Внутрішня політика Ярослава Мудрого - Ярослав Мудрий
Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. Він, зокрема, повернув під свою владу червленські міста, відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим. Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, де в Чудській землі заклав місто Юр'їв. Ярослав не полишав будівництва, розпочатого батьком, на південному кордоні країни. Він, як свідчить літописець, "почав ставити городи по Росі" й остаточно здолав печенігів. Звістка про останню, переможну для Ярослава, битву з печенігами, що відбулася під мурами Києва, вміщена під 1034 p., одначе сучасні історики відносять її до 1017-го. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місці битви величний храм -- Софію Київську.
У Києві та багатьох інших містах Русі було створено скрипторії -- книжкові майстерні, у яких переписувалися церковні книжки, а також трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Прикметно, що саме за Ярослава і, певно, з його ініціативи у Києві в 1037--1039 pp. було створено перший літописний звід.
За правління Ярослава на давньоруських землях виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека і школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також було спеціальне приміщення, де перекладалися твори з іноземних мов, переписувалися й створювалися оригінальні твори давньоруської літератури, велося літописання.
Піднесенню культури за Ярослава сприяли його заходи щодо утвердження християнства. Зокрема, було засновано Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріарху. У 1051 р. собор єпископів Київської держави обрав першого митрополита з русинів -- Іларіона. Під тим самим роком літопис оповів про першопочатки головного монастиря Русі -- Печерського, заснованого св. Антонієм Печерським. Уже від кінця XI ст. Печерський монастир став головним ідеологічним і культурно-освітнім центром Київської держави. Тут жили й працювали відомі письменники, історики та літописці: свв. Феодосій, Никон, Нестор, художник Аліпій, лікар Агапіт. Саме з ченців Києво-Печерського монастиря призначалися єпископи в усі землі Київської держави. За Ярослава було засновано й інші монастирі, зокрема монастирі св. Георгія та св. Ірини, про які "Повість минулих літ" згадала під 1037 р.
Налагодження внутрішнього життя було неможливим без впорядкування законів. До заходів у цьому напрямку вдавався свого часу князь Володимир. Та слава справжнього реформатора законодавства належить саме Ярославові, адже він був першим, хто уклав писаний збірник руських законів. Той документ дослідники називають "Правдою Ярослава", або "Найдавнішою правдою". Він складався з 18 статей, які поклали початок славнозвісному збірникові законів "Руській правді".
Збірник, або звід, руських законів, відомий під назвою "Руська правда", складався впродовж кількох поколінь. Найдавніша частина, т. зв. "Найдавніша правда", створена за часів Ярослава Мудрого. Окрему частину становлять статті, укладені Ярославовими синами -- т. зв. "Статут Ярославичів". До "Руської правди" увійшли статті й пізніших часів. Це й не дивно, адже збірник був чинним на землях України, Білорусі, Литви, Росії впродовж кількох століть, ставши основою для розвитку законодавства та судочинства [3, c. 97].
Сьогодні відомо 106 списків "Руська Правда", складених у 13-17 ст., що їх прийнято поділяти на три редакції --- Коротку, Розширену та Скорочену. Кожна з редакцій відображає певні етапи розвитку суспільних відносин у Київській державі.
Коротка редакція "Руської правди" (43 статті) є найдавнішою (11 ст.). Вона складається з "Правди Ярослава" або "Найдавнішої правди" (ст. 1-18), "Правди Ярославичів" або "Статуту Ярославичів" (ст. 19-41), "Локону вірного" (ст. 42) та "Урока мостникам" (ст. 43). "Правду Ярослава" складено у 1030-х роках (за деякими дан. --- бл. 1016).
Норми "Найдавнішої правди" відображають суспільні відносини ранньосередньовічного періоду. Зберігається, хоч із значним обмеженням, інститут кривавої помсти, предметом правового захисту є переважно життя, тілесна недоторканність і честь дружинної знаті, її військове спорядження і челядь, відсутні норми, спрямовані на захист феодального землеволодіння.
Деякі норми звичаєвого права збереглися у так званій Правді Ярослава -- давній частині Короткої редакції Руської Правди. Окремі норми цієї пам'ятки використовувалися ще у VIII--IX ст. Проте соціальне призначення Правди Ярослава, складеної після повстання у Новгороді 1015 p., завадило включенню до неї більшості норм усного звичаєвого права, що існували на той час. Про них лише згадується в деяких літературних пам'ятках і договорах Русі з Візантією Х ст.
Руська Правда -- найважливіша пам'ятка феодального права. Її норми закріпляли привілейоване становище феодалів та їхнього оточення, посилено захищали життя пануючого класу. Підтвердження цьому -- статті про відповідальність за убивство, нанесення образи, про право на спадщину та ін. Окремі частини Руської Правди виникли в найбільш складні моменти історії Київської Русі, коли в країні загострялась класова боротьба, виливаючись у народний рух. Тому за змістом Руської Правди можна простежити, як феодальні відносини визначали характер і форми класової боротьби, а класова боротьба впливала на зміни державного устрою і еволюцію права.
Значна увага Ярослава Мудрого приділялася регулюванню торговельних відносин, визначенню прав, якими користувалися купці. Тому Ярослав Мудрий нерідко використовував русько-візантійські договори, які чітко фіксували правове становище і привілеї феодалів, для створення Короткої Руської Правди.
Розвинутість зобов'язального права в Київській Русі є переконливим свідченням панування тут права приватної власності. Із здійсненням цього права і його захистом пов'язані передусім зобов'язання з приводу заподіяння шкоди, про які згадується вже у Правді Ярослава.
У Руській Правді згадується також про зобов'язання за договорами. При цьому для ранньофеодального права було характерно, що невиконання стороною деяких зобов'язань могло не тільки тягти за собою майнові стягнення, а й давати потерпілій стороні за відомих обставин право на особу, яка не виконала своїх зобов'язань (продаж у холопи) (статті 54, 55 П. П.) [4].
Договори ("ряди") укладалися, як правило, на торзі усно і в присутності свідків або митника. Про письмові договори Руська Правда не згадує. Перші письмові договори купівлі-продажу землі, що дійшли до нас, були укладені в Новгороді.
Право Київської Русі за часів Ярослава Мудрого знало і договір особистого найму. Цей договір тягнув за собою право наймача на особу наймита. Наймання в служіння (тіунство, ключництво) призводило до холопства того, хто наймався, якщо інше не було спеціально обумовлено. Найчастіше наймання призводило до феодальної залежності.
Злочини і покарання згадуються в таких писемних пам'ятках права, як русько-візантійські договори (статті про вбивство, удар мечем, майнові злочини). Однак основні відомості про кримінальне право містить Руська Правда [5, c. 463].
У цій законодавчій пам'ятці злочини називаються "образою", під якою розуміють будь-яке правопорушення проти суспільного ладу, що виявилося насамперед у нанесенні потерпілому фізичної, матеріальної або моральної шкоди. Проте ранньофеодальне право чітко не відрізняло кримінальне правопорушення від цивільно-правового. Так, згідно зі ст. 15 К П. злісна несплата боргу, що утворився внаслідок цивільно-правової угоди, визнавалася образою і тягла за собою покарання у вигляді штрафу [4].
Руська Правда виникла на місцевому грунті і була результатом розвитку юридичної думки в Київській Русі. Було б помилковим вважати давньоруське право збіркою норм інших держав. У той же час Русь знаходилася в оточенні інших держав і народів, що так чи інакше впливали на неї і на яких впливала вона. Є підстави вважати, що норми Руської Правди відбилися на розвитку права західних слов'ян. Руська Правда мала величезний вплив і на становлення більш пізніших пам'яток права північно-східних слов'ян, таких як, наприклад, Псковська судова грамота, Судебник 1497 p.. Судебник 1550 p. і навіть деяких статей Соборного уложения 1649 p. [6, c. 43].
Незадовго до смерті Ярослав спробував розв'язати ще одну проблему, яка терзала його і його батька Володимира, а саме: як запобігти міжусобній боротьбі за київський престол, що, як правило спалахувала після смерті князя між його синами.
У розподілі земель і політичної влади він застосував принцип старшинства в межах родини.
Хоча деякий час система ротації влади діяла переважно завдяки співробітництву між трьома найстаршими синами - Ізяславом, Святославом і Всеволодом, незабаром вона зіткнулася з рядом перешкод. Найсерйознішою була та, що ідея ротації влади суперечила іншому глибоко вкоріненому принципу - спадкоємства від батька до сина. Внаслідок цього характерною рисою поярославової доби стали запеклі сутички між племінниками та дядьками, із збільшенням числа князів чвари все більше розгорялися [7, c. 64].
Культурно-освітня діяльність Ярослава, його заходи, спрямовані на стабілізацію внутрішнього життя, були надзвичайно вдалими. Вони сприяли нечуваному культурному піднесенню Руської держави, посилили міжнародний авторитет Київської Русі. Своєю зваженою культурно-освітньою політикою князь Ярослав зажив шанобливого ставлення нащадків, які стали називати його Мудрим [2, c. 79].
Похожие статьи
-
Зовнішня політика Ярослава Мудрого - Ярослав Мудрий
Ярослав проводив гідну великої держави зовнішню політику, вступивши у рівноправні стосунки з головними європейськими державами середньовічного світу:...
-
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978-1054) - видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019-1054), син князя Володимира...
-
Сын Владимира Ярослав Мудрый открыл в Новгороде сиротское училище, в котором содержались и обучались 300 юношей из семей священнослужителей. Однако...
-
Галичина за часів князя Ярослава Осмомисла
Галичина за часів князя Ярослава Осмомисла Ярослав Володимирович Осмомисл у 1153 році після смерті свого батька князя Володимира Галицького посів на...
-
Висновки - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
Період розпаду був закономірним етапом розвитку України-Русі XII - XIV ст. Це привело до утворення окремих держав. Проте в другій половині XIII-XIV ст....
-
Джерелами права в Галицько-Волинському князівстві були звичаї, Руська правда, князівське законодавство, магдебурзьке право та церковне право....
-
Північноамериканська цивілізація
Північноамериканська цивілізація У всесвітній історії впродовж останніх півтора століть спостерігається піднесення північноамериканської цивілізації"...
-
Проблема русинської державності в бездержавні часи Ст. Оріховського
Аналізуються ренесансні світоглядні позиції Ст. Орловського на проблеми державності в контексті польсько-українських реалій XVI ст. Ключові слова:...
-
Німецькі держави у ХVIII ст. Тридцятилітня війна (1618-1648) довершила розпад Священної Римської імперії на величезну кількість незалежних держав. Усі...
-
Вступ - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
Актуальність дослідження зумовлена тим, що Галицько-Волинська держава стала гідним продовжувачем Київської Русі у напрямку утвердження українського...
-
Пошук справедливості в людському суспільстві - це вічна тема. Навіть у часи, коли люди не тільки не знали слова "справедливість", але й були ще досить...
-
Культурно-освітня, громадська та церковна діяльність О. П. Крижановського
У статті розглядається діяльність О. П. Крижановського (архієпископа Смарагда), його роль у духовному та освітньому розвитку України і Росії наприкінці...
-
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.)
Трансформаційна динаміка Південної України (кінець ХУІІІ - початок ХХІ ст.) Сільськогосподарський цивілізація промисловий Навіть схематичне і...
-
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок...
-
P>Стаття присвячена вивченню історичного розвитку способів та механізмів адміністративно-правового регулювання державного управління об'єктами нерухомого...
-
У сучасному державно-правовому дискурсі конституціоналізм розглядається як багатогранне явище. Як відомо, він належить до фундаментальних цінностей...
-
Номенклатура Української PCP повоєнної доби (1945
Визначено найхарактерніші риси партійно-державного апаратника Української РСР повоєнного двадцятиріччя. Показано залежність морально-політичних, ділових...
-
З 1930 року Аргентина була занурена в епоху Великої депресії. Перетікають з одного в інший економічні кризи, постійні конфлікти з іншими державами...
-
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна
Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна Третій напрям внутрішньої політики В. Путіна - ліберально-ринкові нововведення в економічній та соціальній...
-
Українські міста у вирі комунізації
Українські міста у вирі комунізації Перехід до форсованої індустріалізації спричинив різке зростання зайнятих у промисловому секторі виробництва, отже, й...
-
Викладено особливості розвитку економічної науки і освіти в Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва, якому виповнюється...
-
ВИСНОВКИ - Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І
Наприкінці XVII - в першій чверті XVIII ст. в Росії були проведені грандіозні реформи, які охопили практично всі сфери життя країни і змінили її...
-
Історія зміни назви "Московія" на "Росія" - Модернізаційні процеси в Росії часів Петра І
У 1721 р. за указом Петра І Московська держава дістала назву "Российская империя", яка об'єднала, крім власне російського, також й іншоетнічні та...
-
Шляхта в суспільно-політичних процесах на українських землях XV
У статті аналізуються погляди М. Довнар-Запольського на роль шляхти в суспільно-політичних процесах на українських землях в XV -- першій половині XVI ст....
-
Одним з важливих питань вітчизняної історії є державно-церковні відносини у Радянському Союзі. Доволі оригінальними в історичній ретроспективі виглядають...
-
Стрибок у промислову еру: Луганщина й Донеччина в контексті модернізації Російської імперії
Упродовж кількох десятиріч Донеччина з малоосвоєної околиці Російської імперії, якою вона була ще в першій половині ХІХ ст., перетворилася на район...
-
Расцвет Древнерусского государства. Ярослав Мудрый С именем Ярослава Мудрого связан расцвет Древнерусского государства. Именно при нем оно достигло...
-
Розвиток історичних знань у другій половині ХУІІІ ст. і Григорій Сковорода
Розвиток історичних знань у другій половині ХУІІІ ст. і Григорій Сковорода Новітні перетворення у суспільстві та способі мислення вимагають глибшого...
-
Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна - Мао Цзедун
Мао Цзедун був винятковим оратором. Ще до створення КНР, він мав неабияку славу та популярність серед населення. Аналізуючи його діяльність, я зробив...
-
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка
Джон Юз. Новоросійське товариство та Юзівка На відміну від багатьох великих міст, виникнення яких визначалося вигодами транспортно-географічного...
-
Відповідно до указу А. Гітлера від 17 липня 1941 р. поліцейська охорона захоплених східних областей покладалася на райхсфюрера СС і шефа німецької...
-
Хрущовська "відлига" (так став називатись цей період завдяки вислову російського публіциста І. Еренбурга) сприяла національно-духовному пробудженню....
-
Політично - правові погляди М. М. Сперанського Згідно проектів Михайла Сперанського на чолі держави має стояти монарх, наділений всією повнотою влади....
-
Значення релігійної реформи Володимира Великого у державотворенні України
У статті висвітлено значення запровадження християнства Володимиром Великим для подальшого державотворчого процесу в Україні. Проаналізовані особливості...
-
Соціальна історія Становлення громадянського суспільства в Україні, а також прискорення процесів інтеграції нашої держави у європейське та світове...
-
Хрущовська "відлига" (1953-1964) - Хрущовська "відлига" (1953-1964). Роки "застою" (1964-1985)
Смерть Й. В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з...
-
Революції у країнах Східної Європи кінця 80-х років
Революції у країнах Східної Європи кінця 80-х років У другій половиш 80-х років країни Східної Європи опинилися у стані глибокої економічної та...
-
Розвиток наукового життя у провінційних містах Галичини наприкінці ХІХ
У статті розглянуто стан сучасної історіографії міського життя Галичини ХІХ -- початку ХХ ст. Проаналізовано спроби Історичного товариства у Львові...
-
Проблема ідентичності як механізму конструювання соціальних практик особистості
На початку минулого сторіччя було висунуто тезу, що людство, йдучи у нову добу, опинилося в ситуації, коли людина стала цілком "проблематичною", коли...
-
Історичні долі народів Центральної Азії в давнину багато в чому схожі, а в їхній стародавній історії часом важко провести межу, щоб виокремити...
Внутрішня політика Ярослава Мудрого - Ярослав Мудрий