Велика лаврська дзвіниця - Історія Андріївської церкви

Дзвіниця являє собою восьмигранну чотирьохярусну башту із позолоченим куполом. Діаметр основи дзвіниці -- 28,8 м, товщина стін 1-го ярусу -- 8 м. Глибина фундаменту з гранітних плит перевищує 7 м. Висота -- 96,52 м. Перший ярус Великої дзвіниці оброблено під руст, другий оздоблено 32 дорічними колонами, які стоять групами між вісьмома вікнами. Третій ярус оточений 16 іонічними колонами, по дві між вісьмома арками. Четвертий ярус (висота 22,42 м) оформлений групами легких римсько-коринфських напівколон. Для будівництва дзвіниці була використана класична схема ордерної архітектоніки, відома ще з споруди римського Колізею. У будівлі спостерігаються лише деякі елементи барокового стилю: спарені колони, розкріплені карнизи, обриси завершення глави. У будівництві дзвіниці застосована нова для того часу техніка. Сам Шедель сказав, що "ця дзвіниця єдина і в Європі, і в Росії, іншої такої немає". Тут розташовані 13 дзвонів вагою близько 6 тисяч пудів. Серед них "Успенський", який відлив 1732 року російський майстер І. Моторін, автор кремлівського "Цар-дзвона", вагою 1000 пудів та найбільший розміром у 1636 пудів. Збереглися 3 невеликі дзвони: "Безіменний", "Балик", "Вознесенський".

Споруджена 1731 -- 1744 за проектом архітектора Йогана Готфріда Шеделя. Згідно з укладеним лаврою контрактом, Шедель повинен був протягом трьох років збудувати цю дзвіницю. Але будівництво її закінчилося аж 1745 року. Воно поглинуло всі резерви, а також привело до припинення будівництва в лаврі на інших об'єктах.

На будівництво дзвіниці було витрачено близько 5 мільйонів цеглин різної форми й розмірів. Високохудожня кераміка виготовлялася на лаврських цегельних заводах за рецептом та наглядом Шеделя.

У 1903 році замість годинника XVIII ст. встановлено нові Куранти Великої дзвіниці, виготовлені московськими майстрами. Механізм годинника заводиться раз на тиждень ручним способом за допомогою лебідки. Куранти видзвонюють кожну чверть години і кількість годин.

Під час Другої світової війни у 1941 році було підірвано Успенський собор, який стояв поруч із дзвіницею, але вона зовсім не постраждала.

Похожие статьи




Велика лаврська дзвіниця - Історія Андріївської церкви

Предыдущая | Следующая