ПРОЦЕСИ АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Мислення гіпотеза міркування пізнання
Аналіз-синтез як суть, як зміст і форма людського мислення, як прийоми і методи наукового мислення комплексно вивчається в множинному вимірі та багатьма науками. Аналіз і синтез (від грец. Analysis - розкладання, розчленування, synthesis - з'єднання) - дві універсальні, протилежно спрямовані операції мислення.
Є кілька смислів, у яких вживаються терміни "аналіз" і "синтез":
Аналіз і синтез, як характеристики будови докази в математиці; в цьому сенсі говорять про аналітичному і синтетичному методах;
Аналіз і синтез в сенсі кантівського розрізнення "аналітичних" і "синтетичних" суджень, яке фактично означає отліченіе способу отримання знань шляхом чисто логічної обробки даного досвіду ("аналітичне") від способу отримання знань шляхом звернення до змісту, шляхом залучення до вихідного знання яких - то інших даних досвіду ("синтетичне");
Найчастіше терміни "аналіз" і "синтез" вживаються стосовно до всього мислення в цілому, до дослідження взагалі.
Виходячи з цього аналіз - процедура уявного (іноді і реального) розчленування досліджуваного об'єкта на складові частини, розгляд усіх боків і способів функціонування властивості і вивчення їх. Розчленування має на меті перехід від вивчення цілого до вивчення його частин і здійснюється шляхом абстрагування від зв'язку частин один з одним.
Синтез - це процедура з'єднання отриманих в результаті аналізу частин об'єктів, їх сторін або властивостей в єдине ціле, розгляд способу зв'язків та відносин частин, без чого неможливо справді наукове пізнання цього предмета.
Аналіз і синтез використовуються як в розумовій, так і в практичній, зокрема експериментальної, діяльності. У різних науках використовуються специфічні способи аналізу та синтезу і в кожній області є спеціальні методи.
У загальному сенсі мислення в цілому є "аналіз-синтез", розчленування предметів свідомості та їх об'єднання. Він зароджується вже на щаблі чуттєвого пізнання, коли ми розкладаємо явища на окремі сторони і властивості, виділяючи їх форму, колір, величину, складові елементи і т. д. Пізнаючи предмети, ми проводимо аналіз. Виділені частини можуть стати предметом самостійного, більш глибокого вивчення, між ними можуть бути встановлені певні взаємовідносини і залежності. Будь-яке мислення є встановлення якихось відносин між зафіксованими в думці предметами або їх сторонами, тобто синтез. Подальший синтез відновлює цілісність об'єкта, однак після його аналітичного дослідження ми більш глибоко усвідомлюємо структуру цієї цілісності. Співвідношення синтезу і аналізу є певний процес. В основі його лежить зв'язок абстракцій, в яких здійснюється мислення.
Діалектичне мислення передбачає єдність, поєднання аналізу та синтезу в ході дослідження предмета. Гегель, що йшов з активності мислення та ставив проблему аналізу та синтезу як проблему логічного мислення, у своїх працях обгрунтував єдність аналізу і синтезу, їх діалектику, показав співвідносності категорій частини і цілого і суперечливість процесу відображення предмета як частини і цілого.
Побудова теорії про якусь предметної області передбачає наявність і аналітичного та синтетичного знання про кожен предмет цієї області, об'єктивно складається з частин: особливого знання про окремі предмети зв'язку та знання про властивості зв'язку предметів, що містить в собі результат переробки воєдино окремих знань.
У повсякденному житті виділяючи якусь певну думку з густого туману нашарувань зорових образів, звуків, ароматів і смаків - з усього того, що складає наше життя, ми зазвичай використовуємо два якості розуму: здатність до аналізу і здатність до синтезу.
Аналізуючи, ми поділяємо великі ідеї на більш дрібні. Синтезуючи, ми комбінуємо деяку кількість інформації на підставі певного принципу. Усвідомлюючи складність величезної кількості одержуваної нами інформації, ми намагаємося сортувати наші думки за певними категоріями. Ми розставляємо уявні дужки в матеріалі накопиченого нами життєвого досвіду.
У багатьох професіях, щоб стати майстром своєї справи, потрібно оволодіти мистецтвом класифікації, сприйнявши окремі деталі, класифікувавши їх у своїй свідомості на підставі певних критеріїв, інтегрувати цю інформацію і сформулювати думки, що стосуються об'єкта в цілому.
Процедури аналізу і синтезу є необхідним елементом будь-якого наукового пізнання. Аналіз є звичайно його першою стадією, коли дослідник переходить від нерозчленованого опису досліджуваного об'єкта до виявлення його будови, складу, а також його властивостей і ознак.
У процесі наукового пізнання синтез, як правило, слідує за аналізом. Синтез виступає не як метод конструювання цілого, а як метод подання цілого у формі єдності знань, отриманих за допомогою аналізу. У синтезі відбувається не просто об'єднання, а узагальнення аналітично виділених і вивчених особливостей об'єкта. Положення, одержувані в результаті синтезу, включаються в теорію об'єкта, яка, збагачуючись і уточнюючи, визначає шляхи нового наукового пошуку.
Ці знання використовуються в теорії різним і відносно самостійним чином. Розглянемо деякі приклади використання аналізу і синтезу в науковому пізнанні.
У хімії при розгляді ряду сполук, у свою чергу реагують між собою, на місце знання про властивості сполуки як цілого доводиться ставити знання про його окремих частинах, оскільки важливі їх кількісні характеристики. В інших науках, як правило, знання використовується нерасчлененно, як синтетичне.
У механіці в залежності від потреб побудови теорії, або в умовах вирішення більш складних завдань, використовуються або знання про складові силах або знання про результуючої (наприклад, складання і розкладання сил за правилом паралелограма). Побудова теорії або загальний хід дослідження можуть бути тут охарактеризовані з точки зору логічних умов можливості заміни одного знання, низкою інших або ряду знань одним при наявності в предметній області координації різних предметів (фіксованих відповідно в особливих знаннях) і проявів результатів цієї координації у властивостях цілого. Синтетичне знання ніколи не є простою механічною сумою знань про частини; воно являє собою нове знання (наприклад, у застосуванні до кількох силам доводиться будувати правило паралелограма і результуюча не дорівнює простій сумі сил).
Структурно єдність аналізу і синтезу означає як взаємозалежність знань (аналітичного і синтетичного) або завдань дослідження, так і характеристику способу здійснення кожної з них окремо. Вже елементарний процес відображення найпростішої координації та її різних елементів є одночасно і аналіз і синтез в сенсі отримання аналітичного знання за допомогою синтезу та синтетичного знання за допомогою аналізу.
У науковому пізнанні дедуктивний метод є окремим випадком аналізу, а індуктивний метод окремим випадком синтезу. Аналіз і синтез використовуються як прийоми мислення, а індукція і дедукція як методи.
Похожие статьи
-
ВСТУП - Аналіз і синтез, індукція і дедукція
Методи наукового пізнання, невіддільні один від одного і знаходяться в тісній єдності і взаємозв'язку, можна умовно розділити на дві групи: загальні та...
-
8. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ - Сучасна філософія як наука
Проблема пізнання у філософії Структура знання. Чуттєвий і раціональний рівні пізнання Проблема творчості Вчення про істину. Практика як критерій істини,...
-
АНАЛИЗ И СИНТЕЗ - Общенаучные методы исследования
Под Анализом понимают разделение объекта (мысленно или реально) на составные части с целью их отдельного изучения. В качестве таких частей могут быть...
-
Анализ и синтез - Теоретические методы исследования, их характеристика
Анализ (от греч. analysis --разложение, расчленение) -- в научном исследовании процедура мысленного разделения объекта (явления, процесса), свойства...
-
Логические методы познания, Анализ и синтез - Методология научного познания
К логическим методам познания относятся: анализ, синтез, индукция, дедукция, сравнение, аналогия, абстра-гирование, обобщение, конкретизация,...
-
Анализ как метод научного познания Анализ - логический прием, метод исследования, состоящий в том, что изучаемый объект мысленно (или практически )...
-
Во-первых, на единстве процессов анализа и синтеза основан процесс образования понятий. Во-вторых, в теоретическом научном знании синтез выступает в...
-
В психологии выделяют следующие операции мышления: анализ, синтез, обобщение, сравнение, классификацию (систематизацию), абстрагирование, конкретизацию....
-
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки, і, зокрема, проти схоластизованої силогістики, був...
-
Теоретико-методологічні засади та історичні спроби аналізу цивілізацій: від Платона до Маркса
Теоретико-методологічні засади та історичні спроби аналізу цивілізацій: від Платона до Маркса Сучасні глобалізаційні процеси потребують поглибленого...
-
Рассматривая причины возникновения и факторы развития системных представлений и соответствующих методов и теорий, мы должны отметить особенности...
-
Духовність особистості: соціально-філософський аналіз
Духовність особистості: соціально філософський аналіз З часів незалежності у нашій країні стали говорити про духовну кризу, яка пов'язана з втратою віри...
-
Синергетичний дискурс підприємницької діяльності як предмет теоретичного аналізу
Метою даної статті є обгрунтування сенсу концепту "синергетичний дискурс сучасної підприємницької діяльності" як предмету соціальнофілософського аналізу....
-
Антропологічні аспекти сучасної епістемології
Антропологічні аспекти сучасної епістемології Проблеми теорії пізнання відіграють важливу роль у сучасній філософії [1]. Гносеологічні дослідження...
-
Наукова картина світу як предмет філософського дискурсу
Наукова картина світу як предмет філософського дискурсу Наука як суспільне явище є не тільки теоретичним відображенням світу, а й і його творчою...
-
У чому ж абсолютність істини і в чому її відносність? - Абсолютна та відносна істина
Поняття абсолютної істини не однозначне. В одному зі своїх значень -- це "вічна" істина, тобто така, що не може бути спростованою чи запереченою в...
-
Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи,...
-
Философия синтеза схем технических систем
Введение В основе научно-технического прогресса лежит изобретательство. Именно оно определяет его сущность. Вопросы соотношения науки и изобретательства,...
-
Кризис техногенной цивилизации и проблема исторического синтеза - Общество в историческом развитии
О. Шпенглер был первым, кто обратил внимание на симптомы кризиса европейской цивилизации и сделал соответствующие выводы относительно ее перспектив....
-
Этапы поиска необходимых материалов для исследовательской работы: Гречихин А. А. Библиографическая эвристика. - Электронный ресурс: http://www. hi-edu....
-
Струве П. Б. Причинность и своеобразие обмена и проблема "равновесия" // Экономический вестник. Под ред. С. Н.Прокоповича. Кн. ІІІ (1). -- Берлин, 1924....
-
В средневековой философии проводится различение бытия, или существования (экзистенции), и сущности (эссенции). У всех средневековых философов познание...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
ВСТУП - "Кінець історії" у концепції Ф. Фукуями та його критика
Метою цього дослідження є детальний розгляд концепцій, складових концепту "кінця історії", розгляд його еволюції. У курсовій роботі аналізуються...
-
"Довіра" і "недовіра" до суб'єкта пізнання в логіці скептицизму
У процесі пізнавальної діяльності важливе місце займає проблема "довіри" до суб'єкта, який прагне досягнути істину. Традиційно довіра окремому суб'єкту...
-
"Тіло" в просторі пам'яті В умовах кризи новочасних епістемологічних засад раціональні засоби дослідження минулого (документи, матеріальні артефакти...
-
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля Самардак Д. В. Статус класичної форми здійснення філософії започаткована Кантом...
-
Друга наукова революція, Третя наукова революція - Етапи наукових досліджень
Друга наукова революція (кінець XIX-початок XX ст.) спричинила появу нової, неoкласичної науки, якій належать відкриття електрона, радіо, перетворення...
-
Етична концепція І. Канта Вивчення етики Канта продовжує розвиватися з 20-х рр. Існує багато різноманітних оцінок етики Канта. З точки зору метафізики,...
-
Каковы основные особенности социального познания в целом, его наиболее важные специфические характеристики? Специфика объекта и предмета...
-
Рубіж 40-50-х років в світовій етнології позначився появою нових наукових шкіл в США та Європі, серед яких вагоме місце цайняв культурний релятивізм....
-
Философские и общенаучные методы научного исследования - Методология, принципы и методы исследования
Среди всеобщих (философских) методов наиболее известными являются диалектический и метафизический. Общелогическими методами являются анализ, синтез,...
-
Понятие метода - Методология теоретических исследований
Метод (греч. Metohodos - буквально "путь к чему-либо") - в самом общем значении - способ движения к цели, определенным образом, упорядоченная...
-
Заключение - Основные вопросы философии
Непосредственное переживание, оценка и мышление -- таковы три элемента (современного) целостного философского познания. Объект познания дан нам сквозь...
-
Логический и исторический метод построения теории - Философия и методология науки
Восхождение от абстрактного к конкретному как метод теоретического освоения предмета содержит историческое в качестве подчиненного, но существенного...
-
Проблема людини і моралі у філософії І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Вчення про людину Кант виклав в книзі "Антропологія з прагматичної точки зору". Головна її частина підрозділяється на три розділи відповідно до трьох...
-
АБСОЛЮТНА ТА ВІДНОСНА ІСТИНА - Абсолютна та відносна істина
Пряма й безпосередня мета пізнання -- осягнення істини. Проблема істини -- одна з найголовніших у філософії, центральне питання гносеології, предмет...
-
15. УМОВИВОДИ - Сучасна філософія як наука
1. Умовивід, його структура, види 2. Безпосередні умовиводи 3. Категоричні силогізми 4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми 5. Умовні й...
-
Формы и методы философии - Историческое развитие философии, ее предмет и методы познания
Прежде всего, необходимо четко определиться с содержанием понятий "форма" и "метод". "Философский энциклопедический словарь" предлагает им такое...
-
Конфуціанство Вчитель Кун (Кун Фу-Цзи) народився у місті Цзоун царства Лу. 26-тилітнім посів посаду дрібного чиновника, у 30-ть -- відкрив приватну...
ПРОЦЕСИ АНАЛІЗУ І СИНТЕЗУ - Аналіз і синтез, індукція і дедукція