Періоди водообміну природних вод - Поняття про гідрологію. Гідросфера. Властивості води і їх значення для біосфери. Склад природних вод. Параметри якості води. Поняття про природну воду

Водообмін - це заміна води у водному об'єкті або заміщення на окремих його ділянках одних водних мас іншими. В залежності від величини водойми та кількості води, що надходить за одиницю часу, цей процес може займати дні, місяці, роки, десятки і навіть тисячі років. Наприклад, середній багаторічний період умовного відновлення запасів води Світового океану оцінюється у 2650 років. У найбільшому прісноводному озері Байкал цей процес займає близько 380 років. Період водообміну водосховищ Дніпра в середньому становить: Київського - 36 років, Канівського - 20, Кременчуцького - 85, Дніпродзержинського - 18, Запорізького - 23, Каховського - 130 років. Існують водойми, де вода оновлюється за кілька діб, наприклад, заплавні озера пониззя Дніпра.

Розрізняють зовнішній і внутрішній водообмін. Зовнішній водообмін - це водообмін з атмосферою (випаровування та надходження атмосферної води), з прилеглими ділянками гідрографічної мережі та з грунтовими водами.

Інтенсивність цих процесів виражається в км3/рік або м3/с. Вони відображають загальну кількість води, яка надійшла до водного об'єкту або, навпаки, втрачена ним протягом конкретного проміжку часу.

Внутрішній водообмін залежить від динамічних процесів, які протікають у водоймах, і являє собою обмін водних мас всередині водного об'єкту, між його окремими ділянками та шарами води. Інтенсивність зовнішнього та внутрішнього водообміну в значній мірі взаємопов'язані між собою.

Велике екологічне значення мають течії і циркуляція водних мас

Течія - це поступальне переміщення мас води у водних об'єктах, яке зумовлене різними факторами: нахилом поверхні, обертанням Землі, неоднорідністю температури, вітром, хвилюванням води та іншими фізичними процесами та явищами. Течії розподіляють за положенням шару води, в якому вони знаходяться: на поверхневі, глибинні та придонні. Вони можуть бути постійними або періодичними, теплими або холодними.

Стокові течії, що виникають внаслідок нахилу водної поверхні, є постійними. Вони найшвидші в гірських річках і більш повільні - у рівнинних. Характерною особливістю стокових течій є однакова сила тиску водного потоку на різних його глибинах. Стримуючими факторами стокових течій може бути тертя води з поверхнею донного грунту та протидія зустрічного вітру в поверхневих шарах води.

Особливістю стокових течій у штучно створених водосховищах гідроелектростанцій (зокрема в дніпровських), є залежність від режиму їх роботи. Найбільша швидкість стокових течій співпадає з максимальним денним навантаженням на гідроелектростанції. Навпаки, у нічні години, коли потреба в електроенергії спадає, вода скидається, і об'єм стокових течій зменшується.

Стокові течії в океані - градієнтні течії, оскільки причиною їх виникнення є горизонтальний градієнт гідростатичного тиску.

Вітрові течії виникають внаслідок переміщення верхнього шару води під впливом вітру, який може змінювати нахил водної поверхні та наганяти водні маси в тому напрямі, в якому він дме. Вітрове перемішування води має складний характер, і тому до вітрових зараховують дрейфові та компенсаційні течії, які виникають за дрейфовими у глибинних або придонних шарах води.

Дрейфові течії виникають у поверхневому шарі води і пов'язані безпосередньо з переміщенням води у водних об'єктах під дією вітру. Швидкість дрейфових течій знижується з глибиною водойм і в стратифікованих водоймах не виходить за межі епілімніона (шару води, де спостерігається гомотермія). У більшості континентальних водойм швидкість дрейфових течій не перевищує 5-10 см/с. Під час шторму вона може досягати 100 см/с.

В результаті поєднаної дії вітру і обертання Землі утворюються постійні океанічні течії, серед яких наймогутнішим є Гольфстрім.

Особливим типом течій є припливні. Вони виникають в результаті динамічних процесів у морях і океанах, обумовлених взаємодією сил притяжіння Землі, Сонця і Місяця.

Для річок Чорноморського басейну та Приазов'я більш характерним є не припливно-відпливні, а згінно-нагінні явища, які обумовлюються вітром та коливаннями атмосферного тиску. Під час вітру, який дме з моря, значні маси води переміщуються з Чорного моря у Дніпровсько-Бузький, Дністровський лимани та приморську частину дельти Дунаю. При сильному вітрі солоні морські води можуть проникати у пониззя Дніпра. Аналогічні явища можна спостерігати у пониззях річок Дону та Кубані під час вітрового нагону води з Азовського моря.

Навпаки, при напрямі вітру з суші спостерігається більш значне поширення прісних річкових вод у глиб моря та зменшення солоності морської води. Такі зміни гідрологічного і гідрохімічного режимів обумовлюють і видове різноманіття флори і фауни (морської, солонуватоводної, прісноводної) у естуарних екосистемах.

Похожие статьи




Періоди водообміну природних вод - Поняття про гідрологію. Гідросфера. Властивості води і їх значення для біосфери. Склад природних вод. Параметри якості води. Поняття про природну воду

Предыдущая | Следующая