Франсуа Кене - засновник фізіократії - Устрій Франції часів Людовіка XV. Франсуа Кене - засновник фізіократії

Франсуа Кене (1694 - 1774) -- визнаний лідер і основоположник школи фізіократів (до неї входили А. Тюрго, В. Мірабо, В. Дюпон де Немур, Г. Летрон та ін.) яка проіснувала всього 20 років, але специфічна течія в рамках класичної політичної економії поширилася майже по всьому континенту, особливо в країнах з переважним аграрним розвитком. Слово "фізіократія" має грецьке походження і в перекладі означає "влада природи" (physis - природа, kratos - влада). Існує думка, що цей термін "був придуманий самим Кене, який любив складені давньогрецькі слова" [1, 3 с.].

М. Блауг писав: "Кене був кепським інтерпретатором, і його праці буяють неясностями та протиріччями. Ця обставина, однак, менш значима, ніж вражаючий масштаб його ідей" [4, 29 с.].

Праці Кене пришвидшили початок Великої французької буржуазної революції, хоча сам Франсуа не пропонував жодних заходів з революційного перетворення французького суспільства і постійно підкреслював, що всі його економічні проекти направлені на збільшення доходів короля, підйом сільського господарства для добробуту нації.

За своїм походження Франсуа Кене був вихідцем із безправного третього стану. У батьків Кене було 13 дітей (сам він був восьмим). Сім'я жила бідно і не змогла дати йому ніякої освіти. Однак його жага до знань була настільки сильною, що він переїхав до Парижу з рідного Мере, де вивчився на хірурга.

В 1736 р. Кене купив посаду королівського хірурга. Весною 1749 р. Кене став особистим лікарем маркізи Помпадур - фаворитки Людовіка XV.

Політичною економією Кене став займатися у віці 60 років. А. Анікін так пояснив такий перехід Кене: "По мосту філософії він перейшов від медицини до політичної економії. Людський організм та суспільство. Кровообіг чи обмін речовин у людському тілі та обіг продукту в суспільстві. Ця біологічна аналогія вела думку Кене" [5, 136 с].

Кене 25 років прожив у своїй квартирі на антресолях Версальського палацу, де проводив збори "літературної республіки" - вчених, філософів, письменників. Кене спочатку проповідував свої ідеї в колі друзів, що збиралися на його антресолях. У нього з'явилися учні та однодумці. Згуртованість гуртка фізіократів та закритий характер його засідань дали підставу для звинувачень Кене та його учнів у сектанстві.

Франсуа Кене створив цілий ряд значних економічних творів. Він написав статті "Фермери", "Зерно" (1757), "Населення" (1756), "Податки" (1757) для "Енциклопедії" Дідро. Вершиною наукової творчості Кене стала "Економічна таблиця". В ній основоположник фізіократії зробив спробу аналізу суспільного відтворення. Точна дата створення "Економічної таблиці" невідома. За одними даними, її начерки існували вже в 1757 р., за іншими, - перші відтиски "Таблиці" були зроблені самим королем в 1758 р. [5, 145 с.]. Але більшість спеціалістів найбільш вірогідною датою видання "Економічної таблиці" вважають 1758 р.

Єдині 4 екземпляри першого видання "Таблиці", віддруковані в типографії палацу, скоро були втрачені. Довгий час вчені могли судити про зміст та основні принципи цієї праці Кене з книги маркіза Мірабо "Друг людей" та з написаної досить неясно статті самого Кене "Аналіз економічної таблиці", опублікованої в 1766 р. в "Журналі землеробства, торгівлі та фінансів". Лише в 1890 р. австрійський вчений С. Бауер виявив у паперах Мірабо первинний варіант "Таблиці", який був опублікований "Британською економічною асоціацією" у факсиміле в 1894 р.

Багато уваги глава школи фізіократів приділяв розробці економічної програми. В цьому відношенні найбільший інтерес найбільший інтерес представляє твір Кене "Загальні принципи економічної політики землеробського господарства та примітки до цих принципів", виданий в 1758 р. разом з "Економічною таблицею". В цій праці Кене прагнув довести, що економічна політика в державі повинна засновуватися на принципах "природного порядку", який грунтується на знанні та використанні природних законів. Як і в інших творах, він закликав заохочувати землеробство та відмовитися від покровительства мануфактурам і торгівлі. При цьому Кене посилався на догму про "безплідність" промислового виробництва, обгрунтуванню якої було присвячено цілий ряд спеціальних робіт "Відповідь на мемуари п-на М. Х.", "Про торгівлю", "Про ремісничу працю".

Вчення Кене швидко стало популярним. Однак скоро фізіократичні ідеї стали тьмяніти. У сфері економічної теорії фізіократія все більше вироджувалася в сектантство. Після приходу до влади Людовіка XVI (1774 р.) Кене був змушений покинути антресолі королівського палацу. В цей час він уже був у похилому віці. Помер Кене у Версалі 16 грудня 1774 р.

Похожие статьи




Франсуа Кене - засновник фізіократії - Устрій Франції часів Людовіка XV. Франсуа Кене - засновник фізіократії

Предыдущая | Следующая