Михайлівський собор Видубицького монастиря - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Це найдревніша споруда на Видубичах. Собор був закладений князем Всеволодом у 1070 р., а урочистий акт освячення цього храму, за свідченням Іпатьївського літопису, відбувся через 18 років: "У літо 6596 освячена була церква Святого Михайла монастиря Всевложа митрополитом Іоанном і єпископами Лукою, Ісаїєм, Іваном, а ігуменство тоді держащу того монастиря Лазареви".
Не слід вважати, що будівництво собору просувалося так повільно і затягнулося на всі 18 років. відомо, що Успенський собор Києво-Печерської лаври, майже повністю завершений, роками чекав освячення у зв'язку з ускладненням церковно-політичних відносин. Цими ж міркуваннями до недавніх часів намагалися пояснити причини в затримці будівництва Михайлівського собору Видубицького монастиря, але зараз, після проведення кропітких історико-архітектурних і археологічних досліджень, можна констатувати - храм будувався у два етапи. Вже до повністю завершеного основного об'єму добудовувалася із західного боку башта зі сходами на хори і нартекс.
Сучасний Михайлівський собор являє собою кубоподібну споруду з однією апсидою і єдиною банею, що здіймається над схилим дахом. Отинькована східна частина споруди і купол мають чітко окреслені барокові форми середини XVIII ст., а західна частина звільнена від тинькування, і тут можна на власні очі побачити всі ознаки давньоруської будівельної техніки із западаючим рядом. Над питанням вигляду собору у час його спорудження у різні часи замислювався не один десяток вчених, й історія питання являє собою цілу низку діаметрально несхожих версій. Істина відкрилася не одразу, за окремими деталями збиралися і співставлялися факти. Усі візуальні оглядини без серйозних архітектурно-археологічних досліджень приводили вчених до помилкових, а інколи і до самих недоречних висновків. У Михайлівському соборі вбачали навіть чотиристовпний храм, близький за своєю об'ємно-просторовою структурою до храмів владимиро-суздальської школи. Як це не дивно, але дослідження, в яких вчені спираються лише на речові докази з археологічних розкопок і ні на що інше, теж інколи призводять до неправильних висновків і навіть домислів, котрі потім, при подальших дослідженнях, доводиться відкидати.
Довгий час серед дослідників ХІХ ст. побутувало твердження, висловлене вперше П. А. Лашкарьовим про те, що зруйнована церква Михайла "лишалась у руїнах так довго, що вціліла після обвалу частина її увійшла в землю до такої глибини, що у прольоті арки, яка вела в середину церкви, віддаль від карниза до грунту зменшилася до одного аршина, і будівельники ... вирішили чомусь за потрібне викопати її із землі і щебеню". Таким чином, на думку вчених, над руїнами старої церкви була побудована нова.
Цю думку аргументовано заперечував архімандрит Євлогій, перший церковний історик, який провів найбільш серйозні на ті часи археологічні дослідження біля стін Михайлівської церкви, і особливо в східній її частині. Ось що він написав у своїй публікації: "... фундамент обваленої частини церкви не існує увесь аж до самих закруглень корабликів східної вівтарної сторони древньої церкви". Під "закругленням корабликів" слід розуміти те, що вченому вдалося зафіксувати початок закруглення апсид. У 1916 р. на основі археологічних розкопок А. Д. Ертель і В. П. Пісчанський стверджували, що виявлене ними стародавнє мурування є фундаментами продольних (північної та південної) стін храму.
У результаті досліджень, проведених М. К. Каргером, собор було представлено як восьмистовпну хрестово-купольну споруду. Авторитет М. К. Каргера був настільки великим, а міркування настільки переконливими, що його реконструкція почала публікуватися в усіх капітальних працях і підручниках з історії архітектури.
У 1974 р. у зв'язку з реставраційними роботами проведено комплексне вивчення Михайлівського собору і вдалося з'ясувати, що храм не восьмистовпний, а шестистовпний.
У 1980-1990 рр. з'явилися сенсаційні публікації Г. Н. Логвина, де стверджується, що давньоруські монументальні споруди після досить складної декоративної обробки фасадів вкривалися шаром білого тинькування.
З цього приводу у фахівців досі немає одностайної думки, і тому прийнята і реалізована авторами проекту останньої реставрації концепція розкриття від пізніших нашарувань давньоруської частини собору може вважатися оптимальною.
Спочатку храм являв собою чотиристовпну хрестово-купольну споруду без нартексу з рідкісною для давньоруської архітектури особливістю - підкупольний квадрат знаходився не на третьому, а на другому членуванні від входу. Він був немовби зміщений на одне членування на захід у порівнянні з традиційною структурою давньоруського храму. Нартекс із баштою та сходами на хори були збудовані пізніше, ніж основний об'єм.
Похожие статьи
-
Софійський собор - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Втіленням головних архітектурних досягнень Київської Русі став Софійський собор у Києві, який зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді....
-
Архітектура Новгорода та Пскова - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Монголо-татарська навала жорстоко вразило Древню Русь. Природно, що в більшості міст центральної і північно-східній Русі, таких, як Володимир, Суздаль,...
-
Архітектура Володимиро-Суздальського князівства - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
При князя Володимира Мономаха починається бурхливе будівництво напівнічному сході Русі, до Залісся. В результаті тут було створено один знайпрекрасніших...
-
Десятинна церква - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Кращою будівлею ансамблю "Міста Володимира" була Десятинна церква (996 р.). Про те, яким був цей найдавніший кам'яний храм Київської Русі, довідуємось із...
-
Розвиток кам'яної архітектури Київської Русі - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують насамперед будівлі ансамблю "міста Ярослава" в Києві. Якщо побудовані за Володимира...
-
"Місто Ярослава" у Києві - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують будівлі "міста Ярослава" у Києві. В цю добу давньоруське зодчество набуває чітких...
-
Кирилівська церква - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Кирилівська церква в Києві - цінна пам'ятка української культури, що зберегла архітектуру ХІІ ст. і монументальний живопис ХІІ, XVII та ХІХ ст. Вона...
-
Архітектура в період феодальної роздробленості - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Зі смертю князя Ярослава в 1054 р. будівельна діяльність у Києві не припинилася, а наступники князя відмовилися від зведення такихколосальних многоглавий...
-
Розвиток архітектури Київської Русі - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Архітектура Київської Русі виникла й розвивалася на територіях, що були об'єднані Давньоруською державою Рюриковичів і мали достатньо розвинену культуру...
-
Дерев'яна архітектура та поява кам'яних будівель на Київській Русі Архітектурний вигляд міст і сіл Київської Русі визначався насамперед дерев'яними...
-
Характеристика києво-чернігівської архітектури - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Пам'ятки києво-чернігівського будівництва, за всієї різноманітності деталей, мають однорідний стильовий характер, який виділяє їх в окрему групу....
-
Вплив різних факторів на культурний процес у Київській Русі Культура Київської Русі складалася з самого початку як синтетична, тобто перебуває під...
-
Висновки, Список використаної літератури - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Зодчество Київської Русі -- одна з найяскравіших сторінок історії художньої культури доби середньовіччя. Доба Київської Русі -- період розквіту...
-
Вступ - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Актуальність теми. Культура Київської Русі - яскраве явище європейської середньовічної культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії....
-
Заключение - Собор Софии Премудрости Божией
После переноса Архиерейского двора от Воскресенской церкви на Ленивой площадке внутрь Кремля, Софийский собор с 1587 по 1923 гг. являлся кафедральным...
-
Історія існування собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
За часів свого існування собору довелося пережити чимало. Так, 1830 року відбувся ремонт, а 1887 року його було перекладено за старими зразками, але з...
-
Конструктивні особливості собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
Споруджували собор із вікових дубів, якими тоді було багате узбережжя Самари. Стругані чотиригранні балки скріплювали дубовими тиблями або нагелями, а не...
-
Строительство XI века на Руси - Строительство времен Ярослава Мудрого. Спасский собор в Чернигове
Каменное строительство на Руси началось в конце X столетия. В конце XI - начале XII в. мы встречаем уже полностью сложившийся тип храма, получивший...
-
Вступ, Історія заснування собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
У місті Новомосковську, що на Дніпропетровщині, зберігся козацький православний храм - дерев'яний Свято-Троїцький собор, який вважають шедевром...
-
Стенные росписи, История. - Собор Софии Премудрости Божией
История. Софийский собор стал первым храмом Вологды, расписанным стенным письмом. Собор начали расписывать 20 июля 1686 года артелью ярославских мастеров...
-
Посвящение - Собор Софии Премудрости Божией
Согласно летописи 1716 года, составленной Иваном Слободским, первоначально планировалось посвящение собора Успению Богоматери: "Лета 7076 (1568). Великий...
-
Вступ, Особливості дерев'яної архітектури України - Народне дерев'яне зодчество України
Дерев'ямна архітектумра - різновид архітектури, пов'язаний з використанням дерева (на відміну від архітектури кам'яної, де використовують кам'яні брили,...
-
Інтер'єр собору, Загадки і секрети собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
Внутрішнє оздоблення церкви також було створене Якимом Погребняком. За словами Д. І. Яворницького майстер "купол пофарбував зеленою яровиною; всередині...
-
Входы, декор внешних стен, покрытие. - Собор Софии Премудрости Божией
В собор ведут открытые порталы с севера и юга и большое сводчатое двухарочное крыльцо с белокаменной гирькой с запада. Откосы порталов имеют...
-
Собор Святого Семейства (Барселона) - Собор Святого Семейства (Барселона)
Expiatori de la Sagrada Famнlia - расположен к северу от Старого Города Барселоны (Каталония, Испания) в районе Eixample. Строительство храма, начатое в...
-
Шартр - небольшой город на севере Франции, на реке Эр, в 90 км к юго-западу от Парижа, административный центр департамента Эр-и-Луар. Здесь находится...
-
В самом центре Черниговского Вала возвышается величественный храм, увенчанный пятью куполами и конусообразными башнями. Это Спасо-Преображенский собор -...
-
Строительство в других городах - Строительство времен Ярослава Мудрого. Спасский собор в Чернигове
Закончив возведение Софийского собора в Киеве, строители приступили к сооружению Софийских соборов в Новгороде и Полоцке. Новгородский собор был начат в...
-
Киевское строительство - Строительство времен Ярослава Мудрого. Спасский собор в Чернигове
Новый этап развития зодчества Киевской Руси связан со строительством Ярослава Мудрого в Киеве в конце 30-х - начале 50-х годов ХI века. (Определяющим...
-
Ось "главный вход -- алтарные апсиды" ориентирована на северо-северо-восток, что расходится с каноническим расположением храмов, обращенных апсидами на...
-
Успенский собор (Владимир) - Владимиро-Суздальская архитектура
Первоначальный белокаменный собор был построен великим князем Андреем Боголюбским в 1158-1160 годах. Уже в 1161 году собор был расписан. Согласно...
-
Введение - Собор Софии Премудрости Божией
Собор Софии Премудрости Божией -- православный храм, ныне музей, древнейшее сохранившееся каменное сооружение на территории Вологды, одна из крупнейших...
-
Легенди та міфи - Історія Андріївської церкви
Сучасна легенда про Блакитний зал Маріїнського палацу розповідає про те, що у цьому залі відбувалися містичні явища. Двічі падала картина зі стіни залу....
-
Архітектура козацької доби Розпланувальна й об'ємно-просторова структура православних храмів доби Гетьманщини (1648-1781 рр.) на сьогодні вивчена досить...
-
История строительства с 1926. - Собор Святого Семейства (Барселона)
После смерти Гауди в 1926 г работы над храмом продолжились под руководством Доминика Суграньеса (кат. Domиnech Sugranyes). Но вскоре события Гражданской...
-
Заключение - Строительство времен Ярослава Мудрого. Спасский собор в Чернигове
Не подлежит сомнению основополагающая роль византийской художественной традиции для русского зодчества. Искусство Константинополя импонировало русским...
-
В основу концепции проекта парка культуры и отдыха в городе Новосибирске лег легло то, что здесь спорт и активный отдых довольно значимы, данный город...
-
Влияние русской культуры на облик мечетей - Мечети Челябинской области
Каменные мечети конца XVIII - начала XIX веков сохранились в Оренбурге, Троицке, Миассе, Челябинске. С середины XIX века в архитектуре мечетей происходит...
-
Перестройки и реставрации - Собор Софии Премудрости Божией
Софийский собор подвергался многочисленным переделкам. Наиболее значительными были: замена позакомарного покрытия четырехскатной кровлей в первой...
-
Царское место, Колокольня, Колокольня Софийского собора. - Собор Софии Премудрости Божией
В ходе реставрации в 2003 году в центральном портале, возле южного столпа археологами была раскрыта белокаменная кладка. Предположительно, кладка...
Михайлівський собор Видубицького монастиря - Культура Київської Русі в напрямках архітектури