Жирова основа туалетного мила - Розробка технології виробництва туалетного мила

1 Жири тваринні. Вони є найкращою сировиною для виробництва мил, особливо туалетних. До тваринних жирів відносять яловичий, баранячий, свинячий та кістковий жири. В них міститься від 40 до 60 % насичених жирних кислот, з них близько 50 % пальмітинової і (36 55) % олеїнової кислот. Пальмитат натрію, що утворюється при омиленні тваринного жиру, є цінним компонентом твердого туалетного мила. Він додає милам пластичність, однорідність і поліпшує розчинність їх у воді. Більш всього при виробництві мила використовують яловичий жир. При температурі (15 20) °С колір яловичого жиру повинен бути від блідо-жовтого до жовтого, у розплавленому стані він повинен бути прозорим, вміст вологи не повинен перевищувати (0,2 0,30) %.

Свинячий жир, що містить до 8 % линолевої і певну кількість арахідонової кислот, через порівняно швидке окислювання і прогорання, застосовується в миловарінні обмежено. У гідрованому виді (до титру 40 43 °С) його можна застосовувати в миловарному виробництві нарівні з яловичим жиром [6].

2 Жири морських тварин і риб. У миловарінні жири морських тварин і риб використовуються тільки після гідрогенізації, тому що стійкий рибний запах, властивий сирим жирам, передається милу і довгий час утримується випраною тканиною. У деяких жирах цієї групи міститься значна кількість мірістинової та пальмітинової кислот.

Додавання в жировий набір китового жиру дозволяє одержувати пластичну мильну основу, що легко піддається обробці -- бруски зі шнек-преса виходять із гладкою рівною поверхнею, без тріщин і смужок, а шматки мила мають гарний зовнішній вигляд. У той же час при значному вмісті жирних кислот з числом атомів вуглецю в молекулі 20 і більше знижується можливість використання китового та інших подібних йому жирів для виробництва мила, тому що при цьому виходять мила, які помірно розчиняються в гарячій воді, легко висалюються і швидко реагують із солями твердості. Жирні кислоти кашалотового жиру можна використовувати при виробництві (78 80) %-ного туалетного мила для зниження титру жирової суміші [6].

3 Рослинні олії. Рідкі рослинні олії (сонячна, соєва) не вводять в склад твердих туалетних мил через наявність в них значної кількості високоненасичених жирних кислот. До твердих рослинних олій відносять кокосову, пальмоядрову і пальмову олії. Група пальмових олій з високим вмістом насичених і обмеженим вмістом ненасичених жирних кислот, представлених в основному олеїновою кислотою, є цінною сировиною для виробництва твердих туалетних мил.

Кокосова олія добувається з плодів кокосових пальм. Підсушена і подрібнена на шматки м'якоть цих плодів, так звана копра, містить близько 70 % олії, що виходить з неї пресованим чи екстракційним способом [1]. Жирно-кислотний склад кокосової олії відрізняється великим вмістом середньо - і низькомолекулярних кислот (85 90) %, тому вона є головним представником клейових жирів, що характеризуються великою стійкістю до електролітів. Добавка кокосової олії до ядрових жирів (мила яких чутливі до електролітів і дуже легко висалюються) сприяє одержанню цілком однорідних, пластичних і твердих туалетних мил, що утворюють густу піну навіть у холодній воді.

Пальмоядрову олію добувають з насіння (кісточок) іншої олійної пальми (пальмісти). За органолептичними, фізико-хімічними показниками і жирно кислотним складом пальмоядрова олія близька до кокосової і використовується у виробництві туалетного мила. Пальмову олію добувають з м'ясистого прошарку плоду тієї ж пальми, що і пальмоядрову олію. Вона має приємний запах, що нагадує запах фіалки, і забарвлена каротином від темно-жовтого до темно-червоного кольору, що не зникає при омиленні під дією каустичної соди, тому пальмову олію попередньо піддають відбілюванню при використанні її у виробництві туалетного мила. Невідбілену олію вводять до жирового складу сировини, що переробляють на жовті сорти мила.

Пальмова олія різко відрізняється від пальмоядрової (і кокосової) відсутністю низькомолекулярних кислот і високим вмістом олеїнової кислоти (40 50) %. За жирно-кислотним складом ця олія наближається до тваринних жирів, відрізняючись від них значно меншим вмістом стеаринової кислоти (2 6) % і більш високим -- пальмітинової (до 45 %). Отже, за жирно-кислотним складом пальмова олія є цінною сировиною для використання її у виробництві туалетних мил.

Недоліком цієї групи олій, як сировини для туалетного мила, є вміст в них низькомолекулярних кислот (С6-С8). Це є причиною граничного використання кокосової олії в рецептурах туалетних мил (не більш 25 %). Тверді рослинні олії виготовляють з іноземної сировини і тому використовуються вони у виробництві тільки туалетних мил. Зазвичай їх замінюють добре відчищеними синтетичними жирними кислотами фракції C10-C16 [3].

    4 Жирозамінники. Синтетичні жирні кислоти (СЖК) використовуються в миловарінні для заміни природних жирів. Фракцію С12-С16 (кокосову) використовують в рецептурах мил в заміну кокосової олії, фракцію С17-С20 (саломасу) -- в заміну твердих жирів. 5 Гідровані жири та олії, застосовують для отримання різноманітних твердих мил. На відміну від природних жирів, гідровані жири містять тверді ізоолеїнові кислоти, що утворилися у процесі гідрогенізації. Як компонент жирнокислотного складу мила ізокислоти, наприклад, тверді ізоолеїнові кислоти, вважаються небажаними тому, що вони утворюють мила неоптимальної кристалічної структури, гірше піняться і мають меншу миючу здатність у порівнянні з милами нормальних жирних кислот, що містять однакову кількість атомів вуглецю.

З гідрованих рослинних олій для виробництва туалетного мила переважно використовують бавовняну, яка містить (20 25) % пальмітинової кислоти. Гарною сировиною для виробництва мил, особливо туалетних, є гідрований бавовняний пальмітин, який містить до 45 % пальмітинової кислоти [5].

Похожие статьи




Жирова основа туалетного мила - Розробка технології виробництва туалетного мила

Предыдущая | Следующая