Бонітування грунтів і якісна оцінка земель - Якісна оцінка грунтів господарства ТОВ "Носівка Агро" Чернігівської області Носівського району

В умовах реформування земельних відносин ключовим питанням запуску ринкових механізмів в аграрному секторі економіки є встановлення економічно обгрунтовано ціни на землю, що дає її власникам широкі можливості в залучені інвестицій для інтенсивної розбудови сільськогосподарського виробництва. Ціна повинна враховувати можливу величину врожаю, нормативні затрати на його вирощування, реалізацію, а також прибуток, який буде отримано. При цьому слід враховувати, що занижена ціна на землю може призвести до неконтрольованого монопольного скуповування її через підставних осіб як вітчизняними, так й іноземними громадянами, а завищена -- гальмуватиме ринкові процеси в сільському господарстві. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 121]

Основним призначенням сільськогосподарських земель є вирощування на них врожаю культур, який реалізується землевласником з метою одержанняприбутку. Величина врожаю за однакових кліматичних і економічних умов та нормативних затрат буде залежати від родючості грунтів, які входять до складу землеволодіння. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 121]

Родючість грунту -- це його здатність відповідати потребам рослин і забезпечити їх водою, елементами живлення, а їхні кореневі системи - сприятливими екологічними умовами. Родючість грунту залежить від багатьох його властивостей, але в основному визначається кінцевою кількістю основних показників, серед яких найпершим є вміст і запаси гумусу. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 121]

Отже, найголовнішою умовою економічно обгрунтованої ціни на землю є точне визначення її якості, тобто родючості грунту чи кількох грунтів, що входять у землеволодіння. Кількісна оцінка якості грунтів визначається їх бонітуванням. Городній М. М., [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 121]

Бонітування грунтів - спеціалізована, генетико-виробнича класифікація грунтів, побудована за їх об'єктивними природними і стійко набутими у процесі сільськогосподарського використання ознаками та властивостями, які мають найбільше значення для сільськогосподарських культур, і виражена кількісних показниках - балах. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 122]

Основна мета бонітування кількісне визначення відносної якості грунтів за їх родючістю, тобто на скільки один грунт краще чи гірше за інший здатний забезпечувати екологічні вимоги сільськогосподарських культур. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 122]

Будучи складовою частиною земельного кадастру, бонітування грунтів

Мас велике самостійне значення, оскільки:

    - дозволяє вирівнювати і групувати грунти за продуктивністю; - дас можливість виявляти найсприятливіші грунти для вирощування тих чи інших культур; - сприяє ефективному використанню добрив, проведенню агротехнічних та меліоративних заходів; - допомагає розробці та впровадженню зональних систем землеробства; - ставить за мету підвищення продуктивності природних кормових угідь та лісових насаджень; - має велике значення в охороні грунтів від деградації (ерозії, забруднення важкими металами, пестицидами заболочення тощо).

Бонітет грунту - це показник якості грунту і його продуктивності, який є інтегральною величиною різних властивостей та ознак, вимірюваних різними мірами ( мг, мг-екв, т, мм, % тощо), тоді як сам є безрозмірним. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 122 ]

Основною методичною проблемою при оцінці родючості грунту є підбір об'єктивних показників, які найбільш репрезентативно відображають його продуктивну здатність. Врожай залежить не тільки від власне показників родючості грунту, а й від кліматичних, екологічних, технологічних умов вирощуванні сільськогосподарських культур. Тому вчені поряд з показниками властивостей грунту вводять дані, які характеризують зволоження місцевості, технологічні якості грунту, або використовують статистичні дані про врожайність культур на певних грунтових відмінах. Усі ці показники теоретично повинні дати оцінку якості конкретно грунтового вкриття, але на практиці вони часто стосуються більше погодних, екологічних умов території та господарської діяльності людини. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 123]

На сучасному етапі запропоновано кілька методик бонітування грунтів, які дають можливість кількісно визначити відносну якість грунтів за їх родючістю. Найраціональнішу методику запропонував професор А. І. Сірий, який основні критерії взяв найважливіші показники родючості грунту та поєднав їх з екологічними умовами і технологічною якістю земель. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 123]

Завдання методу полягає в тому, щоб дати оцінку грунту як природно-історичному тілу, яке має істотну властивість - родючість, абстрагуючись від конкретних організаційно-господарських умов. Оцінку грунтів передбачається проводити за об'єктивними властивостями і ознаками, які притаманні самим грунтам. [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 123].

Шкала бонітування грунтів господарств служать основою шкал бонітету районів, областей і країни в цілому. Основою для проведення якісної оцінки земель служать матеріал бонітування грунтів, доповнені даними кількісного та якісного обліку земельних угідь території землекористування. . [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 129].

Якісній оцінці підлягаю усі види сільськогосподарських угідь: орні землі, перелоги, багаторічні насадження, сінокоси і пасовища.

    1. Якісна оцінка земель починається з розрахунку середньозваженого бала бонітету елементарного господарського виділу (поля, робочої ділянки). Для цього визначають площу грунтів, які складають елементарний господарський виділ, а потім маючи їх бали бонітету і площу, яку вони займають, розраховують середньозважений бал. 2. Отриманий зважений середній бал бонітету елементарного господарського виділу коректується поправочними коефіцієнтами на контурність, рельєф, завалуненість, наявність чагарників, закарстованість та місцеположення, внаслідок чого отримують кінцевий бал бонітету елементарного господарського виділу. 3. Бал бонітету елементарного господарського виділу є узагальненим показником якості його земель, які об'єднують цілу групу різноякісних грунтів. Він є відносною безрозмірною величиною, якавідображає якість конкретної земельної ділянки, її виробничу придатність упевних економічних умовах виробництва.

При обчисленні зваженого середнього балу бонітету земель елементарного господарського виділу всі розрахункові дані заносять у відомість якісної оцінки земель, яка є первинною оціночною документацією. В ній систематизуються дані про структуру і якість грунтового покриву, технологічні властивості грунтів елементарного господарського виділу. . [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 132].

    4. Враховують коефіцієнти поправок на технологічні властивості господарського виділу і місцеположення господарства. 5. На основі бала бонітету елементарного господарського виділу встановлюють групу і клас придатності земель згідно з їх класифікацією.

Шкала якісної оцінки земель охоплює всі фактори, які визначають якість земель (грунтово-кліматичні, фізико-геграфічні і технологічні), містить об'єктивну повну їх характеристику, одночасно вона відносно проста, загальнодоступна і зручна в практичному використанні. Встановлення груп і класів земель має важливе виробниче значення, бо вони не тільки беруть до уваги мозаїку грунтового покриву на плані грунтів, але й відображають відмінність у продуктивності земель елементарних господарських виділів. . [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 135].

    6. Матеріали бонітування грунтів і якісної оцінки земель є основою для складання паспорта поля земельної ділянки. 7. На основі балів бонітету земель елементарних господарських виділів розраховують зважені середні бали бонітету земель виробничих підрозділів господарства (бригад, відділень тощо) і господарств у цілому.

Усі розрахункові дані систематизуються у зведеній відомості господарства. Для характеристики земель господарств, а потім і районів вводяться додаткові дані про якісний стан підвидів кормових угідь (заливні сінокоси, сінокоси і пасовища суходільні та заболочені ), а також угідь несільськогосподарського призначення (болота, чагарники, ліси, піски). Вони необхідні для обгрунтування плану трансформації угідь при проведенні внутрішньогосподарського землеустрою в господарствах, а також для правильного визначення загального обсягу капітальних вкладень на проведення меліоративних і культурно-технічних робіт у кожному господарстві та в цілому по району. Показники якісної оцінки земель господарств служать основою для визначення зважених середніх балів бонітету земель району, області й країни в цілому [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 135].

    1. Після розрахунків балів бонітету земельних угідь і територіальних одиниць розраховують коефіцієнт позитивної якості (добротності) земель, який відображає, у скільки разів землі того чи іншого підрозділу (бригади, відділення ) кращі або гірші у порівнянні з якістю їх у цілому на даній території. Коефіцієнт добротності земель визначають діленням середньозваженого бала бонітету земель підрозділів на середньозважений бал бонітету земель господарства або певної територіально-адміністративної одиниці. Визначення середньозваженого бала бонітету і коефіцієнта добротності дозволяє порівняти між собою між собою землі господарств, районів та областей. 2. Дані первинної та зведеної відомостей служать основою для внесення записів у кадастрову шнурову книгу і Державну книгу реєстрації землекористування та інвентаризації земель. 3. Для більшої доступності та наочності землеоціночних матеріалів складається картограма якості земель господарства. ЇЇ завдання полягає в тому, щоб найбільш повно і наочно відобразити результати оціночних робіт на картографічній основі, доповнити матеріали грунтового обстеження спеціальними допоміжними документами, які дозволяють обгрунтовано і оперативно вирішувати питання раціонального використання земель.

Картограма якості земель - це графічне зображення структури і бонітету земельних угідь певної території. Складається вона на основі копії контурного оригіналу грунтового плану. Межі грунтових контурів з їх індексами та балами бонітету зберігаються. На картограмі також відображаються елементи ситуації землекористування, з вимогами діючих інструкцій крупномасштабного знімання території. Базовим матеріалом для складання картограми служать первинні та зведені відомості структури і бонітету земельних угідь даної території. Класи земель на картограмі позначаються у чисельнику червоною тушшю римськими цифрами, а бали бонітету - в знаменнику арабськими цифрами. На основі картограми бонітету земельних угідь господарств складають середньо - і дрібномірильні картограми структури та бонітету земельних угідь більш крупних адміністративних одиниць - районів, областей і країни в цілому. . [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 136].

Бонітетна ціна землі враховує якість землі, визначену за агрономічними властивостями ( вміст і запаси гумусу, елементів живлення, гранулометричний склад, поправки на еродованість, гідроморфність, солонцюватість, кам'янистість. Бонітування грунтів за агрономічними властивостями було проведено у 1993 році згідно із завданням Кабінету Міністрів України, і бал бонітету конкретної ділянки землі є найоб'єктивнішим показником якості. . [Городній М. М., Генгало О. М., Слюсар О. В. стр. - 137].

Похожие статьи




Бонітування грунтів і якісна оцінка земель - Якісна оцінка грунтів господарства ТОВ "Носівка Агро" Чернігівської області Носівського району

Предыдущая | Следующая