Етапи і напрями демократизації й розбудови незалежності України, Розвиток багатопартійної системи. Вибори до Верховної Ради УРСР (1990 р.) - Здобуття незалежності Україною
Розвиток багатопартійної системи. Вибори до Верховної Ради УРСР (1990 р.)
Необхідною умовою становлення демократичної правової держави є багатопартійність. Вона дає можливість повніше враховувати інтереси всіх громадян у державній політиці і сприяє стабільному, динамічному розвитку суспільства. "Причин, що призвели до створення багатопартійності в Україні: розширення демократизації суспільного життя, гласність; історичні корені багатопартійності в Україні; виникнення й розвиток в Україні дисидентства; нездатність КПРС продовжувати виконання керівної ролі усього суспільства" [21,С.82]. В період 1988-1989 pp. Відбувається процес створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об'єднань та рухів, що пізніше трансформувалися в політичні партії. "У цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська демократична спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську народно-демократичну лігу (УНДЛ), Українська гельсінська спілка (УГС), Народний рух України за перебудову (НРУ)" [14,С.294].
Вже в 1990 р. Після ліквідації ст. 6 Конституції СРСР й прийняття Верховною Радою України Постанови "Про порядок реєстрації громадських об'єднань" починається становлення на політичну арену таких партійних формувань : Українська республіканська партія, виникають майже 20 опозиційних сил в період з 1990-1991 рр., серед яких - Демократична партія України, "Партія Зелених" України, Партія Демократичного Відродження, Ліберально-Демократична партія та інші.
"В серпні 1989 р. ЦК Компартії України розглянув і затвердив заходи які належало здійснити у зв'язку з підготовкою та проведенням виборів"[25,С.139] . Йшлося про організацію ефективного протистояння політизованим самодіяльним угрупованням, що намагатимуться провести до складу Рад усіх рівнів якомога більше так званих "незалежних депутатів. "У листопаді на пленумі ЦК Компартії України було ухвалено план організаційно-політичних та пропагандистських заходів"[15,123]. Починаючи з етапу формування виборчих комісій (листопад 1989 - січень 1990 р.) і закінчуючи підготовкою й проведенням першої сесії Верховної Ради. "Гуртування опозиційних організацій навколо Руху завершилося утворенням "Демократичного блоку", який об'єднував 43 різні формування"[31,С.56]. "А оскільки реєстрацію Руху відтягували до закінчення терміну висування кандидатів у депутати (його реєстрація відбулася лише 9 лютого 1990 p.), головне "навантаження" лягло на Товариство української мови імені Т. Г. Шевченка" [11,С.67].
"Аналіз документів показує, що практично на 70% програма "Демократичного блоку" мала критично-руйнівний характер, що за умов зростання політичного запалу в суспільстві забезпечило частині (понад 1 тис.) висунутих від нього кандидатів депутатські мандати народних депутатів України" [28,С.52]. У Західному регіоні блок фактично прийшов до влади, отримавши переважну більшість у місцевих радах. "В. Івашко на пленумі ЦК Компартії України (28 листопада 1989 р.) характеризував лідерів демократичних сил як політичних "пустоцвітів",не здатних запропонувати жодної конструктивної програми дій"[29,С.165]. Стверджував, що "заклики до відокремлення від могутнього Радянського Союзу, впровадження приватної власності на засоби виробництва і тому подібне - це пустопорожні розмови" [14,С.52]. Склад Верховної Ради України оновився на 90%, що формально засвідчило прихід у політику нової Генерації людей. Це питання традиційно розглядають за схемою Центральної виборчої комісії. "При повній неструктурованості суспільства значною мірою були обрані популісти, на той час переважно з партійними квитками" [25,185]. Відірвавшись від виборців, ці депутати, по суті, люди без коренів, самі утворили замкнене коло "псевдоеліти", стали чиновниками Верховної Ради, яка підпорядковувалося - голові Верховної Ради - й жило за принципом "Що добре для Верховної Ради, те й для країни згодиться"[26,19].
А якщо брати до уваги й те, що частина депутатів була обрана завдяки посадовому становищу, внаслідок того, що люди за інерцією звикли підкорятися владі. Цікаво, що кожна сторона результати виборів публічно розцінювала як свою перемогу. Реальну ж картину розкриває документ ЦК КПУ "Про підсумки виборів народних депутатів Української РСР та місцевих Рад республіки" від ЗО березня 1990 р.
Станом на 19 березня обрано 443 народні депутати УРСР (з 450) й 284 647 народних депутатів місцевих рад (з 307 267). "Членів КПРС у Верховній Раді - 85%, у місцевих радах - 51,8%, що відповідно на 16,5 та 8% більше, ніж у попереднє скликання"[23,С.119]. Серед народних депутатів УРСР 93 партійні працівники. Збільшилася кількість інженерно-технічної інтелігенції, працівників науки, освіти, охорони здоров'я. "У Верховній Раді робітників - 5,9%, в обласних радах - 14,5, у Київській міській - 4,6%. Рядових колгоспників у Верховній Раді немає, в обласних радах - 5%"[23,С.121].
Понад дві третини складу Львівської обласної ради становили активісти Руху, УГС, СНУМу. Більшість їх - у міських і районних радах Львова, Дрогобича, Стрия, Червонограда, Миколаєва. Повністю з цих представників сформована міська рада м. Трускавець. Представники та прихильники Компартії України переважали лише у 18 з 31 міської та районної ради області. "В Івано-Франківській обласній раді їхні опоненти становили 78,7%, в міській - 86%. Майже половина їх - у Тернопільській обласній і 60% - у міській раді. Опозицією завойовано майже 40% місць у Київській міській, 2/3 місць у Харківській обласній і міській радах"[23,С.123].
"13 березня виконком Стрийської міської ради за участі 22 новообраних депутатів ухвалив рішення підняти над будинком міськради синьо-жовтий прапор"[14,С.305]. Це було зроблено наступного дня в присутності 5 тис. жителів, що зібралися з цієї нагоди. У відповідь ЦК КПУ запропонував Львівському обкому дати політичну оцінку таких дій, зорієнтував обком партії "на забезпечення протидії організаціям екстремістського та націоналістичного характеру", рекомендував "комуністам, які працюють у Президії Верховної Ради, дати принципову оцінку фактам і спробам протиправного використання незареєстрованої символіки. Проте такі заходи з боку республіканської влади не давали ефекту, а лише поглиблювали протистояння.
Численні заяви та звернення, які широко почав практикувати Центральний Комітет КПУ з приводу подій у Західному регіоні республіки та акцій Руху, великого враження не справляли. Не могли серйозно вплинути на перебіг подій і комплексні групи, утворені ЦК КПУ "з метою аналізу політичної ситуації та розробки необхідних заходів у роботі партійних комітетів західного легіону". Зокрема, їм доручалося проведення тут грунтовного аналізу поглядів та настроїв членів партії.
"Якщо дії первинної організації йдуть врозріз з лінією партії, - говорилось у постанові ЦК з цього приводу, - вживати всіх необхідних заходів аж до розпуску і перереєстрації членів КПРС" [23,С.154]. Те саме можна сказати й про утворену в травні групу аналізу, прогнозування ситуації та оперативного реагування на питання, що виникають у Західному регіоні республіки, на чолі з Ю. Єльченком. Після виборів фактично на легальне становище перейшла греко-католицька Церква (УГКЦ).
17 березня в Преображенській церкві Львова відбулася нарада єпископів УГК. Котрі ухвалили заяву з наступними вимогами: "Надати УГКЦ статус юридичної особи; вважати УГКЦ за єдину Церкву для України й на поселеннях (тобто за кордоном); повернути собор св. Юра й усі інші церкви, що належали греко-католицькій Церкві; визнати не чинним рішення собору 1946 p., "організованого сталінською владою"; повернути все майно, що належало УГКЦ до 1946 p.; повернути кардинала Любачівського до Львова як "архієпископа Львівського" [21,С.185].
Водночас активізувалися прихильники Української автокефальної православної церкви (УГПЦ). "На перше квітня близько 360 колишніх релігійних громад РПЦ заявили про свій вихід з-під юрисдикції Московського патріархату й про бажання належати до УАПЦ"[21,С.196]. "У відповідь на акції місцевих рад, ЗО березня старий склад Президії Верховної Ради ухвалив указ про позбавлення місцевих рад права керівництва місцевими засобами масової інформації, управліннями внутрішніх справ" [38,С.52]. Було взято до уваги й те, що народні депутати від опозиції можуть поставити на першій сесії питання про зміну державної символіки. Групі депутатів-комуністів було доручено відстоювати "принципи незмінності державної символіки".
Похожие статьи
-
Влада і опозиція в парламенті - Здобуття незалежності Україною
15 травня 1990 р. Верховна Рада УРСР дванадцятого скликання вперше почала працювати, як парламент, - на постійній основі. Перша сесія тривала понад два...
-
Встановлення державності України - Здобуття незалежності Україною
Народ України покладав надії на вибори до Верховної Ради, пов'язуючи з ними зміни в суспільно-політичному житті.16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла...
-
Референдум і Президентські вибори Коли 24 серпня 1991 р. депутати Верховної Ради УРСР зібралися на надзвичайну сесію, представники від громадськості...
-
1988 р. Виголошення реформи. Теоретична розробка напрямків її реалізації. 1989 р. Початок роботи і зїзду народних депутатів СРСР. Обрання нової...
-
Руйнація Компартії України - Відродження незалежності України та розпад Радянського Союзу
В 1990-1991 p. сотні тисяч членів КПУ вийшли з її лав. В 1990 р група реформаторів - членів КПРС - об'єдналися в Демократичну платформу і виголосили...
-
19 серпня 1991 р. в СРСР було оголошено надзвичайний стан. Президента М. Горбачова, що знаходився на відпочинку в Форосі (Крим), було фактично усунуто...
-
Партія Програмні цілі УНП Відновлення Української народної республіки (УHP), проголошеної Центральною Радою в січні 1918 р. Утвердження демократичних...
-
Вступ - Проголошення незалежності Литви
Саме Литва зробила перший крок у справі руйнування СРСР. У жовтні 1988 р. відбувся установчий з'їзд Литовського руху за перебудову ("Саюдіс"). Проте...
-
Особливості суспільно-політичного життя України в 1953-1957 рр
5 березня 1953 р. помер Й. Сталін, але це ще не означало кінець сталінізму. Люди, відмежовані "залізною завісою" від зовнішнього світу та затьмарені...
-
Незалежність України - гарантія геополітичної стабільності - Здобуття незалежності Україною
Останнє десятиріччя XX ст. увійде в історію вельми суттєвими геополітичними змінами. Для нас серед нових політичних реалій найсуттєвішою є творення...
-
Висновки - Здобуття незалежності Україною
"Перебудова" та побудова, за висловом Горбачова "гуманного демократичного соціалізму", який би поєднував ринкові механізми з централізованою плановою...
-
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню...
-
Розвиток споживчої кооперації Лівобережної України (1890-і
Споживча кооперація на сьогодні є найбільш розвинутим сектором кооперативного руху в нашій країні, який має свої давні традиції, але переживає важкий...
-
P>Стаття присвячена вивченню історичного розвитку способів та механізмів адміністративно-правового регулювання державного управління об'єктами нерухомого...
-
М. Горбачов в квітні 1985 р. виступив на Пленумі ЦК КПРС з ініціативою розпочати в СРСР реформи. М. Горбачов вважав за необхідне шляхом реформ прискорити...
-
Входження Криму до складу України: політичний аспект
В пропонованій розвідці розглядається ситуація, яка склалася в соціальній сфері та господарському комплексі Кримського півострова на середину 1950-х...
-
Україна у складі "Союза нерушимого..." - Російсько-радянське "визнання" України
Наприкінці 1921 р. головні противники більшовиків були розгромлені. Ніяких перешкод для реалізації їх політики в Україні не було. Саме в цих умовах...
-
Розглядається контраверсійне питання періодизації політичної історії України початку ХХ століття, зокрема доби Національно-визвольної боротьби та...
-
Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках...
-
СТАН ДИСЦИПЛІНИ ТА ЗАКОННОСТІ СЕРЕД ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ ОБСТАНОВКИ (1941-1945 рр.) Лесь І. О.,...
-
Входження Кримської області до складу УРСР: освітянський аспект
19 лютого 1954 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР", обгрунтовуючи своє...
-
Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності
Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та дослідної...
-
Особливості чеської політичної системи у межах соціалістичного табору з 1945-1967 рр. Чехословаччина стала винятком у міжвоєнний період: чехословацька...
-
Крим у складі УРСР: економічні та культурні аспекти
Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. викликала...
-
Започаткування руху за політичну незалежність україни Наприкінці XIX ст. у Західній Україні під впливом радикалізації суспільно-політичного життя...
-
Анотація. Розглянуто політико-правові аспекти демократичного транзиту в Україні на прикладі трансформаційних перетворень 1917 року. Проведено огляд...
-
Репресивна політика радянської влади щодо польського населення Поділля у 30-ті роки XX століття
Стаття присвячена історично-правовому аналізу репресивної політики радянської влади щодо польського населення Поділля у 30-ті роки ХХ століття. Зокрема,...
-
Розглядаються причини розробки та ухвалення циркуляру ГПУ УССР "Про український сепаратизм" у 1926 р. Проаналізовано основні положення циркуляру та...
-
Вступ - Здобуття незалежності Україною
Актуальність теми даної курсової роботи зумовлена тим, що у нове тисячоліття Україна вступає суверенною, незалежною державою. Вона лише на самому початку...
-
У лютому 1990 р. у республіці відбулися вибори Верховної Ради нового скликання. У березні того самого року Головою Верховної Ради обрали Н. Назарбаєва, а...
-
Укладання міжнародного договору з Польщею Активність УСРР за цих умов обмежувалась центральними установами РСФРР. У цілому Українська Соціалістична...
-
Процес формування дипломатичної місії в Польщі Попри те, що УСРР фактично мала формальний статус, вона у 1920-1923 рр. була єдиною, крім РСФРР,...
-
У статті аналізуються мемуари французького суспільного діяча та викладача Шарля Дюброя "Два роки в Україні (1917-1919)", зокрема його міркування щодо...
-
Протидія економічним злочинам в УРСР у другій половині 1940-1950-х рр
Протидія економічним злочинам в УРСР у другій половині 1940-1950-х рр. Саблук С. А., Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу...
-
Релігійні громади етноменшин України у системі конфесійних організацій на рубежі XX-ХХІ століть
Розглянуто динаміку відродження релігійного життя етноспільнот пострадянської України. Виявлено низку факторів, які започаткували процес об'єднання...
-
Як жителів України перетворювали в "хомо сов'єтікусів" - Російсько-радянське "визнання" України
На початку 60-і рр. ХХ ст. з'явилася додаткова ідеологічна "підпора" русифікаторської політики Москви в Україні, яка виявилася особливо дієвою в...
-
Чому і як Крим передали Україні? - Російсько-радянське "визнання" України
У 1954 р. відбулося резонансна подія, яка продемонструвала цілковиту впевненість центрального керівництва СРСР в міцності контролю над Україною - до її...
-
Стаття присвячена радянській історіографії соціальнопобутової сфери села центральних областей України в період відбудови (1943 -- 1950 рр.). Ключові...
-
Після поразки в Полтавській битві Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. 21 вересня 1709 р. І. Мазепа помер. Після...
-
Проаналізовано вплив соціально-політичних взаємовідносин між підприємцями і найманими працівниками України під час Першої світової війни на розвиток...
Етапи і напрями демократизації й розбудови незалежності України, Розвиток багатопартійної системи. Вибори до Верховної Ради УРСР (1990 р.) - Здобуття незалежності Україною