Вступ - Атмосферні небезпеки

Атмосферний буря злива хуртовина

Атмосфера. Всі ми знаємо, що без неї неможливе життя, вона є повітряною оболонкою, що оточує Землю й обертається разом із нею. Відіграє важливу роль у поглинанні, розсіюванні та відбиванні сонячної енергії, таким чином регулює теплообмін планети з космічним простором, впливає на її радіаційний і водний баланси, захищає Землю від метеоритів. З першого погляду важко уявити, що необхідна для людини атмосфера може перетворитись в страшенну небезпеку. Дана тема є досить актуальною для дослідження та вивчення, адже дає можливість в повній чи частковій мірі зрозуміти види атмосферних небезпек, причини їх утворення, можливі методи прогнозування та ознайомитись з розробленими мірами запобіжних заходів.

Людство здавна намагалося вберегти та захистити себе від природних небезпек. Через брак знань все незрозуміле наші предки пояснювали існуванням духів, божків, злих чи добрих сил, яких задобрювали ритуальними танцями, співами, приносячи жертву. Спостереження за погодою можна знайти в багатьох древніх мислителів. Літописи, історичні свідчення, саги, легенди допомагають відтворити клімат минулих днів.

Яскравий приклад з історії: 10 квітня 1722 року за указом Петра Великого в Санкт - Петербурзі почалися систематичні спостереження за погодою. В 1724 році була заснована перша в Росії метеорологічна станція, а з грудня 1725 року при Академії наук стали проводиться спостереження за допомогою барометра та термометра. Також варто згадати В. Н. Каразіна, який в своєму родовому маєтку мав хімічну лабораторію і метеорологічну станцію, до речі першу в Харківській губернії, він сам вів спостереження протягом багатьох років. Англійський адмірал Ф. Бофорт в 1806 р. розробив умовну шкалу, котра вже після змін, уточнень в 1963 р. була прийнята Всесвітньою метеорологічною організацією і широко застосовується у синоптичній практиці. Наприклад, вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм. З 1960 року в створенні прогнозів погоди стали використовувати супутникову інформацію. На допомогу синоптикам прийшли метеорологічні локатори і чисельні методи прогнозу погоди з використанням ЕОМ. Тож в історії є чимале число свідчень та дослідників, що розглядали цю тему.

Хочеться сказати, що природа є непередбачуваною. Маючи навіть сучасні методи дослідження ми не знаємо, що нас чекає завтра, абсолютної безпеки не буває.

Похожие статьи




Вступ - Атмосферні небезпеки

Предыдущая | Следующая