Формування системи міжнародних договорів, Укладання міжнародного договору з Польщею - Зовнішня політика України в період 1919-1923 рр
Укладання міжнародного договору з Польщею
Активність УСРР за цих умов обмежувалась центральними установами РСФРР. У цілому Українська Соціалістична Радянська Республіка повторювала дії Радянської Росії. Але існував феноменальний виняток утворення Наркомату закордонних справ УСРР на чолі з X. Г. Раковським, що робило Україну дипломатичною одиницею на міжнародній арені.
За цих умов конфлікт Польщі й УНР з РСФРР та УСРР був неминучий. 25 квітня 1920 p. наступ польських військ разом з формуваннями, підпорядкованими C. Петлюрі, ознаменував різке загострення відносин між обома сторонами, в яких до цього часу домінували непорозуміння та небажання йти назустріч. Війна стала неминучою. Проте в цій війні ознаки швидкого мирного врегулювання конфлікту проявились уже влітку 1920 p. з активізацією зовнішньополітичної діяльності Раднаркому та НКЗС УСРР. 22 липня 1920 p. Польща погодилася на переговорний процес, що розпочався в серпні цього ж року в Мінську. Від УСРР у переговорах брав участь M. Скрипник.
Ситуація навколо переговорів була напруженою, оскільки сторони відстоювали діаметрально протилежні позиції. Російська сторона з мовчазної згоди представниківУСРР (E. Й. Квірінга і O. Я. Шумського на правах рядових членів в російсько-українській делегації) висувала такі умови підписання прелімінарного миру і перемир'я, з якими рішуче не погоджувалась Польська Республіка. Польська ж сторона намагалася вкласти у запропоновані до розгляду матеріали максимальну кількість корисних для себе вимог, які пізніше знайшли б своє втілення у подальшому переговорному процесі та кінцевому документі [2]. Після п'ятьох засідань та нарад конференції в Мінську (перша відбулося 17 серпня) переговори вирішено було перенести до Риги, де 18 березня 1921 p. було підписано Ризький мирний договір. Під ним підписалися представники Польської Республіки, РСФРР і уповноважені від УСРР Ю. Коцюбинський та E. Квірінг.
У договорі декларувалися гарантії дотримання принципів невтручання у внутрішні справи кожної зі сторін. Ризька мирна конференція (1920-1921 рр.) була важливим етапом в історії України. Радянсько-польські переговори засвідчили, що українське питання стало ключовим у роботі конференції. Конференція розглядалася польським урядом виключно як реальна можливість розширення кордонів Польщі за рахунок західноукраїнських і західнобілоруських земель. Про це свідчить лінія перемир'я, накреслена в ході дебатів Радою оборони Польщі, з якою польські делегати повинні було домовитися в Ризі. Польщею було визнано радянські республіки Україну та Білорусь [2].Перш за все польський уряд запропонував обмежитися призначенням довірених осіб в справах, або підтримувати дипломатичні відносини через дипломатів, акредитованих в Литві.
Зрозуміло, що Москву не влаштовувало подібне рішення чітко обумовленого в договорі питання. 19 і 25 травня 1921 р. РРФСР звернулось до Польщі з пропозицією реалізувати статтю 24 Ризького договору і дозволити Л. М. Карахану на початку червня приїхати в Варшаву. 4 червня Польща відповіла, що прийме радянського представника тоді, коли польський дипломат приїде в Москву. Хоча Т. Філіпович був призначеним польським послом в Москві, ще 1 липня, до місця служби він прибув лише 4 серпня. Перед цим в Варшаву приїхав Карахан. З УССР дипломатичні відносини були встановленні лише 6 жовтня 1921 р., коли польські дипломати прибули в Харків, а українські - в Варшаву[3].
В цей момент Антанта вирішила прискорити події. 3 вересня 1921 р. Франція запропонувала Польщі направити РРФСР ультиматум, у випадку відхилення якого потрібно було розпочати військові дії. 5 вересня Польща закрила східні кордони, стягнувши туди сили жандармерії. З своєї сторони Москва вимагала від Варшави припинити допомогу білогвардійцям. 14 вересня Польща направила РРФСР вербальну ноту з вказівкою на невиконання Ризького договору.
Від Москви вимагалося до 1 жовтня звільнити і доставити до кордону всіх польських заручників і полонених; передати Польщі золото і дорогоцінності, передбаченні їй договором і негайно почати роботу реевакуації і спеціально змішаної комісії. В іншому випадку Варшава погрожувала розривом дипломатичних відносин. 17 вересня Москва заявила про згоду до 1 жовтня внести перший внесок золота і приступити до роботи реевакуаційної комісії у тому випадку, якщо Польща до цього часу депортує і покарає винних у диверсіях на радянській території.
На наступний день радянській стороні було передане підтвердження вище названих вимог і повідомляли про готовність Польщі повідомити про заходи, які застосовувались проти переходу кордону небажаним людям [1].В Москві боялися виникнення війни, тому СРСР своїм наказом №145 від 21 вересня 1921 р., вирішив, що через ситуацію, яка склалася у зв'язку з польським ультиматумом потрібно тримати армію напоготові. Це зупинило демобілізацію червоноармійців з частин, які базувалися на радянсько-польському кордоні [4].
Бажаючи уникнути наростаючої конфронтації, РРФСР 22 вересня запропонувала Польщі конкретну програму нормалізації відносин на основі виконання Ризького договору. Радянська сторона знову наполягала на депортації з Польщі осіб, причетних до набігів на радянську територію. Строк виконання цих вимог було продовжено до 5 жовтня. Ha початку жовтня, за умовами Ризького договору, до Варшави виїхав представник УСРР O. Я. Шумський, а з польської сторони послом в Україні було призначено графа Ф. Пулавського. [5]
Першочерговим завданням, яке постало перед учасниками договору, була його практична реалізація: обмін військовополоненими, інтернованими, біженцями, подолання тяжких наслідків війни, реевакуація державного майна, виплата репарацій, повернення культурних цінностей. Ці питання регулювалися 26 статтями Ризького мирного договору. [1]
Стаття XI регулювала питання повернення культурних цінностей: 1. РСФРР та УСРР зобов'язувалась повернути Польщі предмети, вивезені в Росію чи Україну від 1 січня 1772 p.:
- А) будь-які військові трофеї - прапори, штандарти, військові знаки, зброю, полкові регалії, а також трофеї, взяті, починаючи з 1792 p., у польського народу під час його боротьби проти царської Росії за свою незалежність. He підлягають поверненню тільки трофеї російсько-українсько-польської війни 1918-1921 pp.; Б) бібліотеки, книжкові, археологічні й архівні зібрання, твори мистецтва, предмети старовини, а також колекції та предмети, що мають історичну, національну, художню, археологічну, наукову та культурну цінність. Зібрання та предмети мають бути повернені незалежно від того, за яких обставин і розпоряджень тодішніх властей вони були вивезені, а також незалежно від того, яким юридичним чи фізичним установам вони належали. 2. Вимоги про повернення культурних цінностей польського народу не поширюються:
- А) на предмети, вивезені зі східних від кордону c Польщею територій, якщо буде доведено, що вони є складовою частиною української духовної культури й потрапили свого часу на територію Польщі не шляхом добровільним чи успадкування; Б) на предмети, що потрапили на територію Росії чи України добровільним шляхом чи успадкування, або були вивезені в Україну їх законними власниками. [1]
Таким чином, стаття XI Ризького мирного договору створювала законодавче та правове поле діяльності, формувала певну спрямованість, встановлювала рамки, в яких мали працювати сторони. Радянська Росія ж вважала, що поступками з її боку було взагалі створення такого широкого кола питань для обговорення та повернення культурних цінностей Польщі [4]. Ставлення обох сторін до своїх вимог було різним. Польська Республіка вимагала повернення культурних цінностей.
Російська-українська ж сторона відстоювала позиції повернення, але й збереження того, що знаходилось на території України та Росії. Намагання Польської Республіки статтю XI Ризького мирного договору привести у відповідність до європейських аналогів, що успішно діяли в Європі після Першої світової війни, є зрозумілим. [1]
Однак Польща зустрілась з Радянською Росією, яка вже відчувала подих "капіталістичного оточення", тому запропонована система саме європейського типу ускладнювала майбутній переговорний процес. Саме на пошук та предметне обговорення покладалася Польська Республіка в майбутніх дискусіях з РСФРР та УСРР. У березні 1921 p. Народний комісаріат закордонних справ УСРР приступив до виконання умов Ризького договору, а Народний комісаріат освіти отримав вказівку допомагати у виявленні та обліку польських культурних цінностей та майна, а також у підготовці списку евакуйованих в Україну з Царства Польського установ та відомств у роки Першої світової війни.
- 3 метою координації зусиль щодо розшуку та повернення польських культурних цінностей українським урядом було створено українське управління у справах евакуйованого з Польщі майна, архівів та художніх цінностей. Українське управління у справах евакуйованого з Польщі майна, архівів та художніх цінностей разом з комісією по виконанню реевакуаційних статей Ризького договору, що діяла в Одесі, навесні повідомили НКЗС УСРР про виконання значного обсягу роботи. Польська Республіка вимагала від УСРР повернути: 1. Бібліотеку та колекцію колишнього Кременецького ліцею. 2. Частину архівних документів колишнього Волинського воєводства. 3. Архіви Варшавсько-Петровського гірничого округу. 4. Архівалій Варшавського фінансового архіву Царства Польського. 5. Колекцію предметів старовини та мистецтва, депозитів Польського товариства охорони пам'яток старовини в Києві. 6. Колекцію предметів старовини та мистецтва K. Браницького в маєтку Рось. 7. Колекцію інженера Л. Бішлегера, подаровану Польській Республіці. [1]
Остаточно спеціальна змішана комісія завершила свою роботу 18 квітня 1934 p., після підписання останнього протоколу про виконання пунктів Генеральної угоди. Отже, Ризький мирний договір, підписаний 18 березня 1921 p. між Польською Республікою й РСФРР та УСРР, ознаменував завершення радянсько-польської війни. Умови, що висувалися та закріплювалися договором, на мою думку, не враховували позиції УСРР [5].
Похожие статьи
-
У цей період активізувалася діяльність УСРР і з іншими державами. У квітні 1921 р. в Берліні було підписано протокол між УСРР та Німеччиною про обмін...
-
У ній зазначено, що Україна перебуває напередодні встановлення дипломатичних, консульських та інших відносин із Польщею і країнами Балтії, а у...
-
Процес формування дипломатичної місії в Польщі Попри те, що УСРР фактично мала формальний статус, вона у 1920-1923 рр. була єдиною, крім РСФРР,...
-
Вельми показовими в цьому сенсі документи, пов'язані з обговоренням у партійних і державних колах питань тактики радянської делегації на світової...
-
Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках...
-
В умовах війни влітку 1941 р. на ланах України розгорнулася справжня "битва за врожай", яка мала не лише економічне, а й стратегічне значення. На час...
-
Джерела формування козацтва В кінці XV ст. територія на південь від річки Рось аж до Чорного моря була спустошена татарами, за що її називали "Диким...
-
У статті аналізуються мемуари французького суспільного діяча та викладача Шарля Дюброя "Два роки в Україні (1917-1919)", зокрема його міркування щодо...
-
Етапи та особливості процесу формування болгарської етнічної меншини України
У статті висвітлені етапи переселення болгар на територію Південної Бессарабії впродовж ХУШ-ХІХ ст. та проаналізована політика уряду Російської імперії...
-
Розвиток багатопартійної системи. Вибори до Верховної Ради УРСР (1990 р.) Необхідною умовою становлення демократичної правової держави є...
-
Східнослов'янські археологічні пам'ятки періоду формування держави
Пам'ятки, матеріали з яких дають найбільше інформації про формування нових соціально-економічних відносин у східнослов'янському середовищі, можна...
-
Вивчено еволюцію законодавчого регулювання системи учнівства в період НЕПу. Виявлено причини і основні етапи цього процесу, показано його характерні...
-
Розглядається контраверсійне питання періодизації політичної історії України початку ХХ століття, зокрема доби Національно-визвольної боротьби та...
-
Українсько-польський союз 1920 р. у контексті дипломатичних стосунків РСФРР і Речі Посполитої
У статті висвітлюються українсько-польські відносини в період національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр., зокрема підписання у квітні 1920 р. між УНР...
-
Діяльність органів юстиції Української РСР у 1918-1956 роках
Нинішні реалії розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави та процеси її інтеграції до Європейського Союзу об'єктивно зумовлюють...
-
Нарис історії створення і розвитку університетських обсерваторій України
У статті стисло висвітлено історію будівництва та розвитку наукової діяльності астрономічних обсерваторій при університетах України до сьогодення....
-
Нагромадження політичних, економічних та соціальних протиріч на початку ХХ ст. завершилося соціальним вибухом революції 1905-1907 рр. Революційні події...
-
Генезис пенітенціарної системи міжвоєнної Польщі (1918-1922 рр.)
Статтю присвячено становленню пенітенціарної системи Польщі в 1918- 1922рр. Констатовано, що її формування пов'язане із завершальним періодом Першої...
-
Символ Архангела Михаїла в міській геральдиці України
Розглянуто використання символічного зображення Архангела Михаїла у вітчизняній міській геральдиці. Прослідковано витоки патронажного символу з часів...
-
Інженерні та оборонні споруди на Дніпрі періоду російсько-турецької війни 1736-1739 рр
У статті розглядаються інженерні та оборонні споруди, побудовані на берегах Дніпра в період російсько-турецької війни 1736-1739 рр. Йдеться, насамперед,...
-
Конституція орлик український державотворення Пилип Орлик (21 жовтня 1672 - 24 травня 1742) -- один із найвизначніших в історії борців за волю України....
-
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.)
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.) Сільськогосподарський цивілізація промисловий Навіть схематичне і...
-
Як жителів України перетворювали в "хомо сов'єтікусів" - Російсько-радянське "визнання" України
На початку 60-і рр. ХХ ст. з'явилася додаткова ідеологічна "підпора" русифікаторської політики Москви в Україні, яка виявилася особливо дієвою в...
-
Чому і як Крим передали Україні? - Російсько-радянське "визнання" України
У 1954 р. відбулося резонансна подія, яка продемонструвала цілковиту впевненість центрального керівництва СРСР в міцності контролю над Україною - до її...
-
Україна у складі "Союза нерушимого..." - Російсько-радянське "визнання" України
Наприкінці 1921 р. головні противники більшовиків були розгромлені. Ніяких перешкод для реалізації їх політики в Україні не було. Саме в цих умовах...
-
Боротьба за освіту: створення різними урядами органів управління освітою на Харківщині у період революції 1917-1921 рр. Одним із складних і суперечливих...
-
Встановлення державності України - Здобуття незалежності Україною
Народ України покладав надії на вибори до Верховної Ради, пов'язуючи з ними зміни в суспільно-політичному житті.16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла...
-
Революція почалася 9 (22) січня 1905 р. в Петербурзі й одразу ж набула всеросійського характеру. Розстріл мирної демонстрації робітників у столиці...
-
Внесок французьких емігрантів в економічний і культурний розвиток Півдня України у XIX
Проаналізовано роль французьких емігрантів в освоєнні новоприєднаних до Російської імперії наприкінці XVIII ст. територій у Північному Причорномор 'ї. На...
-
Німецькі етнічні меншини напередодні та в перший рік Великої Вітчизняної війни
На підставі вивчення документів в опублікованих збірниках, газетних та літературних виданнях, визначено правовий статус фольксдойче Півдня України,...
-
На XIII з'їзді партії в 1966 році, а потім на різних зустрічах ЦК в 1967 р. заострилось дискусія між консервативною частиною Політбюро під керівництвом з...
-
Проаналізовано вплив соціально-політичних взаємовідносин між підприємцями і найманими працівниками України під час Першої світової війни на розвиток...
-
У статті проаналізовано процес перепрофілювання підприємств місцевпрому на випуск військової продукції, хід та результати евакуації вглиб СРСР...
-
Досліджено становище земського вчительства напередодні та в період Першої світової війни. Ключову увагу акцентовано на вивченні правового статусу та...
-
Переваги та недоліки реформування аграрного сектору України в період "хрущовської відлиги"
На сучасному етапі сільське господарство України знаходиться у досить важкому становищі. Останнім часом питання його реформування визначають супе речки...
-
Стаття присвячена радянській історіографії соціальнопобутової сфери села центральних областей України в період відбудови (1943 -- 1950 рр.). Ключові...
-
Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943-1955 рр.)
У статті аналізуються реалії стану та функціонування сільської школи в повоєнні роки. Розглядаються умови та повсякденні труднощі, які супроводжували...
-
Стереотипи взаємосприйняття татар і українських козаків у першій половині XVII ст
На основі нових архівних документів і матеріалів про історію кримсько-запорозького союзу 1624-1629 рр. у статті висвітлюються неконфронтаційні контакти...
-
Сумна доля отамана Петра Калнишевського
Сумна доля отамана Петра Калнишевського У 1803 р. на Соловецьких островах у Білому морі на півночі Російської імперії помер останній кошовий отаман...
-
Український Донбас: хліборобсько-промисловий край
Український Донбас: хліборобсько-промисловий край Використовуючи термін "український Донбас", я спираюсь на адміністративно-територіальну одиницю УСРР...
Формування системи міжнародних договорів, Укладання міжнародного договору з Польщею - Зовнішня політика України в період 1919-1923 рр