Суб'єкти і інфраструктура страхового ринку - Розвиток страхового ринку України: проблеми і перспективи

Дослідження страхового ринку розпочнемо з розгляду його суб'єктів - учасників страхових стосунків. Очевидно, що окрім покупців страхових послуг, на страховому ринку діють також різні види продавців. Страхові організації, суспільства взаємного страхування, страхові брокери і страхові актуарії є суб'єктами страхової справи. Законом визначаються наступні учасники страхових стосунків:

    - страхувальники, застраховані особи, вигодоприобретатели; - страхові організації; - суспільства взаємного страхування; - страхові агенти; - страхові брокери; - страхові актуарії; - орган страхового нагляду; - об'єднання суб'єктів страхової справи, у тому числі саморегулируемые організації.

Страхувальник - ця юридична або дієздатна фізична особа, що уклала із страховиками договори страхування або що є страхувальником в силу закону.

Другий основний суб'єкт страхового ринку - страховик, юридична особа, відособлений господарюючий суб'єкт, який створений спеціально для здійснення страхування, сострахования, перестраховки, взаємного страхування і що отримало ліцензію. Страховики виконують наступніосновні функції:

    - здійснюють оцінку ризиків; - отримують страхові премії; - визначають розмір збитків або збитку; - формують страхові резерви; - інвестують активи; - роблять страхові виплати.

Виділяються наступні типии страховиків: страхові компанії (суспільства), перестраховочние компанії (суспільства), суспільства взаємного страхування.

Страхові компанії (організації) - комерційні організації, що спеціалізуються на здійсненні страхових операцій.

Перестраховочние компанії (суспільства) здійснюють діяльність, пов'язану тільки з перестраховкою, тобто захистом одним страховиком (перестрахувальником) майнових інтересів іншого страховика (перестрахувальника), пов'язаних з прийняттям останнім за договором страхування зобов'язань по страхових виплатах.

Перестраховочние компанії придбають і продають нестрахову послугу, а ризик, пов'язаний із здійсненням страхової послуги, забезпечуючи надійність і стійкість усієї страхової системи. Наприклад, страхова компанія "А" застрахувала великий ризик, який робить її портфель занадто ризикованим. В цьому випадку перестраховка є найкращим методом зниження цього ризику.

Класифікація страхових компаній за характерними ознаками приведена в таблиці 1.

Слід уточнити, що страхові компанії, так само як і перестраховочні, можуть здійснювати перестраховочні операції, як по прийому, так і попередачі ризику. В той же час, необхідно помітити, що страхова компанія для ведення операцій по прийому страхових внесків в перестраховку повинна мати відповідну ліцензію.

Таблиця 1. Класифікації страхових компаній [8]

Ознаки класифікації

Групи страхових компаній

Інституціональне ділення

Акціонерні; пайові; державні

Територіальне ділення

Місцеві; національні

Галузеве ділення

Здійснюючі страхові операції в області особистого страхування (накопичувальне страхуванняжиття і особисте ризикове страхування);

Здійснюючі страхові операції в області майнового страхування різних видів;

Здійснюючі страхові операції в області майнового страхування і особистого ризикового страхування

Видове ділення

Що здійснюють діяльність в області обов'язкового страхування;

Що здійснюють діяльність в області добровільного страхування

Крім того, законодавство накладає тут додаткові умови і обмеження: по-перше, не підлягає передачі вперестраховку ризик за договором страхування життя (накопичувальна частина);

По-друге, якщо компаніямає ліцензію по страхуванню життя, то вона не має права здійснювати прийом ризиків в перестраховку помайновому страхуванню.

У разі суспільства взаємного страхування, страховий фонд утворюється на основі централізації засобів учасниками пайового фонду, які одночасно виступають як страхувальниками, так і страховиками. Отже, учасникам суспільства взаємного страхування належать усі його активи.

Страхові посередники. Більшість страхових операцій у світі здійснюються через страхових посередників, середяких виділяються:

    - страхові брокери - страхові агенти.

Страхові агенти - держави, що постійно мешкають на території, і що здійснюють свою діяльність на підставі цивільно-правового договору фізичні особи або юридичні особи, які представляють страховика в стосунках із страхувальником і діють від імені страховика і за його дорученням відповідно до наданих повноважень.

Срахові брокери - держави, що постійно мешкають на території, і зареєстровані у встановленому законодавством порядку в якості індивідуальних підприємців фізичні особи або юридичні особи, які діютьв інтересах страхувальника (перестрахувальника) або страховика (перестрахувальника) і здійснюють діяльністьпо наданню послуг, пов'язаних з укладенням договорів страхування (перестраховки) між страховиком (перестрахувальником) і страхувальником (перестрахувальником), а також звиконанням вказаних договорів.

При наданні послуг, пов'язаних з укладенням вказаних договорів, страховий брокер не має права одночасно діяти в інтересах страхувальника і страховика.

Страхові брокери мають право здійснювати іншу, незаборонену законодавством діяльність, пов'язану із страхуванням, за винятком діяльності в якості страхового агента, страховика, перестрахувальника. Таким чином, страхові брокери не мають права здійснювати діяльність, не пов'язану із страхуванням.

Іншими учасниками страхових відносин є: застраховані особи, об'єднання страховиків, перестраховики, товариства взаємного страхування, органи державного нагляду за страховою діяльністю, професійні оцінювачі ризиків (андерайтери, сюрвеєри), професійні оцінювачі збитків (аварійні комісари, аджастери, диспашери).

Суб'єкти страхового ринку є самостійними у своїх рішеннях, між ними існує рівноправне партнерство, розвинена система горизонтальних і вертикальних зв'язків. На ринку забезпечується органічний зв'язок між цими суб'єктами шляхом спільного визнання потреби у страхових послугах, які пропонуються на ньому.

Відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001), страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей страхового законодавства, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. В окремих випадках страховиками визнаються державні організації, які створені та діють відповідно до чинного страхового законодавства, а також товариства взаємного страхування (ТВС).

Загальну структуру страхового ринку України можна зобразити таким чином (малюнок 1):

Діяльність страхових агентів і страхових брокерів понаданню послуг, пов'язаних з укладенням і виконанням договорів страхування (окрім договорів перестраховки) зіноземними страховими організаціями або іноземними страховими брокерами на території країни недопускається. Для укладення договорів перестраховки з іноземними страховими організаціями страховики мають право укладати договори з іноземними страховими брокерами.

У таблиці. 2 приведемо основні характеристики діяльності двох основних видів страхових посередників, таких як страховий агент і страховий брокер. Основні відмінності між ними спостерігаються в тому, від чого імені здійснюється діяльність, який тип винагороди, кількості страховиків-партнерів, необхідності в отриманні ліцензії і обмежень в діяльності.

Риски в сучасному господарському житті стають усе більш великими. У зв'язку з ціею обставиною, виникає обов'язок в об'єднанні зусиль страховиків по обслуговуванню таких ризиків (космічні об'єкти, великі судна, військова техніка та ін.).

Таблиця 2. Основні характеристики страхових посередників [8]

Характеристики

Страховий агент

Страховий брокер

Від чийого імені здійснює діяльність

Від імені страховика і за його дорученням

Відсвого імені і по поручению страхувальника або страховика

Тип винагороди і його джерело

Комісійна винагорода платить страховик

Комісійну винагороду платить страховик або страхувальник

Залежність від конкретного страховика

Працює, як правило з одним страховиком

Працює з багатьма страховиками

Характеристики

Страховий агент

Страховий брокер

Необхідність ліцензування

Діяльність агентів не ліцензується

Діяльність страхових брокерів ліцензується

Обмеження на предмет діяльності

Страхування не є винятковою діяльністю

Страхові брокери не мають права здійснювати діяльність, не пов'язану із страхуванням

Риски в сучасному господарському житті стають усе більш великими. У зв'язку з ціею обставиною, виникає обов'язок в об'єднанні зусиль страховиків по обслуговуванню таких ризиків (космічні об'єкти, великі судна, військова техніка та ін.).

Об'єднання страховиків можуть носити економічну спрямованість: страхові і перестраховочні пули, що створюються для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій, а також професійну: союзи, асоціації, які створюються з метою координації своїх дій, представлення і захисту інтересів своїх учасників.

На ринку страхування будь-якої держави між його учасниками існують певні взаємозв'язки. Це визначається не лише співпрацею в рішенні певних завдань, але і економічною необхідністю і наявністю ризиків. Учасники ринку прагнуть до кооперації саме для того, щоб знижувати риски певних видів страхування або страхових випадків.

Партнерами в області страхування для кожної конкретної страхової організації виступають інші учасники страхування, а також інші страхові організації.

Коротко охарактеризуємо елементи внутрішнього середовища страхового ринку.

Види страхових послуг - круг пропонованих на ринок страхових продуктів, які характеризуються певним набором умов страхування, суб'єктів страхування, що включають перелік, набір страхових ризиків, вимоги повстановленню рівня страхової відповідальності і страхової премії, порядок укладення договору страхування і обов'язку сторін по його виконанню.

Страхові тарифи є обгрунтованим рівнем, що дозволяє визначити вартість страхових послуг. Страхування пов'язане з емпіричними процесами, тому для визначення страхових тарифів потрібні спеціальні процедури - актуарні розрахунки. Система продажу страхових послуг включать етапи, способи, суб'єкті впродажу, порядок оформлення страхових документів.

Інфраструктура страхової організації є обслуговуючий процес виробництвами служби, структури страхової організації: планово-економічну, фінансову, маркетингову, технічну, експертну. Серед названих служб найбільш специфічна експертна служба, яка включає різних фахівців залежно від спеціалізації страхової компанії [7]:

    - аварійний комісар. Встановлює причини, характер і розміри збитків по застрахованих судах, вантажах, атакож інших видів майна, оформляє аварійний сертифікат; - сюрвейєр. Інспектор або агент страховика, здійснюючий огляд майна, що приймається на страхування. На підставі рішення сюрвейєра може вирішуватися питання про укладення або неукладення договору страхування; - медичний експерт. Проводить медичні експертизи якості лікування застрахованих, здійснює перевірку реєстрів на оплату медичних установ; - диспашер. Фахівець в області міжнародного морського права, що становить розрахунки по розподілу витрат позагальній аварії між судном, вантажем і фрахтом, тобто диспашу; - актуарій. Фахівець, що проводить розрахунки страхових тарифів і страхових резервів.

Слід зазначити, що вказані експерти не обов'язково є працівниками страхової організації. Часто це самостійні, незалежні агентства. Так, сюрвейєром можуть виступати кваліфікаційні суспільства, спеціалізовані організації по протипожежній безпеці, охороні праці, техніці безпеки і тому подібне. Диспашер також найчастіше особа самостійна. На практиці, за кордоном він зазвичай запрошується судновласником, в Україні подібнихфахівців можна знайти в Торгово-промисловій палаті.

Похожие статьи




Суб'єкти і інфраструктура страхового ринку - Розвиток страхового ринку України: проблеми і перспективи

Предыдущая | Следующая