Еволюція системи землеволодіння. - Соціально-економічні процеси в Україні у XIV-XVI ст

Еволюція феодальних відносин зумовила в XIV--XVI ст. зростання великого феодального землеволодіння, причому не тільки князівського, а й боярського. Цей процес був до-сить динамічним: так, якщо наприкінці XIV ст. в україн-ських землях налічувалося лише кілька десятків великих феодальних латифундій, то вже в першій половині XVI ст. багатими землевласниками стали понад сто магнатських родин, а також тисячі шляхтичів. Основними джерелами такого зростання феодального землеволодіння були кня-зівські дарування, захоплення феодалами общинних зе-мель, купівля маєтків у інших власників, освоєння нових земель.

Більша частина земель була зосереджена в руках відо-мих магнатів. На Волині найбільшими землевласниками були Острозькі, Чорторийські, Радзівілли; на Київщині та Подніпров'ї -- Ружинські, Заславські, Капусти, Немиричі; на Брацлавщині та Поділлі -- Замойські, Потоцькі, Яз-ловецькі. Про масштаби магнатського землеволодіння свідчить статистика: у XV--XVI ст. в Руському воєводстві 55 родин великих феодалів володіли понад 1500 сіл, міст та містечок, тобто більшою частиною всіх поселень краю. Особливо процес зростання феодального землеволодіння посилився після Люблінської унії 1569 р.

Концентрація земель у руках магнатів зумовила широ-комасштабний наступ феодалів на територію та права се-лянських общин. Селянська община базувалася на сусідських територіальних зв'язках і відігравала роль організу-ючого ядра в житті сільського населення ще з часів Київ-ської Русі. Вона, як правило, утворювалася з окремих селянських дворищ, до яких, у свою чергу, входило 5-- 11 "димів" -- окремих господарств селянських сімей-ро-дин. Населення дворищ становили як повноправні общин-ники, так і залежні селяни. Загалом дворище було суспіль-ним господарчим комплексом із садибами, орними земля-ми, сіножатями, лісами, водами.

Тиск феодалів на селянську общину, що розгорнувся в XIV--XVI ст., виявлявся в привласненні общинних зе-мель, закабаленні селян, призначенні на виборні посади своїх старост і намісників, обмеженні та ліквідації коп-них (громадських) судів тощо. Внаслідок цього в середи-ні XVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося.

Кількісне зростання феодального землеволодіння су-проводжувалося якісними змінами у формах організації праці. У XIV--XVI ст. прогресував розвиток товарно-гро-шових відносин, бурхливо зростав ринок сільськогоспо-дарської продукції. За цих умов, намагаючись адекватно реагувати на потреби внутрішнього і зовнішнього ринку, феодали перетворили свої земельні володіння на фільвар-ки -- багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян, були орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігали значні риси натурального господарства.

Похожие статьи




Еволюція системи землеволодіння. - Соціально-економічні процеси в Україні у XIV-XVI ст

Предыдущая | Следующая