Земельні ресурси - Екологічний стан Закарпатської області

Земельний фонд області за даними Головного управління Держкомзему у Закарпатській області станом на 1.01.2015 р. складає 1275,3 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 469,3 тис. га (36,8 %), з яких рілля складає 199,7 тис. га (15,66%), багаторічні насадження 26,9 тис. га (2,1 %), сіножаті та пасовища займають 224,3 тис. га (17,6 %). Ліси та інші лісовкриті площі складають 56,7 % території області (723,9 тис. га). Відкриті заболочені землі 0,8 тис. га (0,06 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покриттям 14,9 тис. га (1,2%).

Основна характеристика земельних ресурсів:

    1. Грунти Закарпатської області сформувались в умовах помірного клімату з достатнім зволоженням, тому переважають різновиди дерново-підзолистих грунтів на низині та бурі гірсько-лісові, лучно-лісові на гірській території. Формування грунтового покриву диференційовано у залежності від природних умов різних зон Закарпатської області. 2. Для всіх типів грунтів характерний несприятливий поживний, фізико - хімічний та водно-фізичний режими. Всім грунтам притаманне оглеєння, що негативно відбивається на поживному і водно-повітряному режимах та обмежує зростання родючості й окультурення грунтів. Більш родючіші грунти знаходяться у низинних частинах земель області по відношенню до рельєфу та заплавних землях гірських річок. 3. Сільськогосподарські угіддя області займають площу 451,3 тис. га (31,7%), в тому числі: рілля - 199,7 тис. га; сіножаті і пасовища - 224,8 тис. га; багаторічні насадження - 13,6 тис. га. В середньому на одного жителя припадає 0,37 га сільськогосподарських угідь та 0,16 га ріллі, що відповідно, в 3,5 та 2,5 рази менше ніж по Україні. 4. За результатами агрохімічного обстеження, проведеного протягом дев'ятого туру, в області нараховується 191,1 тис. га (71,4 %) кислих грунтів від загальної обстеженої площі - 267,71 тис. га. Значну частину площ (89,0 тис. га) займають землі з дуже сильно - та сильнокислою реакцією грунтового розчину. Середньозважений показник рНсол. у дев'ятому турі становить 5,04, що на межі між середньокислою і слабокислою реакцією грунтового розчину. 5. Збереження і нагромадження гумусу є основою підтримання родючості грунтів. Середньозважений показник якого в цілому по області становить 2,48 %. В області переважають грунти з низьким та середнім забезпеченням. Грунти з високим та дуже високим вмістом займають мізерні площі, а у Берегівському, Виноградівському, Хустському та Ужгородському районах вони зовсім відсутні. закарпатський забруднення відходи ресурс 6. Виходячи із отриманих результатів, щодо забезпеченості грунтів рухомими формами сполук легкогідролізованого азоту, виявилось, що він є найбільш дефіцитним елементом живлення рослин у грунтах Закарпаття. Забезпеченість сполуками азоту, які легкогідролізуються, у межах дуже низького забезпечення (86,46 мг/кг), що свідчить про всезростаючу нестачу цього елементу у грунтах області. 7. Середньозважений вміст рухомих фосфатів в цілому у грунтах Закарпаття на середньому рівні і становить 65,9 мг/кг грунту. Середній вміст рухомого фосфору зберігся у всіх низинних і передгірських районах. Низький його уміст зафіксований у гірських районах, в тому числі у Міжгірському районі - дуже низький (15,1мг/кг). 8. Калійний режим грунтів в цілому по області на середньому рівні. Середньозважений показник вмісту калію становить 98,2 мг/кг грунту. 9. Проведені дослідження свідчать, що грунти Закарпатської області добре забезпечені мікроелементами, які визначались протягом IX туру і не потребують додаткового внесення мікродобрив, а навпаки вимагають покращення кислотного середовища, щоб зменшити негативний вплив рухомих форм марганцю, міді, цинку і бору. 10. Аналіз отриманих результатів щодо родючості грунтів області показав, що грунти під ріллею мають найвищий еколого-агрохімічний бал (29 одиниць). Грунти під сіножатями і пасовищами менш родючі, їх еколого-агрохімічна оцінка складає 23 бали. Найнижчу родючість мають землі під багаторічними насадженнями, еколого-агрохімічна оцінка яких визначена на рівні 19 балів, що відповідає дуже низькій родючості. 11. Для запобігання деградації грунтів необхідно створити правильну структуру сільськогосподарських угідь, освоїти грунтозахисні сівозміни, дотримуватись науково-обгрунтованих технологій вирощування культур, впроваджувати перспективні технології з мінімальним обробітком грунту та використанням місцевих видів добрив. 12. Грунтово-кліматичні умови території області і результати екологічного обстеженя дають змогу створити екологічно-чисті зони для вирощування продукції рослинництва і тваринництва. Система організації виробництва екологічно чистої продукції сільського господарства повинна передбачати організацію ретельної охорони навколишнього середовища від техногенних забруднень; модернізацію технології виробництва і відмову від застосування екологічно шкідливих технологій, високотонажних грунтообробних машин; рекомендувати використання ефективних, екологічно безпечних засобів захисту урожаю.

Похожие статьи




Земельні ресурси - Екологічний стан Закарпатської області

Предыдущая | Следующая