Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток - Предмет і мова формальної логіки
Виникнення логіки належить до тих часів, які німецький вчений Карл Ясперс визначив як "вісьовий час". В цей період (VI - V ст. ст. до н. е.) одразу у кількох найміцніших центрах тодішньої цивілізації - Китаї, Ірані, Греції та Індії логіка (а саме формальна) формується і розвивається як окрема філософська дисципліна. Народження формальної логіки відбувається на досить зрілому етапі розвитку людства. Базуючись на філософії як формі раціонального теоретичного мислення, логіка побудована на розвинутому категоріальному апараті.
Подібно до філософії, логіка виникає тоді, коли суспільство досягає етапу розподілу праці і є здатним виділяти та забезпечувати людей, які безпосередньо не займалися постійною фізичною працею. Ця дисципліна формується у час радикальних змін базових устоїв культурного та розумового життя приблизно одночасно та Сході і на Заході, коли починає розмежовуватися сфера раціонального і чуттєвого, ідеального і матеріального, суб'єктивного і об'єктивного, реального і ірреального.
Логікою опікувалися представники різних філософських шкіл, які були зацікавлені у можливості розумового вдосконалення людства, теоретичного пізнання, проблем гносеології. Однак першими, хто підняв у Європі цю дисципліну на рівень мистецтва була філософська школа софістів. Для того, щоб зрозуміти значення цієї школи в розвитку логіки як науки, насамперед варто з'ясувати специфіку функціонування античного полісу і значення в ньому власне логіки.
Історичне полісне буття розмежовувало дві сфери суспільного розвитку: приватне і публічне життя. Приватне - сфера "ойкосу" - дому, господарства, економічної діяльності. Цією сферою займалися всі люди незалежно від того, чи були вони громадянами, чи ні. Відповідальними за цю сферу були жінки, раби та ілоти. Античні греки називали ойкос сферою несвободи, залежності, побутовості. Ця площина життя розцінювалася як важлива, але не головна для громадян міста - вона лише готувала людей до вищої площини буття - публічної сфери. Саме у другій здійснювалися найпотаємніші мрії людини, саме тут вона реалізовувала свої найкращі людські моральні та розумові здібності, стверджувала себе в площині дискусії серед рівних собі людей.
Важливо також і те, що в античності людина відчувала себе цілісним індивідом, здатним акумулювати весь історичний, розумовий та моральний потенціал людства. Поліс у свій час піднявся на найвищій щабель зрілості саме тому, що надав можливість різним суспільним групам усвідомити єдність біологічного та соціального, тілесного та духовного, раціонального та чуттєвого начала. Зараз ця традиція до гармонічного усвідомлення людиною самої себе втрачена - натомість розум і тіло, раціо і чуття усвідомлюються сучасною пересічною людиною, нажаль, як правило, відокремлено і антагоністично.
Ми також мусимо усвідомлювати, що антична демократія сильно відрізнялася від сучасного її розуміння. Антична демократія - демократія вільних людей, громадян міста, які мали відповідний політичний статус і право власності на землю, яке підкріпляло їх політичну вагу. Саме вони займалися духовною, інтелектуальною, науковою, політичною діяльністю. Тому вони з часом виробили певні еталони, моделі мислення, суспільного функціонування, які повинна постійно втілювати вільна людина. Дуже високий авторитет мали: риторика, діалектика, логіка, які формували здатність до розвиненого та дисциплінованого аналітичного розумового творчого мислення і здатність до високої мовної культури. Мистецтво вірного мислення і високого володіння словом цінувалося понад усе, адже саме у сфері словесної, мовної культури антична людина реалізувала ідеали свободи, цінності істини, добра, краси, справедливості.
Слід також відзначити, що наукові школи логіків не могли виникнути на порожньому місті або за умов суспільної цензури - антична демократія надавала багато можливостей для реалізації різноманітних наукових ідей.
Школа софістів була першою, яка захопилася втіленням можливостей реалізувати ідеї логіки як науки. Ці філософи були першими, хто диференціював сферу природи і суспільства - "ф'юзіс" і "номос", визначили загальне поле логічного мислення. Вони також були першими адвокатами, які використовували логіку на практиці. Згодом їх ідеї були інтеріоризовані іншими мислителями і творчо вдосконалені Аристотелем. Саме Стагирит визначив поняття формальної логіки, її структуру, базові закони, подальший вектор розвитку, який визначає долю і місце цієї науки дотепер. Попри те, що після смерті мислителя минуло багато сторіч, формальна логіка зберігає основні його ідеї.
Аристотель виводив логіку від грецького "логос" - слово, поняття, розмірковування, розум і визначав Формальну логіку як науку про закони і форми вірного мислення. Головний принцип логіки з тих пір стверджує, що правильність розмірковування визначається тільки його логічною формою або структурою і не залежить від конкретного змісту суджень. Логічна форма - це спосіб зв'язку змістовних суджень. Найкраще ця думка ілюструється у такому прикладі - розглянемо різні за своїм конкретним змістом судження:
"Всі природні квіти - рослини" та "Всі річки впадають у море".
Неважко побачити, що судження ці різні за змістом, але одне (перше) істинне, а друге - ні. Проте їх об'єднує те, що вони побудовані за логічною формою: "Всі S є (суть) P" (всі предмети даного роду мають певну ознаку). Судження можуть мати, наприклад, ще й таку логічну форму: "Якщо А, то Б" - "Якщо історія - наука, то вона має свої закони".
Згодом читач зможе більш детально ознайомитися з структурою логічної форми, способом зв'язку частин, їх конкретного змісту.
Похожие статьи
-
Вступ до дисципліни "Логіка" - Предмет і мова формальної логіки
Термін "логіка" сьогодні загалом застосовується у трьох головних значеннях. По-перше, ним позначають будь-яку необхідну закономірність у взаємозв'язку...
-
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із...
-
Синергетичний дискурс підприємницької діяльності як предмет теоретичного аналізу
Метою даної статті є обгрунтування сенсу концепту "синергетичний дискурс сучасної підприємницької діяльності" як предмету соціальнофілософського аналізу....
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ - Становлення і розвиток некласичних типів філософії
У першій половині ХІХст. експериментально-математичне природознавство, що виникло в XVIIст., досягло величезних успіхів, підсилилася його роль у розвитку...
-
Філософія, її предмет, функції і місце в сучасній культурі
ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ, ФУНКЦІЇ І МІСЦЕ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ Питання про предмет філософії викликає великі труднощі не тільки у тих, хто починає...
-
Общественное бытие: понятие и структура - Философия, ее предмет и место в системе культуры
Общество имеет свой собственный способ существования, что предполагает соответствующие условия, при которых абстрактная теоретическая возможность...
-
Философское развитие Канта делится на два периода. В первый период (до начала 70-х гг.) Кант пытается решать философские проблемы -- вопросы о бытии,...
-
Предмет философии и особенности философского знания - Философия как наука
Предметом философии является всеобщее в системе "Человек-Мир": предельные начала, принципы и связи, свойства и законы всего сущего. По определению...
-
Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи,...
-
Формування релігійних і філософських уявлень Релігія, як і філософія, є світоглядом, правда, специфічним і одночасно включає в себе певну поведінку і...
-
Прогнози для XX ст. з точки зору філософії освіти: соціологічні та освітні передбачення
Прогнози для XX ст. з точки зору філософії освіти: соціологічні та освітні передбачення Безперервне оцінювання сучасності й прогнозування майбутнього...
-
Структура культури - Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
Загальноприйнятим є розмежування культури На Матеріальну Та Духовну. Кожна з них, взята окремо, виражає поняття культури у більш вузькому значенні слова...
-
Предмет и функции философии - Философия, круг ее проблем и роль в обществе
Первой исторической формой философского мышления была натурфилософия, то есть философское учение о природе, философия природы. Она представляла собой...
-
Розвиток сенсуалістичної філософії, Джон Локк - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Джон Локк Джон Локк (1632-1704) відомий як творець класичного сенсуалізму, творець трактату "Досвід про людський розум" (1690). За своєю сутністю...
-
Теория познания (гносеология) - это раздел философии, в котором изучаются такие проблемы как природа познания, его возможности и границы, отношение...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Предмет и структура философского знания - Основы философии
Философия возникает в период формирования классового общества, она приходит на смену мифологическому сознанию, присущему первобытному обществу. Мифология...
-
ФИЛОСОФИЯ В СИСТЕМЕ КУЛЬТУРЫ. ПРЕДМЕТ И ФУНКЦИИ ФИЛОСОФИИ - Основы философии
Слово "культура" восходит к латинскому "culture", что означает возделывание, обработку почвы; первоначально оно использовалось в наиболее древних...
-
Философия и наука - Историческое развитие философии, ее предмет и методы познания
Является ли философия одной из наук? На первый взгляд, ответ кажется однозначно положительным, ведь занимаются философией высокообразованные люди,...
-
Виды (формы) общественного сознания - Философия, ее предмет и место в системе культуры
Общественное сознание - осознание обществом самого себя, своего общественного бытия и окружаюещей действительности. Порождается общественным бытием, но...
-
Поняття про культуру. Історичні моделі культури Поняття "культура" у своєму сучасному значенні увійшло до вжитку європейської гуманітарної думки...
-
Релігійно-світоглядні передумови виникнення європейських націй
В умовах сьогодення, коли глобалізаційні процеси породжують спротив національних еліт, людство знову повертається до класичного національного питання....
-
Вплив математики і механіки на розвиток філософії
У статті автор встановлює взаємозв'язок математики і механіки від їх зародження до створення фундаментальних теорій, акцентуючи ті моменти, які визначним...
-
Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI - XVII ст.) - Вітчизняна філософія
На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середньою Віслою, півночі -- Прип'яттю, північному сході та сході включала пониззя Березини...
-
Специфика социогуманитарного познания - Предмет Философии
Естественники (математики, физики) не признают гуманитарные дисциплины за науку. Принципы естественников: 1. Объекты исследования существуют реально...
-
Наукова картина світу як предмет філософського дискурсу
Наукова картина світу як предмет філософського дискурсу Наука як суспільне явище є не тільки теоретичним відображенням світу, а й і його творчою...
-
Рассмотрение философии как культурно-исторического явления позволяет охватить весь динамический комплекс ее проблем, взаимосвязей, функций. Общественная...
-
Научные, философские и религиозные картины мира - Предмет Философии
Научная картина мира -- целостная система представлений об общих свойствах и закономерностях действительности, построенная в результате обобщения и...
-
ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ ФИЛОСОФИИ ТЕХНИКИ - Философия науки: сущность, проблемы, концепции
Техника, наряду с искусством и наукой, является одной из форм задействования человеком внешней природы в процессы деятельности. Это задействование...
-
Предмет и объект философии - Философия
Философия - это форма мировоззрения, форма общественного сознания; наука о всеобщих законах развития природы, общества и мышления, учебная дисциплина....
-
Філософія роттердамський лейбніц тотожність Зародження гуманізму у країнах Північного Відродження. Початком виникнення гуманістичного руху на північ від...
-
Предметно-практичні засади виникнення свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Друге питання, студентам необхідно зрозуміти, що феномен свідомості безпосередньо пов'язаний з такою властивістю матерії як Відображення. Але...
-
СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ - Людина як предмет філософського аналізу
Питання про природу людини - також один з центральних у філософській антропології - це питання про його емпіричну (природному) відмінність від усіх інших...
-
Проблема походження свідомості. Свідомість і мова - Основи філософії
Свідомість - це властива людині вища психічна здатність до ідеального відображення світу у певних образах та логічних знань, які слугують орієнтацією...
-
Народився Гегель у Штутгарті, в сім'ї заможного урядовця (чиновника). Гімназія, теологічний інститут з курсу теології, глибока самоосвіта, в ході якої...
-
Космологія тотожності у філософії стоїків
Космологія тотожності у філософії стоїків Еллінізм тотожність космологічна парадигма стоїки Дослідження еліністичної філософії становить особливий...
-
Мілетська школа - Філософія Стародавнього світу
Історія давньогрецької філософи бере свій початок з Мілетської школи, яка отримала свою назву від міста Мілета в Іонії (зах. побережжя Малої Азії), що в...
-
Висновок - Основні закони логіки
Основні закони логіки називають основними на тій підставі, що вони виражають такі корінні риси логічно правильного мислення, як визначеність,...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання - це...
Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток - Предмет і мова формальної логіки