Місцева промисловість України в до - та післяокупаційний періоди Німецько-радянської війни 1941-1945 рр
У статті проаналізовано процес перепрофілювання підприємств місцевпрому на випуск військової продукції, хід та результати евакуації вглиб СРСР найважливіших підприємств галузі, роботу неевакуйованих підприємств для потреб фронту. Узагальнено збитки, завдані галузі війною та окупацією.
Ключові слова: місцева промисловість, економіка України, товари широкого вжитку, евакуація.
Серед найважливіших проблем вітчизняної історії, які потребують подальшого поглибленого й неуперед - женого дослідження, важливе місце належить проблематиці повоєнного відродження промислового потенціалу України. Адже, незважаючи на те, що історія відбудови промисловості республіки в 1943-1950 рр. одержала доволі широке висвітлення в історіографії, дотепер малодослідженими залишаються чимало її аспектів. Це стосується зокрема історії відбудови тих галузей промислового комплексу республіки, які, хоча й не вважалися базовими для відновлення її потенціалу, але відігравали ключову роль у відродженні всієї економіки. Пояснюється це тим, що увага дослідників зосереджувалася переважно на історії відродження головних галузей важкої промисловості, насамперед, металургійної, вугільної, машинобудівної, енергетичної, хімічної. Втім, поза увагою залишалася, скажімо, місцева промисловість України, оскільки наявна в окремих публікаціях [1] інформація щодо неї мала фрагментарний Характер і не відображала її дійсний стан та роль у вирішенні тогочасних економічних і соціальних проблем. Лише в останні роки зроблені перші кроки у справі комплексного дослідження цього сегменту промислового комплексу України [2]. Звідси, метою заявленої публікації є висвітлення питань, пов'язаних з функціонуванням місцевої промисловості України в доокупаційний період Німецько-радянської війни 1941-1945 рр., а також наслідками останньої й окупації для галузі.
У довоєнний період місцева промисловість мала значну питому вагу в загальному балансі економіки України. Вона була сукупністю підприємств, трестів, комбінатів, підпорядкованих Народному комісаріату місцевої промисловості УРСР (створений у вересні 1934 р.) і одночасно (крім підприємств республіканського підпорядкування) місцевим Радам. Підприємства місцевої промисловості, виготовляючи в широкому асортименті продукцію виробничого призначення та товари широкого вжитку, допомагали місцевим органам влади розв'язувати проблеми функціонування місцевого господарства та забезпечення потреб населення. Частину продукції використовували інші галузі промисловості республіки та сама місцева промисловість для свого подальшого розвитку.
На 1941 р. у підпорядкуванні Наркомату місцевої промисловості УРСР перебували 706 підприємств, з них 267 заводів республіканського й обласного підпорядкування та 439 районних та міських промкомбінатів, у складі яких функціонували 1978 цехів, майстерень і виробництв. Упродовж 1939-1941 рр. 56 найбільших заводів місцевої промисловості, які щорічно виробляли продукції на 235 млн крб., перейшли у підпорядкування наркоматів союзної промисловості [3, 4,29]. До найбільш технічно оснащених і провідних підприємств галузі належали: Будянський фаянсовий завод, річна потужність якого становила 56 млн одиниць різного посуду; Синельниківський завод "Комінтерн" з потужностями для щорічного виробництва 1500 тис. шт. сокир, 150 тис. шт. осей, 2 млн дюймів терпугів, 100 тис. шт. різного слюсарно-монтажного інструменту, 55 тис. шт. сікаторів, 85 тис. шт. садових ножів та інших товарів широкого вжитку; Дніпропетровський завод "Спартак", який упродовж року виробляв 10 тис. т листового металу, 5300 т лопат, 850 т оцинкованого посуду; обозобудівельні заводи в Павлограді, Молочанську, Чугуєві та Ніжині, які щорічно поставляли Червоній армії та сільському господарству до 40 тис. возів; галалітовий завод у Дніпропетровську та завод пластмас у Харкові, які щорічно випускали продукції на 36,3 млн крб.; Нижньодніпровський лаково-фарбовий та Криворізький суриковий заводи, які за рік виробляли 920 т білил, 2 тис. т різних фарб, 17 тис. т сурику; Чернігівська музична фабрика та музичний комбінат у Києві, котрі виробляли щорічно 400 тис. духовних музичних інструментів, 1,75 тис. піаніно, 13 тис. гармоній, 16 тис. барабанів, 7,5 тис. скрипок та 37 тис. дитячих музичних інструментів [3, 31-32] та ін.
У передвоєнному 1940 р. підприємства місцевої промисловості республіки виготовили продукції на 664 млн крб. [4, 365], у т. ч.: труб чавунних - 7204 т, листового металу - до 10 тис. т, сільськогосподарських машин - 14 674 шт. (віялок - 1089, соломорізок - 7304, жмихо - подрібнювачів - 1956, бурякорізок - 489, кінних приводів до молотарок - 585 та ін.), запасних частин до тракторів та сільськогосподарських машин - на 5449 тис. крб., гідротурбін - 12 шт., котлів - загальним об'ємом 4131 м3, радіаторів - 2,8 тис. м, ланцюгів для комбайнів - 105,8 тис. м, возів та ходів до них - 35,7 тис. шт., цистерн - 2617 шт. загальним об'ємом 60,3 тис. м3, бочок металевих - 105,6 тис. шт., столових вагів - 54, 5 тис. шт., ліжок - 220 тис. шт., сокир - 698 тис. шт., лопат металевих - 2266 т, гвіздків - 4157 т, пічного литва - 3213 т, замків різних - 1266 тис. шт., металевих ложок та виделок - 1717, 3 тис. шт., фарфорово-фаянсового посуду - 77,3 млн. шт., металевого посуду - 1607 т, гончарного посуду - 267 тис. дкл., струнних інструментів - 474 тис. шт., гармоній та баянів - 30,5 тис. шт., піаніно - 3,6 тис. шт., гудзиків - 432,7 млн шт., олівців - 80 млн шт., пер учнівських - 6995 тис. шт., цегли паленої - 14 млн шт., черепиці - 219 тис. шт., вапна - 3,2 тис. т та багато інших виробів народногосподарського призначення, а також видобули 34,5 тис. т кам'яного вугілля та 46,9 тис. т торфу [5, 5,9-12,94].
Особливо вагомою була роль підприємств місцевої промисловості в економіці непромислових регіонів. Так, наприклад, уся обласна промисловість Житомирщини за 1940 р. дала продукції на 45811 тис. крб., і з них підприємства облмісцевпрому - на 11436,4 тис. крб.; більше виробили лише підприємства обллегпро - му - на 19811,9 тис. крб. та облхарчопрому - на 13095,1 тис. крб. [6, 35]. Одночасно підприємства місцевої промисловості обслуговували населення метало-побу - товим ремонтом, індпошивом, ремонтом одягу та взуття. Ці послуги населенню міст і сіл надавали районні та міські промислові комбінати, поєднуючи цю роботу з виробництвом товарів широкого вжитку та іншої продукції. У 1940 р. ними було надано послуг та вироблено продукції на суму 119,4 млн крб., що становило 18% загальної вартості виробленої галуззю продукції [3, 26]. Крім цього, важливе значення мало те,
Що місцева промисловість розвивала виробництво у віддалених від промислових центрів районах, залучаючи до продуктивної праці місцеве населення та використовуючи для випуску продукції не тільки фондову сировину, а й місцеві ресурси.
Перед війною в системі Наркомату місцевої промисловості України працювали 73 тис. осіб, у тому числі, робітників - 43719, з яких 20641 працювали на підприємствах республіканських трестів і 23075 - на підприємствах, підпорядкованих облмісцевпромам [3, 30,97; 148, 93-93зв.].
З початком війни, більшість підприємств галузі перепрофілювалася, освоїла й почала випускати військову продукцію. Навіть такі далекі від оборонної промисловості підприємства, як комбінат музичних інструментів та завод пер у Києві, почали постачати армії протитанкові міни й запали для гранат, а пізніше ще й гранати [7, 482]. На підприємствах Сталінської та Ворошиловградської обл. для потреб Південного фронту організували виробництво звичайних і протитанкових гранат, мінометів, мін, кулеметів, шашок тощо [8, 199-201]. На Харківському заводі "Харпласт - мас" почали виготовляти військово-польовий кабель марок ЛПТК і ПТФ семижильний, а проволочений дріт для його виготовлення поставляли харківські підприємства облмісцевпрому [8, 197].
Подальше просування гітлерівських військ, загарбання ворогом нових територій спонукали до згортання виробництва й повного або часткового вивезення вглиб СРСР обладнання найважливіших підприємств галузі, зокрема металообробних і машинобудівних. Так, повністю були евакуйовані завод "Комінтерн" із Синельниково, обозобудівні заводи з Павлограда та Молочанська, завод сільськогосподарських машин ім. Шевченка з Софіївки, завод ім. Іванова з Одеси, завод пластмас із Харкова, заводи млинарських машин ім. Дзержинського, "Ланцюги Галля" та пер із Києва тощо [3, 6]. Частково були евакуйовані завод "Спартак" із Дніпропетровська, "Емаль-посуд" із Києва, металоштампувальний та патефонний із Харкова, труболиварний із Охтирки, Ніжинський обозобудівний та ін. Всього вглиб країни було вивезено 14 галузевих підприємств республіканського підпорядкування та 545 вагонів цінного обладнання. Детальніше про евакуацію підприємств НКМП УРСР свідчать показники таблиці 1 [9, 72,89].
Табл. 1
Список евакуйованих підприємств республіканського підпорядкування НКМП УРСР
Область |
На 1.02. |
На 1.03. |
На 1.04. |
На 1.05. |
Вор ошиловгр адська |
15 |
29 |
35 |
37 |
Харківська |
3 |
4 |
7 |
11 |
Сталінська |
- |
2 |
2 |
2 |
Всього: |
18 |
35 |
44 |
50 |
Промисловість україна окупація війна
На нових місцях евакуйовані підприємства швидко відновили роботу і виробляли продукцію для потреб Червоної армії й економіки країни, а на базі окремих евакуйованих українських підприємств, були створені нові виробництва. Так, із Павлоградського та Молочанського обозобудівних заводів були створені такі ж заводи в Куйбишеві та Котлубанці Чкаловської обл., на базі заводу "Комінтерн" - завод з виробництва осей в Уфі, зі "Спартака" - завод оцинкованого посуду в Чкаловській обл. [5, 84] та ін. Робота не евакуйованих об'єктів до окупації підпорядковувалася потребам воєнного часу й упродовж грудня 1941 - липня 1942 рр. на неокупованих землях [10, 397] працювали всі підприємства місцевої промисловості. До того ж були організовані нові райпромкомбінати в Дворі - чанському, Великобурлуцькому, Вільховатському, Бо - ровському та інших районах. При цьому кількість введених у дію підприємств галузі щомісяця збільшувалася. Так, маючи на 1 січня 1942 р. 12 працюючих рай - промкомбінатів й 1 обласне підприємство у Вороши - ловградській обл., 3 райпромкомбінати у Харківській обл., НКМП УРСР і його обласні структури збільшили їхню кількість у першому півріччі 1942 р. до показників, наведених у таблиці 2 [11, 113].
Табл. 2
Кількість райпромкомбінатів у неокупованих областях у 1942 р.
Назва підприємства |
Звідки евакуйовано |
Кількість евакуйованого обладнання (у вагонах) |
Куди евакуйовано |
Павлоградський обозобудівний завод |
Дніпропетровська обл. |
325 |
Куйбишевська обл. |
Завод "Спартак" |
М. Дніпропетровськ |
10 |
Чкаловська обл. |
Синельниківський завод ім. Комінтерна |
Дніпропетровська обл. |
42 |
М. Уфа |
Поліграфічна фабрика |
Дніпропетровська обл. |
2 |
Сталінградська обл. |
Завод ім. Шевченка |
Запорізька обл. |
41 |
М. Свердловськ |
Молочанський обозобудівний завод |
Запорізька обл. |
80 |
Чкаловська обл. |
Ахтирський труболивальний завод |
Сумська обл. |
13 |
Молотовська обл. |
Ніжинський обозобудівний завод |
Чернігівська обл. |
20 |
Пензенська обл. |
3-тя поліграфічна фабрика |
Полтавська обл. |
6 |
Новосибірська обл. |
Завод "Словолиття" |
Полтавська обл. |
6 |
Новосибірська обл. |
Завод пер |
М. Київ |
41 верстат |
М. Буда |
Завод "Ланцюги Г алля" |
М. Київ |
174 верстати |
Тюменська, Омська обл. |
Завод ім. Петровського |
М. Одеса |
Дані відсутні |
Свердловська обл. |
Радіозавод |
М. Одеса |
Дані відсутні |
Свердловська обл. |
Здійснюючи виробничу діяльність у складних умовах, пов'язаних з нестачею обладнання, енергетичних потужностей, сировини, палива, інженерів і кваліфікованих робітників, підприємства галузі виготовляли продукцію для потреб фронтових військових частин і цивільних структур господарювання, товари широкого вжитку, ремонтували військову техніку, надавали послуги населенню. Так, для потреб фронту було освоєно й випущено: 1711 похідних кухонь, 11,1 тис. саперних лопат, 1075 кожушків, 2871 саней, 8047 комплектів упряжі, 222 човни, 675 мастилозливачів, 815 залізних пічок, 1715 телефонних катушок, 503 санітарні носилки, вичинено 10408 шкір тощо. Крім цього, на замовлення фронту, виготовлялися станки для прицілу, лежа для гвинтівок, ярма, сідла, тракторні причепи, кузова для автомашин, бочки металеві, скоби, хомути, ломи, лопати штикові, проводився ремонт обозу, упряжі, чобіт, обмундирування, пошиття одягу та інші роботи. Так, лише на підприємствах м. Ку - п'янська для військових частин було виготовлено 40 тис. підків, з місцевої сировини пошито 2 тис. шапок-ушанок, 13,6 тис. ватників, 13,6 тис. ватяних штанів, 17 тис. гімнастерок, 2 тис. літніх штанів та багато інших речей [14, 110]. Для потреб армії та населення було організоване виробництво мила, ложок, ножів, гончарного посуду, скла та ряду інших товарів широкого вжитку, а для сільгоспвиробників - запасних частин для тракторів і сільськогосподарських машин, інвентарю. На ряді відновлених відомчих шахтах видобувалося вугілля [11, 119,133-134; 12, 25; 13, 46].
Більшість підприємств місцевої промисловості під час окупації, особливо через застосування при відступі нацистами тактики "випаленої землі", а також у ході широкомаштабних бойових дій та внаслідок цілеспрямованого знищення майна та техніки радянською стороною перед відступом Червоної армії на початку війни, були майже повністю зруйновані, їхнє обладнання й запаси сировини - знищені, розграбовані або вивезені до Німеччини та Румунії. За період окупації загарбникам вдалося ввести в дію лише незначну кількість майстерень і цехів галузі, які виробляли у невеликих обсягах обмежений асортимент товарів для потреб окупаційної влади. За даними обласних Надзвичайних державних комісій з обліку збитків, заподіяних загарбниками місцевій промисловості, наприклад, у Сталінській обл. було завдано шкоди на суму 28945,2 тис. крб. [15, 152], Вінницькій - 12127 [16, 81], Харківській - 17783,2 [14, 186], Кам'янець-Подільській - 5437,5 [17, 104; 18, 320], Київській - 15162,6, а в м. Києві - 11837,1 тис. крб. [19, 364,368]. Подібна статистика зафіксована і в інших областях республіки. Загалом (за далеко неповними даними на лютий 1946 р.), збитки галузі становили 413 млн крб. [20, 5].
Таким чином, місцева промисловість, яка в довоєнний період була складовою частиною промислового потенціалу України й виробляла важливу продукцію для забезпечення потреб господарства та соціальної сфери республіки, внаслідок війни та нацистської окупації зазнала величезних руйнувань і збитків. Після визволення регіонів від окупантів, розташовані там підприємства і виробництва галузі, насамперед через руйнування виробничих приміщень і відсутність обладнання, не могли відразу розпочати роботу. Їхня відбудова потребувала величезних фінансових, матеріально-технічних ресурсів і трудових зусиль, а тому розтягнулася на тривалий період.
ЛІТЕРАТУРА
- 1. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941--1945 рр.: у 3 т. -- К., 1967; Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. /Редкол.: П. Тронь - ко та ін. -- К., 1967--1976; Історія народного господарства Української РСР: у 3 т., 4 кн. / За ред. І. Лукі - нова. -- Т. 3. -- Кн. 1. -- К., 1985; Історія Української РСР: у 8 т., 10 кн. -- Т. 7. -- К., 1977.; Безсмертя. Книга Пам 'яті України. 1941--1945/Редкол.: І. Герасимов та ін. -- К., 2000; Економічна історія України: Історико - економічне дослідження: в 2 т. /Відп. ред. В. Смолій. -- К., 2011. -- Т. 2; та ін. 2. Тітіка О. О. Місцева промисловість України в початковий період післявоєнного відродження (1943--1944 рр.) // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. -- Черкаси, 2006. -- Вип. 90; Тітіка О. О. Місцева промисловість України в 1943--1945 рр. : здобутки та проблеми відбудови // Україна Соборна. Зб. наук. ст. -- Вип. 4. -- Т. 2. -- К., 2006; Тітіка О. О. Функціонування об'єктів місцевої промисловості України в 1943-- 1945 рр. // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. -- К., 2007. -- Вип. 11; та ін. 3. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. -- Ф. Р-4990.-- Оп. 1. -- Спр. 29. 4. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны: док. и мат. : в 3 т. -- Т. 3 / Сост.: П. Денисенко и др. -- К., 1985. 5. Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі -- ЦДАГО України). -- Ф. 1. -- Оп. 76. -- Спр. 152. 6. Житомирщина у Великій Вітчизняній війні 1941-- 1945 рр.: зб. док. і мат. / Редкол.: О. Чорнобривцева та ін. -- К., 1969. 7. Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941--1945 / Редкол.: І. Герасимов та ін. -- К., 2000. 8. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны: док. и мат. : в 3 т. -- Т. 1 / Сост. : Д. Григорович и др. -- К, 1985. 9. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 23. -- Спр. 196. 10. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941--1945 гг.: в 3 т. -- Т. 1. -- К., 1975. 11. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 76. -- Спр. 3. 12. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 76. -- Спр. 5. 13. ЦДАГО України. -- Ф. 1. -- Оп. 23. -- Спр. 180. 14. Харьковщина в годы Великой Отечественной войны (июнь 1941--1943 гг.): Сб. док. и мат. / Сост.: Н. Ка
Люжная и др. -- Х. , 1965.
- 15. Донецкая область в годы Великой Отечественной войны (1941--1945 гг.): Сб. док. и мат. / Сост.: А. Грушко и др. -- Донецк, 1980. 16. Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни 1941--1945рр.: Зб. док. і мат. /Редкол.: А. Олійник та ін. -- О., 1971. 17. Держархів Хмельницької обл. -- Ф. Р-863. -- Оп. 2. -- Спр. 38. 18. Поділля у Великій Вітчизняній війні (1941--1945 рр.): Зб. док. і мат. /Редкол.: М. Мехеда та ін. -- Л., 1969. 19. Киевщина в годы Великой Отечественной войны 1941-- 1945 гг.: Сб. док. и мат. / Под ред. П. Тронько. -- К., 1963. 20. ЦДАГО України. -- Ф.1. -- Оп. 76. -- Спр. 210.
Похожие статьи
-
Процес формування дипломатичної місії в Польщі Попри те, що УСРР фактично мала формальний статус, вона у 1920-1923 рр. була єдиною, крім РСФРР,...
-
Переваги та недоліки реформування аграрного сектору України в період "хрущовської відлиги"
На сучасному етапі сільське господарство України знаходиться у досить важкому становищі. Останнім часом питання його реформування визначають супе речки...
-
У цей період активізувалася діяльність УСРР і з іншими державами. У квітні 1921 р. в Берліні було підписано протокол між УСРР та Німеччиною про обмін...
-
В умовах війни влітку 1941 р. на ланах України розгорнулася справжня "битва за врожай", яка мала не лише економічне, а й стратегічне значення. На час...
-
У ній зазначено, що Україна перебуває напередодні встановлення дипломатичних, консульських та інших відносин із Польщею і країнами Балтії, а у...
-
СТАН ДИСЦИПЛІНИ ТА ЗАКОННОСТІ СЕРЕД ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ ОБСТАНОВКИ (1941-1945 рр.) Лесь І. О.,...
-
Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943-1955 рр.)
У статті аналізуються реалії стану та функціонування сільської школи в повоєнні роки. Розглядаються умови та повсякденні труднощі, які супроводжували...
-
Стаття присвячена радянській історіографії соціальнопобутової сфери села центральних областей України в період відбудови (1943 -- 1950 рр.). Ключові...
-
Молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь з суспільством. В рамках...
-
Досліджено становище земського вчительства напередодні та в період Першої світової війни. Ключову увагу акцентовано на вивченні правового статусу та...
-
Розглядається контраверсійне питання періодизації політичної історії України початку ХХ століття, зокрема доби Національно-визвольної боротьби та...
-
Кустарі та ремісники України впродовж НЕПУ
Факти свідчать, що намагання влади включити кустарно-ремісниче виробництво в усуспільнений сектор наразилися на запеклий опір населення. З огляду на...
-
Проаналізовано вплив соціально-політичних взаємовідносин між підприємцями і найманими працівниками України під час Першої світової війни на розвиток...
-
Вельми показовими в цьому сенсі документи, пов'язані з обговоренням у партійних і державних колах питань тактики радянської делегації на світової...
-
Укладання міжнародного договору з Польщею Активність УСРР за цих умов обмежувалась центральними установами РСФРР. У цілому Українська Соціалістична...
-
Особливості непу в Україні - НЕП та її здійснення в Україні
В Україні впровадження непу мало свою специфіку. Особливостями запровадження непу в Україні були: - Неп в Україні був запроваджений пізніше ніж в Росії...
-
Неп у сільському господарстві, промисловості та торгівлі - НЕП та її здійснення в Україні
Неп у сільському господарстві Із звернення ВЦИК і СНК "До селянства РРФСР" 23 березня 1921 року: "Постановою Всеросійського Центрального Виконавського...
-
Вивчено еволюцію законодавчого регулювання системи учнівства в період НЕПу. Виявлено причини і основні етапи цього процесу, показано його характерні...
-
Значення релігійної реформи Володимира Великого у державотворенні України
У статті висвітлено значення запровадження християнства Володимиром Великим для подальшого державотворчого процесу в Україні. Проаналізовані особливості...
-
Входження Криму до складу України: політичний аспект
В пропонованій розвідці розглядається ситуація, яка склалася в соціальній сфері та господарському комплексі Кримського півострова на середину 1950-х...
-
У статті розглянуто проблеми поширення вимог Указу російського імператора Миколи II від 22 серпня 1914 р. "Про продовження заборони продажу спирту, вина...
-
Українська лівиця Галичини у міжвоєнний період ХХ ст.: церковно-релігійні аспекти діяльності
В історико--політологічному дискурсі проаналізовано ставлення українських партій лівого спрямування (Комуністична партія Східної Галичини, Комуністична...
-
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.)
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.) Сільськогосподарський цивілізація промисловий Навіть схематичне і...
-
Чому і як Крим передали Україні? - Російсько-радянське "визнання" України
У 1954 р. відбулося резонансна подія, яка продемонструвала цілковиту впевненість центрального керівництва СРСР в міцності контролю над Україною - до її...
-
У публікації розглянуто деякі аспекти адаптації, підготовки та використання навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони...
-
Незалежність України - гарантія геополітичної стабільності - Здобуття незалежності Україною
Останнє десятиріччя XX ст. увійде в історію вельми суттєвими геополітичними змінами. Для нас серед нових політичних реалій найсуттєвішою є творення...
-
У статті розглянуто особливості та наслідки використання примусової праці східних робітників в окупаційних зонах і Німеччині у період Другої світової...
-
На основі матеріалів демографічних та промислових переписів, а також на основі матеріалів податкових обстежень здійснюється спроба визначити питому вагу...
-
Ключові слова: Національне питання, Галичина, Наддніпрянщина, самовизначення, національно-культурна єдність На початку ХХІ ст. досить актуальним є...
-
Нарис історії створення і розвитку університетських обсерваторій України
У статті стисло висвітлено історію будівництва та розвитку наукової діяльності астрономічних обсерваторій при університетах України до сьогодення....
-
Окупаційний режим на півдні України (1941-1944 рр.): демографічний та соціально-економічний аспекти у світлі архівних документів Пропонований аспект...
-
Колекції земських видань у бібліотечних зібраннях державних архівів України
Важливе місце в структурі джерельної бази дослідження регіональної історії України належить документальним матеріалам земських установ. У документах...
-
Знищення музейних збірок в УРСР у післявоєнний період (друга половина 1940-1950-х рр.)
В статті висвітлюється політика тоталітарного режиму в другій половині 1940-х - 1950-х рр. у музейній галузі, ідеологічний тиск на музейних працівників...
-
М. Горбачов в квітні 1985 р. виступив на Пленумі ЦК КПРС з ініціативою розпочати в СРСР реформи. М. Горбачов вважав за необхідне шляхом реформ прискорити...
-
Будущая российская императрица Екатерина II Алексеевна, урожденная София Фредерика Августа, принцесса ангальтцербстская, появилась на свет 21 апреля (2...
-
Селянка радянської України у системі сімейних взаємостосунків 1930-х рр
У статті розглядається питання зміни ролі жінки у внутрішньо-сімейних стосунках сільської родини 1930-х рр. Залучення усних свідчень, архівних матеріалів...
-
Концептуальне осмислення місця Донбасу в історії України та Росії, як і ролі в ній етнічного чинника, що називається, на часі. Якщо російські історики...
-
Інженерні та оборонні споруди на Дніпрі періоду російсько-турецької війни 1736-1739 рр
У статті розглядаються інженерні та оборонні споруди, побудовані на берегах Дніпра в період російсько-турецької війни 1736-1739 рр. Йдеться, насамперед,...
-
Релігійні громади етноменшин України у системі конфесійних організацій на рубежі XX-ХХІ століть
Розглянуто динаміку відродження релігійного життя етноспільнот пострадянської України. Виявлено низку факторів, які започаткували процес об'єднання...
-
Санітарно-гігієнічна складова фронтового побуту Червоної армії в період 1941-1942 років
Проблематика санітарно-гігієнічного догляду особового складу Червоної армії та первинна медична допомога на фронті є важливою частиною вивчення...
Місцева промисловість України в до - та післяокупаційний періоди Німецько-радянської війни 1941-1945 рр