Механізм формування прибутку підприємства - Механізм формування і розподілу прибутку підприємства

Реальне формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника. Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації має місце тільки за умови, коли кошти покупця надходять на рахунок постачальника. Розглянемо механізм формування прибутку відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за допомогою рисунку 1.3.

схема формування чистого прибутку підприємства [6]

Рис. 1.3. Схема формування чистого прибутку підприємства [6]

Валовий прибуток є вихідною ланкою для визначення операційного прибутку, його розподіл забезпечує реалізацію функції економічної цінності, задовольняючи інтереси держави, трудового колективу та частково інтереси співвласників, та дає можливість визначити абсолютне значення фінансового результату від операційної діяльності. Метою подальшого розподілу операційного прибутку є задоволення інтересів співвласників, що теж забезпечує реалізацію функції економічної цінності прибутку та дає можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє брак належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції [9].

Отже, можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва, реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, їх рентабельність, є досить суттєвими.

Розглянемо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства. Як уже було сказано, підприємство може суттєво впливати на формування собівартості. Однак при цьому необхідно взяти до уваги таке.

По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований законодавством.

По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір деяких із них також регулюється державою встановленням нормативів відрахувань.

Скорочення витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реалізації. Цього можна досягти за рахунок використання численних факторів, що впливають на скорочення витрат на виробництво продукції.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включають [11]: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до виробничої собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на: адміністративні витрати, витрати на збут; інші операційні витрати.

В економічній літературі розрізняють наступні види технологій формування прибутку підприємства (рисунок 1.4).

технології формування прибутку підприємства[15]

Рис. 1.4. Технології формування прибутку підприємства[15]

Виробничі технології є поєднанням засобів праці (необоротних активів), предметів праці (оборотних активів) та безпосередньо праці (персонал), які, взаємодіючи, створюють предмети споживання (засоби задоволення інтересів).

Фінансово-економічні технології спрямовані на забезпечення своєчасного достатнього фінансування діяльності підприємства, визначення ринків збуту та цінової політики, застосування економіко-математичних методів та прийомів, щодо визначення ефективності та обгрунтування можливих напрямів оптимізації та максимізації прибутку підприємства.

Інформаційно-правові технології орієнтовані на поєднання законодавчо нормативних актів (зовнішніх та внутрішніх щодо підприємства) та фінансової звітності, які в сукупності забезпечують можливість регулювання як на загальнодержавному, так і на рівні підприємства, процесу формування прибутку [12].

Управлінські технології включають сукупність операцій щодо поділу функцій керованої та керуючої підсистем. Метою застосування управлінських технологій у формуванні прибутку підприємства має стати забезпечення достатку власників та працівників підприємства в поточному та його максимізація в майбутньому періоді.

Розглядаючи концепції більш сучасного періоду слід звернути увагу на англо-американську школу бухгалтерського обліку, яка майже спростувала ідею парадигми подвійної бухгалтерії тільки як методології визначення фінансових результатів, як було зазначено у трактаті Пачолі. Заслуга американських бухгалтерів полягає у доказі того, що прибуток, обчислений в бухгалтерському обліку не відображає дійсного результату господарської діяльності. Отже потрібно було розмежовувати поняття бухгалтерського та економічного прибутку [13]. Згідно з таким підходом потенційна вартість капіталу залежить від актуальної величини прибутку, проте остання, отримана а минулий (звітний) період, а перша оцінюється на майбутнє, в якому власник може зіткнутися з абсолютно іншою ситуацією.

Отже, в умовах фінансової кризи по-перше, підвищуються вимоги до якості обліково-аналітичних інформаційних систем; по-друге, відбувається процес пошуку та оптимізації сучасних моделей надання обліково-аналітичної інформації користувачам та методів і методик розкриття такої інформації. Прибуток - це форм а прояву вартості додаткового продукту. Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною і обліково-аналітичною категорією [3, с. 27]. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Похожие статьи




Механізм формування прибутку підприємства - Механізм формування і розподілу прибутку підприємства

Предыдущая | Следующая