Лютий - Проблеми екології в Миколаївській області

Стан забруднення атмосферного повітря м. Миколаєва у лютому характеризувався наступними даними:

    1. Концентрації пилу по пунктам спостережень в середньому дорівнювали 0,03 - 0,18 мг/м3 (0,2 - 1,2 ГДК с. д). Максимальна концентрація, яка досягла 0,5 мг/м3 (1,0 ГДК м. р.), спостерігалась в районах міжміського автовокзалу та Обласного палацу культури. 2. Рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки не змінився відносно січня. Його середньомісячні концентрації по місту дорівнювали 0,004 мг/м3 (0,08 ГДК с. д.). Перевищень ГДК максимально разової не виявлено. 3. Оксид вуглецю спостерігався по місту у концентраціях 0,7 - 1,3 мг/м3 (0,2 - 0,4 ГДК с. д.). Найбільший його вміст, який складав 4,0 мг/м3 (0,8 ГДК м. р.), був зафіксований в районі Промзони 4 лютого о 19 годині при слабкому південно-східному вітрі. 4. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту у лютому перевищували ГДК с. д. в 1,5 - 1,75 рази (0,06 - 0,07 мг/м3) по всім пунктам спостережень. Лише в районі вул. Обсерваторна, 1 середня за місяць концентрація склала 0,5 ГДК с. д. (0,02 мг/м3). Максимальна концентрація, яка дорівнювала 0,18 мг/м3 (0,9 ГДК м. р.), відмічена в районі обласного Палацу культури 27 лютого о 19 годині за умов штильової погоди. 5. Концентрація оксиду азоту незначно збільшились і складали 0,02 мг/м3 (0,33 ГДК с. д), а максимальні залишились на тому ж рівні - 0,02 мг/м3 (0,05 ГДК м. р.). 6. Фтористий водень, як по середнім, так і по максимальним концентраціям не перевищував ГДК. Середньомісячна концентрація по місту склала 0,003 (0,6 ГДК с. д.), а максимальна - 0,009 (0,5 ГДК м. р.). 7. Вміст формальдегіду в середньому по місту склав 0,005 - 0,010 мг/м3 (1,7 - 3,3 ГДК с. д.). Перевищень ГДК максимально разової у лютому не спостерігалось. 8. Радіаційний фон

Дані про радіаційний фон в 2015 році по м. Миколаєву та Миколаївській області представлені в таблиці:

Назва календарного місяця

Радіаційний фон по м. Миколаєву, мр/год

Радіаційний фон по Миколаївській області, мр/год

Січень

0,011 - 0,014

0,009 - 0,016

Лютий

0,010 - 0,014

0,009 - 0,016

Забруднення атмосферний повітря середовище

Радіаційний фон - це випромінювання радіоактивного походження, яке присутнє на Землі від техногенних та природних джерел. Слід зазначити, що на людину воно впливає постійно. Неможливо повністю уникнути радіоактивного випромінювання. На Землі життя виникла і розвивається при постійному опроміненні. Радіаційний фон складається з таких компонентів: випромінювання від техногенних радіонуклідів, тобто від штучних; випромінювання від радіонуклідів, які знаходяться в повітрі, земній корі та інших об'єктах зовнішнього середовища; космічне.

Опромінення буває внутрішнім і зовнішнім. Останнє обумовлюється джерелами, які розташовуються поза тілом людини (наземні, а також космічні). Радіонукліди, які знаходяться безпосередньо в тілі людини, здійснюють внутрішнє опромінення. Радіаційний фон на місцевості вимірюється в потужності експозиційної дози.

За рахунок космічного випромінювання дозу в тридцять п'ять мбер на рік отримує більшість населення нашої планети. Приблизно такий же обсяг людина має від джерел природного походження, які є зовнішніми. Від них доза внутрішнього опромінення дорівнює близько ста тридцяти п'яти мбер на рік в середньому. Тому сумарний обсяг внутрішнього та зовнішнього опромінення людини, яка походить від природних джерел, дорівнює, в середньому, близько двохсот мбер за дванадцять місяців.

Додаткові джерела радіації з'явилися в результаті впливу людини на середовище, яке його оточує, в тому числі і природні радіонукліди, які в чималій кількості витягуються з надр Землі разом із сировиною для будівельних матеріалів, мінеральними добривами, нафтою, газом і вугіллям і так далі.

Вимірювання радіаційного фону є дуже важливою і відповідальною процедурою. При цьому виявляються зони, які найбільш небезпечні для проживання. Радіаційна експертиза потрібна всім, хто піклується про своє здоров'я. При вимірі радіаційного фону проводять оцінку зовнішнього гамма-випромінювання на місцевості; радіаційний контроль харчової сировини і харчових продуктів; контроль у відібраних пробах промислових відходів; деревини, металу і виробів з нього, будматеріалів; контроль питної, промислової води.

Іонізуючим випромінюванням називають таке, яке побічно або прямо здатне викликати утворення негативно і позитивно заряджених іонів (іонізацію навколишнього середовища).

Протягом усього періоду існування планети Земля є іонізуюче випромінювання, яке розповсюджується в космічному просторі. Радіоактивні речовини, що знаходяться в Земній корі, а також космічні промені є носіями іонізуючих випромінювань природного походження.

Джерела іонізуючого випромінювання є приладами засобів зв'язку високої напруги, прискорювачами заряджених частинок, штучними радіоактивними ізотопами, ядерними реакторами, рентгенівськими установками і т. д. Іонізуючі випромінювання як штучні, так і природні, можуть бути корпускулярними і електромагнітними (квантовими або фотонними).

Всі вони мають високу енергію і можуть викликати зміни в біологічних структурах клітин, це може привести до їх загибелі.

Радіаційний фон точної оцінки небезпеки не має, тому що виражених зрушень, які піддаються об'єктивної реєстрації, маленькі дози іонізуючих випромінювань не викликають. Повністю вплив радіаційного фону на організм людини не з'ясовано. Абсолютно безпечною не можна вважати будь-який обсяг, у тому числі той, який утворюється за рахунок радіаційного фону. Проте практично не піддається виявленню і дуже малий ефект (ризик) при низьких дозах.

Похожие статьи




Лютий - Проблеми екології в Миколаївській області

Предыдущая | Следующая