Польський суспільно-християнський рух у Галичині: історіографія проблеми (1900-1980-ті рр.)


У статті проаналізовано історіографічний комплекс праць 1900-1980-х рр., присвячених проблемам політичної, національно-культурної діяльності польського суспільно-християнського руху у Галичині наприкінці ХІХ -- на початку ХХ ст., з'ясовано перспективи подальшого вивчення окресленої наукової проблеми.

Ключові слова: суспільно-християнський рух, історіографічні джерела, історіографія, Галичина.

У кінці XIX -- на початку XX ст. у слов'янських землях Австро-Угорщини відбуваються значні політичні, соціальні і культурні зміни, пов'язані з процесом поглиблення кризи дуалістичної монархії. Для Галичини, однією з найзначніших провінцій Австро-Угорської монархії, характерною була докорінна зміна партійно-політичного життя, поява нових ідеологічних течій і реорганізація уже існуючих. Саме для цього періоду характерним є заснування різноманітних політичних угрупувань в тому числі клерикального характеру.

Актуальність теми визначається постановкою проблеми, яка не стала предметом окремого історичного дослідження. Стаття є новаторською, більшість аналізованих у ній праць ще не були перекладені українською мовою. Таким чином, вітчизняні історики отримують можливість ознайомитися із останніми найбільш вагомими надбаннями історіографії, яка стосується функціонування польського суспільно-християнського руху в Галичині наприкінці ХІХ -- на початку ХХ ст.

Мета дослідження полягає у тому, щоб висвітлити основні аспекти історіографії 1900-1980-х рр. щодо функціонування польського суспільно-християнського руху в Галичині досліджуваного періоду.

Завданням статті є критичний аналіз зарубіжної історіографії 1900-1980-х рр., у якій розкриваються різноманітні аспекти досліджуваної проблеми. Вирішення цього завдання допоможе усвідомити діяльність польських клерикальних партій та організацій у Галичині та проаналізувати основні орієнтири зарубіжних студій проблем суспільно-християнського руху.

Слід зазначити, що окреслена проблематика практично зразу знайшли своє відображення у історичній науці. На початку ХХ ст. з'являються праці, у яких можемо знайти інформацію про клерикальні партії та організації Галичини.

М. Жигулінський у праці "Декілька ідей про соціальні питання на основі енцикліки "Яегцш поуагцш"" зазначав, що суспільно-християнський рух намагався вирішити соціальні проблеми на основі християнських цінностей, скеровувався проти прагнень соціал-демократії. Духовенство звинувачувало традиційні профспілки, що вони, незважаючи на критику капіталізму та великих економічних реформ, не цікавилися врегулюванням умов землеволодіння. Натомість, соціал-демократи, на думку автора, значно виграли б за рахунок очікуваного зубожіння суспільства Zygulinski M. Kilka mysli z kwestii socjalnej na tle encykliki "Rerum novarum" / Michal Zygulinski. -- Tarnow 1899. -- S. 37..

Загальні оцінки ідеології та найважливіших тенденцій розвитку суспільно - християнського руху вже в кінці ХІХ -- на початку ХХ ст. подано у роботах сучасників -- відомих громадсько-політичних діячів. Зокрема, А. Пехнік Pechnik A. O demokracyi chrzescijanskiej i o Stronnictwie katolicko-narodowem / A. P. -- Lwow, 1901. -- 29 s. подав до певної міри цілісне уявлення про виникнення й розвиток суспільно-християнського руху в Галичині. Проте партійні позиції автора помітно позначилися на праці, не дозволяли йому об'єктивно висвітлити підняті питання. Праця має значною мірою публіцистичний характер, хоч і містить цікавий фактичний матеріал.

У 1900 р. вийшла праця "Політичні партії в Галичині напередодні виборів", підписана криптонімом <^. 2. Ь." W. Z. L. Stronnictwa polityczne w Galicyi w przededniu wyborow / W. Z. L. -- Krakow: Nakl. i druk. W. L. Anczyca i Sp., G. Gebethner i Sp., 1900. -- 83 s.. У ній охарактеризовано основні етапи становлення польського суспільно-християнського руху, зокрема, детально описано діяльність С. Стояловського, зазначивши, що він негативно відносився до євреїв, як до "пиявок християнського народу". Автор робить висновок про те, що діяльність С. Стояловського була шкідливою для Галичини, оскільки той "був добрим оратором, але поганим політиком" Ibid. -- S. 60..

Внесок у розробку проблеми був зроблений і представниками інших суспільно-політичних напрямів, які теж трактували події, виходячи з власних ідейних переконань і партійно-політичних симпатій. Зокрема, відзначимо роботу В. Фельдмана "Партії та політичні програми в Галичині 1846-1906" Feldman W. Stronnictwa i programy polityczne w Galicyi, 1846-1906. T. 2. -- Krakow: KsiN/kA 1907. -- 371 s., у якій подано короткі свідчення про структуру та програмні засади Польського народного центру (ПНЦ). Як прихильник демократичного політичного табору, дослідник достатньо критично оцінював діяльність клерикалів. У цій праці охарактеризовано партійне будівництво в Галичині. Проте при детальнішому розгляді дослідження виявилося дещо поверхневим. Зокрема, розглядаючи розділ, присвячений польському католицькому табору, відмітимо, що більш - менш детально представлена діяльність та програмні засади Християнсько - народної партії (ХНП) та ПНЦ, натомість практично відсутня інформація про інші клерикальні партії. Слід зазначити, що позиція автора доволі тенденційна і це не сприяє об'єктивності дослідження. Проте, у праці можна віднайти певний фактологічний матеріал, необхідний для розуміння політичних процесів у Галичині упродовж початку ХХ ст.

Із праць міжвоєнного періоду можна відзначити докладну біографію єпископа Юзефа Більчевського, що вийшла з-під пера Мєчислава Тарнавського Tarnawski M. Arcybiskup Jozef Bilczewski: Krotki rys zycia i prac Meczyslaw Tarnawski. -- Lwow: Nakl. Tow. "Bib-ka religijna", 1924. -- 212 c. (перевидана у Кракові в 1991 р.) Tarnawski M. Arcybiskup Jozef Bilczewski. Krotki rys zycia i pracy / Mieczyslaw Tarnawski. -- Krakow: Inst. Teologiczny Ksi^zy Misjonarzy, 1991. -- 139 s.. передусім йдеться про інтерес до нього, як до представника церкви, і вже потім -- як до діяча польського католицького руху і автору роботи про соціальному питанні.

Ще у 1937 р. побачив світ, політико-біографічний нарис, присвячений С. Стояловському, Ф. Качки Kqcki Fr. Ks. Stanislaw Stojalowski i jego dzialalnosc spoleczno-polityczna / K^cki Franciszek. -- Lwow, 1937. -- 230 s.. Його праця містить цікавий конкретно-фактичний матеріал, однак загалом має публіцистичний характер, відображає лише найважливіші віхи з політичного життєпису С. Стояловського.

Цікавість до особистостей католицьких діячів цим не обмежилася, і вже у 1939 році у Львові вийшла книга С. Кєнєвіча про одного із основоположників польського суспільно-християнського руху в Галичині Адама Сапєги Kieniewicz St. Adam Sapieha / Kieniewicz St. -- Lwow, 1939. -- 420 s.. Ця праця присвячена аналізу його літературної творчості, перекладам віршів і тлумаченню Священного Писання, і у той же час вона свідчить про певний інтерес до витоків католицького руху в галицьких землях. Проте, загалом у 20-30-х рр. час неупередженого, наукового переосмислення історії польського суспільно - християнського руху початку ХХ ст. ще не настав.

Слід зазначити, що у міжвоєнній Польщі значного поширення набули християнські профспілкові організації, засновані ще на початку ХХ ст. Відповідно, були популярними історичні нариси про їх заснування та діяльність. Тут хотілося б зупинитися на працях безпосередніх керівників зазначених організацій Я. Пухалку Puchalka J. Polskie Zjednoczenie Chrzescijanskich Zwi^zkow Zawodowych z siedzib^. w Krakowie J. Puchalka. -- Kr 1921. -- 51 s. та А. Войціцького Woycicki A. Chrzescijanski ruch robotniczy w Polsce. Monografia spoleczna / A. Woycicki. -- Pz., 1921. -- 204 s..

Особливо хочеться відзначити фундаментальну працю К. Гжибовського, у якій подано оригінальні авторські спостереження. Йдеться про монографію "Галичина 1848-1914: історія політичної системи на тлі історії ладу Австрії" Grzybowski K. Galicja 1848-1914: historia ustroju politycznego na tle historii ustroju Austrii / Konstanty Grzybowski. -- Wroclaw: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1959. -- 322 s.. Цінність цієї роботи для нас полягає у тому, що К. Гжибовський дав у ній загальну характеристику соціально-економічного стану галицьких земель.

З робіт, написаних у 1950-ті роки, хотілося б відзначити працю Кшиштофа Дуніна-Вонсовича "Історія народної партії" Dunin-Wqsowicz K. Dzieje stronnictwa ludowego w Galicji / Krzysztof Dunin - W^sowicz. -- Warszawa: Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza, 1956. -- 267 s.. Вона не має безпосереднього відношення до історії католицького руху, проте в ній відображена загальна тенденція селянських організацій та спілок взаємодопомоги, кооперативів, що мала місце у Галичині в другій половині XIX -- на початку ХХ ст. Робота носить переважно описово-систематичний характер і може бути корисною у якості ілюстративного матеріалу.

Певні аспекти діяльності клерикалів на початку XX ст. розглянуті Ю. Бушко Buszko J. Sejmowa reforma wyborcza w Galicji. -- Warszawa, 1956. -- 299 s.. Автор проаналізував їх позицію щодо питання виборчої реформи у Галичині. історіографічний польський галичина християнський

Низку праць присвячено вивченню польської преси досліджуваного періоду. Слід сказати, що саме періодика є важливим комплексом матеріалів для вивчення громадської думки та соціально-політичної складової життя суспільства, оскільки на її сторінках у живій і злободенній формі відображаються події, ідеї та долі. При цьому варто пам'ятати, що тексти статтей, що потрапили на сторінки газет і журналів, формують образ думок читача, "розходяться" у натовпі, часто доповнюючись влучними зауваженнями читачів, і таким чином стають надбанням широкого загалу.

У праці Ч. Лехіцького "Перше двадцятиріччя краківського "Glosu Narodu" Lechicki Cz. Pierwsze dwudziestolecie krakowskiego "Glosu Narodu" / Czeslaw Lechicki // Studia Historyczne. -- T. 12. -- № 4. -- Krakow,1969. -- S. 507-532. охарактеризовано часопис "Glos Narodu" -- пресовий орган ПНЦ. Незважаючи на те, що стаття видана у 1969 році, зібраний у ній матеріал зберігає свою актуальність. Фактичні дані, що містяться у праці, стали орієнтиром при пошуку специфічних видань католицько-політичного скерування. У іншій праці "З історії галицької преси на межі двох століть: ("Ruch Katolicki" -- "Przedswit")" Lechicki Cz. Z dziejow prasy galicyjskiej na przelomie dwoch wiekow: ("Ruch Katolicki" -- "Przedswit") / Czeslaw Lechicki // Studia Historyczne. -- 14/2. -- 1971. -- S. 161-189. Ч. Лехіцький праналізував роль цих часописів у становленні польського суспільно-християнського руху в Галичині наприкінці ХІХ ст.

Характеристику партійної преси, у тому числі й клерикальної у зазначену епоху представив Є. Мислінський Myslinski J. Studia nad polsk^. pras^. spoleczno-polityczn^. w zachodniej Galicji, 19051914 / Jerzy Myslinski. -- Warszawa: Panstwowe Wydawn. Naukowe, 1970 -- 491 s.. У його роботі, присвяченій західногалицькій пресі початку XX ст., містяться цінні відомості про джерела фінансування галицької періодики, тиражі, прибутки, авторські колективи, тематика видань, ставлення до них читачів, боротьба політичних партій за вплив на засоби масової інформації.

Значний внесок у дослідження польського суспільно-християнського руху, зокрема, у Галичині, зробив відомий дослідник, публіцист та громадський діяч

К. Туровський Turowski K. Historia ruchu chrzescijansko-demokratycznego w Polsce / Konstanty Turowski. -- T. 1. -- Warszawa: Osrodek Dokumentacji i Studiow Spolecznych, 1989. -- 590 s.. Внесок цього дослідника полягає у тому, що він узагальнив відомі факти історії суспільно-християнського руху і першим зробив спробу розглянути цей феномен в усьому його різноманітті, визначив його місце у політичному спектрі, відмовившись від загальноприйнятих формальних установок про недієздатність цього руху. В цілому, цю спробу можна вважати вдалою: автор розкрив витоки руху, визначив, які верстви населення і з яких причин його підтримували. Науковий здобуток К. Туровського полягає у струк - туруванні наявного матеріалу, накопиченні фактологічної бази для майбутніх досліджень. У його праці теоретична частина зведена до необхідного мінімуму: автор не дотримується історіографічних міфів, намагається максимально детально та реалістично реконструювати історичні події. З іншого боку, в праці К. Туровського практично відсутній детальний аналіз клерикальної періодики (окрім часопису "Оігеи Каго^"), а також не використовуються архівні матеріали.

На особливу увагу заслуговує праця А. Кудлачика "Католицька соціально - політична думка в Галичині в кінці ХІХ -- початку ХХ ст." Kudiaszyk A. Katolicka mysl spoleczno-polityczna w Galicji na przelomie XIX i XX wieku / Andrzej Kudiaszyk. -- Wroclaw: Politechnika Wroclawskiej, 1980. -- 388 s., у якій проаналізовано поняття "соціальний католицизм", розвиток католицького руху в західноєвропейських країнах, суспільно-політичну доктрину папи Лева ХІІІ. Автор охарактеризував модель християнської держави: концепції "законної влади", питання відділення церкви від держави тощо. Також учений проаналізував тенденції розвитку соціальних рухів в Галичині та місце у них католицького руху, зосередивши увагу на політичному, економічному та суспільному житті другої половини ХІХ ст. -- періоді формування партій та ідеологій.

Особливе місце у дослідженні відведено соціально-політичним концепціям С. Стояловського, у програмі котрого присутні багато значні соціальні, політичні та економічні чинники суспільно-християнського руху. До них можна віднести концепцію політичної влади, погляди на функції Церкви, права власності, суспільну рівність, соціальний солідаризм, а також відмову від класової боротьби та теорію "керованого господарства". У своїх програмах він керувався папськими настановами, а за прикладом організації соціальним та політичних товариств звертався до праць В. Каттелера. С. Стояловський вивчав твори К. Маркса та Ф. Лассаля, намагаючись віднайти аналогію із вченням Євангелії. Соціальне питання він намагався трактувати з точки зору християнської рівності та справедливості. Соціальний радикалізм у нього поєднувався із клерикалізмом та антисемітизмом. Концепція нації формулювалася С. Стояловським на основі природного права, заснована на праві поляків на власну державу та незалежне існування. Він був проти ототожнення понять дворянства та нації, проте одночасно у понятті нація не враховував широкого загалу населення. У політиці германізації С. Стояловський бачив небезпеку не лише для поляків, але й для усіх слов'янських народів.

Слід виокремити працю німецької дослідниці А. Стаудахер Staudacher A. L. Der Bauernagitator Stanislaw Stojalowski. Priester, Journalist und Abgeordneter zum Цsterreichischen Reichsrat / Anna L. Staudacher // Rцmische Historische Mitteilungen. -- 25 (1983). -- S. 165-202., у якій автор на основі архівних джерел та опублікованих матеріалів зуміла прослідкувати еволюцію поглядів С. Стояловського, проаналізувати його діяльність на чолі селянського та суспільно-християнського рухів Галичини.

Важливим джерелом у вивченні зазначеної проблематики є праця Юзефа Майки "Соціальне вчення католицької церкви" Majka J. Katolicka nauka spoleczna / Majka Jozef. -- Warszawa, 1988. -- 501 s. (перекладена та перевидана у Мінську у 1994 р.) Майка Ю. Социальное учение католической церкви / Юзеф Майка. -- Минск: "Беларусский Дом печати", 1994. -- 480 с.. Він, на нашу думку, доречно зазначив, що першим об'єднанням суспільно-християнського скерування була ХНП С. Стояловського. Також автор згадав інші клерикальні угрупування, зокрема Християнсько - соціальне товариство, Національно-католицький союз. Ю. Майка наголосив, що зазначеним організаціям не вдалося отримати широкої суспільної підтримки в Галичині. На нашу думку, з цим важко погодитися, адже упродовж кінця ХІХ -- початку ХХ ст. представники ХНП С. Стояловського, так звані "стояловчики" стабільно обиралися до Галицького сейму та Віденського парламенту, що свідчить про їхню популярність у краї. Окрім того у роботі не згадані інші політичні сили клерикального скерування, зокрема ПНЦ.

У радянській історіографії тема суспільно-християнського руху досліджувалася О. Величко у книзі "Політичний католицизм і робітничий рух у Австрії, 1918-1984" Величко О. И. Политический католицизм и рабочее движение в Австрии, 19181984 / О. И. Величко; Отв. ред. Н. А. Ковальский. -- М.: Наука, 1985. -- 222 с.. Незважаючи на те, що у монографії йдеться вже не про Австро-Угорську імперію, а про національну державу, тут після Першої світової війни розвивалися тенденції, закладені у довоєнний період.

Таким чином, проаналізувавши історіографію 1900-1980-х рр. діяльності польського суспільно-християнського руху в Галичині можна зробити певні висновки. Значні успіхи досягнуті в документальній та публіцистичній роботі істориків. Низка праць присвячена діяльності одного із фундаторів польського суспільно-християнського руху в Галичині С. Стояловського. Однак, у історіографії написано мало праць, у яких би розкривався процес формування зазначеного руху, його соціальна база. Також потребують більш детального аналізу проблеми участі клерикалів у виборах до Галицького сейму та віденського парламенту, їх ставленні до соціального та національного питань. Проаналізовані праці не вичерпують всього комплексу робіт, присвячених дослідженню польського суспільно-християнського руху в Галичині кінця ХІХ -- на початку ХХ ст. Тому залишається актуальним продовження вивчення цієї проблематики.

Похожие статьи




Польський суспільно-християнський рух у Галичині: історіографія проблеми (1900-1980-ті рр.)

Предыдущая | Следующая