Категоричний імператив І. Канта, Етична концепція І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Етична концепція І. Канта
Вивчення етики Канта продовжує розвиватися з 20-х рр. Існує багато різноманітних оцінок етики Канта. З точки зору метафізики, найбільш цінними є ідеї Канта про свободу і про автономію етики.
Сучасні дослідження кантівської етики є спробою дати нові засоби її переосмислення і нові підходи реконструкції критичної етики. Критична етика Канта своїм вхідним пунктом має усвідомлення практики, в якій втілюється розумна поведінка людини. Подібно тому як теоретична філософія з'ясовує питання про можливість істини і наукового знання, вся практична філософія присвячена людській практиці, причому розгляд співвідношення дійсної свободи і морального закону є однією з істотних проблем осмислення кантівської практичної філософії. По Канту, єдність критичної філософії з кантівською філософією моралі слід шукати в фундаментальному положенні людини в світі і в розумінні єдності. Справді, моральна поведінка вимагає не тільки усвідомлення повинності, але й практичного виконання боргу.
Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією, генеза його етичних ідей, становлення його думки в рамках вчення про свободу і етиці, повинність (центральна категорія його моралі) - ці проблеми знаходяться в центрі уваги при вивченні його етичної концепції.
Знаходячись під впливом раціоналізму Г. Лейбніца, Кант намагався споглядальне проникнути в таємниці природи. Мислитель обгрунтував теорію про походження Сонячної системи з космічного пилу. Йому належить пріоритет в поясненні залежності припливів і відпливів за положенням Місяця. Завдяки цьому вперше було поставлене під сумнів уявлення про те, що природа не має ніякої історії в часі. В докритичний період І. Кант був на позиціях деїзму. Матерія, на його думку, рухається за вічними законами, які створені Богом [9].
Знайомство з філософією агностика Д. Юма похитнуло впевненість Канта в можливості одного розуму пізнати природу. Філософ намагався поєднати апріоризм Г. Лейбніца і агностичний емпіризм Д. Юма. Він дійшов до висновку: перед тим, як вивчати природу, необхідно дослідити власні пізнавальні здібності. До цих пір, стверджував І. Кант, намагалися узгодити наші знання з природою, але внаслідок так і не спромоглись зрозуміти сутність загальних суджень. Тому треба спробувати узгодати природу з нашими знаннями. Кант відштовхувався від суб'єкту, структури його розуму і намагався зрозуміти природу (об'єкт). Цей шлях він звав коперніканським переворотом в філософії [11].
Теорії пізнання присвячена найбільш відома праця мислителя - "Критика чистого розуму" (1781 р.). Досягненням Канта є те, що йому вдалось вийти за межі суб'єкта, окремого індивіда з психологічними особливостями і дослідити знання таким, яким воно склалось в наукових системах. Основні питання, що розглянуті Кантом в "Критиці чистого розуму", так і формулюються як можливі: математика, природознавство, метафізика, що набула статусу науки. Що надає загального та необхідного характеру їх положенням? Разом з раціоналістами Кант визнавав, що в досліді нам не дається знання загальності та необхідності. Так, загальне судження "всі явища мають причину" принципово не може бути перевірено на досвіді, ми ніколи не зможемо дослідити всі явища. Звідки ж переконаність в істинності? Де джерело загальності? На думку Канта, загальність нашому знанню надають апріорні форми чуттєвості (простір і час), і розуму (причина, субстанція і т. п.) [10].
Простір, час, причинність та інші категорії він вважав суб'єктивними формами, які привносяться в природу розумом, а наше знання виникає з досвіду, хоч існують "речі в собі", які не залежать від нашої свідомості. Ці речі викликають у нас почуття, що через категорії стають науковим знанням. Таким чином, знання є наслідком взаємодії апріорних форм та матеріалу відчуттів.
Подолавши протилежність емпіризму і раціоналізму, Кант зробив висновок, що пусті форми та ідеї, які не базуються на дослідних даних, не можуть претендувати на звання науки. Метафізика, що виходить з чистих ідей, призводить до суперечливих висновків: з однаковим успіхом можна довести, що світ конечний і безконечний; що людина вільна і строго детермінована в своїх вчинках. Тому метафізика, як наука про світ, - неможливі. Вона можлива лише як "критика розуму", т. т., гносеологія. Кант, за суттю, вперше в історії філософії дослідив роль категорій в процесі духовного освоєння людиною оточуючого світу. І хоча філософ надавав їм апріорного характеру, аналіз активної синтетичної функції категорій в пізнанні заслуговує на увагу [10].
Свою філософську систему Кант визначив трансцендентальним ідеалізмом (лат. той, хто виходить за межі, непізнаними). Концепція трансцендентальної свідомості виводила за межі суб'єкта, як окремого індивіда. Кант підкреслював, що дійсним суб'єктом пізнання є не індивідуальне "емпіричне я", а суб'єкт взагалі, трансцендентальний суб'єкт, що знаходиться в основі індивідуального "я". Канту не вдалось подолати до кінця психологізму, досліджуючи свідомість окремого індивіда, а не свідомість як культурно-історичне явище. Звідси його апріоризм. Філософ виголосив "речі в собі" непізнаними, але те, що не дано теоретичному розуму (т. т. пізнанню), підвладне практичному розуму (т. т. практиці), стверджував він в праці "Критика практичного розуму" (1788) [13].
Практичний розум має справу з реальними речами. Кант першим з мислителів нового часу поставив проблему співвідношення практики і пізнання. Незважаючи на те, що це співвідношення подано як співвідношення двох зовнішніх сторін, двох окремих суб'єктів пізнаючого і "воліючого" (від волі); Сама постановка проблеми була оригінальною і мала значення для всього розвитку німецької класичної філософії. Кант зазначав первинність практичного розуму по відношенню до теоретичного. Як ідеаліст, він схибив, звівши практику до практичного розуму, до моралі, до проблем свободи.
В етиці Кант запропонував ідею про категоричний імператив - головне правило поведінки. Категоричний імператив говорить: роби так, щоб правило твоєї поведінки могло стати правилом для всіх. Кант був формалістом в моралі. Він гостро протиставляв обов'язок і інтереси особистості, і лише вчинок, що витікає з обов'язку, мислитель вважав моральним. Якщо. ж до вчинку приєднується якийсь інтерес, то він вже Не є моральним. Оскільки ця категорія діє в сім'ї, в колективах, де відношення між людьми завжди пов'язані з якимось інтересом, то людина не може іменуватись моральною [17].
Філософія І. Канта суперечлива, її критикували з обох боків. Матеріалісти критикували Канта за агностицизм, за тезу про незнанність "речей в собі". Суб'єктивні ідеалісти за існування речей поза нашою свідомістю. До досягнень Канта в філософії відносять дослідження діалектики розуму. Він показав, що суперечності, в які впадає розум, намагаючись судити про світ - це не просто помилки. Вони коріняться в самих поняттях розуму, таких, як конечне і безконечне, свобода і необхідність. З антиномій розуму і розпочалось дослідження діалектики, яке було продовжене в філософії Г. Гегеля.
Похожие статьи
-
Вступ - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
В просторі етичного знання особлива роль належить історії етики. Будь-яка сучасна теорія моралі так чи інакше вбирає в себе світовий досвід етичних...
-
Передумови формування світогляду філософа - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі
Імануіла Канта прийнято називати "засновником класичної німецкої філософії". Дійсно, майже всі види класичного та сучасного філософствовання так або...
-
"АПРІОРИЗМ" КАНТА ТА "ІСТОРИЗМ" ГЕГЕЛЯ ЯК ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ Проблеми етики та філософії релігії посідають...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта
Концепція свободи індивіда у творчості Іммануїла Канта Подковенко Т. О. Стаття присвячена дослідженню філософсько-правових поглядів І. Канта щодо...
-
Проблема объективности познания - Сущность теории познания И. Канта
Кант философский трансцендентальный В самой общей форме кантовское понимание процесса познания можно представить себе следующим образом. Нечто...
-
Специфіка морального конфлікту в політичній діяльності. Проблема "брудних рук"
Розглядаючи політичну діяльність як об'єкт етичного аналізу, ми зіштовхуємось з великою кількістю протиріч та білих плям як в теорії так і на практиці....
-
Екоурбанізм: проблема визначення поняття - Екоурбанізм в контексті перспектив постмодерної культури
Теоретичні дослідження екоурбанізму почалися у другій половині ХХ століття та пов'язані з іменами працівників Чикагського університет, - Роберта Парка,...
-
Філософські джерела формування російської національної ідеї: Ф. Шелінг
Філософські джерела формування російської національної ідеї: Ф. Шелінг Загальновідомо, що філософія є тою цариною людського існування, що уособлює...
-
Філософські погляди мислителів епохи просвітництва - Погляди філософів
До найважливіших характеристик філософії Просвітництва належить раціоналізм. Уже в XVII ст. домінуючою була теза про "розумність" світу. У вченні Декарта...
-
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля Самардак Д. В. Статус класичної форми здійснення філософії започаткована Кантом...
-
Этические учения И. Канта - Жизнь и учение И. Канта
Именно интерес к этическим проблемам и трудности, встающие при их решении, в первую очередь побудили Канта взяться за написание "Критики чистого разума"....
-
Три вопроса Канта - Основоположник классической немецкой философии Иммануил Кант
Три основных вопроса философии: "что я могу знать?", "что я должен делать?", "на что я могу надеяться?" - могут, утверждает Кант, быть сведены к...
-
Теория познания И. Канта: основные понятия - Сущность и функции философии
Иммануил Кант (1724-1804) является родоначальником немецкой классической философии. Все его творчество делится на два периода:докритический, в котором он...
-
Заключение - Этическое учение И. Канта
Среди задатков человека Кант выделяет способность "общаться с себе подобными". Общение он сводит к отрицательной форме, к антагонизму между...
-
Одним из величайших умов человечества, основоположником классического немецкого идеализма, возродившим идеи диалектики, был И. Кант (1724-1804). Именно с...
-
В подпочве разных пониманий сути антропосоциогенеза таится вопрос о соотношении биологического и социального в человеке, или, говоря иначе, вопрос о...
-
5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ - Сучасна філософія як наука
Категорія буття: її зміст і специфіка Основні форми буття та їхній зміст Єдність матерії, руху, простору, часу Мета: визначити зміст категорії "буття",...
-
Введение - Жизнь и учение И. Канта
И. Канта абсолютное большинство просвещенных людей воспринимает, прежде всего, как основоположника немецкой классической философии, как создателя системы...
-
СОВРЕМЕННАЯ ТРАКТОВКА ПОНЯТИЯ ТЕХНИКА - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
Основные характеристики техники, выделенные в различных исследованиях и специфицирующие культурно-исторический подход, представленный в проблемном поле...
-
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі
Проблема віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі Вітчизняний філософській культура любомудр Розгляд проблеми віри та...
-
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу
Армія та суспільство: проблема осмислення взаємодії в філософії Давнього світу Сучасне суспільство перебуває на шляху трансформації від індустріальної...
-
Соціальний час як екзистенціальна проблема
Соціальний час як екзистенціальна проблема У творах лауреата Нобелівської премії з літератури Г. Грасса, який за даними журналу "Cicero" (April 2006)...
-
Феномен и ноумен, Природа и свобода - Этика Иммануила Канта
Таким образом, все то, что мы познаем категориально, т. е. то и только то, что существует во времени и пространстве, представляет собой мир явлений, мир...
-
Феномен моралі: витоки та історична генеза
Феномен моралі: витоки та історична генеза Як зазначають дослідники, щодо джерел розвитку моралі є сенс виділяти як відносно самостійні такі основні...
-
Чуттєвість людини як філософська проблема
Чуттєвість людини як філософська проблема Думки науковців з приводу людської чуттєвості завжди були неднорідними. Відмінність поглядів вилилася у тривале...
-
АНТИНОМИИ В УЧЕНИИ И. КАНТА - Эволюция философских взглядов
По Канту, идеям разума не соответствует действительность. Эти идеи присущи только чистому разуму. В тех случаях, когда чистый разум пытается подвести...
-
Учение о рассудке - Теория познания Канта
Вторая часть учения Канта о познавательных способностях человека - учение о рассудке. Рассудок - это способность мыслить предмет чувственного созерцания....
-
Мир и познание - Теория познания Канта
В своей теории познания И. Кант разрешает проблему: как, исходя из субъективности, из человеческого сознания, можно прийти к объективному знанию. Осознав...
-
Заключение - Пути решения проблемы зла и всемогущества
В заключении мы еще раз подведем итоги всего вышесказанного. Ставя свое целью изучение методов возможного решения проблемы зла и всемогущества, мы...
-
Фома Аквинский о зле и Боге - Пути решения проблемы зла и всемогущества
Вслед за Августином задается вопросом теодицеи и другой именитый христианский теолог и философ Фома Аквинский. И пусть между работами двух этих...
-
Обоснование Кантом всеобщности и необходимости научного знания - Сущность теории познания И. Канта
Проблемы познания, вставшие перед немецким философом, были порождены новыми подходами к изучению природы, характерными для...
-
Докритическая философия Канта - основные работы и идеи - Основные идеи философии Канта
Уже в своей первой книге -- "Мыслях об истинной оценке живых сил" (1749) Кант обнаружил стремление преодолевать крайности враждующих философских школ, а...
-
Формы рассудка. Выводы Канта о сознании - Иммануил Кант и его философские взгляды
Вторая часть учения Канта о познавательных способностях человека - учение о рассудке. Рассудок - это способность мыслить предмет чувственного созерцания....
-
"Критика чистого разума" - Иммануил Кант и его философские взгляды
"Критику чистого разума" Кант опубликовал в двух изданиях: первое появилось в 1781, второе - в 1787 г. "Критика чистого разума" принадлежит к числу...
-
Взгляды Канта на культуру - Жизнь и учение И. Канта
Если суммировать высказывания Канта о культуре и привести их в некую систему, то перед нами возникнет то, что с некоторой долей условности можно назвать...
-
Теория познания И. Канта - И. Кант и его учение
В своей теории познания И. Кант разрешает проблему: как, исходя из субъективности, из человеческого сознания, можно прийти к объективному знанию. Осознав...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності
Модерн та секуляризація: формування нової ідентичності Новий час та секуляризація постають не лише в якості дескриптивних термінів у рамках історичних та...
-
Одним із перших серед видатних учнів, послідовників та критиків І. Канта був, у буквальному розумінні "філософ від верстата", німецький мислитель і...
Категоричний імператив І. Канта, Етична концепція І. Канта - "Категоричний імператив" І. Канта і проблема моралі