ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ - Структура та шляхи досягнення політичної влади
Політична влада здійснюється через механізм владовідносин. Визначимо їх структуру:
- 1) наявність не менш як двох партнерів, які беруть участь у владних відносинах; 2) волевиявлення владаря, який перебуває при владі, по відношенню до підвладного у вигляді певного акту, де передбачаються санкції на випадок непідкорення волі того, хто здійснює владу; 3) обов'язкове підкорення тому, хто здійснює владу, 4) соціальні норми, що закріплюють право одних видавати акти, а інших - їм підкорятись.
Ці елементи становлять основу владних відносин. Саме вони через якісний стан, чітку визначеність можуть показати розвиненість або слабкість влади, стабільність її або нестабільність. Нерозвиненість або відсутність того чи іншого елемента призводить до розхитаності влади, а згодом і до розпаду її. проте, перш ніж втратити владу, суб'єкт влади повинен здобути, досягти її. Шляхи досягнення влади багато в чому визначають її функціонування, діяльність структурних елементів влади.
Історично відомі такі шляхи завоювання, досягнення політичної влади: політична реформа; політична революція; контрреволюція; мілітаристський спосіб; різного роду політичні перевороти. Спосіб здобуття влади зумовляє всю подальшу діяльність політичних сил, що прийшли до влади. Розкриємо зміст кожного способу.
Політична реформа (від лат. rеformarе - перетворювати)-є перетворення, зміна, переустрій політичного життя (порядків, інститутів, установ), що здійснюються в основному без змін основ існуючого ладу.
Політична реформа передбачає еволюційний розвиток суспільства і його інститутів влади. Вона являє собою певний крок, етап прогресивного перетворення. Такі політичні реформи владарювання можуть відбуватись різними шляхами.
Перший спосіб: реформа зверху. Зміст такої реформи полягає у тому, що автократичні правителі розуміють необхідність зміни системи влади за своєю волею і саме на цих засадах здійснюють програму перетворень. Прикладом таких владних змін може бути Туреччина, де реформа зміни влади зверху була здійснена Ататюрком, який зорієнтував державу на освічений Захід. У Бразилії зміни у владі почалися з реформ 1964 р. і, забезпечивши значний розвиток, зробили країну відкритим суспільством.
Однак слід мати на увазі, що реформи зверху не завжди приносять жаданий успіх. Значно частіше вони закінчуються поразкою. Прикладом цього можуть бути реформи, які прагнув провести у 60-ті роки у СРСР М. С. Хрущов. Однак, прагнучи змінити владні відносини, ліквідувати тоталітарний режим, демократизувати процес владарювання, реформувати механізм влади, він не зміг позбутися рис минулого і сам вдався до попередніх методів здійснення влади. Віддаючи належне М. С. Хрущову, який залишився у пам'яті народу як реформатор, важко забути що його політичний арсенал влади пов'язаний із розстрілом робітників у Новочеркаську, різким погіршенням матеріального становища людей тощо. Як лідер-реформатор, будучи непослідовним у своїх діях, опинився у пастці певних політичних сил М. С. Горбачов.
Другий спосіб: зречення влади, відмова від влади. Це відбувається при загибелі, капітуляції авторитарних режимів владарювання. Прикладом можуть бути відмова восени 1989 р. Е. Хонекера в НДР, Г. Гусака і Якеша в ЧССР від влади, коли вони опинились без підтримки власного народу і політичних сил, без підтримки радянських військ. Такий спосіб зміни влади зустрічається досить рідко.
Третій спосіб: поступове реформування влади погодженими зусиллями політичних сил, які перебувають при владі і в опозиції. Прикладом цього може бути розвиток подій в Угорщині і Польщі, Болгарії і Південній Кореї, Іспанії та в інших країнах. Це процес поступових і погоджених реформ владних структур, змін у владних відносинах, наповнення їх новими зразками політичної культури, взаємних поступок, переговорів, звернення до компромісів та ін. Спільна робота шляхом переговорів, проведення "круглих столів", обговорень, конференцій, діалогів забезпечує процес реформування влади, оволодіння нею новими методами, утвердження демократичного режиму.
Політична революція (від лат. revolutіо - поворот, переворот) - це суспільний рух і переворот, що ставлять за мету повалення старого ладу, встановлення нового режиму шляхом насильницького завоювання політичної влади, здійснення докорінних змін політичного життя суспільства.
Центральним питанням революції є питання про політичну державну владу, яким соціальним спільностям людей вона належатиме. В залежності від суб'єкта революційного руху, його спрямованості розрізняють буржуазну, буржуазно-демократичну, національну-визвольну, пролетарську (соціалістичну) революції та ін. Всі політичні революції в процесі підготовки до них і в процесі здійснення їх ставлять за мету утвердження демократичної влади. Проте, як свідчить історія, революції майже завжди, за рідким винятком, відкривають шлях недемократичного режиму. Малоймовірно, щоб насильницька революція народила демократію. Як свідчить розвиток XX ст., революції не дали демократичних режимів владарювання. Російська революція, яка поклала кінець монархії, не привела до встановлення влади демократичного типу. Лише у наш час ми є свідками прагнень до процесу здійснення демократичної влади, демократичної трансформації.
Після перемоги політичних революцій виникли недемократичні режими у країнах Центральної і Східної Європи, в Китаї, в Ірані та інших країнах.
Проте встановлення тоталітарних, авторитарних, теократичних режимів не означає, що революції не несуть у собі соціально-економічного прогресу. Деякі з них внесли значний вклад в історичний розвиток, активізували політичний процес. Однак політичним уроком революційних змін є те, що перехід до демократії владарювання відбувається саме в мирних умовах, тобто шляхом реформ. Контрреволюція (від франц. сопtrе - проти й revоlutіоп - революція) - це боротьба (поваленого) реакційного класу, соціальної групи або прошарку, які сходять з історичної арени, їхня реакція на революційну практику. Контрреволюцію не слід ототожнювати з реакцією і консерватизмом. Політична реакція являє собою соціальну позицію класів або прошарків, що сходять з політичної арени. Політична реакція являє собою соціальну позицію класів або прошарків, що сходять з політичної арени. Консерватизм - це стримання владою темпів розвитку, консервація попередніх форм політичної життєдіяльності. Контрреволюція ставить за мету реставрацію старих суспільних порядків, збереження влади тими чи іншими політичними силами, відновлення попередніх форм владарювання, припинення глибинних процесів соціально-політичного оновлення, створення нового ладу і відповідної йому форми влади[7]. Методами контрреволюції є саботаж, ідеологічна диверсія, підривна агітація, насильство, терор та ін. Мілітаристська форма досягнення влади являє собоюзахоплення політичної державної влади за допомогою військової сили. Це можливо як шляхом завоювання країни іззовні, так і за допомогою застосування воєнної сили всередині країни. Формою захоплення влади за участю військових є різного роду політичні перевороти. Ця участь може бути активною, а в разі вдалого перевороту - пасивною. Політичні перевороти - форма насильницької або ненасильницької зміни політичної влади, в результаті якої політичне управління країни переходить до рук нових політичних сил. Політичні перевороти є формою досягнення політичної влади, їх не слід ототожнювати з реформами і революціями. Вони не ведуть до докорінних соціально-економічних змін. Роль їх полягає в персональних змінах у центрі влади. Здійснюються вони по-різному - від прийняття рішення до прямого насильства над владою. Характер і політична спрямованість перевороту залежать від того, які сили (прогресивні чи реакційні) і з якою метою його здійснюють, чиї інтереси відбивають. Серед політичних переворотів відомі державний переворот, двірський переворот, путч, воєнна змова.
Державний переворот - форма насильницької або ненасильницької зміни глави держави або уряду, приведення до влади нових політичних сил з боку представників апарату влади або певних кіл правлячих класів. Двірський переворот - форма зміни влади певною групою осіб, яка знаходиться при дворі. Путч є формою боротьби за владу за умови широкого використання репресивних заходів і опори на військових, частину армії. Останні виступають безпосереднім інструментом захоплення влади або засобом психологічного тиску на уряд з метою його повної відставки. Військова змова - форма встановлення влади військовими, яка не обмежена законами, спирається на військову силу і виражає насамперед інтереси військовослужбовців, всього військово-промислового комплексу.
Встановлення влади у будь-якій формі впливає на формування і функціонування елементів політичної системи суспільства, діяльність її як цілісності. Вплив влади на стабільність життєдіяльності політичної системи здійснюється у процесі владотворення. У структурі політичної системи, як елемент її, влада виконує свої соціальні функції щодо всієї системи[13]. До них належать:
Інтегративна функція. Влада прагне інтегрувати всі соціально-політичні сили, прогресивні політичні, ідеологічні, інтелектуальні ресурси суспільства, підкоряючи їх політичним, суспільнозначущим, історично визначеним цілям. На основі прогресивної політичної культури вона намагається перемогти конфронтації, уникати конфліктів, спрямовувати політичний хід подій як цілісний. Регулятивна функція. Влада виявляє і спрямовує політичну волю мас на створення політичних механізмів регулювання життєдіяльності суспільства, підтримує вольовими методами функціонування цих механізмів. Вона володіє таким інструментом, як право, а також системою політичних норм. Правотворча, політико-нормотворча діяльність - важливий фактор регулятивного впливу влади. Функція мотивації політичної життєдіяльності суспільства. Влада формує мотиви політичної діяльності, підпорядковує їм як загальнозначущим інші мотиви відповідно до політичних інтересів суб'єктів владарювання, їхніх політико-організаційних структур. Мотивацію політичної поведінки, політичної дії влада здійснює, виходячи з політичних цілей і політичних можливостей досягнення їх.
Об'єднувальна функція. Влада об'єднує все політичне в єдину систему - політичну систему суспільства. Вона юридично забезпечує всім політичним і громадським об'єднанням участь у формуванні і функціонуванні органів влади, правовим чином підтримує політичні відносини між ними, формує певний тип політичної культури, усуваючи можливу конфронтаційність. Таким чином вона консолідує навколо усталеної системи влади всі соціальні спільності, втілюючи у собі їхні інтереси і потреби. Нездатність влади об'єднати соціальні структури та їхні організації призводить до її деформації, поразки.
Стабілізаційна функція. Влада націлена на стійкий розвиток політичної системи, всіх її структур, всього громадянського суспільства. Стабільність політичної системи забезпечується стійкістю самої влади, її здатністю до саморозвитку, самовдосконалення, демократичного перетворення. Стабільність влади означає: зміцнення і розвиток правової основи функціонування політичної системи суспільства як гаранта її демократичного розвитку; постійне демократичне оновлення політичного життя суспільства, розвиток демократичних політичних структур; вільний розвиток всіх елементів політичної системи на основі стабільної визначеності влади і еволюції її розвитку; захист політичних прав і свобод громадян. Влада може відігравати роль дестабілізатора функціонування політичної системи суспільства, його політичного життя. Це відбувається за умови, коли стара влада втрачає можливість управляти країною, а її накази не діють на тих, ким раніше вона управляла; або коли нова влада не склалась, не має підтримки з боку більшості населення, їхніх організаційних структур, а її накази не мають сили закону. В ситуації нестабільності у суспільстві і нестабільності у функціонуванні політичної його системи добре організована політична сила може захопити владу.
Функціонування влади у політичній системі є фактором і умовою саморозвитку її і розвитку всіх інших елементів політичної системи. Влада пов'язує в єдину систему всі політичні структури. Виступаючи в демократично організованому суспільстві як законодавча, виконавча, судова в їх самостійних формах, але в неділимості змісту націленості, вираження інтересів, влада виступає гарантом політичного розвитку, ефективності політики в життєдіяльності всього суспільства.
Отже, влада може відігравати роль дестабілізатора функціонування політичної системи суспільства, його політичного життя. Це відбувається за умови, коли стара влада втрачає можливість управляти країною і її накази не діють на тих, ким раніше вона управляла, або коли нова влада ще не повністю склалась, не має підтримки з боку більшості населення, їхніх організаційних структур, а її накази не мають сили закону. В ситуації нестабільності у суспільстві і нестабільності у функціонуванні політичної його системи добре організована політична сила може захопити владу.
Функціонування влади у політичній системі є фактором і умовою саморозвитку її і розвитку всіх інших елементів політичної системи. Влада пов'язує в єдину систему всі політичні структури. Виступаючи в демократично організованому суспільстві як законодавча, виконавча, судова, влада є гарантом політичного розвитку, ефективності політики в життєдіяльності всього суспільства.
Похожие статьи
-
Вступ - Структура та шляхи досягнення політичної влади
Актуальність дослідження. Влада, владовідносини являють собою необхідний механізм регулювання життя суспільства, забезпечення його єдності. Історія...
-
Структура політичної влади - Політологія
Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади. Влада...
-
СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ - Структура та шляхи досягнення політичної влади
Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Основними елементами влади є суб'єкт, об'єкт і ресурси. Будь-яка влада відображає...
-
ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ - Структура та шляхи досягнення політичної влади
Основою політики є влада. Вона представлена державою, його установами і ресурсами. Влада сприяє ефективному задоволенню загальнозначущих, групових часток...
-
Сутність та характерні ознаки політичної влади, її наукові концепції - Політична влада
Політична влада - це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і політичних норм. Основою політичної влади є...
-
Влада, її види та функції - Походження влади і розвиток вчень про неї
Поняття влади є одним із центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення...
-
Ознаки легітимності політичної влади - Політична легітимність
Щодо головної ознаки, критерію легітимності існують дві основні точки зору згідно з ліберально-демократичною позицією легітимною потрібно визнавати...
-
Типологія політичної влади - Політична влада
Політична влада -- публічні, вольові (керівництва -- підкорення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі...
-
Структура і форми держави - Політологія: основні поняття
Як політична структура, держава має складну будову і включає в себе систему органів і установ, яка отримала назву механізм держави. У структурі держави...
-
Концепції влади(пануванням -- підкоренням) - Політологія
Політична влада є багатоманітним суспільним явищем. Розкриттю цієї багатоманітності, різних сторін та аспектів політичної влади сприяють різні концепції...
-
Функції влади - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада створюється й функціонує в суспільстві на кількох взаємозв'язаних та взаємодіючих рівнях: макрорівні вищих центральних політичних інститутів, вищих...
-
Для зрозуміння суті влади велике значення має аналіз механізму, способів та форм її організації та практичної реалізації за конкретних умов того чи...
-
Влада та її прояви - Механізми застосування розподілу та передачі влади
Суспільство як складна система із самоврядуванням вимагає управління, яке навіть у такому соціально однорідному виді, як первісне суспільство, неможливо...
-
Форми та механізм політичної влади - Політична влада
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування - це абсолютне чи відносне підкорення одних людей...
-
Вступ - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада - одне з фундаментальних почав суспільства і політики. Поняття влади є одним з центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних...
-
Суб'єкти політичної влади мають багаторівневий характер: її первинний рівень виражений індивідами, вторинний - політичними організаціями, суб'єкти більш...
-
Типи легітимності політичної влади - Політична легітимність
Знання про легітимність політичної влади істотно поглиблює її типологія, котра передбачає виокремлення і з'ясування особливостей різних типів...
-
Структура політичної системи - Політологія
Згідно з загальною теорією систем елементами системи вважаються її невід'ємні і взаємозв'язані складові. Наявність кожної з них необхідна для існування і...
-
Типи легітимності політичної влади - Політологія
Знання про легітимність політичноївлади істотно поглиблює її типологія, котра передбачає виокремлення і з'ясування особливостей різних типів...
-
Сутність і структура політичної свідомості - Політична ідеологія як форма суспільної свідомості
Сутність політичної свідомості полягає в тім, що це є результат і одночасно процес відображення й освоєння політичної реальності з урахуванням інтересів...
-
Сутність, структура та функції політичної системи - Типи політичних систем
Щоб зрозуміти поняття "політична система", потрібно розглянути поняття системи взагалі. Система - це сукупність елементів, що перебувають у відносинах і...
-
Висновки - Механізми застосування розподілу та передачі влади
Політична влада - серцевина політики, спосіб реалізації політичних цілей. Зміст політичних владних відносин у суспільстві, структура, механізм і...
-
Розвиток вчень про владу - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада є ядром політики. Влада виникла з появою людського суспільства і завжди супроводжувала і супроводжує його дальший розвиток. З появою в суспільстві...
-
Проблеми легітимності влади - Механізми застосування розподілу та передачі влади
Передача влада легітимність панування Функціонування політичної влади здійснюються на основі двох основних принципів: суверенності та легітимності....
-
Основні концепції політичної влади - Політична влада
На сьогодні в науковій літературі існує понад 300 визначень влади. Існування багатьох концепцій влади є свідченням творчих пошуків і водночас...
-
Ядром політичних відносин виступає влада. Саме вона визначає зміст політики, який виявляється в керівництві й управлінні, пануванні і підкоренні,...
-
Політична свідомість : рівні, структура, типи В самому загальному вигляді свідомість значить вищий рівень духовної активності людини як соціального...
-
У структурі ідеології найпомітнішим є такий її різновид, як політична ідеологія, яка являє собою систему концептуально оформлених уявлень, ідей і...
-
Види влади - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада як суспільне явище має структурний зміст, що уможливлює її класифікацію. Аналіз феномену влади дає змогу дійти висновку, що структура влади має...
-
Походження влади - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада виникає разом із людським суспільством як його невід' ємний і необхідний елемент. Причинами її появи були: - потреба самозбереження соціуму; -...
-
Ресурси політичної влади - Політологія
Найважливішою соціальною причиноюпідпорядкування одних людей іншим є нерівномірний розподіл ресурсів влади. Під ресурсами влади нерідко розуміють засоби...
-
Структура політичної системи суспільства - Особливості елементів політичної системи суспільства
"Політична система суспільства розглядається у широкому та вузькому розумінні: в широкому -- система "матеріальних" та "нематеріальних" компонентів,...
-
Масова політична свідомість в кожному суспільстві неоднакова - може бути авторитарною й демократичною. Авторитарна політична Свідомість орієнтується на...
-
Структура держави - Держава в політичній системі суспільства
Структура держави -- система органів і установ, які виконують внутрішні й зовнішні функції держави. Вона охоплює: -- органи державної влади, які...
-
Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй є розгортання системи суспільних інститутів, котрі утворюють...
-
В самому загальному вигляді свідомість значить вищий рівень духовної активності людини як соціального суб'єкта. Різноманітні філософські напрямки...
-
Найчастіше в структурі сучасних суспільств виділяють три частини: багаті (вищий клас), заможні (середній клас) та бідні (нижчий клас). Кожна з цих...
-
Поняття легітимності влади - Політологія
Владні, особливо політико-владні, відноси ни в суспільстві є виявом існуючої у ньому нерівності, що надає цим відносинам у буденній свідомості певного...
-
Вступ, Поняття та структура політичного конфлікту - Політичний конфлікт
Сучасна наука про конфлікти представляє собою велику область знань, де серед інших проявів самостійне значення набуває політична конфліктологія. Якщо...
-
Політична соціалізація як політико-культурний процес - Політична культура: поняття та структура
У політично організованих суспільствах людина завжди вільно чи невільно залучена до системи політичних стосунків, є носієм політичної культури....
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ - Структура та шляхи досягнення політичної влади