik unter Bismarck, Gaprivi, Hohenloe. Berlin, 1962. 19. Stoecker H. Deutschland und China im XIX Jahrhundert. Berlin, 1958. 20. Drang nach Afrika. Die koloniale Expansionspolitik und Herrschaft des deutschen Imperialismus in Afrika von den Anfangen bis zum Ende des zweiten Weltkrieges. Berlin, 1977. 21. Grьnder H. Eine Geschichte der europдischen Expansion. Von Entdeckern und Eroberern zum Kolonialismus. Stuttgart, 2003. 22. Grьnder H. Geschichte der deutschen Kolonien. Paderborn; Mьnchen; Wien; Zьrich, 2004. 23. Zimmerer J. Vцlkermord in Deutsch-Sьdwestafrika. Der Kolonialkrieg (1904--1908) in Namibia und seine Folgen. 24. Berlin, 2003. 25. Schildknecht J. Bismarck, Sьdwestafrika und die Kongokonferenz. Hamburg, 1999.
Похожие статьи
-
Історіографія та джерельна база проблеми
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ПРОБЛЕМИ Давно відомо, що будь-яке свідоцтво літературних джерел про ту чи іншу подію давньої історії має для...
-
Польський суспільно-християнський рух у Галичині: історіографія проблеми (1900-1980-ті рр.)
У статті проаналізовано історіографічний комплекс праць 1900-1980-х рр., присвячених проблемам політичної, національно-культурної діяльності польського...
-
Німецька Демократична Республіка. - Німеччина у другій половині XX
Життя східних німців будувалося за радянським зразком. 1950 р. державний сектор уже охоплював 77 % потужностей промислового виробництва; на селі...
-
Які наслідки мала генуезька колонізація у Криму - Історія заселення та розвитку Криму
Завоювання хрестоносцями Константинополя 1204 р. відкрило Чорне море для християнських держав Середземномор'я. Монгольські завоювання у Східній Європі...
-
У статті представлено взаємовідносини між міським самоврядування та козацькою адміністрацією у Гетьманщині кінця XVII -- початку XVIII ст. Проаналізовано...
-
Нездійснений проект ірландської колонізації України 1655 року
До теперішнього дослідження про ірландську колонізацію, що могла відбуватися на українських землях у 1655 р., спонукають нас повернутися додаткові...
-
Військово-господарська колонізація Донбасу
Як вже зазначалося у попередньому розділі, ще від початку XVI ст. українці почали за допомогою "меча та плугу" активне господарське освоєння земель...
-
До проблеми антропологізації сучасної історичної науки
Декілька останніх десятиліть демонструють значні зміни в історичній свідомості та нові тенденції у методології історичної науки, пов'язані з...
-
I половина XIX століття І половина ХІХ ст. (1801-1850 рр.) позначилася для Сполучених Штатів Америки територіальним розширенням, значним економічним...
-
Про "звабливість" середньовічної Центральної Європи й Угорську русистику
Рецензується збірник на пошану відомого угорського русиста, професора кафедри Середньовічної та Нової історії Печського університету в Угорщині Марти...
-
Прояви кризових явищ у радянських таборах на межі 1940-1950-х рр
ПРОЯВЛЕНИЕ КРИЗИСНЫХ ЯВЛЕНИЙ В СОВЕТСКИХ ЛАГЕРЯХ на рубеже 1940-1950-х гг. Проанализированы экономические показатели деятельности ГУЛАГа, методы...
-
Мемуарні джерела в російській історіографії ХІХ
У статті простежено еволюцію поглядів російських істориків ХІХ - початку ХХ ст. на склад, сутність та місце мемуарів у класифікації джерел. Показано...
-
Публікації 1860-80-х рр. у Російській імперії з історії українсько-сербських зв'язків
Публікації 1860-80-х рр. у Російській імперії з історії українсько-сербських зв'язків Протягом століть існували найширші контакти між українським і...
-
Концепція вивчення давньоруського язичництва доби запровадження християнства в праці Євгена Анічкова "Язичництво і Давня Русь" Аналіз наукової концепції...
-
Розвиток історичних знань у другій половині ХУІІІ ст. і Григорій Сковорода
Розвиток історичних знань у другій половині ХУІІІ ст. і Григорій Сковорода Новітні перетворення у суспільстві та способі мислення вимагають глибшого...
-
Роль Німеччини у Боснійській війні (1992-1995 рр.)
Початок 1990-х років відзначився великими змінами, які сталися в Європі. Водночас на заході відбувались інтеграційні тенденції європейської спільноти, а...
-
Концептуальне осмислення місця Донбасу в історії України та Росії, як і ролі в ній етнічного чинника, що називається, на часі. Якщо російські історики...
-
Дослідження джерел. Джерелознавча критика
Дослідження джерел. Джерелознавча критика Рівень вірогідності історичних джерел, які використовує історик, їх цінність не неоднакові. Оскільки джерела...
-
Етапи та особливості процесу формування болгарської етнічної меншини України
У статті висвітлені етапи переселення болгар на територію Південної Бессарабії впродовж ХУШ-ХІХ ст. та проаналізована політика уряду Російської імперії...
-
У публікації розглянуто деякі аспекти адаптації, підготовки та використання навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони...
-
Франсуа Кене (1694 - 1774) -- визнаний лідер і основоположник школи фізіократів (до неї входили А. Тюрго, В. Мірабо, В. Дюпон де Немур, Г. Летрон та ін.)...
-
ВВЕДЕНИЕ - Аракчеев - реформатор-реакционер
Актуальность. Вопрос о личности Алексея Андреевича Аракчеева в настоящее время представляется актуальным. Граф А. А. Аракчеев, масштабен и уникален в...
-
Джерельна інформація Одним із найскладніших понять сучасності є поняття "інформації". У побутовому вжитку під ним розуміється будь-яке повідомлення....
-
Ключові слова: Національне питання, Галичина, Наддніпрянщина, самовизначення, національно-культурна єдність На початку ХХІ ст. досить актуальним є...
-
Мета статті полягає в дослідженні стану наукової розробки теми розвитку соціальної роботи та допомоги в сільській місцевості Півдня України П пол. ХІХ --...
-
Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
Україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.) Наприкінці 1930-х років у Європі розжарювалася міжнародна ситуація. Дві тоталітарних держави -...
-
Північноамериканська цивілізація
Північноамериканська цивілізація У всесвітній історії впродовж останніх півтора століть спостерігається піднесення північноамериканської цивілізації"...
-
Південнослов'янські сюжети в "Історії русів"
На зламі ХУШ-ХІХ ст. в українському суспільстві помітно поглибився інтерес до слов'янського світу, що було зумовлено формуванням модерних слов'янських...
-
Победа над фашизмом - событие всемирно-исторического значения. Главный итог победоносного завершения Великой Отечественной войны заключается в том, что в...
-
9 мая 1945 года завершилась 1418-дневная самая кровопролитная и жестокая война XX века. Президент РФ В. В. Путин на военном параде в честь 68-й годовщины...
-
Главных противоречий, которые вызвали Смутное время, было два. Первое из них было политическое, которое можно определить словами профессора Ключевского:...
-
ДЕТСКИЕ И ЮНОШЕСКИЕ ГОДЫ СТАЛИНА - Политический портрет Иосифа Виссарионовича Сталина
Иосиф Виссарионович Сталин (настоящая фамилия - Джугашвили), родился в 1879 году в маленьком грузинском селе Гори, в семье сапожника. Личность, пожалуй,...
-
К проблеме историчности декрета Мильтиада
Рассматривается декрет Мильтиада, который в научной среде вызвал оживленную полемику, разделив историков на тех, кто отрицает его существование, считая...
-
КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ПРИНЯТИЯ ХРИСТИАНСТВА НА РУСИ - Принятие христианства на Руси
Для Русского народа, сравнительно поздно вступившего на путь исторического развития, принятие православия означало приобщение к многовековой и высокой...
-
Аспекты изобретения и применения дымного пороха - Достижение мировой цивилизации
Документами, показывающими, что Китай является первой страной, где изобретен дымный порох, свидетельствуют исследования ученых Китайской Народной...
-
Заключение - Вторая мировая война как кризис мировой цивилизации
Вторая мировая война -- самый крупный конфликт в истории человечества. В ней приняло участие 61 государство мира. На территории, охваченной войной,...
-
Республиканский Рим - История Древнего Рима. Самые известные люди Древнего Рима
Ранняя история Рима отмечена господством родовой аристократии, патрициев, кроме которых никто не мог заседать в Сенате. Им подчинялись плебеи,...
-
Развитие торговли и промышленности, создание регулярной армии и флота, формирование новых структур чиновничьего аппарата, абсолютизма и другие реформы в...
-
"Перськопіддані" в Російській імперії (ХІХ початок ХХ ст.) за матеріалами українських архівів
У статті аналізується соціальний стан "перськопідданих" в Російській імперії у період ХХ початку ХІХ ст.. Використано матеріали українських архівів....
-
Супруга Федора Михайловича, Анна Григорьевна, в своих записях наиболее полно ответила на вопрос - что же заставило крупнейшего реалиста современности...
Німецька історіографія колоніальної політики Отто фон Бісмарка