Методологія політології - Політологія як галузь суспільного знання
Політологія, як і будь-яка наука, має загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, прийоми, підходи. За-рубіжна політологія застосовує нормативно-онтологічний і емпірико-аналітичний підходи до аналізу політичних явищ. Політика оголошується "сферою вибору, а не необ-хідності". Поряд із цим застосовуються психологічні та інституційні підходи. Поширений біхевіористський ме-тод, пов'язаний з вивченням політичної поведінки особи і соціальних груп, перевіркою цих досліджень досвідом.
Важливим засобом у методологічному арсеналі політо-логії є Діалектичний метод. Діалектика виходить з необхідності визнання впливу економічної сфери на полі-тичну. Для подолання вульгарно-матеріалістичного підхо-ду треба брати до уваги той факт, що економіка зумовлює політичні процеси лише в кінцевому підсумку й тільки в головних істотних аспектах. На зміст і функціонування політичних процесів великий вплив мають різні соціаль-ні чинники: історія, мораль, культура, співвідношення класових і національних сил тощо. Політика, у свою чер-гу, с активним і цілісним компонентом, що впливає на всі процеси суспільного розпитку. Політологія виходить із цих методологічних положень при вивченні динамізму, стабільності політичних процесів і явищ.
Для пізнання політичних явищ застосовують закони і принципи діалектики. Політичні явища розглядають в *даості й боротьбі протилежностей, у постійному розвит-ку та оновленні, у співвідношенні етапів реформ і рево-люцій. Історичне тлумачення політичних явищ дає змо-гу зрозуміти логіку їх розвитку.
Істотне значення має методологічне дослідження су-перечностей як джерела й рушійної сили політичних процесів. Через взаємодію суперечливих політичних чин-ників реалізуються закони політичного життя, якому властиві різні протиріччя: між суб'єктами політичного життя, класами, націями, соціальними групами, особа-ми. Ці суперечності визначають характер і спрямованість політичних процесів, структуру політичної системи, ор-ганізацію та функціонування політичної влади. Значний вплив на конкретні форми, процеси політичного життя мають протиріччя між різними елементами політичної системи, її інституційною і нормативною підсистемами, між політичною практикою і політичними нормами, по-літичними інститутами і політичною культурою та свідомістю. Розмежування основних і похідних суперечностей сприяє з'ясуванню тенденцій політичного розвитку. До-сліджуючи політичні суперечності, конфлікти, важливо виявляти їх джерело, структуру, спрямованість, шляхи розв'язання.
Останнім часом поряд з діалектичним методом у полі-тологічних дослідженнях набуває поширення Синергетич-ний (грец. sinergetikos -- спільний, той, що діє узго-джено) Метод. Синергетика, не будучи жорстко детерміно-ваною сукупністю методологічних принципів та понять, виходить не з однозначного, загальноприйнятого поняття "політична система", а з притаманних їй властивостей -- взаємопроникнення, відкритості, самоорганізації, випад-ковості, наявності асиметричних структур, нерегулярнос-ті зв'язків і функціональної нестабільності. Базуючись на ідеї нелінійності та застосування міждисциплінарних досліджень, синергетичний метод передбачає багатоваріантність, альтернативність вибору шляхів суспільно-по-літичного розвитку.
У вивченні політичних процесів застосовують методо-логічні принципи.
Принцип об'єктивності в політології. Він орієнтує на вивчення об'єктивних закономірностей, які визначають процеси політичного розвитку. За цим принципом кожне явище розглядають як багатогранне й суперечливе. При цьому вивчають всю систему чинників -- позитивних і не-гативних. Об'єктивність політичних знань передбачає, що процес їх здобуття відповідає реальній дійсності, незалеж-ним від людини законам пізнання. Об'єктивність науко-вих висновків базується на доказовості наукових фактів.
Принцип історизму в політології. Він передбачає роз-гляд фактів і політичних явищ у конкретно-історичних обставинах, у взаємозв'язку та взаємозумовленості, з урахуванням розстановки та політичної орієнтації соці-альних, національних груп, верств, громадських органі-зацій. Оцінюючи політичні системи, важливо брати до уваги генезис, зміст їх компонентів, еволюцію і тенден-ції розвитку.
Принцип соціального підходу в політології. Цей прин-цип застосовують для подолання вульгарного соціологіз-му, міфологізації політичної реальності, протиставлення загальнолюдських, національних і класових ідеалів та цінностей. Соціальний підхід має особливо важливе зна-чення, коли оцінюють програми, реальну політичну діяль-ність партій, лідерів, їх роль у політичному розвитку су-спільства. При цьому зважають на характер соціальних і
Класових інтересів, співвідношення соціально-класових сил у політичній боротьбі. Соціальний аналіз дає змогу зі-ставити класові інтереси із загальнолюдськими, оцінити вплив класових сил і партій на розвиток політичних про-цесів, їх відповідність інтересам народу й світового спів-товариства в цілому.
Істотне значення для дослідження політичних явищ має Проблема взаємозв'язку емпіричного й теоретичного. Політична практика тісно пов'язана з політичною нау-кою, є джерелом політичного знання, його рушійною си-лою і критерієм істинності наукових положень. Вона дає науці фактичний матеріал, який підлягає теоретичному узагальненню. Кінцевою метою політичної науки є не здо-буття знань, а їхнє практичне застосування і вплив на по-літичні процеси. Політична діяльність зумовлюється не тільки волею, інтуїцією, досвідом, а й широким науковим осмисленням проблем політичного буття. На відміну від інших видів соціальної діяльності вона має глибоко усві-домлений характер. Політична наука не відокремлює ма-теріальну, практичну й духовно-теоретичну діяльності, вона розглядає їх у нерозривній єдності. Політичні відно-сини реалізуються і втілюються у конкретній політичній діяльності людей. Тому вивчення політичного життя в динаміці дає змогу з'ясувати цілі, способи, засоби, ре-зультати і якості основних елементів політичної діяль-ності. При цьому важливе методологічне значення має положення про суб'єктивність мети й об'єктивність її змісту, передбачення можливих побічних наслідків полі-тичної діяльності. Практичний підхід орієнтує дослідни-ка не тільки на вивчення змісту політичних процесів, а й на особистісні, соціально-психологічні, моральні ком-поненти політичного буття. Діяльнісний підхід у дослі-дженні соціального життя в останні роки поширився в соціально-філософській і частково політичній науці. Але політологія поки що використовує його мало, хоча й має справу з найдинамічнішою сферою суспільного життя.
У політологічних дослідженнях істотне значення ма-ють Системний підхід І Структурно-функціональний ана-ліз. Змістом системного підходу є філософські уявлення про цілісність об'єктивного світу, співвідношення цілого і частин, про взаємодію системи із середовищем, загальні закономірності функціонування й розвитку систем; про структурованість кожного системного об'єкта, активний характер діяльності суб'єктів соціально-політичних си-стем. Під час системного аналізу визначають елементи досліджуваних (політичні інститути й норми, струк-турні підрозділи держави тощо), специфіку їх змісту та функціонального призначення. На цій основі встановлю-ють системні зв'язки між елементами, які виражають властиві об'єкту єдність і цілісність. Так, при аналізі по-літичної системи визначають різні функціональні зв'яз-ки, координацію, взаємодію, субординацію її елементів. При цьому політичні явища розглядають як складні, від-особлені феномени, що мають свій склад і структуру, ви-конують певну функцію в загальній системі.
Системний підхід є істотним моментом діалектичного методу пізнання. Він дає змогу глибше пізнати суть по-літичних явищ, повніше розкрити й усвідомити роль та функції компонентів системи. Важливого методологічно-го значення набуває характеристика системи як органіч-ної сукупності елементів, а не їх суми. Усвідомлення вза-ємозв'язків у системах, взаємозалежності її компонентів сприяє розумінню тенденцій політичного розвитку, дина-мізму політичних процесів, націлює на виокремлення ос-новної ланки в ланцюзі політичних явищ. Системний підхід дає змогу розкрити основу, системну якість, за-вдяки яким усю суперечливу різноманітність політичних сил можна зрозуміти як єдине ціле. Методологічна роль системного підходу значно зростає, коли він поєднується з принципом історичного аналізу явищ і виступає як си-стемно-історичний підхід.
Однак у працях деяких західних політологів суспіль-ні системи розглядаються як статичні, якісно незмінні. Дж. Тернет зазначає, що в таких теоріях йдеться про су-спільство, в якому немає історичного розвитку. Таке ба-чення суспільства є недосконалим, оскільки не передба-чає існування в ньому таких явищ, як відхилення, кон-флікти й зміни.
Розуміння динамічності політичного життя, бачення не тільки механізму функціонування, а й механізму роз-витку досягаються з допомогою Системно-історичного підходу. Реалізація його передбачає виділення певних типів політичного життя, політичних систем, що виника-ють у процесі історичного розвитку людського суспільст-ва. Надзвичайно важливе значення має й питання про ос-нову наукових типологій. Такою основою є соціально-класова структура, а в кінцевому підсумку -- характер економічних відносин суспільства. Цей підхід дає змогу не лише пізнати закономірності й особливості розвитку різних типів політичного життя і політичних систем, а й глибше розглянути їх історичний взаємозв'язок і, навпа-ки, за формальною відмінністю розкрити сутнісну подіб-ність політичних систем.
Важливим є застосування Порівняльного методу В по-літології. Донедавна в основному застосовували тільки метод протиставлення з метою показати наукову неспро-можність та методологічну хибність концепцій західних політологів. На Заході спостерігалось аналогічне ставлен-ня до нашої політичної науки. "Якщо в нас епітет "бур-жуазна" щодо слова "наука" означав, що це зовсім не наука, а суцільна магія або навіть шарлатанство, то на "тому боці" такий самий зміст укладався в поняття "марк-систське"", -- зазначає Г. Шахназаров.
Однак монопольне панування одного погляду, одного підходу ніколи не стимулювало розвиток науки, майже завжди вироджувалося в догматичне спрощенство і по-верховість. Порівняльний аналіз сприяє усвідомленню проблем цілісного, взаємопов'язаного й суперечливого світу, орієнтує на пошук не лише відмінностей, а й спіль-них ознак. Він застосовується до таких функцій політич-них систем різних суспільств, як збереження стабільності й цілісності, мобілізація і розподіл ресурсів, розв'язання конфліктів, захист державної незалежності, задоволення сподівань і вимог громадян.
Актуальна проблема в політології -- пошук і викори-стання показників для порівняння різних політичних систем. Наприклад, при порівнянні ступенів розвитку де-мократії в різних країнах таким показником може бути реальна політична активність громадян у політичних процесах. Цікавим є вибір критеріїв порівняльного ана-лізу політичних партій: інтереси класу чи верстви, які виражає партія; ідейно-теоретичні цінності та настанови партії, функції політичного керівництва; добір і просу-вання лідерів на політичні державні пости; контроль за їхньою діяльністю, вироблення і реалізація курсів внут-рішньої та зовнішньої політики своїх держав та участь у цих процесах.
До спеціальних методів дослідження в політології на-лежить група методів, що грунтуються на різних варіан-тах дослідження структури, функцій політичних проце-сів та інститутів -- Методи, запозичені політологією з ін-ших наук. Широко використовують методи емпіричних соціальних досліджень, соціальної психології, статисти-ки, моделювання. Об'єктом цих досліджень є функціонування політичних інститутів, дії політичних суб'єктів, динаміка громадської думки. Вивчають стиль діяльності учасників політичних процесів, ефективність політичних рішень, рівень політичної свідомості й культури різних груп населення. При цьому використовують аналіз стати-стичних даних, зміст політичних рішень, усні методи (інтерв'ювання), письмові опитування (анкетування), безпосереднє спостереження за досліджуваним об'єктом, соціально-політичний експеримент. Політологія концеп-туально забезпечує розроблення та застосування спеціаль-них методів дослідження, теоретично зорієнтовує, збага-чуючись і розвиваючись завдяки здобутій інформації. Прикладні функції політології розширюють, застосовую-чи спеціальні методи.
Отже, в сучасній світовій політичній науці виокрем-люють загальні функції політики, які виступають у ци-вілізованому суспільстві на перше місце (підтримка су-спільного порядку, гарантії свободи й гідності громадян, уникнення конфліктів, забезпечення соціальної злагоди). Це зумовлює мету й завдання політичної освіти як скла-дової формування політичної свідомості та культури гро-мадян, їх ціннісних орієнтацій та настанов. Політична освіта спрямована на надання політиці гуманістичного характеру, отримання виявів у політичній діяльності его-центричності, нетерпимості, ідеологізації, раціоналізму. Розв'язанню цих завдань і покликана сприяти сучасна політична наука.
Похожие статьи
-
Предмет політології - Політологія як галузь суспільного знання
Щодо визначення предмета політології існують різні погляди. Деякі зарубіжні вчені визначають політологію як науку "про авторитетну, легітимізовану,...
-
Структура і функції політології - Політологія як галузь суспільного знання
Політологія є складноструктурним і поліфункціональним феноменом. Вона охоплює: а) загальну політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє...
-
Методи політології - Методологiчнi засади політології
Методологія - це вчення про доцільність та необхідність дослідження об'єкту і предмету певної науки, логічно пов'язаною сукупністю методів, спеціальними...
-
У визначенні предмета політології на сьогодні не існує єдиного підходу, що зумовлено багатозначністю терміна "політика" і можливістю різноманітних...
-
Закони і категорії політології - Методологiчнi засади політології
Політологія, як і всяка наука, має свої закони, категорії, функції і методи дослідження, тобто свій теоретико-методологічний інструментарій. Закони...
-
Основні функції політології - Методологiчнi засади політології
Розвиток наукового політичного знання здійснюється в межах функцій (від лат. funktio - виконання, здійснення), які покликана виконувати політологія....
-
Стаття 69 Конституції України зазначає, що "Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії."[16,...
-
На перший погляд поняття політичної партії є надзвичайно простим. Коли ми говоримо "політична партія" - то загалом всі добре розуміють, про яке суспільне...
-
Політична діяльність завжди буває "осмисленою" на будь-якому рівні, починаючи від буденного розуміння мети і засобів політики і завершуючи цілісними...
-
Політична участь в контексті модернізації: методологія дослідження
Аналіз концепцій демократії, теорій політичної модернізації і форм політичної участі дозволяє зробити висновок про те, що дана проблематика одержала...
-
Що таке політика та політичне життя? Який вид діяльності, відносин між людьми називається політикою? У чому полягають її найбільш суттєві риси, без яких...
-
У політичному житті суспільства надзвичайно важливе місце належить різним ідейно-політичним течіям не тільки як певному способу тлумачення політичної...
-
Політологія як наука виникла в другій половині XIX cт. Відтоді вона розвивалася і вдосконалювалася, залучаючи до свого арсеналу набутки європейського та...
-
Політичний коректність толерантність міжетнічний В цьому розділі я розглядаю ключові положення доктрини політичної коректності. Перш за все, звертаю...
-
Однією із найпоширеніших є соціал-демократична концепція соціалізму. Протягом десятиріч вона істотно змінювалась, а нині виступає у вигляді доктрини...
-
Особливості політичної культури в сучасному світі
У сучасній політичній науці спостерігається велика кількість думок про те, що являє собою політична культура. Такі значні розбіжності в поглядах на дане...
-
Імідж кандидата і партії як основи PR у виборчій кампанії Завдання з формування іміджу політика, політичної партії в головному схожі з завданнями...
-
У цих доктринах відображені погляди радикально настроєних верств дрібних власників, інтелігенції, студентства. Звинувачуючи робітничий клас у втраті...
-
Неоконсерватизм лібералізм класичний Протягом останніх дев'яноста років однією з найбільш поширених була марксистська, комуністична доктрина соціалізму,...
-
З кінця 70-х років найбільш популярною політологічною концепцією стає неоконсерватизм. Загалом консервативна тенденція іде від таких різних за своїми...
-
Політичне життя є обгєктом вивчення багатьох суспільних наук, оскільки у суспільстві кожна подія і кожен факт мають політичне забарвлення. Торкаючись...
-
Політична освіта впливає на громадян, насамперед че-рез процес цілеспрямованої Політичної соціалізації -- засвоєння індивідом сукупного...
-
Між функціоналізмом та нормативізмом: академічна політологія в Україні на початку XXI ст
Між функціоналізмом та нормативізмом: академічна політологія в Україні на початку XXI ст. Ця стаття є доповненим та уточненим варіантом публікації з...
-
Поняття політичного спектра - Основні ідеології сучасності
В політичний лексикон термін "центризм" увійшов у зв'язку із подіями Великої французької революції XVIII ст., коли в залі засідань національної асамблеї...
-
Введення - Особливості політичних систем
Будь-яке класове суспільство політично оформлено, має механізм влади, який забезпечує його нормальне функціонування як єдиного соціального організму. Цей...
-
Типологія політичних партій та партійних систем - Політичні партії
Політична партія - Це громадсько-політична та ідеологічна організація певних суспільних верств та груп, яка має достатньо чіткі структури й веде боротьбу...
-
Філософсько-світоглядні засади аналізу суспільного розвитку "Філософія є спробою шляхом строгого мислення вловити строгість і точність...
-
У період становлення капіталістичного ладу і утвердження панування буржуазії була висунута система поглядів, політичних орієнтацій, що отримали назву...
-
Функції влади - Походження влади і розвиток вчень про неї
Влада створюється й функціонує в суспільстві на кількох взаємозв'язаних та взаємодіючих рівнях: макрорівні вищих центральних політичних інститутів, вищих...
-
Політика не може існувати ізольовано. Вона тісно переплітається з іншими соціальними феноменами. Тому політологія акумулює та використовує результати...
-
Політичне просвітництво як засіб формування та стабілізації демократичних систем XX століття
Політичне просвітництво як засіб формування та стабілізації демократичних систем XX століття Іванов М. С. Дана стаття є певною спробою дослідження ролі...
-
Соціальні функції політичної свідомості - Політична свідомість
Політична свідомість як специфічне суспільне явище та елемент політичної системи соціально неоднорідного суспільства має ряд функцій: пізнавальну,...
-
Вступ - Інститут парламентаризму в сучасних політичних системах
Актуальність Теми обумовлена тим, що в ХХ на початку ХХІ ст. у світі відбулися масштабні трансформаційні процеси в системі владних відносин та структурі...
-
Політична культура: суть, структура і функції - Основи політичної культури
Політична культура , яка виявляється в діяльності класів, націй, соціальних верств і груп у політичній сфері суспільства, є важливою складовою загальної...
-
Місце політології у системі знань про суспільство - Політологія як наука
Політологія -- одна із складових системи наукових знань людства, його духовної культури, активний фактор суспільного прогресу. Що є характерним для...
-
Джерельна база дослідження - Багатопартійність України. Перші політичні партії
Специфіка теми дослідження передбачає оперування величезною джерельною базою даного періоду, доступ до якої не є обмеженим чи ускладненим, оскільки...
-
Сутність, структура та функції політичної системи - Типи політичних систем
Щоб зрозуміти поняття "політична система", потрібно розглянути поняття системи взагалі. Система - це сукупність елементів, що перебувають у відносинах і...
-
Принципы и методы политического прогнозирования - Разработка политического прогноза
Политическое прогнозирование, являясь важнейшим элементом управления, определяет основные направления развития политики, отражает всю совокупность...
-
Структура та суспільні функції політики - Політичні відносини та політика як категорії політології
Система -- це певна кількість взаємопов'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають певні інтегративні особливості та внутрішні...
-
Компетенція парламентів - Вищі органи демократичної держави
Вивершеному аналізу парламентаризму сприяє розгляд форм закріплення компетенції представницьких органів, а також змісту відповідних повноважень. Згідно з...
Методологія політології - Політологія як галузь суспільного знання