Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка - Історія Андріївської церкви

Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка є пам'ятником архітектурного національного значення і символом вітчизняного фундаментальної університетської освіти. Замовник - цар Микола I. Будівлю в чотири поверхи виконано в стилі російського класицизму за проектом архітекторів - батька та сина Вікентія Івановича та Олександра Вікентійовича Беретті. Будувалася в період 1837-1843 рр. Урочисте закладення будівлі відбулося 31 липня 1837 р. На місці закладки фундаменту була залишена медаль, на якій вказувався рік початку будівництва.

Крім медалі у фундамент заклали камінь із фундаменту Десятинної церкви, мідна табличка і три монети: платинова, золота, срібна. З нагоди закладки була випущена спеціальна медаль із зображенням російського імператора Миколи I - з одного боку і хрестом у сяйві з написом: "Під світлі твоєму побачимо світло!" - з іншого. Будівлю Університету було спроектовано у вигляді величезного замкнутого квадрата з внутрішнім двором. Довжина фасаду - 145, ширина - 68 м. Архітектура Університету має монументальний характер великого громадського будинку. Коли Беретті працював над проектом корпусу, ще не було відомо, з якого боку будівлі буде прокладена вулиця Володимирська. Саме тому архітектор зробив презентабельними як східну, так і західну сторони. Нині східна частина виходить на вулицю Володимирську, а західна у Ботанічний сад. До 20-х рр. ХХ ст. у Червоному корпусі в напівкруглих фасадах у його північній частині знаходився Католицький університетський костел, а в південній - Православна університетська домова церква на честь Св. Володимира. На четвертому поверсі Червоного корпусу розташовувалися студентські гуртожитки (як їх тоді називали "студентські камери"). Їх розформували в 1858 році. Ці кімнати призначалися для навчання в позаурочний час. Там знаходилися студентська бібліотека, квартири і кабінети викладачів, університетський карцер для студентів. На другому поверсі була університетська їдальня. Музеї, кабінети, архів, квартири для службовців, велика бібліотека були на першому, другому і третьому поверхах. Бібліотеки і музеї були доступні для всіх відвідувачів тільки з дозволу деканів та ректора. У 1841 році за Червоним корпусом заклали Ботанічний сад. У 40-50 рр. XIX ст. будівлю київського університету і найближчі вулиці навколо його будівлі жителі міста та студенти називали "Латинським кварталом Києва" (район сучасної вул. Паньківської), за аналогією з традиційним паризьким студентським кварталом на лівому березі Сени у Сорбонні. Університетська площа, навпроти східного фасаду Університету, була перетворена спочатку в "Університетський сад". Його закладка відбулася в 1860-х роках за сприяння садівника К. Христіані. Пізніше його перейменували в "Миколаївський сад", на честь засновника Університету - російського імператора Миколи I. У 1915-1916 роках у будівлі університету розташовувалася військова частина російської армії. Сам Київський університет на цей час евакуювали до Саратова. З 1920 р. протягом шести років у стінах Червоного корпусу працював Вищий інститут народної освіти. А з 1926 по 1932 його перейменували в Київський інститут народної освіти. У 1932 році тут розмістився відроджений Київський державний університет. 9 березня 1939 р. на місці пам'ятника Миколі I встановили пам'ятник Тарасу Шевченко - на честь святкування 125-річчя з дня його народження. У 1942 р. у внутрішньому дворику Університету німецькі війська проводили стройові побудови. У листопаді 1943 року відступаючі німецькі війська спалили Червоний корпус. Майже 70 % території університету було зруйновано після п'яти вибухів і пожеж. У 1944-1945 професор П. Альошин і його команда підготували проект відновлення та реконструкції. Головним завданням було зберегти стиль архітектури будівлі. У приміщенні, де в 1920 році був костел, було відкрито Музей Історії Київського університету (1978). Пізніше, у 1990-х роках, це приміщення переробили в спортивний зал. У 1999 році реконструювали внутрішні приміщення Червоного корпусу - вестибюль, зали вченої ради, актовий зал. У 2004 році Червоний корпус забезпечили вільним доступом до Інтернету. 15 жовтня 2009 р. відкрили на фасаді Червоного корпусу університету Шевченка меморіальної дошки видатному архітектору, будівельнику Червоного корпусу Вінченцо Беретті (1781-1842).

Похожие статьи




Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка - Історія Андріївської церкви

Предыдущая | Следующая