Вступ - Процес обробки документного фонду сучасної бібліотеки

Актуальність. Протягом усього періоду розвитку науки і культури йде процес накопичення інформації та знань, які фіксуються в документах. Кількість документів постійно збільшується. У сфері інформації діють закони прискорення розвитку науки, внаслідок чого постійно зростає потужність документно-інформаційного потоку, відбувається концентрація та розпорошення публікацій у періодичних виданнях, старіння інформації. Усе це призводить до серйозних труднощів у роботі з документами й інформацією, яку вони містять. У той же час значення інформації в житті людей постійно зростає. Визначною рисою сучасної епохи є інформатизація всіх галузей людської діяльності. Інформаційні ресурси розглядаються як багатство, що не поступається за своїм значенням і потенційним ефектом природним ресурсам. Обсяг інформації різноманітного характеру в наш час настільки великий, що в деяких випадках простіше і дешевше заново провести дослідження, зробити винахід або навіть відкриття, ніж знайти відомості про нього в документах.

Щоб подолати кризові явища у сфері документних комунікацій, які виникають час від часу, людство винайшло чимало засобів, серед яких писемність і папір, друкарський верстат і бібліотеки, архіви, органи інформації, автоматизовані інформаційні мережі й багато іншого. Але виявляється, що накопичити інформацію замало, важливо надати її користувачу в потрібному обсязі й у потрібний час.

Уже в давнину з появою порівняно великих документних зібрань з'ясувалося, що неможливо швидко знайти потрібну інформацію шляхом перегляду всіх наявних документів. Оперативно ознайомитися з великою кількістю їх можна, якщо коротко навести основні відомості про кожний документ у своєрідній довідці, тобто подати інформацію у стислому "згорнутому" вигляді.

За таких умов для розшуку потрібного документа немає потреби переглядати тексти багатьох документів, а досить ознайомитися лише з короткими повідомленнями про них. Якщо ж ці короткі повідомлення поділити на групи відповідно до певних ознак документів, то можна переглядати відомості не про всі документи, а лише про ті, що увійшли до певної групи. Саме за таким принципом будуються різноманітні інформаційно-пошукові системи (ІПС) -- бібліотечні й бібліографічні каталоги, картотеки, автоматизовані банки бібліографічних даних, бібліографічні покажчики й т. ін. Це значно прискорює і полегшує процес пошуку.

Стиснення, згортання інформації про документ здійснюється в процесі його обробки, який є одним з найважливіших процесів формування документного фонду.

Стан наукової розробки. Процес обробки документів здавна привертав увагу науковців: турбота про правильну організацію фондів та каталогів з метою наближення книги до населення знайшла відображення в роботах М. Рубакіна, Л. Хавкіної та інших радянських вчених.

Згодом ці процеси досліджували Ю. В. Григор'єв(основоположник радянського фондознавства), К. П. Воронько. У 80-х рр. ХХ століття Ю. Н. Столяров розвинув теорію системного підходу до формування бібліотечних фондів, представив його як технологічний цикл з восьми процесів(четвертий з них - обробка).

Науковці незалежної України продовжують вважати обробку одним з важливих процесів, що має вплив на створення системи формування документних фондів бібліотек, архівів та музеїв. Тематика висвітлюється у роботах науковців Н. М. Кушнаренко, В. Корнієнко, В. Удалової.

Метою Даної курсової роботи є вивчення процесу обробки документного фонду сучасної бібліотеки, опанування основними навиками цієї роботи.

Для досягнення цієї мети ставляться такі Завдання:

    - вивчити коло джерел, що досліджують обробку документів; - визначити особливості роботи з обробки документів у сучасних умовах, з'ясувати можливості автоматизованої обробки; - розглянути методику різних видів наукової обробки документів як найважливішої частини цієї діяльності; - зробити висновки.

Предметом дослідження у даній роботі є діяльність бібліотек з оброки документного фонду.

Об'єкт дослідження - конкретні види обробки документів.

Методи дослідження. Використовуються методи якісного та кількісного аналізу, елементи контент-аналізу. При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що узагальнюється матеріал про сутність, функції та завдання наукової та технічної обробки документного фонду бібліотеки.

Похожие статьи




Вступ - Процес обробки документного фонду сучасної бібліотеки

Предыдущая | Следующая